Корекція тренувального процесу велосипедисток високого класу з урахуванням модельних характеристик змагальної діяльності - Автореферат

Одним з найважливіших провідні вчені та фахівці спорту вважають удосконалення системи управління тренувальним процесом на основі обєктивізації знань про структуру змагальної діяльності та підготовленості з урахуванням загальних закономірностей становлення спортивної майстерності у конкретному виді спорту та індивідуальних можливостей спортсменів. Під цим розуміють орієнтацію на групові й індивідуальні модельні характеристики змагальної діяльності та підготовленості, контроль та корекцію тренувального процесу (Колчинська А.З. “Особливості формування функціональної підготовленості спортсменів, які спеціалізуються у видах спорту з розвитком витривалості на різних етапах становлення спортивної майстерності” та Зведеного плану НДР у галузі фізичної культури і спорту на 2001-2005 рр. “Індивідуалізація вдосконалення спеціальної витривалості кваліфікованих спортсменів на основі обліку ключових компонентів спеціальної функціональної підготовленості (на прикладі різних видів спорту) шифр 1.3.8, № 0101U004942 державної реєстрації та теми “Розвиток функціональних можливостей організму спортсменів на різних етапах становлення спортивної майстерності, яка повязана з проявом витривалості” шифр 1.3.5, № державної реєстрації 0101U004937. Мета дослідження - оптимізація управління та корекції підготовки велосипедисток високого класу, які спеціалізуються в гонках на шосе, з урахуванням комплексних модельних характеристик змагальної діяльності та спеціальної підготовленості. Розробити комплексні групові та індивідуальні моделі змагальної діяльності і спеціальної підготовленості велосипедисток для періодів річного циклу підготовки та визначити ефективність управління та корекції тренувального процесу з їх урахуванням.У першому розділі дисертації “Спортивне тренування у велосипедному спорті” подано аналітичний матеріал, що характеризує теоретичний аналіз проблем управління процесом спортивного тренування, використання модельних характеристик змагальної діяльності, функціональної та спеціальної підготовленості висококваліфікованих спортсменів. Таким чином, існує обєктивна необхідність для вирішення питань, що стосуються оптимізації процесу управління та корекції підготовки велосипедисток високого класу, які спеціалізуються в гонках на шосе, враховуючи модельні характеристики змагальної діяльності. Всього обстежено 65 велосипедисток збірних команд з велосипедного спорту на шосе колишнього СРСР та України у різних періодах річних циклів підготовки до головних змагань трьох олімпійських циклів в умовах реального тренувального процесу і змагальної діяльності. Відмічається високе значення взаємозвязків у структурі компонентів підготовленості разом з показниками, що характеризують тренувальний процес та змагальну діяльність. Високі вагові коефіцієнти в підготовчому періоді (табл.2) мають показники: у першому - генеральному фактору “забезпечення аеробної продуктивності” (56,26%): споживання кисню за гонку відносно максимального; споживання кисню у другій половині гонки; на першій половині; на фініші; аеробний резерв першої половини гонки; частота серцевих скорочень на старті; на фініші; різниця цих значень; приріст рівня сечовини.Сучасна наукова та науково-методична література стосовно підготовки висококваліфікованих спортсменів дозволяє зробити висновок про можливість і доцільність використання модельних характеристик змагальної діяльності та спеціальної підготовленості для управління і корекції тренувальним процесом. Так, питання дослідження й аналізу програм підготовки велосипедисток високого класу, які спеціалізуються в гонках на шосе, визначення взаємозвязків показників компонентів підготовленості та функціональних можливостей, розробка модельних показників змагальної діяльності, визначення ефективності управління та корекції процесу підготовки малодосліджені. Визначено взаємозвязки та інформаційну значущість показників спеціальної підготовленості, отриманих за результатами тестування в лабораторних умовах і на підставі розрахунків кореляційного аналізу встановлено, що в підготовчому періоді високою інформативністю володіє показник споживання кисню на рівні порогу анаеробного обміну (ПАНО). Порівняння даних підготовчого і змагального періодів підготовки дозволили встановити, що найвірогідніше змінювалися під впливом тренувальних і змагальних навантажень такі показники, як максимальна швидкість, яка збільшилася на 9,7% (p <0,05) і 20,48% (p <0,001), також збільшилося споживання кисню на граничному навантаженні в абсолютних 11,1% - 11,3% (p <0,001), і відносно до маси тіла показниках 16,8% - 17,2% (p <0,001). Взаємозвязки і взаємодія показників структури компонентів підготовленості разом з показниками тренувальних і змагальних навантажень підготовчого і змагального періодів річного циклу підготовки дали можливість визначити, що серед найінформативніших із найбільшою кількістю взаємозвязків високого і середнього кореляційного рівня є показник загального обсягу спеціальної підготовки (r = 0,680) для підготовчого періоду.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1. Сучасна наукова та науково-методична література стосовно підготовки висококваліфікованих спортсменів дозволяє зробити висновок про можливість і доцільність використання модельних характеристик змагальної діяльності та спеціальної підготовленості для управління і корекції тренувальним процесом. Серед багатьох дослідницьких праць цього напряму є велика кількість таких, які стосуються чоловічого велосипедного спорту. Проте проблеми розвитку жіночого олімпійського велоспорту, підготовки, управління, контролю вивчені недостатньо. Так, питання дослідження й аналізу програм підготовки велосипедисток високого класу, які спеціалізуються в гонках на шосе, визначення взаємозвязків показників компонентів підготовленості та функціональних можливостей, розробка модельних показників змагальної діяльності, визначення ефективності управління та корекції процесу підготовки малодосліджені.

2. Розраховано коефіцієнти динаміки для оптимального планування параметрів тренувального процесу велосипедисток високого класу за роками олімпійського циклу підготовки.

3. Встановлено, що загальний обсяг спеціальних навантажень велосипедисток високого класу, які спеціалізуються в гонках на шосе, (18923 ± 1157 км у 1981 р. - 24250 км у 2000 р.) досягнув своїх меж.

Виявлено значний приріст обсягу змагальної діяльності (1975 ± 57 км у 1981 р. - 6000 км у 2000 р.), тоді як кількість стартів збільшилась не так істотно (44 ± 2 у 1981 р. і 70 у 2000 р.). Це пояснюється тим, що довжина дистанції групової гонки змінилася від 60 - 70 км на початку 80-х років до 119 км у 2000 році.

Одним з факторів поліпшення спортивних результатів для висококваліфікованих велосипедисток збірної команди України є необхідність збільшення кількості стартів й обсягу змагальної діяльності.

4. Встановлено, що тривалість етапу максимальної реалізації індивідуальних можливостей і етапу збереження досягнень у спортсменок значно збільшилася. Так, в індивідуальній гонці на час середній вік призерок Олімпійських ігор у Сіднеї - 33,7 років (42 - 29), у груповій гонці - 26,7 років (30 - 24). Лідер української команди стартувала на своїй першій Олімпіаді в Сіднеї у віці 23 роки, середній вік українських велосипедисток, учасниць Олімпійських ігор - 24 роки (28 - 21). Отже, українські спортсменки мають можливість виступати на наступних головних змаганнях у найоптимальнішій віковій зоні.

5. Визначено взаємозвязки та інформаційну значущість показників спеціальної підготовленості, отриманих за результатами тестування в лабораторних умовах і на підставі розрахунків кореляційного аналізу встановлено, що в підготовчому періоді високою інформативністю володіє показник споживання кисню на рівні порогу анаеробного обміну (ПАНО). З цим показником відмічено взаємозвязок на високому рівні таких показників, як-то: абсолютне споживання кисню на граничному навантаженні (r =0,977), рівень концентрації сечовини (r =0,939), максимальний кисневий пульс (r =0,926). Відзначено взаємозвязок із цим показником і на середньому рівні.

6. Порівняння даних підготовчого і змагального періодів підготовки дозволили встановити, що найвірогідніше змінювалися під впливом тренувальних і змагальних навантажень такі показники, як максимальна швидкість, яка збільшилася на 9,7% (p < 0,05) і 20,48% (p < 0,001), також збільшилося споживання кисню на граничному навантаженні в абсолютних 11,1% - 11,3% (p < 0,001), і відносно до маси тіла показниках 16,8% - 17,2% (p < 0,001). Відмічається збільшення швидкості на рівні ПАНО на 8,3% - 10,3%% (p < 0,001), збільшення споживання кисню на рівні ПАНО на 24,1% - 25,5% (p < 0,001), збільшення максимального кисневого пульсу на (4,6% - 5,7%). Показник пульсової вартості одного кілометра за годину поліпшився на 12% - 16% (p < 0,001).

7. Взаємозвязки і взаємодія показників структури компонентів підготовленості разом з показниками тренувальних і змагальних навантажень підготовчого і змагального періодів річного циклу підготовки дали можливість визначити, що серед найінформативніших із найбільшою кількістю взаємозвязків високого і середнього кореляційного рівня є показник загального обсягу спеціальної підготовки (r = 0,680) для підготовчого періоду. У змагальному періоді серед показників тренувальних і змагальних навантажень визначено найбільш інформативним - показник обсягу силової підготовки (r = 0,512). Високу інформаційну значущість має показник рівня сечовини (r = 0,517).

8. Розробка моделі змагальної діяльності в індивідуальній гонці на час допомогла встановити комплекс показників із девяти блоків, що характеризують тренувальний процес, спортивний результат, структуру змагальної діяльності, функціональний стан серцево-судинної системи, енерговитрати організму спортсменок під час проходження дистанції, інтенсивність навантаження на дистанції, аеробні резерви організму, економічність і біохімічні зміни.

Факторну структуру моделей змагальної діяльності велосипедисток визначено пятьма ортогональними факторами, сума їхнього внеску в загальну дисперсію складає в підготовчому періоді 98,15%, у змагальному періоді 100%.

Встановлено, що у підготовчому періоді вирішальну роль відіграють показники споживання кисню за гонку відносно рівня максимального споживання (0,952), кількості робочих днів у середньогірї (0,940), середньої кисневої вартості проходження одного кілометра змагальної дистанції (0,895), змагального обсягу (0,891), різниці концентрації лактату восьмої і третьої хвилин відновлення після гонки (0,961).

У змагальному періоді в структурі факторів відбулися зміни, і найвищі вагові коефіцієнти мають показники різниці середньої швидкості проходження першої і другої половини дистанції гонки (0,988); змагального обсягу (0,812); споживання кисню на першій половині гонки відносно максимального споживання (0,938); кількості робочих днів (0,946); кількості робочих днів у середньогірї (0,955); різниці лактату восьмої і третьої хвилин відновлення після гонки (0,935).

9. Встановлено три фактори структури показників спеціальної підготовленості велосипедисток (за результатами лабораторного тестування) у різних періодах підготовки, суми внесків яких у загальну дисперсію дорівнюють 98,24% і 96,24%.

У підготовчому і змагальному періодах в структурі значних змін не спостерігається, а найвищі вагові коефіцієнти мають показники кисневої вартості швидкості педалювання (0,987), частоти серцевих скорочень на рівні порогу анаеробного забезпечення (0,980 і 0,985), швидкості на рівні ПАНО (0,928 і 0,921).

10. Факторна структура компонентів спеціальної підготовленості в сукупності з параметрами тренувальних і змагальних навантажень дозволила встановити розбіжності як кількісного, так і якісного характеру, що найбільше впливають на підготовленість велосипедисток.

Компоненти підготовленості і тренувальні навантаження утворюють структуру з чотирьох факторів, а суми їхніх внесків до загальної дисперсії складають 91,64% у підготовчому і 93,95% у змагальному періодах. Розбіжності між періодами визначаються тим, що в підготовчому періоді найвагоміші значення мають показники пульсової вартості швидкості педалювання (0,961), а в змагальному періоді - швидкості на рівні порогу анаеробного обміну (0,945).

11. Розробка комплексних групових й індивідуальних модельних характеристик змагальної діяльності і спеціальної підготовленості велосипедисток, що відповідають рівню майстерності етапу реалізації максимальних можливостей, та розробка шляхів використання цих характеристик з метою корекції тренувального процесу дає наукове підґрунтя для реалізації в процесі тренування одного з найважливіших методичних принципів педагогічного процесу - принципу індивідуалізації.

Співставлення індивідуальних характеристик змагальної діяльності та спеціальної підготовленості конкретної спортсменки з модельними показниками, що відповідають отриманим результатам і тим, що планувались, дозволяє оцінити сильні і слабкі сторони у рівні підготовленості велосипедистки та відповідно до отриманих даних здійснити корективи в плануванні тренувального процесу.

Результати проведених досліджень свідчать про високу ефективність використання модельних характеристик змагальної діяльності і підготовленості з метою індивідуальної корекції процесу тренування.

1. Шпак Т.В. Динамика спортивных результатов и показателей тренировочных и соревновательных нагрузок в женском велосипедном спорте на шоссе в олимпийских циклах // Физическое воспитание студентов творческих специальностей: Зб. наук. пр. - Харків: ХХПИ. - 2003. - № 5. - С. 9-16.

2. Шпак Т.В. Тренування велосипедисток високої кваліфікації в умовах середньогіря // Теорія і методика фізичного виховання і спорту, 2000. - № 1. - С. 39-41.

3. Шпак Т.В. Оцінка підготовленості і резервних можливостей кваліфікованих спортсменок, що спеціалізуються у велосипедних гонках на шосе // Физическое воспитание студентов творческих специальностей: Зб. наук. пр. - Харків: ХХПИ. - 2000. - № 1. - С. 16-22.

4. Шпак Т.В. Совершенствование специальной подготовленности высококвалифицированных велосипедисток // Науч. тр. НИИ физической культуры и спорта республики Беларусь: Минск. - 2002. - Вып. 3. - С. 172-173.

5. Шпак Т.В. Анализ соревновательной деятельности в женском велосипедном спорте на шоссе (на примере индивидуальной гонки на время). Wychowanie fizyczne i sport // Miedzynarodowy congress naukowy, Warszawa, 2002. - P. 183.

6. Шпак Т.В. Динамика тренировочных и соревновательных нагрузок высококвалифицированных велосипедисток в олимпийских циклах подготовки // Олимпийский спорт и спорт для всех: Тез. докл. межд. науч. конгресса. - Минск, 2001. - С. 282.

7. Шпак Т.В. Коррекция тренировочного процесса высококвалифицированных велосипедисток с учетом модельных характеристик // Олимпийский спорт и спорт для всех: Тез. докл. межд. науч. конгресса. - Минск, 2001. - С. 283.

8. Шпак Т.В. Оценка подготовленности спортсменов с использованием новейших технологий // Олимпийский спорт и спорт для всех: Тез. докл. межд. науч. конгресса. - Минск, 2001. - С. 284.

9. Шпак Т.В. Оценка показателей специальной подготовленности и функционального состояния квалифицированных велосипедисток // Олімпійський спорт і спорт для всіх: проблеми здоровя, рекреації та реабілітації: Тези доповідей міжнародного наукового конгресу.- К.: Олімпійська література, 2000. - С. 150.

10. Levin R., Nour A., Shpak T. Differences in the structure of comretitive activite between high-skilled endurance training sportwomen and sportmen // The Modern Olympic Sports. International Scientific congress (may 16-19, 1997). Kyiv: International Financia Agency Ltd, 1997. - P. 84.

11. Lewin R., Szpak T., Socha T. Kryteria oceny wplywe stosowanych obciazen treningowych w cyklicznych dyscyplinach sportu // Problemy dymorfizmu ptciowego w sporcie: Materialy poconferecyine III Miedzynarodowei konferencii naukowe. - Katowice 1996. - P. 173-176.

12. Nour A, Lewin R., Szpak T., Socha T. Charakterystyki podstawowych wskaznikow efektywnosci wysitkow startowych w kolarstwie w aspekcie dymorfizmu ptciowego // Problemy dymorfizmu ptciowego w sporcie: Materialy poconferecyine III Miedzynarodowei konferencii naukowe. - Katowice, 1996. - P. 120-123.