Корекція тренувального процесу в пауерліфтингу з використанням засобів швидкісно-силової спрямованості на етапі попередньої базової підготовки - Автореферат

Stewart (2009) відмічають, що на сучасному етапі розвитку пауерліфтингу спортсмени поєднують у тренувальному процесі різноманітні вправи, які спрямовані на розвиток як швидкісної, так і максимальної сили, зокрема пліометричні вправи. Капко, 2004 та ін.) дозволяє зробити висновок про відсутність достатньої інформації щодо корекції тренувального процесу в даному виді спорту з використанням засобів швидкісно-силової спрямованості на етапі попередньої базової підготовки. Тому головним напрямом дослідження обрано експериментальне обґрунтування корекції тренувального процесу в пауерліфтингу з використанням засобів швидкісно-силової спрямованості на етапі попередньої базової підготовки. Роль автора полягала в накопиченні й аналізі теоретичних і експериментальних даних щодо корекції тренувального процесу в пауерліфтингу з використанням засобів швидкісно-силової спрямованості на етапі попередньої базової підготовки, проведенні педагогічного експерименту та інтерпретації його результатів. Розробити та експериментально перевірити методику корекції спеціальної фізичної підготовленості пауерліфтерів з використанням засобів швидкісно-силової спрямованості на етапі попередньої базової підготовки.Разом із тим питанням застосування вправ швидкісно-силового спрямування для корекції тренувального процесу в пауерліфтингу на етапі попередньої базової підготовки на сьогоднішній день не приділено достатньої уваги, тому дана проблема залишається актуальною для теорії і методики пауерліфтингу. Для визначення фізичного та морфофункціонального стану спортсменів було здійснено вимірювання масо-зростових і обхватних розмірів тіла, досліджено показники серцево-судинної і дихальної систем організму, а також проведені контрольно-педагогічні тести: стрибок у довжину з місця, стрибок на визначену висоту, підтягування, згинання-розгинання рук на брусах, біг на 100 та 3000 м, човниковий біг 4?9 м. На третьому етапі дослідження (березень 2004 р. - березень 2006 р.) зі студентів було сформовано дві групи - контрольну й експериментальну чисельністю по 15 осіб, які за середньогруповими показниками фізичного розвитку та фізичної підготовленості не мали достовірних розбіжностей, та здійснено експериментальне обґрунтування методики корекції тренувального процесу пауерліфтерів з використанням засобів швидкісно-силової спрямованості на етапі попередньої базової підготовки. У третьому розділі „Дослідження взаємозвязку результатів змагальних вправ з морфофункціональними показниками та рівнем спеціальної фізичної підготовленості пауерліфтерів на етапі констатуючого експерименту“ описано констатуючий експеримент, у процесі якого було проведено тестування студентів І курсу за Державними тестами оцінки фізичної підготовленості населення України. У четвертому розділі „Експериментальне обґрунтування методики корекції процесу спеціальної фізичної підготовки спортсменів у пауерліфтингу з використанням засобів швидкісно-силової спрямованості на етапі попередньої базової підготовки“ проведено дослідження ефективності авторської методики корекції тренувального процесу в пауерліфтингу з використанням засобів швидкісно-силової спрямованості, визначено вплив тренувальних занять на морфофункціональний стан і спеціальну фізичну підготовленість спортсменів, що спеціалізуються в пауерліфтингу, на етапі попередньої базової підготовки.Аналіз науково-методичної літератури свідчить, що підвищення спортивних результатів відбувається за умов удосконалення системи силової підготовки, яка включає вправи, спрямовані як на збільшення мязової маси, так і на удосконалення міжмязової і внутрішньомязової координації. Водночас предметом окремого дослідження не була проблема розвитку спеціальної фізичної підготовленості пауерліфтерів з використанням засобів швидкісно-силової спрямованості на етапі попередньої базової підготовки. На основі кореляційного аналізу було виявлено взаємозвязок між результатом в присіданні та довжиною і масою тіла (r = 0,70; r = 0,85), обхватами стегна (r = 0,66), грудної клітки на вдиху, видиху, затримці дихання (r = 0,69; r = 0,67; r = 0,77), показниками максимального поглинання кисню та PWC170 (r = 0,45 і r = 0,57), результатами бігу на 3000 м (r =-0,41) і 100 м (r =-0,63), стрибків у довжину (r = 0,43) і на визначену висоту (r = 0,67). На основі вивчення літературних даних та узагальнення досвіду провідних тренерів з пауерліфтингу розроблено експериментальну методику корекції тренувального процесу в пауерліфтингу засобами швидкісно-силової спрямованості, яка включала пліометричні вправи з величиною обтяження 50-60% від 1 повторного максимуму у жимі, 60-75% від 1 повторного максимуму у присіданні та тязі; вправи з використанням різних режимів роботи мязів, зокрема стато-динамічного, ізокінетичного, пліометричного, а також стрибкові серії. Для спортсменів контрольної групи в перший фактор (39,90 %) увійшли показники, які характеризують обхватні та довжинні розміри тіла спортсменів, до другого фактора (17,20 %) входять показники силової та швидкісно-силової пі

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ