Корекція репродуктивних порушень у жінок з синдромом полікістозних яєчників - Автореферат

Синдром полікістозних яєчників (СПКЯ) є найчастішою ендокринопатією у жінок репродуктивного віку як в Україні, так і за кордоном і становить гетерогенну групу порушень із широкою клінічною і біохімічною варіабельністю. Залишаються дискусійними питання щодо виявлення механізму формування хронічної ановуляції і гіперандрогенії як основних проявів СПКЯ та методів їх корекції. Вважається, що порушення утворення й виділення нейротрансмітерів внаслідок інфекції, інтоксикації, емоційного, психічного стресу, вагітності порушує ритм виділення лютеїнізуючого гормону, наслідком чого є ановуляторна дисфункція яєчників з порушенням процесу фолікулогенезу (Н.Л. Таким чином, актуальним завданням гінекології є вивчення ролі стресу, опіоїдної системи і гіпоксії у розвитку порушень гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової системи при СПКЯ, розробка патогенетично обґрунтованих схем їх корекції з включенням препаратів, які покращують функціонування гіпоталамічних структур шляхом нормалізації церебрального метаболізму і кровотоку. Розробити і впровадити в клінічну практику патогенетично обґрунтований метод корекції гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової дисфункції у жінок із СПКЯ та оцінити його ефективність.На ІІ етапі було проведено комплексне обстеження 137 пацієнток віком від 18 до 35 років (середній вік 25,9±2,4 роки), у яких на підставі ретельного клініко-лабораторного й інструментального обстеження був виявлений СПКЯ. Для вивчення ефективності Інстенону в комплексі консервативної терапії СПКЯ всі обстежені нами пацієнтки були рандомізовані методом “випадковоі” вибірки на дві групи - основну (68 жінок) і групу порівняння (69 пацієнток). До підгрупи Б увійшла 61 жінка із СПКЯ, основною скаргою яких була відсутність вагітностей, тому вони отримували терапію, спрямовану на стимуляцію овуляції та вагітність (1-й етап - Ярина, Жанін або Діане-35 за контрацептивною схемою 3 місяці, Мулімен по 10 крапель тричі на день о 15.00-16.00 год., крім днів менструацій; якщо вагітність не наставала, то проводили 2-й етап - стимуляцію овуляції з використанням Оваріуму композитума на 5, 10, 14-й дні менструального циклу і Клостильбегіду по 50 мг з 5-го по 9-й дні менструального циклу). Тривалість менструального циклу у пацієнток із СПКЯ була в 2,03 рази довшою, ніж в контрольній групі (57,4±2,6 і 28,3±2,6 днів відповідно; р<0,05), а затримка менструальних кровотеч відмічалася в середньому на 28,6±3,3 днів. Разом із тим їхній характер (наявність больового синдрому, обєм крововтрати, її тривалість) у хворих на СПКЯ і жінок контрольної групи вірогідно не відрізнялися між собою, як і середній вік початку статевого життя в групі із СПКЯ і контрольній групі (17,2±0,7 років та 17,1±0,8 років відповідно; р<0,05).У дисертаційній роботі подано нове вирішення актуальної наукової задачі сучасної гінекології - підвищення ефективності відновлення репродуктивного здоровя у пацієнток із синдромом полікістозних яєчників (СПКЯ). Використання цього методу засвідчило збільшення випадків настання вагітності у жінок із вказаною патологією. За ретроспективним аналізом встановлено, що у жінок з СПКЯ спостерігається порушення менструального циклу у 78,8 %, безпліддя - у 70, % пацієнток, що розглядається як репродуктивна дисфукція. Церебральний кровоток характеризується збільшенням індексу периферичного опору на 11,1 % (p<0,05) і пікової систолічної швидкості кровотоку на 6,7 % (p<0,05), а також зниженням максимальної кінцевої діастолічної швидкості кровотоку на 10,8% (p<0,05). Психоемоційний стан пацієнток із СПКЯ характеризується збільшенням кількості випадків наявності високого ступеня стресу в 9,3 (р<0,01) і середнього ступеня стресу в 8,5 (р<0,01) разів, значним зниженням настрою - в 4,8 рази (р<0,01) і появою стану субдепресії і депресії у 11,8 % жінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У дисертаційній роботі подано нове вирішення актуальної наукової задачі сучасної гінекології - підвищення ефективності відновлення репродуктивного здоровя у пацієнток із синдромом полікістозних яєчників (СПКЯ).

На підставі вивчення і комплексної оцінки клінічних особливостей, ехоструктури яєчників, церебрального і внутрішньояєчникового кровотоку, психоемоційного статусу, гормонального гомеостазу і стану опіоїдної системи розроблений і впроваджений патогенетично обґрунтований метод корекції гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової дисфункції у жінок із СПКЯ. Використання цього методу засвідчило збільшення випадків настання вагітності у жінок із вказаною патологією.

1. За ретроспективним аналізом встановлено, що у жінок з СПКЯ спостерігається порушення менструального циклу у 78,8 %, безпліддя - у 70, % пацієнток, що розглядається як репродуктивна дисфукція. Ефективність відновлення репродуктивної функції при використанні традиційних консервативних методів лікування складає 23-61 %, а в групі кломіфен-резистентних пацієнток з проведенням хірургічної стимуляції овуляції - 42-73 %.

2. У хворих з СПКЯ має місце дисциркуляція в церебральному і яєчниковому кровотоках. Церебральний кровоток характеризується збільшенням індексу периферичного опору на 11,1 % (p<0,05) і пікової систолічної швидкості кровотоку на 6,7 % (p<0,05), а також зниженням максимальної кінцевої діастолічної швидкості кровотоку на 10,8% (p<0,05). Внутрішньояєчниковий кровоток відрізняється підвищенням індексу резистентності на 17,0 % (p<0,05), зниженням пульсаційного індексу на 45,9% (p<0,05) і підвищенням максимальної швидкості кровотоку на 42,4 % (p<0,05), які не змінюються протягом всього менструального циклу.

3. Психоемоційний стан пацієнток із СПКЯ характеризується збільшенням кількості випадків наявності високого ступеня стресу в 9,3 (р<0,01) і середнього ступеня стресу в 8,5 (р<0,01) разів, значним зниженням настрою - в 4,8 рази (р<0,01) і появою стану субдепресії і депресії у 11,8 % жінок.

4. Для пацієнток із СПКЯ характерна дисфункція гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової та опіоїдної систем (підвищення рівня в-ендорфіну в сироватці периферичної крові в 2,4 рази (p<0,05)). Підвищення рівня тестостерону корелює (r=0,71, p<0,05) з рівнем психоемоційної напруги, з кількістю антральних фолікулів (r=-0,53, p<0,05) і максимальною швидкістю кровотоку в стромальних артеріях яєчників (r=-0,53, p<0,05). Концентрація в-ендорфіну в сироватці крові залежить від рівня адренокортикотропного (r=-0,51, p<0,05), лютеїнізуючого (r=-0,51, p<0,05) і фолікулостимулюючого (r=-0,62, p<0,05) гормонів, естрадіолу (r=-0,46, p<0,05), кількості антральних фолікулів (r=-0,52, p<0,05), кінцевої діастолічної швидкості кровотоку (r=0,58, p<0,05), індексу резистентності (r=0,66, p<0,05), пульсаційного індексу (r=-0,49, p<0,05) внутрішньояєчникового кровотоку.

5. Впровадження розробленого методу корекції гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової дисфункції у пацієнток із СПКЯ порівняно з традиційним лікуванням нормалізує церебральний і вірогідно покращує яєчниковий кровоток, опосередковано приводить до нормалізації опіоїдного і покращення гормонального гомеостазу, збільшення частоти випадків нормалізації менструальної функції в 2,3 рази (p<0,01) і настання вагітності в 1,6 рази (p<0,05).

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Жінкам із СПКЯ необхідно проводити транскраніальну допплерометрію судин головного мозку.

Жінкам із СПКЯ, які бажають відновити менструальний цикл, доцільно до комплексу загальноприйнятого лікування додатково призначати Інстенон по 1 таблетці тричі на день протягом 6 місяців.

Пацієнткам із СПКЯ, зацікавленим у настанні вагітності, до комплексу загальноприйнятого лікування зі стимуляцією овуляції доцільно додатково призначати Інстенон по 1 таблетці тричі на день протягом 6 місяців, а якщо вагітність не настала, то і далі використовувати Інстенон у тому самому дозуванні протягом ще 3-х місяців.

1. Супрун Е.С. Анализ качества жизни женщин репродуктивного возраста с синдромом поликистозных яичников // Український медичний альманах. - 2004. - № 2. - С. 156-158.

2. Супрун Е.С., Симрок В.В. Анализ психоэмоционального состояния девочек-подростков с синдромом поликистозных яичников // Буковинський медичний вісник. - 2004. - № 2. - С. 114-116 (Автором особисто проведене клінічне дослідження та статистична обробка матеріалів).

3. Сімрок В.В., Супрун К.С. Вміст в-ендорфіну у плазмі крові жінок із синдромом полікістозних яєчників // Здоровье женщины. - 2004. - № 4 (20). - С. 70-71 (Автором особисто проведена частина роботи щодо постановки лабораторних тестів, статистична обробка матеріалів).

4. Сімрок В.В, Сімрок Н.І., Супрун К.С. Кольорова допплерографічна діагностика синдрому полікістозних яєчників // Зб. наук. праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - К.: Інтермед, 2005. - С. 613-615 (Автором особисто проведене клінічне дослідження, частина роботи щодо проведення ультрасонографічного обстеження).

5. Симрок В.В., Рубан Е.С. Оценка эффективности использования Инстенона в комплексной терапии пациенток с синдромом поликистозных яичников // Зб. наук. праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - К.: Інтермед, 2006. - С. 617-619 (Автором особисто проведене клінічне дослідження, частина роботи щодо проведення лабораторних тестів, обробка матеріалів).

6. Симрок В.В., Рубан Е.С., Архипова Т.Е. Клинические аспекты гормонотерапии при синдроме поликистозных яичников // Проблемы, достижения и перспективы развития медикобиологических наук и практического здравоохранения. - 2006. - Т. 142. - Часть 2. - С.187-188 (Автором особисто проведене клінічне дослідження, статистична обробка матеріалів).

7. Рубан Е.С. Уровень кортикотропина в плазме периферической крови пациенток с синдромом поликистозных яичников // Український медичний альманах. - 2007. - Т.10, № 2. - С.150-152.

8. Рубан К.С., Сімрок В.В. Особливості гормонального гомеостазу у жінок репродуктивного віку з синдромом полікістозних яєчників // Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики. - 2007. - № 14. - С.143-146 (Автором особисто проведене клінічне дослідження, частина роботи щодо проведення лабораторних тестів).

9. Рубан Е.С. Влияние Инстенона на психоэмоциональное состояние и качество жизни пациенток с СПКЯ / Проблеми екологічної та медичної генетики та клінічної імунології. - Київ-Луганськ-Харків, 2006. - Вип. 4-5 (73-74). - С. 234-240.

10. Рубан К.С., Сімрок В.В. Спосіб лікування синдрому полікістозних яєчників у жінок з вираженим гірсутизмом: Деклараційний патент на корисну модель 11876 МПК (2006) А61К 35/14 А61К 31/00; Опубл. Бюл. №1, 2006.

11. Симрок В.В., Супрун Е.С., Симрок Д.В. Роль соматической патологии пубертатного периода в генезе нарушений менструальной функции у женщин с синдромом поликистозных яичников // Актуальні проблеми і напрями розвитку педіатрії на сучасному етапі: Матеріали конгресу педіатрів України. Київ, 7-9 жовтня 2003 р. - К., 2003. - С. 82-83 (Автором особисто проведене клінічне дослідження, вивчення анамнезу хворих).

12. Сімрок В.В., Сімрок Н.І., Супрун К.С. Ультразвуковий скринінг при синдромі полікістозних яєчників // Другий український конгрес фахівців з ультразвукової діагностики. - К., 2004. - С. 127-128 (Автором особисто проведене клінічне дослідження, статистична обробка матеріалів).

13. Симрок В.В., Чибисова И.В., Супрун Е.С. Влияние Инстенона на психоэмоциональное состояние больных с синдромом поликистозных яичников. Influence of Instenon on psychoemotional condition of patients with polycystic ovary syndrome // The events of the year in gynecology and obstetrics 1st Euro-Asian Congress: Book of abstracts. Saint-Peterburg, 20-24 May, 2004. - Saint-Peterburg, 2004. - Vol. 2.- P. 45 (Автором особисто проведене клінічне дослідження).

14. Ruban K. Neurotropic therapy in treatment of polycystic ovary syndrome // Український медичний альманах. - 2006. - Т.9. - № 6. - С.198-199.

15. Симрок В.В., Рубан Е.С. Состояние эндорфинной системы у женщин с синдромом поликистозных яичников // Проблемы репродукции: М-лы первого международного конгресса по репродуктивной медицине. Москва, 08-12 июня 2006 г. - М., 2006. - С. 134-135 - М., 2006. - С. 134-135. (Автором особисто проведене клінічне дослідження).