Корекція психічного і фізичного розвитку інвалідів з порушенням функцій спинного мозку - Автореферат

Багаторічний досвід вітчизняної і зарубіжної практики роботи з інвалідами, які мають порушення опорно-рухового апарату, і зокрема, інвалідами з порушенням функцій спинного мозку в шийному відділі, засвідчує, що фізична культура і спорт для означеного контингенту є найбільш дієвим методом з-поміж усіх інших видів фізичної реабілітації (Вісковатова Т.П., Віцько С.М., Глоба О.П., Григоренко В.Г., Колесник Є.А., Любезнов Ю.Ю., Лянной О.Ю., Сермеєв Б.В., Синьов В.М., Соколовський В.С., Штеренгерц О.Ю.). Корекційна фізична культура повинна надати інвалідам можливість задовольняти достатньою мірою свої естетичні і етичні потреби, прагнення до фізичного вдосконалення і реалізації себе як особистості в різних сферах людської діяльності (Бенков С., Бонев Я., Васін Ю., Вісковатова Т., Віцько С., Глоба О., Гозова А., Григоренко В., Зембатий А., Іполитова М., Коган О., Лівшиц А., Лубовський В., Лянной Ю., Мастюкова Є., Начинова Є., Раку С., Сергієнко Л., Сермеєв Б., Синьов В., Слинчев П., Соколовський В., Шеремет Б., Штеренгерц О.). Натомість аналіз зарубіжних і вітчизняних літературних джерел дозволяє констатувати, що ефективне застосування засобів фізичної культури ускладнюється у звязку з недостатньою розробкою проблеми структури корекційного фізичного виховання, корекції і компенсації рухових дій, адаптації в соціально-суспільні відносини інвалідів з порушенням функцій спинного мозку в шийному відділі, розвитку в них дидактико-реабілітаційної мотивації. Гіпотеза дослідження - вторинні порушення в інвалідів з порушеннями функцій спинного мозку можуть нормалізуватись і бути компенсованими шляхом поетапної індивідуалізованої системи їхньої фізичної реабілітації, основу якої складає корекційне навчання рухових дій та індивідуальний розвиток фізичних якостей з інтенсивним формуванням моторно-вісцерального, мотиваційного, пізнавального і управлінського компонентів поведінки. Теоретичними засадами дослідження виступили провідні положення концепцій: єдності свідомості та особистості (Ананьєв Б.Г., Анохін П.К., Бех І.Д., Байкіна Н.Г., Богуш А.М., Бондар В.І., Вісковатова Т.П., Виготський Л.С., Григоренко В.Г, Єременко І.Г., Єрмаков В.П., Костюк Г.С., Ломов Б.Ф., Лубовський В.І., Моргуліс І.С., Сермеєв Б.В., Синьов В.М., Ярмаченко М.Д.); вчення про складну структуру дефекту (Виготський Л.С., Лубовський В.І., Сермєєв Б.В., Синьов В.М.); поетапне формування рухових дій (Бернштейн О.М., Григоренко В.Г.); фазову структуру мязової і психічної працездатності (Байкіна Н.Г., Васін Ю.Г., Григоренко В.Г., Сермєєв Б.В.); теорії моторно-вісцеральних рефлексів, регуляції (Могендович М.Р.); мотивований деференційовано-інтегральний підхід до корекції рухової сфери людини (Григоренко В.Г.); рухової функціональної системи (Бойко В.В., Григоренко В.Г.).У першому розділі “Теоретичні засади фізичної реабілітації інвалідів з порушеннями функцій спинного мозку” подано аналіз літературних джерел і практики фізичної реабілітації інвалідів з порушеннями функцій спинного мозку. Складна структура дефекту, характер вторинних порушень в інвалідів з ураженням функцій спинного мозку засвідчують, що система фізичної і соціальної реабілітації повинна будуватись на основі обєктивної інформації щодо стану їхньої рухової системи, нервово-мязової працездатності, моторно - вісцеральної регуляції механізмів адаптації її організму до фізичних навантажень різної потужності та обєму, корекційної спрямованості і в повній мірі враховувати їхні індивідуальні особливості (вік, стать, складну структуру дефекту, характер вторинних відхилень, якісний стан рухової сфери, тип вищої нервової діяльності та характер, рівень позитивної дидактико-реабілітаційної мотивації і т. ін.). Наукові джерела засвідчують про те, що процес фізичної і соціальної реабілітації інвалідів із стійким ураженням функцій спинного мозку в різних відділах хребта, зокрема і шийного відділу, носить багаторічний характер, відтак, вона повинна стати одним із найважливіших аспектів їхнього способу життя, оптимальної адаптації до різних умов побутової, навчальної, трудової, реабілітаційної, спортивної діяльності, бути ефективною психолого-педагогічною формою всебічного розвитку і самовираження особистості травмованих учнів. У ході експерименту було зясовано, що в інвалідів з порушеннями функцій спинного мозку в шийному відділі в пізньому відновлювальному періоді фізичне навантаження силового характеру 90% і потужності можуть виконати 2 серії по 2 рази; навантаження потужністю 80% - 3 серії по 4 рази; з потужністю 70% - 5 серій, з них, з серії по 5 разів і 2 - по 4 рази, а з потужністю 60% - 3 серії по 6-7 разів, 2 серії по 5 разів і 2 - по 3 рази. Так, у ранньому відновлювальному періоді інваліди з ураженням функцій спинного мозку в шийному відділі здатні виконати фізичне навантаження означеного характеру: з потужністю 90% - 2 серії по 11 повторів; з потужністю 80% - 3 - серії по 16 повторів; з потужністю 70% - 4 серії по 23 повтори і з потужністю 60% - 5 серій по 34 повтори.У процесі дослідження було визначе

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ