Клінічні особливості становлення й порушення менструального циклу у дівчат та жінок раннього репродуктивного віку з гіперандрогенією на тлі хронічних запальних захворювань геніталій. Алгоритм диференційованого лікування порушень репродуктивної функції.
При низкой оригинальности работы "Корекція порушень репродуктивного здоров’я у молодих жінок з гіперандрогенією на тлі запальних захворювань геніталій", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Підвищити ефективність лікування порушень репродуктивного здоровя у пацієнток з гіперандрогенією на тлі хронічних запальних захворювань геніталій на підставі вивчення центральних та периферичних ланок гормональної регуляції менструального циклу в співставленні з клінічними проявами гіперандрогенії та результатами мікробіологічних досліджень. Вперше проведено комплексні дослідження, включаючи клініко-мікробіологічні, гормональні дослідження у дівчаток-підлітків та молодих жінок з гіперандрогенією на тлі запальних захворювань геніталій. Визначено необхідний обсяг обстеження дівчат-підлітків та молодих жінок з гіперандрогенією на тлі запальних захворювань геніталій, який дозволяє не тільки встановити діагноз, але й визначити обєм лікування та контроль його ефективності. Вдосконалено метод диференційованого поетапного патогенетичного лікування порушень репродуктивного здоровя у дівчат-підлітків та молодих жінок з гіперандрогенією на тлі запальних захворювань геніталій залежно від віку, ступеня вираженості ознак гіперандрогенії та рівнів андрогенів. Проведено комплексне обстеження 120 хворих, в тому числі 25 дівчат-підлітків віком 15-17 років (перша основна група) і 75 молодих жінок віком 18-30 років (друга основна група) з гіперандрогенією у поєднанні з запальними захворюваннями геніталій.В дисертації здійснено теоретичне узагальнення та вирішено актуальне наукове завдання щодо збереження репродуктивного здоровя дівчат-підлітків та молодих жінок з гіперандрогенією у поєднанні з запальними захворюваннями геніталій на підставі вивчення центральних та периферичних ланок гормональної регуляції менструального циклу в співставленні з клінічними проявами гіперандрогенії, результатами мікробіологічних досліджень та розробки алгоритму диференційованого лікування даної категорії хворих. Перебіг пізнього пубертату у дівчат-підлітків з синдромом гіперандрогенії на тлі запальних захворювань геніталій характеризується високим інфекційним індексом (32,0%), запізнілим менархе на 1-1,5 року, тривалим періодом становлення менструальної функції (більше 1 року); порушенням менструальної функції (68,0%), в тому числі опсоменореєю (52,0%), нерегулярним циклом (16,0%). У молодих жінок з гіперандрогенією на тлі запальних захворювань геніталій порушення менструального циклу спостерігається у 74,7% у вигляді опсоменореї (24,0%), нерегулярного менструального циклу (18,7%), альгоменореї (17,3%). Ультразвуковий моніторинг органів малого таза та доплерометрія кровотоку в яєчникових артеріях у жінок з гіперандрогенією на фоні запальних захворювань геніталій виявили як анатомічні, так і функціональні патологічні зміни: порушення фолікулогенезу (58,7%), відсутність динамічних змін фолікулярного апарата, порушення регіонарної гемодинаміки, що проявлялось достовірним збільшенням пульсаційного індексу на 13% та індексу резистентності на 14,6%. Найбільш виражені зміни мікробіоценозу у молодих жінок з гіперандрогенією на тлі запальних захворювань геніталій визначаються в піхві у вигляді неспецифічного вагініту (48,0%), бактеріального вагінозу (14,8%), кандидозу (52,0%), в асоціаціях з умовно-патогенною мікрофлорою (68,0%), інфекціями, що передаються статевим шляхом (12,0%), та зниженням майже вдвічі лактобацил (30,0%) на фоні дисбактеріозу кишечника.
Вывод
В дисертації здійснено теоретичне узагальнення та вирішено актуальне наукове завдання щодо збереження репродуктивного здоровя дівчат-підлітків та молодих жінок з гіперандрогенією у поєднанні з запальними захворюваннями геніталій на підставі вивчення центральних та периферичних ланок гормональної регуляції менструального циклу в співставленні з клінічними проявами гіперандрогенії, результатами мікробіологічних досліджень та розробки алгоритму диференційованого лікування даної категорії хворих.
1. Перебіг пізнього пубертату у дівчат-підлітків з синдромом гіперандрогенії на тлі запальних захворювань геніталій характеризується високим інфекційним індексом (32,0%), запізнілим менархе на 1-1,5 року, тривалим періодом становлення менструальної функції (більше 1 року); порушенням менструальної функції (68,0%), в тому числі опсоменореєю (52,0%), нерегулярним циклом (16,0%). Найчастішими проявами гіперандрогенії були акне, себорея (100 та 88,0%, відповідно) та гірсутизм (24,0%).
2. У молодих жінок з гіперандрогенією на тлі запальних захворювань геніталій порушення менструального циклу спостерігається у 74,7% у вигляді опсоменореї (24,0%), нерегулярного менструального циклу (18,7%), альгоменореї (17,3%). При цьому акне, себорею та гірсутизм виявлено у 70,7%, 85,3% та 40,0%.
3. Ультразвуковий моніторинг органів малого таза та доплерометрія кровотоку в яєчникових артеріях у жінок з гіперандрогенією на фоні запальних захворювань геніталій виявили як анатомічні, так і функціональні патологічні зміни: порушення фолікулогенезу (58,7%), відсутність динамічних змін фолікулярного апарата, порушення регіонарної гемодинаміки, що проявлялось достовірним збільшенням пульсаційного індексу на 13% та індексу резистентності на 14,6%.
4. Найбільш виражені зміни мікробіоценозу у молодих жінок з гіперандрогенією на тлі запальних захворювань геніталій визначаються в піхві у вигляді неспецифічного вагініту (48,0%), бактеріального вагінозу (14,8%), кандидозу (52,0%), в асоціаціях з умовно-патогенною мікрофлорою (68,0%), інфекціями, що передаються статевим шляхом (12,0%), та зниженням майже вдвічі лактобацил (30,0%) на фоні дисбактеріозу кишечника. Аналіз мікрофлори елементів висипки у дівчат-підлітків встановив, що найчастішими представниками цього біотопу є аеробна мікрофлора: Staphylococcus epidermidis (48,0%), гриби роду Candida (52,0%), Propionbacterium acnes (16,0%), яка майже в половині випадків (48,0%) зустрічалась в мікробних асоціаціях.
5. У жінок з гіперандрогенією в поєднанні з запальними захворюваннями геніталій виявлено дисбаланс гормонального гомеостазу гіпофізарно-яєчникової системи, який проявляється двократним підвищенням концентрації ЛГ та коефіцієнта ЛГ/ФСГ в 1,5 раза, гіперестрогенією протягом менструального циклу, підвищенням вмісту прогестерону в середині менструального циклу на тлі високого рівня тестостерону. Гормональний дисбаланс, що супроводжується підвищенням рівнів гонадотропінів та тестостерону у молодих жінок, може бути підґрунтям формування полікістозу яєчників в подальшому.
6. Розроблений диференційований поетапний комплекс лікування пацієнток з запальними захворюваннями геніталій в поєднанні з гіперандрогенією дозволив відновити менструальний цикл у 86,7% випадків, знизити частоту рецидивів запальних захворювань до 10%, покращити стан шкіри в 90%. Нормалізація гормонального гомеостазу відмічається тільки після 6-місячної корекції, а відсутність швидкого ефекту терапії вказує на необхідність проведення тривалого лікування для досягнення стійких позитивних результатів.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
Для збереження репродуктивного здоровя у молодих жінок репродуктивного віку з явищами гіперандрогенії на тлі запальних захворювань геніталій лікування необхідно розпочинати з пубертатного періоду шляхом призначення негормональної стимулюючої терапії на фоні комплексного протизапального лікування.
У молодих жінок гормональне лікування має бути призначено з урахуванням проявів гіперандрогенії та рівнів андрогенів. За наявності помірно вираженої гіперандрогенії (акне та себореї) рекомендовано застосовувати комбінований естроген-гестагенний препарат, що містить 30 мкг етинілестрадіолу та 3 мг дроспіренону. У пацієнток з гірсутизмом, вираженими акне та себорею, високою концентрацією андрогенів рекомендовано використовувати препарат, що містить 35 мкг етинілестрадіолу та 2 мг ципротерону ацетату. Для досягнення позитивного ефекту тривалість гормонального лікування має бути не менше 6 місяців.
Список литературы
1. Новый оральный контрацептив с антиминералокортикоидными и антиандрогенными свойствами: эффективность и переносимость (результаты многоцентрового 6-месячного наблюдения в Украине) // Здоровье женщины. - 2004. - № 2 -. С. 145-150. (Співавт.: Вовк И.Б., Новик Л.Н., Циммерман Т., Сергиенко С.В. Автором особисто проведено огляд літератури, клінічні спостереження, підготовку статті до друку)
2. Ехографічні, функціональні та гормональні паралелі при гіперандрогенії у молодих жінок // Вісник наукових досліджень. - 2005. - № 2-. С. 157-158.
3. Клінічна характеристика та гормональний статус дівчат і молодих жінок з явищами гіперандрогенії та методи гормональної корекції // Репродуктивное здоровье женщины. - 2006. - № 1. - С. 156-159. (Співавт.: Вовк І.Б., Корнацька А.Г. Автором особисто проведено збір матеріалу, обробку та аналіз отриманих результатів)
4. Особливості ендокринного статусу у жінок з пухлиноподібними ураженнями яєчників // Педіатрія, акушерство і гінекологія. - 2006. - № 2. - С. 123-126. (Співавт.: Вовк І.Б., Корнацька А.Г., Хомінська З.Б., Кондратюк В.К. Автором особисто проведено збір матеріалу, статистичну обробку даних та їх аналіз)
5. Особливості мікробіоценозу різних біотопів у дівчат-підлітків та молодих жінок з гіперандрогенією на тлі запальних захворювань геніталій // Здоровье женщины.- 2006. - № 2.- С. 137-139.
6. Аспекти ультразвукової діагностики стану органів малого тазу у жінок репродуктивного віку з пухлиноподібними ураженнями яєчників // Збірник наукових праць асоціації акушерів-гінекологів України. - Київ: Інтермед. - 2005. - С. 491-494. (Співавт.: Вовк І.Б., Лукянова І.С., Кондратюк В.К., Сопко Я.О. Автором особисто проведено огляд літератури, клінічні спостереження, обробку отриманих результатів)
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы