Корекція порушень репродуктивної системи після гістеректомії у жінок фертильного віку - Автореферат

Близько 20 % жінок у віці старше 18 років проведена гістеректомія (ГЕ), з них близько 70 % прооперовано у віці від 30 до 40 років, причому основним для видалення матки (60-70 %) була міома (Хачкурузов С.Г., 1999; Венцківський Б.М., Коханевич Є.В., Татарчук Т.Ф., 2000; Чайка В.К., 2001). Таким чином, єдиної точки зору в питанні про анатомо-функціональний стан яєчників в цілому та їх гормонпродукуючої функції зокрема у віддалені терміни після ГЕ не існує, що вказує на необхідність подальшого вивчення цієї проблеми. Знизити кількість дисгормональних порушень в яєчниках і молочних залозах, поліпшити якість життя жінок фертильного віку після гістеректомії без придатків шляхом розробки диференційованого підходу до їх корекції та профілактики. Науково обґрунтувати та розробити принципи корекції та профілактики порушень в яєчниках і МЗ у жінок в репродуктивному віці після ГЕ без придатків. Вперше показано, що виконання клиновидної резекції яєчників (КРЯ) жінкам, оперованим з приводу гіперестрогенних станів, сприяло відновленню функції яєчників на строк до 3-х років.Потім проведено комплексне обстеження 136 жінок ре продуктивного віку, яким заплановано виконання ГЕ та які методом сліпої вибірки були розподілені на 2 групи: 72 жінки склали основну групу, 64 жінки увійшли до групи порівняння. З метою вивчення ефективності розробленого лікувально-профілактичного комплексу з групи ризику щодо порушення функції яєчників після ГЕ були сформовані по 3 підгрупи як в основній, так і в групі порівняння: 1А та 2А - підгрупи ризику з розвитку СВЯ; 1Б та 2Б - підгрупи з ризиком розвитку КЗЯ. 1В та 2В - підгрупи мінімального ризику з розвитку порушень функції яєчників складаються з жінок, у яких разом з ГЕ виконано клиновидну резекцію обох або одного яєчника у звязку з наявністю кістозних змін в них, а післяопераційний період перебігав без ускладнень. УЗД органів малого тазу проводили у жінок з ознаками циклічної активності яєчників - у фолікуліновій фазі, а за відсутності циклічності - в будь-який день. Ультразвукове сканування МЗ проводили на апараті “Sonoscop - 20” фірми Krauzbuhler (Німеччина) з використанням сірої шкали та лінійного датчика з частотою 7,5 Мгц відповідно до загальноприйнятої методики в реальному масштабі часу з 7 по 14 день умовного циклу у жінок з ознаками циклічної активності яєчників і в будь-який день у решти пацієнток.На основі вивчення динаміки розвитку дисгормональних порушень, змін стану та функціонування яєчників, стану молочних залоз були розроблені критерії для формування груп ризику щодо порушення функції яєчників. Доведено, що у жінок фертильного віку після гістеректомії без придатків менопаузальний синдром виникав у 8 % протягом першого року, через 5 років - у половини, а після 5 років - у 2/3 прооперованих жінок. Встановлено, що функція яєчників оперованих жінок визначалася їхнім станом до операції, видом виконаної операції, наявністю післяопераційних ускладнень і тривалістю періоду післяопераційного втручання, що дозволило сформувати групи ризику з розвитку функціональних порушень. Виявлено, що виконання операцій з приводу гіперестрогенних станів (симптомна міома матки - 31,3 %, рецидивуюча гіперплазія ендометрія - 37,7 %, міома великих розмірів - 11,1 %, швидкозростаюча міома - 15,5 %) без виконання клиновидної резекції яєчників в 84,4 % випадків супроводжувалося розвитком кістозних змін яєчників через 1,3±0,7 роки; при виконанні клиновидної резекції яєчників - в 8,8% випадків через 4,3±1,2 роки. У жіночих консультаціях треба виділяти групи ризику щодо розвитку порушень функції яєчників: жінок з судинними чинниками включати в групу ризику з розвитку синдрому виснаження яєчників; з гормональними чинниками - в групу ризику з розвитку кістозних змін яєчників; з клиновидною резекцією яєчників - в групу мінімального ризику з розвитку порушень функції яєчників.

2. Основний зміст роботи

У дисертаційній роботі викладено нове вирішення актуальної задачі сучасної гінекології - корекції порушень репродуктивної системи у жінок фертильного віку після гістеректомії. На основі вивчення динаміки розвитку дисгормональних порушень, змін стану та функціонування яєчників, стану молочних залоз були розроблені критерії для формування груп ризику щодо порушення функції яєчників.

1. Доведено, що у жінок фертильного віку після гістеректомії без придатків менопаузальний синдром виникав у 8 % протягом першого року, через 5 років - у половини, а після 5 років - у 2/3 прооперованих жінок.

2. Встановлено, що функція яєчників оперованих жінок визначалася їхнім станом до операції, видом виконаної операції, наявністю післяопераційних ускладнень і тривалістю періоду післяопераційного втручання, що дозволило сформувати групи ризику з розвитку функціональних порушень. Виявлено, що виконання операцій з приводу гіперестрогенних станів (симптомна міома матки - 31,3 %, рецидивуюча гіперплазія ендометрія - 37,7 %, міома великих розмірів - 11,1 %, швидкозростаюча міома - 15,5 %) без виконання клиновидної резекції яєчників в 84,4 % випадків супроводжувалося розвитком кістозних змін яєчників через 1,3±0,7 роки; при виконанні клиновидної резекції яєчників - в 8,8% випадків через 4,3±1,2 роки. Ускладнення в післяопераційному періоді (гнійно-септичні - 74,6%, кровотечі - 7,6%) супроводжувалися розвитком синдрому виснаження яєчників через 5,4±1,3 роки.

3. Доведено, що після гістеректомії збільшення обєму яєчника вдвічі відзначалося впродовж першого року, а через 5 років - зменшення обєму яєчників в 1,7 рази.

4. Виявлено, що впродовж першого року після гістеректомії у 87,3 % жінок були виявлені доброякісні захворювання молочних залоз, через 5 років - у 98,3 %. При ановуляторній дисфункції яєчників доброякісні захворювання молочних залоз виявляли у 91,1 % пацієнток, причому переважали доброякісні дисплазії молочних залоз (71,1 %). У жінок з нормальною функцією яєчників однаково часто спостерігалися мастодинія та доброякісна дисплазія молочних залоз, а при гіпофункції яєчників - мастодинія й інволюція молочних залоз.

5. Виявлено підвищення ФСГ вдвічі, ЛГ - в 1,4 рази, зниження П - в 2,9 рази і тенденцію до зниження у жінок після гістеректомії, через 5 років - достовірне підвищення рівня ФСГ в 5,6 і ЛГ в 4,5 рази, а також зниження Е2 в 3 рази та П в 18,6 рази порівняно з контрольною групою.

6. Застосування розроблених схем диференційованої корекції дозволило знизити частоту патології в групах ризику: СВЯ у відповідній групі ризику на 46,0 %, частоту розвитку ДЗМЗ - на 83,5 %; у групі ризику з розвитку КЗЯ - кістозні зміни яєчників на 62,6 %, ДЗМЗ - на 54,5 %; у групі мінімального ризику з розвитку порушень в яєчниках КЗЯ - на 26,3 %, СВЯ - на 25,9 %, ДЗМЗ - на 40, 3%.

Практичні рекомендації

1. У жіночих консультаціях треба виділяти групи ризику щодо розвитку порушень функції яєчників: жінок з судинними чинниками включати в групу ризику з розвитку синдрому виснаження яєчників; з гормональними чинниками - в групу ризику з розвитку кістозних змін яєчників; з клиновидною резекцією яєчників - в групу мінімального ризику з розвитку порушень функції яєчників.

2. Жінкам, які входять до групи ризику з розвитку синдрому виснаження яєчників, призначати лікування в ранньому післяопераційному періоді (замісна гормональна терапія з натуральними гестагенами; препарати, які поліпшують мікроциркуляцію).

3. Жінкам групи ризику з розвитку КЗЯ рекомендується використовувати циклічне застосування натуральних прогестагенів.

4. Жінкам групи мінімального ризику з розвитку порушень функції яєчників в ранньому післяопераційному періоді протягом місяця після оперативного втручання рекомендується призначення засобів, які поліпшують мікроциркуляцію.

5. Рекомендуємо при видаленні матки жінкам з гіперестрогенними захворюваннями проводити клиновидну резекцію яєчників.

6. Для проведення профілактики і лікування патології молочних залоз у жінок фертильного віку після гістеректомії рекомендувати: жінкам з ризиком розвитку синдрому виснаження яєчників призначати селективні модулятори естрогенних рецепторів (СТЕАР); жінкам групи ризику з розвитку кістозних змін яєчників та групи мінімального ризику з розвитку порушень функції яєчників рекомендується локальне застосування природного прогестерону.

1. Квашенко В.П., Богослав Ю.П., Зоркова Е.В., Липчанская Г.Н. Изменение некоторых иммунологических показателей у женщин в зависимости от фазы менструального цикла // Медико-социальные проблемы семьи. - 2003. - Т. 8, № 3. - С. 68-71.

2. Чурилов А.В., Петренко С.А., Кушнир С.В., Липчанская Г.Н., Третьякова Л.А., Нранян К.М. Восстановление репродуктивного здоровья женщин с хроническим воспалением гениталий. // Медико-социальные проблемы семьи. - 2003. - Т. 8, № 4. - С. 17-22.

3. Липчанская Г.Н., Квашенко В.П. Профилактика и лечение дисгормональних заболеваний молочних желез у женщин, которые перенесли гистерэктомию в репродуктивном возрасте. // Медико-социальные проблемы семьи. - 2006. - Т. 11, № 2. - С. 134-138.

4. Квашенко В.П., Липчанская Г.Н., Голубятников И.В. Особенности гемодинамики яичников после гистерэктомии у женщин репродуктивного возраста // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. - 2006. - № 720. - С. 102-106.

5. Квашенко В.П., Липчанская Г.Н. Особенности эхоструктуры яичников на фоне лечебно-профилактических мероприятий у женщин, которые перенесли гистерэктомия в репродуктивном воздасте // Здоровье женщины. - 2006. - Т. 26, № 2. - С. 129 - 131.

6. КВАШЕНКОВ.П., Липчанская Г.Н., Ласачко С.А. Проспективное исследование состояния молочных желез у женщин после гистерэктомии с сохранением одного или обоих яичников // Зб. наук. праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - Київ, 2004. - С. 220-223.

7. Квашенко В.П., Липчанская Г.Н. Изменения состояния женщин после гистерэктомии с течением времени // Зб. наук. праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - Київ, 2006. - С. 330-333.

8. Липчанская Г.Н. Состояние кровотока в яичниковых артериях у женщин, которые перенесли гистерэктомию в репродуктивном возрасте на фоне лечения // Медицинские аспекты квалитологии: Сборник научных статей и сообщений. Периодическое приложение к научному медицинскому журналу “Вестник медицинских технологи”. Вып. 2. - Львов-Тула-Донецк, 2006. - С. 175-178.

9. Квашенко В.П., Липчанская Г.В., Шпатусько Н.И. Профилактика и лечение дисгормональной гиперплазии молочных желез у женщин репродуктивного возраста после гистерэктомии // Актуальные вопросы профилактической медицины, фитотерапии и питания здорового и больного человека. - Донецк, 2004. - С. 74-75.

10. Neretina E.F., Kvashenko V.P., Adamova G.М., Lasachko C.A., Lipchanskaya G.N. Role of the first pregnancy interruption in the reproductive health disturbance // The events of the year in gynecology and obstetrics. 1st Euro-Asian Congress. Book of abstracts. - Vol. 2. - Saint-Petersburg, 2004. - P. 38.