Теоретичні основи дослідження особливостей дітей старшого дошкільного віку із затримкою психічного розвитку. Психолого-педагогічна характеристика дітей даної групи. Діагностика та корекція імпульсивної поведінки дітей старшого дошкільного віку із ЗПР.
При низкой оригинальности работы "Корекція імпульсивної поведінки дітей старшого дошкільного віку із затримкою психічного розвитку", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Діагностика та корекція імпульсивної поведінки дітей старшого дошкільного віку із ЗПРПід терміном "затримка психічного розвитку" розуміють синдроми тимчасового відставання розвитку психіки вцілому або окремих її функцій (моторних, сенсорних, мовних, емоційно-вольових), уповільненого темпу реалізації закодованих в генотипі властивостей організму. У етіології затримки психічного розвитку грають роль конституціональні чинники, хронічні, соматичні захворювання, органічна недостатність нервової системи, частіше резидуального (залишкового) характеру [5; 5]. Затримка психічного розвитку - особливий тип дефицитарной аномалії психічного розвитку дитини, що має різне походження: або вона повязана з дефектами конституції дитини, або виникає в результаті різних соматичних захворювань або органічної поразки центральної нервової системи [3; 163]. Власова розглядали питання про те, яку роль грали емоційний розвиток і нейродинамічні розлади (астенічні і церебральні стани) у формуванні особи дитини із затримкою психічного розвитку (ЗПР). Вони виділили затримку психічного розвитку, що виникає на основі психічного і психофізичного інфантилізму, повязаного зі шкідливими діями на центральну нервову систему в період вагітності, і затримку, що виникає на ранніх етапах життя дитини в результаті різних патогенних чинників, що привели до астенічних і церебрастенічних станів організму.Діагностика емоційних особливостей дошкільнят із ЗПР зазвичай виявляється другорядним завданням під час вивчення інших характеристик вказаної категорії дітей. У той же час дослідники відмічають значні відмінності емоційних реакцій дітей із ЗПР і дітей з нормальним рівнем розвитку. Дослідники в якості провідних характеристик дошкільнят із ЗПР виділяють їх слабку емоційну стійкість, порушення самоконтролю в усіх видах діяльності, агресивність поведінки і її провокувальний характер, труднощі пристосування до дитячого колективу, метушливість, часту зміну настрою, почуття страху, манірність, фамільярність по відношенню до дорослого [7; 5]. Слепович - проблеми у сфері соціальних емоцій: діти не готові до емоційно теплих стосунків з однолітками, у них можуть бути порушені емоційні контакти з близькими дорослими, вони слабко орієнтуються в морально-етичних нормах поведінки. Дітям із ЗПР властива низька міра стійкості уваги, тому необхідно спеціально організовувати і направляти увагу таких дітей.Поведінка регулюється громадськими умовами (нормами, традиціями, заборонами і т. д.), але визначається також індивідуальними особливостями людини, зрілістю емоційно-вольової сфери, психічним здоровям, системою стосунків особи і дійсності, а також особливостями центральної нервової системи, темпераментом. Для досягнення виховання соціально схвалюваної поведінки педагог повинен вирішити ряд конкретних завдань: допомога дитині при включенні її в систему соціальних стосунків; формування стану соціальної значущості; формування навичок задоволення соціальних потреб суспільно прийнятним нормам; виховання уміння усвідомлено підкорятися нормам і вимогам суспільної моралі. До першої групи можна віднести дітей, поведінка яких відносна спокійна і урівноважена. Ці діти постійно потребують додаткової стимуляції: слід частіше викликати їх до дошки і звертатися до них, давати індивідуальні завдання, повязані з необхідністю звертатися до однокласників, залучати їх до ігор, постійно схвалювати і емоційно оцінювати їх успіхи, хоч би і не дуже великі, враховувати у завданнях їх інтереси і схильності. Таким чином, знання психолого-педагогічних особливостей дітей із ЗПР, специфіки формування їх емоційної сфери, поведінки має стати основою для правильної діагностичної роботи по виявленню їх відхилень та подальшої корекційної роботи з ними.Отже, затримка психічного розвитку - це уповільнення розвитку психіки дитини, що виражається в недостатності як загального запасу знань, незрілості усіх процесів мислення, так і в переважанні інтересів ігровою діяльністю над інтелектуальною, швидкою насиченістю процесами. Власова у своїх дослідженнях взяли за основу затримку психічного розвитку, в основі якої лежить психічний і психофізичний інфантилізм, повязаний зі шкідливим впливом на центральну нервову систему в період вагітності, і в період на ранніх етапах життя дитини, в результаті дії як різних патогенних чинників, так і різних астенічних і церебрастенічних станів організму. Так дослідниця виділяє затримку психічного розвитку конституційного генезу, соматогенного, психогенного, а також церебрально-органічного генезу. Увага таких дітей характеризується нестійкістю, відзначаються періодичні її коливання, дітям характерна нерівномірна працездатність. До старшого дошкільного віку у дітей із ЗПР не формується рівень словесно-логічного мислення, що відповідає віковим можливостям: діти не виділяють істотних ознак під час узагальнення, узагальнюють або за ситуативними, або за функціональними ознаками різні предмети, осіб і ситуації.
План
Зміст
1. Теоретичні основи дослідження особливостей дітей старшого дошкільного віку із ЗПР
1.1 Психолого-педагогічна характеристика дітей даної групи
1.2 Емоційна сфера дитини із ЗПР
Вывод
Отже, затримка психічного розвитку - це уповільнення розвитку психіки дитини, що виражається в недостатності як загального запасу знань, незрілості усіх процесів мислення, так і в переважанні інтересів ігровою діяльністю над інтелектуальною, швидкою насиченістю процесами.
М.С. Певзнер і Т.А. Власова у своїх дослідженнях взяли за основу затримку психічного розвитку, в основі якої лежить психічний і психофізичний інфантилізм, повязаний зі шкідливим впливом на центральну нервову систему в період вагітності, і в період на ранніх етапах життя дитини, в результаті дії як різних патогенних чинників, так і різних астенічних і церебрастенічних станів організму.
К.С. Лебединською в ході її дослідницької роботи була запропонована етиопатогенетична систематика затримки психічного розвитку. Основні її клінічні типи диференціюються за етиопатогенетичним принципом. Так дослідниця виділяє затримку психічного розвитку конституційного генезу, соматогенного, психогенного, а також церебрально-органічного генезу.
У психологічних дослідженнях з проблеми проявів ЗПР в дошкільному віці наводяться різноманітні психологічні особливості цієї групи дітей. Увага таких дітей характеризується нестійкістю, відзначаються періодичні її коливання, дітям характерна нерівномірна працездатність.
Досить важко сконцентрувати увагу таких дітей і утримати її упродовж тієї або іншої діяльності. Очевидна недостатня цілеспрямованість діяльності, діти діють дуже імпульсивно, часто відволікаються на різні дрібниці. Можуть спостерігатися і прояви інертності. У старшому дошкільному віці опиняється недостатньо розвинута здатність до довільної регуляції поведінки, що утруднює виконання завдань навчально-виховного типу.
До старшого дошкільного віку у дітей із ЗПР не формується рівень словесно-логічного мислення, що відповідає віковим можливостям: діти не виділяють істотних ознак під час узагальнення, узагальнюють або за ситуативними, або за функціональними ознаками різні предмети, осіб і ситуації. Їм важко порівнювати предмети, відрізняючи їх за випадковими ознаками, діти із ЗПР насилу виділяють ознаки розпізнавання.
Незрілість емоційно-вольової сфери дітей із ЗПР обумовлює не тільки своєрідність формування їх поведінки, а також і їх особових характеристик.
Дослідники в якості специфічних ознак дошкільнят із ЗПР виділяють наступні: їх слабку емоційну стійкість, порушення самоконтролю в різних видах діяльності, агресивність поведінки, її провокувальний характер, труднощі пристосування до дитячого колективу, метушливість, часту зміну настрою, почуття страху, манірність, фамільярність по відношенню до дорослих людей, а також своїх однолітків.
Тривалі спостереження за учнями із ЗПР дозволяють виділити декілька груп таких дітей залежно від їх психічних особливостей і поведінки, наприклад, урівноважена, загальмована та імпульсивна групи.
Дослідники доводять, що у поведінці групи імпульсивних дошкільників із ЗПР, переважають стійка (підвищена) афективна збудливість, а також психічна нестійкість. Для психічно імпульсивних дітей характерне поєднання їх імпульсивності з підвищеною навіюваністю. Основні мотиви поведінкових реакцій у психічно нестійких дітей - отримання задоволення або наслідування, нездатність протистояти зовнішньому впливу.
Говорячи про корекцію імпульсивної поведінки, можна виділити специфічні і неспецифічні способи взаємодії з дитиною. До не специфічних, тобто відповідних до усіх дітей, способам взаємодії відносяться "правила? педагогіки, до неспецифічних відносять релаксаційні тренінги, що мають особливий вплив на особистість дитини із затримкою психічного розвитку.
Список литературы
1. Бенилова С.Ю. Коррекция эмоционально поведенческих расстройств у детей с нарушениями развития / С.Ю. Бенилова, Л.Р. Давидович // Воспитание и обучение детей с нарушениями в развитии. - 2007. - №1. - С. 68 - 72.
2. Блинова Л.Н. Диагностика и коррекция в образовании детей с задержкой психического развития / Л.Н. Блинова; - М., 2004. - 136 с.
3. Большой психологический словарь. / Под ред. Б.Г. Мещерякова, В.П. Зинченко; - СПБ., 2006. - 672 с.
4. Борякова Н.Ю. Психологические особенности дошкольников с задержкой психического развития / Н.Ю. Борякова // Воспитание и обучение детей с нарушениями в развитии. - 2005. - №1. - С. 10 - 17.
5. Винник М.О. Задержка психического развития у детей: методологические принципы и технологии диагностической и коррекционной работы / М.О. Винник; - Ростов н/Д., 2007. - 154 с.
6. Волковская Т.Н. Генезис проблемы изучения задержки психического развития у детей / Т.Н. Волковская // Коррекционная педагогика. - 2003. - №2. - С. 5 - 16.
7. Деревянкина Н.А. Эмоциональный мир ребенка с ЗПР / Деревянкина Н.А. // Дошкольное образование. - 2004. - №4. - С. 5.
8. Дефектология. Словарь справочник. / Под ред. Б.П. Пузанова; - М., 2005. - 208 с.
9. Довгая Н. Об особенностях развития эмоциональной сферы / Н. Довгая, О. Перелыгина // Дошкольное воспитание. - 2007. - №12. - С. 12 - 17.
10. Дробинская О.С. Гиперактивный ребенок. Как ему помочь? / О.С. Дробинская // Воспитание и обучение детей с нарушениями в развитии. - 2004. - №2. - С. 67 - 73.
11. Еникеев М.И. Психологический энциклопедический словарь / М.И. Еникеев; - М., 2006. - 560 с.
12. Заломихина И.Ю. СДВГА у детей / И.Ю. Заломихина // Логопед. - 2007. - №3. - С. 33 - 40.
14. Краткий психологический словарь. / Под ред. А.В. Петровского, М.Г. Ярошевского; - Ростов н/Д., 1998. - 512 с.
15. Кряжева Н.Л. Развитие эмоционального мира детей / Н.Л. Кряжева; - Екатеринбург, 2004. - 192 с.
16. Лебединская К.С. Подростки с нарушениями в аффективной среде / К.С. Лебединская, М.М. Майская, Г.В. Грибанова; - М., 1988. - 316 с.
17. Лютова Е.К. Шпаргалка для родителей: Психокоррекционная работа с гиперактивными, агрессивными, тревожными и аутичными детьми / Е.К. Лютова, Г.Б. Монина; - М, 2000. - 191 с.
18. Максимова Н.Ю. Курс лекций по детской патопсихологии / Н.Ю. Максимова, Е.Л. Милютина; - Ростов н/Д, 2000. - 576 с.
19. Микляева Н.В. Работа педагога-психолога в детском саду / Н.В. Микляева, Ю.В. Микляева; - М, 2005. - 381 с.
20. Мухина В.С. Возрастная психология: феноменология развития, детство, отрочество / В.С. Мухина; - М., 1998. - 456 с.
21. Обучение детей с нарушением интеллектуального развития: (Олигофренопедагогика). / Под ред. Б.П. Пузанова; - М., 2000. - 272 с.
22. Осандчук О.Н. Методы саморегуляции в образовательном процессе / О.Н. Осандчук; - Омск, 2006. - 87 с.
23. Основы специальной психологии. / Под ред. Л.В. Кузнецовой; - М., 2002. - 480 с.
24. Пасечник Л. Гиперактивность: как быть? / Л. Пасечник // Дошкольное воспитание. - 2007. - №1. - С. 88 - 95.
25. Пасечник Л. Гиперактивность: как играть с гиперактивными детьми? Чем занять их в детском саду и дома? / Л. Пасечник // Дошкольное воспитание. - 2007. - №2. - С. 89 - 95.
26. Политика О.И. Дети с СДВГА / О.И. Политика; - СПБ., 2005. - 208 с.
