Корекція комплексами з L-аргініном морфофункціонального стану яєчників щурів різних вікових груп, які зазнали дії іонізуючого випромінення - Автореферат

Після Чорнобильської катастрофи у населення України жіночої статі, яке було піддане дії іонізуючого випромінення, збільшилась частота порушень у репродуктивній системі, зокрема, спостерігається раннє настання менопаузи (Беженарь В.Ф. Особлива загроза виникає у серцево-судинній системі, оскільки естрогени знижують утворення ліпопротеїдів дуже низької і низької щільності, підвищують утворення ліпопротеїдів високої щільності, мають антиоксидантні властивості, стимулюють утворення рецепторів ліпопротеїдів низької щільності, проявляють антагонізм щодо Са , зменшують утворення ендотелінів і тромбоксану, сприяють утворенню простацикліну, зрештою, зменшують агрегацію тромбоцитів і спазм судин. З віком відбувається активація процесів пероксидації біомембран, в результаті чого у тканинах накопичуються продукти перекисного окиснення, вільні радикали. При клімактеричному синдромі має місце підвищений рівень первинних та вторинних продуктів пероксидації на тлі зниження елементів антиоксидантного захисту, що забезпечує збільшення зазначених метаболітів в організмі (Барабой В.А. Шкідливим для здоровя людей є не тільки іонізуюче випромінення, але і хімічні речовини, що потрапляють в організм з довкілля.Дослідження проводили з урахуванням вікових особливостей дослідних тварин: 1. дослідження 3-4 міс. щурів через 7 днів після опромінення із застосуванням АК у дозі 15 мг/кг, 2. дослідження 6-8 міс. щурів через 7 та 14 днів після опромінення та поєднаної дії опромінення та свинцю із застосуванням АК у дозах 15мг/кг та 100 мг/кг і ЛВК у дозі 100 мг/кг, 3. дослідження 24-26 міс. щурів через 7 днів після опромінення із застосуванням АК у дозі 100 мг/кг. Результати спостережень за процесом пероксидації і антиоксидантною системою опромінених щурів різних вікових груп показали: через 7 днів після дії іонізуючого випромінення у молодих і старих щурів зріс рівень ТБК-активних продуктів у сироватці крові (р <0,05), у щурів середнього віку вірогідне зростання ТБК-активних продуктів у сироватці крові відбулось при поєднаній дії опромінення і солі свинцю. Через 14 днів після опромінення вірогідних змін у молодих щурів ТБК-активних продуктів не виявили, у щурів середнього віку зросла кількість ТБК-активних продуктів (р <0,05), у старих тварин продовжував утримуватись високий вміст ТБК-активних продуктів (р <0,05). Через 7 днів у щурів середнього віку, які отримували АК як з першою, так і другою дозою і були опромінені в дозі 0,5 Гр, активність каталази мозку зросла на 17 %, порівняно з опроміненою групою, а у групи, яка отримувала сіль свинцю, на - 131 %, порівняно з групою яка була опромінена і отримувала сіль свинцю. У щурів молодого віку, які отримували АК через 7 днів після опромінення у дозі 0,5 Гр, вміст ТБК-активних продуктів у яєчниках знижується на 31 та 18%, порівняно з опроміненою групою тварин, а у групи тварин, які отримувала сіль свинцю - на 52%, порівняно з групою опромінених тварин в дозі 0,5 Гр та отримувала сіль свинцю.Радіогенні зміни проявляються у значних морфофункціональних зрушеннях у яєчниках щурів трьох вікових груп: склеротичні зміни строми, порушення кровонаповнення органа, дистрофічні зміни фолікулярних клітин. При опроміненні у дозі 2 Гр на 7-й день та 14-й день спостережень морфофунціональні зміни у яєчниках спостерігаються на однаковому рівні у молодих та старих тварин і є більш вираженими у щурів середнього віку. Виявлено звязок "доза-ефект" процесів перекисного окиснення ліпідів, активності антиоксидантної системи, кислотного гемолізу еритроцитів при разовому тотальному опроміненні самок щурів: у тварин віком 3-4 місяці та 24-26 місяців - на 7 день після опромінення; у тварин віком 6-8 місяців - на 14 день після опромінення. Встановлено, що іонізуюче випромінення у старих тварин призводить до посилення процесу пероксидації в крові та естрогенчутливих органах (головний мозок, аорта) та не посилюється у яєчниках у звязку з згасанням їх функції.

Основний зміст роботи

Встановлено, що яєчники є чутливими до дії іонізуючого випромінення. Радіогенні зміни проявляються у значних морфофункціональних зрушеннях у яєчниках щурів трьох вікових груп: склеротичні зміни строми, порушення кровонаповнення органа, дистрофічні зміни фолікулярних клітин. Впродовж 14 діб такі зміни стають менш вираженими у тварин молодого віку. При опроміненні у дозі 2 Гр на 7-й день та 14-й день спостережень морфофунціональні зміни у яєчниках спостерігаються на однаковому рівні у молодих та старих тварин і є більш вираженими у щурів середнього віку. Поєднана дія опромінення і свинцю через 7 днів після опромінення викликає значні дистрофічні зміни фолікулярного епітелію.

Виявлено звязок "доза-ефект" процесів перекисного окиснення ліпідів, активності антиоксидантної системи, кислотного гемолізу еритроцитів при разовому тотальному опроміненні самок щурів: у тварин віком 3-4 місяці та 24-26 місяців - на 7 день після опромінення; у тварин віком 6-8 місяців - на 14 день після опромінення.

Встановлено, що іонізуюче випромінення у старих тварин призводить до посилення процесу пероксидації в крові та естрогенчутливих органах (головний мозок, аорта) та не посилюється у яєчниках у звязку з згасанням їх функції. У тварин молодого та середнього віку спостерігається посилення процесів пероксидації у яєчниках після дії іонізуючого випромінення. Встановлено дозову залежність опромінення та активації процесів пероксидації. Опромінення в дозі 2 Гр викликає вірогідне підвищення процесів пероксидації у яєчниках порівняно з дозою 0,5 Гр.

АК і ЛВК мають здатність проявляти радіопротекторні властивості стосовно морфофункціональних змін у яєчниках опромінених лабораторних тварин.

Виявлено, що іонізуюче випромінення сприяє підвищенню вмісту холестерину у сироватці крові, комплекси з L-аргініном сприяють зменшенні концентрації холестерину.

Встановлено, що іонізуюче випромінення у дозі 2 Гр сприяє підвищенню артеріального тиску, комплекси з L-аргініном у дозі 100 мг/кг сприяють його зниженню.

Електронно-мікроскопічними дослідженнями доведено, що ЛВК має здатність попереджати деструктивно-дистрофічні зміни внутрішньоклітинних органел, особливо мітохондрій.

1. Луцишин Я.Б. Дослідження впливу іонізуючого випромінювання і солей свинцю на показники перекисного окиснення ліпідів і антиоксидантну систему крові щурів і корекція їх за допомогою рослинного екстракту з амінокислотами // Український медичний альманах. - 2002. - Т.5, № 1. - С.105 - 107.

2. Луцишин Я.Б. Стан перекисного окиснення ліпідів та показники антиоксидантної системи і біохімічні показники крові у старих тварин, які зазнали дії іонізуючого випромінення // Актуальні проблеми сучасної медицини. - 2002. - Т.2, № 1. - С.32 - 33.

3. Носов А.Т., Луцишин Я.Б., Порохняк-Гановська Л.А. Вплив комплексу з лецитину, b-каротину, L-аргініну на морфофункціональний стан фолікулярного епітелію яєчників щура до і після загального іонізуючого опромінення // Здоровье женщины. - 2003. - № 2 (14). - С.59 - 61. (Здобувач опромінювала тварини, згодовувала тварин препаратами, написала статтю).

4. Луцишин Я.Б. Корекція артеріального тиску та вмісту холестерину в крові опромінених старих щурів-самок за допомогою композиції з L-аргініном // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. - 2003. - Випуск 9. - С.50 - 54.

5. Луцишин Я.Б., Порохняк-Гановська Л.А., Товстоновська В.О., Малишева Т.А. Вплив комплексів з L-аргініном на морфологію яєчників опромінених щурів // Здоровье женщины. - 2004. - № 1 (17). - С.75 - 77. (Здобувач опромінювала тварин, згодовувала препаратами, досліджувала перекисне окиснення ліпідів та антиоксидантний стан тварин, проводила інтерпретацію даних, написала статтю).

6. Луцишин Я.Б. Ожиріння у жінок в різні вікові періоди // Нова медицина. - 2003. - № 5. - С.40-42.

7. Луцишин Я.Б. Вплив рослинного екстракту з амінокислотами на молодих щурів-самок, які зазнали дії іонізуючого опромінення // Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції "Репродуктивне здоровя молоді - важлива складова загального здоровя населення. Багатосекторальна відповідальність за збереження репродуктивного здоровя молоді". - м. Комсомольськ, 5-6 вересня - 2002. - С.81 - 87.

8. Луцишин Я.Б. Модифікація вітамінами та амінокислотами кислотного гемолізу еритроцитів при впливі іонізуючого опромінення // Тези доповідей 3-ї Міжнародної конференції "Медичні наслідки Чорнобильської катастрофи: підсумки 15-річних досліджень". - Міжнародний журнал радіаційної медицини. - 2001. - Т.3, № 1/2. - С.228.

9. Луцишин Я.Б., Гевко В.Р. Влияние аминокислот и витаминов на проницаемость мембран в условиях ионизирующего облучения // Тез. докл. IV съезда по радиационным исследованиям. - 2001. - Москва,20 - 24 ноября. - Т.I. - С.39.

10. Луцишин Я.Б. Корекція за допомогою амінокислотного комплексу з L-аргініном процесів пероксидації і антиоксидантної системи організму, який зазнав дії іонізуючого опромінення // Тези доповідей VII зїзду Всеукраїнського лікарського товариства. - м. Тернопіль, 16 - 17 травня. - 2003. - Т.5, число 1 (63). - С.213.

11. Чоботько Г.М., Черненко О.Г., Яніна А.М., Педченко В.М., Луцишин Я.Б., Нечитайло І.І. Показники системної відповіді організму на дію іонізуючого випромінення // ІІІ зїзд з радіаційних досліджень (радіобіологія і радіоекологія).21 - 25 травня, Київ - 2003. - С. 194.