Корекція клініко-параклінічних зрушень при прееклампсії вагітних з урахуванням їх добової динаміки - Автореферат

Гребенніков та співавт., 1991), дає змогу судити про важливість впливу періодичних процесів метаболізму на перебіг вагітності, ускладненої прееклампсією. Лялькіна, 1982), вплив річного і добового фотоперіодизму на рівень овуляції і запліднення, стать плода і перебіг вагітності, а також було встановлено вплив добових ритмів на ефективність родозбудження і стимуляції родової діяльності (Е.Т. Враховуючи надзвичайну актуальність проблеми прееклампсії вагітних в сучасному акушерстві, відсутність на сьогоднішній день достатньо ефективних заходів профілактики та лікування даного захворювання, слід вважати доцільним вивчення перебігу вагітності, ускладненої прееклампсією, із врахуванням хронобіологічних особливостей метаболічних процесів в організмі вагітної. Мета роботи: розробити принципи фармакологічної корекції клініко-параклінічних зрушень при прееклампсії вагітних на підставі врахування добової динаміки метаболічних процесів. Вивчити та оцінити функцію адаптивного захисту організму вагітних по рівню серотоніну, кортизолу, активності процесів перекисного окислення ліпідів, системи антиоксидантного захисту у вагітних з прееклампсією.Відповідно до мети і задач нашого наукового дослідження було проведено клініко-статистичний аналіз частоти, структури, основних причин акушерської і перинатальної патології у 523 вагітних з прееклампсією, а також характер сезонних коливань частоти та структури даного захворювання. Комплексно обстежено 145 вагітних, із них 115 - з прееклампсією і 30 практично здорових, які склали групу порівняння. Для встановлення ролі порушення в системі адаптаційного захисту організму вагітної з прееклампсією проводили визначення в крові вагітних рівня кортизолу, серотоніну. Аналіз перебігу вагітності, пологів та післяпологового періоду у вагітних з прееклампсією проведено в хронобіологічному аспекті з урахуванням стану матері і плода, змін в системі гомеостазу. Аналіз результатів обстеження вагітних дає підстави розглядати прееклампсію як тяжке ускладнення вагітності і родів, що спричиняє серйозну акушерську і перинатальну патологію: частота ускладнень вагітності і пологів при даній патології значно перевищує показники у групі контролю (p <0,05).Вагітність, ускладнена прееклампсією, як правило виникає на фоні вже наявної екстрагенітальної патології, супроводжується значною частотою ускладнень (ФПН, анемія вагітних, загроза передчасних родів, несвоєчасне відходження навколоплодових вод, патологічна крововтрата в родах, затримка розвитку плода, асфіксія новонародженого). Частота ускладнень вагітності і родів позитивно корелює із тяжкістю перебігу прееклампсії. Прееклампсія носить сезонний характер із максимальною частотою захворюваності в період січень-березень і мінімальною в період червень-серпень, причому тяжкі форми виникають саме в період максимальної частоти захворюваності. В свою чергу, прееклампсія виникає як реакція організму жінки на “стресову” вагітність і супроводжується розвитком дезадаптації, котра проявляється десинхронозом, обумовленим порушенням механізмів зворотного звязку між зазначеними ланками нейроендокринної системи. Ідентичність циркадіанного характеру ритму кортизола у вагітних і невагітних жінок свідчить про спільний ритморегулюючий механізм, що не змінюється у звязку з вагітністю і дає підстави розглядати порушення ритму кортизолу при прееклампсії як специфічний прояв даної патології, а не результат метаболічних зрушень, повязаних з вагітністю.

Основний зміст роботи

У дисертації наведено теоретичне обгрунтування та нове вирішення наукового завдання, що виражається в удосконаленні принципів фармакологічної корекції клініко-параклінічних зрушень при прееклампсії вагітних на підставі врахування добової динаміки метаболічних процесів.

1. Вагітність, ускладнена прееклампсією, як правило виникає на фоні вже наявної екстрагенітальної патології, супроводжується значною частотою ускладнень (ФПН, анемія вагітних, загроза передчасних родів, несвоєчасне відходження навколоплодових вод, патологічна крововтрата в родах, затримка розвитку плода, асфіксія новонародженого). Частота ускладнень вагітності і родів позитивно корелює із тяжкістю перебігу прееклампсії.

2. Прееклампсія носить сезонний характер із максимальною частотою захворюваності в період січень-березень і мінімальною в період червень-серпень, причому тяжкі форми виникають саме в період максимальної частоти захворюваності.

3. Циркадіанна ритмічність у здорових вагітних є адаптивним процесом спрямованим на адекватне забезпечення життєдіяльності плода шляхом утворення нових стійких регуляторних звязків між центральними циркадіанними осциляторами нейроендокринної системи і її периферичними ланками. В свою чергу, прееклампсія виникає як реакція організму жінки на “стресову” вагітність і супроводжується розвитком дезадаптації, котра проявляється десинхронозом, обумовленим порушенням механізмів зворотного звязку між зазначеними ланками нейроендокринної системи.

4. Ідентичність циркадіанного характеру ритму кортизола у вагітних і невагітних жінок свідчить про спільний ритморегулюючий механізм, що не змінюється у звязку з вагітністю і дає підстави розглядати порушення ритму кортизолу при прееклампсії як специфічний прояв даної патології, а не результат метаболічних зрушень, повязаних з вагітністю. Прогресивне зменшення концентрації кортизолу хвилеподібного характеру в першу добу після розродження можна розцінити як елемент адаптивної перебудови материнського організму після усунення основного етіологічного чинника.

5. Наявність добової ритмічності у вагітних контрольної групи та синхронізованість в часі акрофаз показників ПОЛ і АОС вказує на те, що збільшення концентрації продуктів ПОЛ в крові здорових вагітних в часі компенсується активацією АОС. Така синхронізованість послаблюється у вагітних з прееклампсією легкого ступеня і повністю відсутня у вагітних з тяжкою прееклампсією, що вказує на наявність вираженого оксидативного стресу, тобто неспроможність АОС компенсувати підвищену інтенсивність процесів ПОЛ.

6. Недостатність адаптивних механізмів фетоплацентарного комплексу при прееклампсії проявляється зміною початкового характеру ритму. Беручи до уваги той факт, що ендокринна діяльність фетоплацентарної системи в добовому режимі забезпечується центральними циркадіанними механізмами (епіфізом, гіпоталамусом і гіпофізом), можна припустити, що виявлені порушення добової динаміки досліджуваних гормонів, котрі мають місце при прееклампсії, в певній мірі обумовлені порушенням механізмів зворотного звязку між ФПК і регуляторними ланками, що забезпечують синхронний і римічний характер функціонування ФПК. Відносне збільшення концентрації гормонів у післяродовому періоді після видалення ФПК - основного джерела стероїдних гормонів протягом вагітності, можна вважати одним із елементів адаптивної перебудови ендокринних функцій.

7. Інтенсивний прояв ультрадіанних складових на тлі циркадіанного ритму Mg і Ca та трансформація циркадіанного у високочастотний ультрадіанний ритм є ознакою домінування нижчих ланок гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової системи в ієрархічній системі регуляції електролітного обміну.

8. Вдосконалений комплекс лікувально-профілактичних заходів із застосуванням препаратів Магне В6 і Фенібут сприяє зниженню частоти розвитку акушерської і перинатальної патології, нормалізації взаємодії центральної і периферичної ланок системи антистресорного захисту у вагітних з прееклампсією, що дозволяє рекомендувати його для широкого впровадження в практику.

Практичні рекомендації

1. Виявлений сезонний характер захворюваності прееклампсією дає змогу в певній мірі прогнозувати можливість розвитку захворювання, враховуючи це при плануванні вагітності у жінок групи ризику.

2. Враховуючи значну варіабельність клініко-параклінічних показників, для їх адекватної оцінки рекомендується проведення досліджень в динаміці доби: - доступним і високоспецифічним методом діагностики і контролю ефективності лікування при прееклампсії є добовий моніторинг АТ і ЧСС;

- з метою оптимізації загальноприйнятого режиму дозування, рекомендується призначення антиоксидантів та препаратів, що містять Mg і Ca із урахуванням, добової циклічності мікроелементів в організмі вагітних;

- з метою профілактики і корекції порушень системи антистресорного захисту у вагітних з прееклампсією рекомендується лікувально-профілактичний комплекс, що включає препарати антистресорної і седативної дії - Магне В6 і Фенібут.

1. Особливості ведення вагітності і родів при пізньому гестозі // Науковий вісник Ужгородського університету, серія “Медицина”, 1999. - Випуск 9. - С. 209-212 (співавт. Ганич М.М., Калій В.В., Панаіт В.І.; набір матеріалу, підготовка до друку).

2. Антиоксидантна хронотерапія прееклампсії вагітних // Перинатологія та педіатрія. - 2000. - №4. - С.13-15.

3. Деякі прогностичні критерії при пізніх гестозах вагітності // Науковий вісник Ужгородського університету, серія “Медицина”, 2000. - Випуск 11. - С. 262-266.

4. Нові підходи до хронофармакотерапії прееклампсії вагітних // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2000. - №5. - С.75-78 (співавт. Дашкевич В.Є.; набір матеріалу, розробка принципів лікування).

5. Гіпотензивні препарати при прееклампсії у вагітних // Вісник фармакології і фармації. - 2001. - № 7-8. - С.32-36.

6. Терапія гестозів у світлі основних етіопатогенетичних концепцій їх виникнення. // Науковий вісник Ужгородського університету, серія “Медицина”, 2001. - Випуск 13. - С. 175-182 (співавт. Маляр В.А., Корчинська О.О., Хаща І.І., Гопта І.В.; аналіз літератури, підготовка до друку).

7. Хронобіологічні особливості функціонування системи мати-плід протягом вагітності, ускладненої прееклампсією// Буковинський медичний вісник. - 2001. - № 2 - 3. - С.38-40.

8. Тактика ведення вагітних з пізнім гестозом // Збірник наукових праць асоціації акушерів-гінекологів України. - К.: “ТМК”, 1999. - С. 28-30 (співавт. Ганич М.М., Калій В.В., Панаіт В.І.; набір матеріалу, підготовка до друку).

9. Магнезіальна хронотерапія у вагітних з прееклампсією // Збірник наукових праць асоціації акушерів-гінекологів України. - К.: “ТМК”, 2000. - С. (співавт. Ганич М.М., Сабов В.О. набір матеріалу, розробка принципів лікування).

10 Особливості ведення вагітності та родів при важких формах гестозів // Тези доповідей 53-ї підсумкової наукової конференції професорсько-викладацького складу медичного факультету УЖДУ. - лютий 1999. - С. 6 (співавт. Ганич М.М., Калій В.В., Панаіт В.І., Слабодкіна С.П.; набір матеріалу, підготовка до друку).

11. Functional state of fetal hypophysal-adrenal system in preeclampsia. // Eur. J. Obstet. Gynecol. Reprod. Biol. - 1999. - Vol. 86. - S 77.

12. Circad fluctuations of cardiovascular system indicies in pregnant with arterial hypertension. // Official J. Int. Soc. of Hypertension in pregnancy. - 2000. - Vol. 19. - P. 41.