Корекція клімактеричних порушень у жінок з нейроциркуляторною дистонією - Анализ книги

Відмінною рисою сучасної демографічної ситуації в Україні є збільшення відносного числа жінок старших вікових груп, що потребує підвищеної уваги до стану їх здоровя і способу життя. У звязку з цим, певний інтерес становить дослідження взаємозвязку клімактеричних порушень у жінок з функціональним станом вегетативної нервової системи (ВНС), особливо, на тлі різних варіантів нейроциркуляторної дистонії (НЦД). На нашу думку, в першу чергу, це стосується особливостей клінічного перебігу клімактеричних порушень у жінок з нейроциркуляторною дистонією і можливості їх адекватної корекції. Метою дослідження було зниження частоти і ступеня тяжкості клімактеричного синдрому у жінок з нейроциркуляторною дистонією на підставі вивчення основних ендокринологічних показників, психоемоційних проявів, функціонального стану ВНС, а також удосконалення і впровадження комплексу лікувально-профілактичних заходів. Дослідити вплив нейроциркуляторної дистонії на психологічний статус і функціональний стан вегетативної нервової системи жінок з клімактеричним синдромом.Дві основні групи склали 60 жінок перименопаузального віку з симптоматикою КС на фоні НЦД: І група - 30 жінок, які використовували загальноприйняте лікування КС і ІІ група - 30 жінок, які використовували удосконалену нами методику. Згідно з отриманими нами результатами, основним преморбідним фоном у пацієнток 1 і 2 групи служила НЦД з переважанням у її структурі гіпертонічного варіанту (І група - 46,7 % і ІІ - 53,3 %) порівняно з гіпотонічним (І група - 30,0 % і ІІ - 26,7 %) та кардіальним (І група - 23,3 % і ІІ - 20,0 %). У жінок з КС на фоні НЦД відмічено високий рівень тяжких форм клімактеричних порушень (І група - 40,0 %, ІІ - 43,3 %), у порівнянні із середнім (І - 26,7 %, ІІ - 26,7 %) і легким ступенем тяжкості (1група - 33,3 %, ІІ - 30,0 %). Отримані результати свідчать, що в жінок із клімактеричними порушеннями на тлі НЦД найчастіше зустрічалися наступні фактори: очікування хронічної хвороби (контрольна група - 50,0 %; І - 70,0 % й ІІ - 66,7 %); втрата або хвороба батьків (контрольна група - 20,0 %; І - 33,3 % й ІІ - 36,7 %); втрата жіночності (контрольна група - 20,0 %; І - 36,7 % й ІІ - 40,0 %) та втрата власної значимості (контрольна група - 10,0 %; І - 30,0 % й ІІ - 33,3 %). Отримані результати свідчать, що якщо у жінок з фізіологічним перебігом клімактеричного періоду головний біль був в поодиноких випадках, то в І й ІІ групах переважали усі три варіанти головного болю: мігрень (І група - 30,0 %, ІІ - 30,0 %); головний біль напруги (І група - 26,7 %, ІІ - 30,0 %) і судинний головний біль (І група - 30,0 %, ІІ - 30,0 %).У дисертації наведено теоретичне обґрунтування та практичне вирішення завдання щодо зниження частоти і ступеня тяжкості клімактеричних порушень у жінок з нейроциркуляторною дистонією на підставі вивчення основних ендокринологічних, психоемоційних, мікробіологічних змін, функціонального стану вегетативної нервової системи, а також удосконалення і впровадження комплексу лікувально-профілактичних заходів. У структурі нейроциркуляторної дистонії у жінок з клімактеричними порушеннями найчастіше зустрічається гіпертонічний варіант (50,0 %), у порівнянні з гіпотонічним (28,3 %) і кардіальним (21,7 %). У жінок з нейроциркуляторною дистонією спостерігається високий рівень (43,3 %) тяжких клімактеричних порушення, за рахунок таких симптомів, як приливи жару, пітливість, порушення сну, депресивний настрій і слабкість. Функціональний стан вегетативної нервової системи у жінок з клімактеричним синдромом на фоні нейроциркуляторної дистонії характеризується переважанням парасимпатонії (83,3 %), низьким порогом збудження вегетативної нервової системи і наявністю дермографізму в 50,0 % випадків.

Основний Зміст

У дисертації наведено теоретичне обґрунтування та практичне вирішення завдання щодо зниження частоти і ступеня тяжкості клімактеричних порушень у жінок з нейроциркуляторною дистонією на підставі вивчення основних ендокринологічних, психоемоційних, мікробіологічних змін, функціонального стану вегетативної нервової системи, а також удосконалення і впровадження комплексу лікувально-профілактичних заходів.

1. У структурі нейроциркуляторної дистонії у жінок з клімактеричними порушеннями найчастіше зустрічається гіпертонічний варіант (50,0 %), у порівнянні з гіпотонічним (28,3 %) і кардіальним (21,7 %).

2. Перименопауза у жінок з нейроциркуляторною дистонією в 73,3 % випадків характеризується олігоменореєю з укороченням менструального циклу і в 26,7 % - різким припиненням менструації. Нейроциркуляторна дисфункція призводить до раннього початку перименопаузального періоду, в середньому, на 3,3±0,3 роки.

3. У жінок з нейроциркуляторною дистонією спостерігається високий рівень (43,3 %) тяжких клімактеричних порушення, за рахунок таких симптомів, як приливи жару, пітливість, порушення сну, депресивний настрій і слабкість.

4. Нейроциркуляторна дистонія негативно впливає на клінічний перебіг клімактеричного синдрому, за рахунок високої частоти і ступеня тяжкості урогенітальних і сексуальних порушень, психоемоційних розладів, психотравмуючих чинників, головного болю різного характеру, порушень сну і інтенсивності больових відчуттів.

5. Ендокринологічні порушення у жінок з клімактеричним синдромом на фоні нейроциркуляторної дистонії характеризуються достовірним зменшенням вмісту естрадіолу, лютеїнізуючого гормону і прогестерону при одночасному збільшенні рівня фолікулостимулюючого гормону, тестостерону і пролактину.

6. Функціональний стан вегетативної нервової системи у жінок з клімактеричним синдромом на фоні нейроциркуляторної дистонії характеризується переважанням парасимпатонії (83,3 %), низьким порогом збудження вегетативної нервової системи і наявністю дермографізму в 50,0 % випадків.

7. Використання запропонованих лікувально-профілактичних заходів дозволяє через 6 місяців від початку лікування збільшити частоту легких форм клімактеричних порушень у 1,5 разу, за рахунок таких симптомів, як приливи жару, депресивний настрій, слабкість, біль в кістках і суглобах, зменшення ступеня порушень сну і памяті при одночасній корекції дисгормональних порушень і нормалізації функціонального стану вегетативної нервової системи.

Практичні рекомендації

1. З метою корекції клімактеричних порушень у жінок з нейроциркуляторною дисфункцією дистонією необхідно використовувати, окрім замісної гормональної терапії, антидепресанти і антигомотоксичну терапію.

2. Для контролю за клінічним перебігом клімактеричного періоду у жінок з нейроциркуляторною дисфункцією дистонією доцільне динамічне вивчення клінічних, психологічних і ендокринологічних показників, а також оцінка функціонального стану вегетативної нервової системи.

1. Гуляева С.В. Вплив нейроциркуляторної астенії на клінічний перебіг клімактеричного періоду / С.В. Гуляева // Зб. наук. праць співроб. НМАПО імені П.Л. Шупика. - К., 2006. - Вип. 15, кн. 3. - С. 150-153.

3. Гуляева С В. Особенности психо-социальных факторов при климактерических нарушениях / С.В. Гуляева // Зб. наук. праць співроб. НМАПО імені П.Л. Шупика. - К., 2007. - Вип. 16, кн. 5. - С. 196-200.

4. Глазкова И.Б. Коррекция климактерических нарушений у женщин с нейроциркуляторной дистонией / И.Б. Глазкова, С.В. Гуляева // Репродуктивное здоровье женщины. - 2009. - № 1. - С. 39-41 (набір клінічного матеріалу та підготовка до друку).

5. Гуляева С.В. Климактерические нарушения у женщин с нейроциркуляторной астенией / С.В. Гуляева // Репродуктивное здоровье женщины: тез. докл. науч.-практ. конф. "Актуальные аспекты перинатальной медицины", (Киев, 19 декаб. 2006). - 2006. - № 4. - С. 196.

Размещено на .ru