Корекція клімактеричних порушень у жінок, які мешкають на території з високим рівнем радіонуклідного забруднення - Автореферат

Метою роботи стало зниження частоти і ступеня тяжкості клімактеричних порушень у жінок, які мешкають на території з високим рівнем радіонуклідного забруднення на підставі удосконалення і впровадження комплексу лікувально-профілактичних заходів. Вивчити порівняльні аспекти клінічного перебігу У порівняльному аспекті вивчити клінічний перебіг клімактеричного синдрому в жінок, які мешкають на територіях із різноманітними рівнями радіонуклідного забруднення. Розробити, впровадити і оцінити ефективність практичні рекомендації по зниженню лікувально-профілактичного комплексу для зниження частоти і ступеня тяжкості клімактеричних порушень у жінок, які мешкають у зоні аварії на ЧАЕС. Вперше вивчено порівняльні аспекти клінічного перебігу, психосоціального статусу, ендокринологічних і гемостазіологічних порушень у жінок, які мешкають на територіях із різними рівнями радіонуклідного забруднення. Практичне значення одержаних результатів.Вивчено порівняльні аспекти клінічного перебігу, психосоціального статусу, ендокринологічних і гемостазіологічних порушень у жінок, які мешкають на територіях ізрізноманітним рівнем радіонуклідного забруднення.Відповідно до поставленої мети і задач нами було обстежено 90 жінок, які були розділені на три групи: І група - 30 жінок з клімактеричним синдромом, які мешкають в умовно “чистому“ районі Київської області (Яготинський район); ІІ група - 30 жінок з клімактеричним синдромом, які мешкають в районах Київської області, найбільш забруднених радіонуклідами (Іванківський та Поліський райони). Контрольну групу склали 30 жінок також ж віку без патологічного перебігу клімактеричного синдрому,періоду, які мешкають в умовно “чистому” районі Київської області (Яготинський район). Відповідно до даних, наведених у “загальнодозиметричній паспортизації населених пунктів України, які зазнали радіоактивного забруднення після Чорнобильської аварії” обстежені нами жінки I і II груп мали сумарну паспортну дозу опромінювання (Др) - від 0,32 до 0,66 м 3в/рік.м3в/рік (мілізіверт на рік). Проведені дослідження носили поетапний характер, який полягав у вивченні порівняльних аспектів клімактеричного синдрому у жінок, які мешкають на територіях з різним рівнем радіонуклідів без проведення будь-якої корекції. Надалі, була проведена клініко-лабораторна та функціональна оцінка різних варіантів корекції клімактеричних порушень: І група - замісна гормональна терапія і ІІ група - поєднання замісної гормональної терапії з фітотерапією спрямованої дії.Клінічний перебіг клімактеричного синдрому у жінок, які мешкають на територіях з які мешкають на території з високим рівнем радіонуклідного забруднення характеризується забруднення, порівняно з жінками, які мешкають на території з нормальним рівнем радіації, характеризується більш значною сумарною частотою основних клімактеричних проявів, а саме: приливи жару, пітливість, порушення сону, депресивний настрій і слабість,а також істотним рівнем частоти й інтенсивності вегетативних порушень: емоційна нестійкість, коливання артеріального тиску, головна біль і утруднений затруднений подих. Стан психоемоційного статусу Психоемоційний статус у жінок з клімактеричним синдромом, які мешкають у зоні аварії на ЧАЕС, характеризується станом депрєсії і реактивної тривоги, що пояснюється порушенням механізмів подолання стресу (соціальна ізоляція, безпомічність у рішенні важливих проблем і часте самозвинувачення), а також переважанням незрілих реакцій захисту (пасивної агресії, відсторонення від ситуації, що укладається, і висока соматизація). Для ендокринологічного Ендокринологічний статус жінок з клімактеричним синдромом, які мешкають на території з високим радіонуклідним забрудненням характерно зниженні рівнем радіонуклідного забруднення характеризується зниженням вмісту естрадіолу в 2,1 рази й одночасне одночасним збільшенням рівня ФСГ у 2 рази; ЛГ - у 1,7 рази і тестостерона - в 2,1 рази щодо контрольної групи. Зміни гемостазу в жінок з клімактеричним синдромом, які мешкають у зоні аварії на ЧАЕС, характеризуються достовірним збільшенням протромбінового індексу (р<0,05) і спонтанної агрегації тромбоцитів (р<0,05) на фоні одночасного зниження змісту антитромбіна ІІІ (р<0,05); кількості тромбоцитів (р<0,05) і зниженні агрегації тромбоцитів з рістоміцином (р<0,05), АДФ (р<0,05) і тромбіном (р<0,05).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1. Клінічний перебіг клімактеричного синдрому у жінок, які мешкають на територіях з які мешкають на території з високим рівнем радіонуклідного забруднення характеризується забруднення, порівняно з жінками, які мешкають на території з нормальним рівнем радіації, характеризується більш значною сумарною частотою основних клімактеричних проявів, а саме: приливи жару, пітливість, порушення сону, депресивний настрій і слабість,а також істотним рівнем частоти й інтенсивності вегетативних порушень: емоційна нестійкість, коливання артеріального тиску, головна біль і утруднений затруднений подих.

2. Стан психоемоційного статусу Психоемоційний статус у жінок з клімактеричним синдромом, які мешкають у зоні аварії на ЧАЕС, характеризується станом депрєсії і реактивної тривоги, що пояснюється порушенням механізмів подолання стресу (соціальна ізоляція, безпомічність у рішенні важливих проблем і часте самозвинувачення), а також переважанням незрілих реакцій захисту (пасивної агресії, відсторонення від ситуації, що укладається, і висока соматизація). Цей комплекс психологічних проблем є слідством постійного проживання на території з високим рівнем радіонуклідів і призводить до погіршення якості життя при середньому рівні психосоціального стресу.

3. Для ендокринологічного Ендокринологічний статус жінок з клімактеричним синдромом, які мешкають на території з високим радіонуклідним забрудненням характерно зниженні рівнем радіонуклідного забруднення характеризується зниженням вмісту естрадіолу в 2,1 рази й одночасне одночасним збільшенням рівня ФСГ у 2 рази; ЛГ - у 1,7 рази і тестостерона - в 2,1 рази щодо контрольної групи.

1. Зміни гемостазу в жінок з клімактеричним синдромом, які мешкають у зоні аварії на ЧАЕС, характеризуються достовірним збільшенням протромбінового індексу (р<0,05) і спонтанної агрегації тромбоцитів (р<0,05) на фоні одночасного зниження змісту антитромбіна ІІІ (р<0,05); кількості тромбоцитів (р<0,05) і зниженні агрегації тромбоцитів з рістоміцином (р<0,05), АДФ (р<0,05) і тромбіном (р<0,05). Встановлені розходження свідчать про виражені порушення тромбоцитарної і прокоагулянтної ланок гемостазу.

4. Для корекції клімактеричних порушень у жінок, які мешкають на території, забрудненої радіонуклідами необхідно використовувати замісну гормональну терапію препаратами “Циклопрогінова” і “Клімонорм” за схемою, а в якості фітотерапії - препарати “ Джерело “ і “ Світанок“. Тривалість замісної гормональної терапії коливалася від 9 до 12 місяців, а фітотерапії протягом 1 року по такій схемі - 3 місяці прийом і 1 місяць перерва, всього 4 курси. При необхідності тривалість корекції клімактеричних порушень могла бути продовжена індивідуально.

5. Застосування запропонованої схеми корекції клімактеричних порушень у жінок, які мешкають у зоні аварії на ЧАЕС, дозволяє через 3 - 6 місяців істотно знизити частоту і ступінь виразності основних нейроендокринних( на 30% ) і вегетативних порушень ( на 40% ), а також значно знизити стан психоемоційної напруги і поліпшити якість життя.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Для корекції клімактеричних порушень у жінок, які мешкають на території забрудненої радіонуклідами необхідно використовувати замісну гормональну терапію препаратами “Циклопрогінова” і “Клімонорм” за схемою, а в якості фітотерапії - препарати “Джерело“ і “Світанок“. Необхідна тривалість замісної гормональної терапії повинна тривати від 9 до 12 місяців, а фітотерапії протягом 1 року по наступній схемі - 3 місяці прийом і 1 місяць перерва, тобто всього 4 курси. При необхідності тривалість корекції клімактеричних порушень повинна бути продовжена індивідуально.

1. Матяш А.М. Корекція клімактеричних порушень у жінок, які мешкають на забрудненій радіонуклідами території // Медико-социальные проблемы семьи.-2000.-№4.-С.55-57.

2. Матяш А.М. Лікування клімактеричних порушень у жінок, які мешкають на забрудненій радіонуклідами території // Зб. наук. праць співроб. КМАПО ім.П.Л.Шупика. - вип.10. - кн.1. - Київ, 2001. - С.607-610.

3. Матяш А.Н. Особенности климактерических нарушений у женщин, проживающих на территории загрязненной радионуклидами и их коррекция // Здоровье женщины. - 2002. - №1. - С.48-53.

4. Хіменко М.В., Матяш А.М., Ткачик С.Я., Лопушан І.В., Морозова О.В. Особливості корекції клімактеричних порушень у жінок, які мешкають на забрудненій радіонуклідами території // Тез. доп.Зб. наук. праць ХІ зїзду акушерів-гінекологів України. - Київ, 2001. - С.632-633.