Корекція гомеостазу, профілактика та удосконалення комплексної терапії ускладнень черезвезікальної простатектомії у хворих на доброякісну гіперплазію передміхурової залози - Автореферат

В звязку з постарінням населення, доброякісна гіперплазія передміхурової залози (ДГПЗ) за частотою виходить практично на одне з провідних місць серед захворювань сечостатевої системи поступаючись лише запальним процесам. Особливістю гіперплазії передміхурової залози є те, що вона виникає у чоловіків працездатного віку, а “основні” симптоми у вигляді ніктурії, дизурії аж до гострої затримки сечі проявляються в 60-річному віці. За статистичними даними ДГПЗ спостерігається у 20%-40% випадків у чоловіків віком 40-60 років і досягає 90 % у чоловіків віком 80-90 років (Люлько А.В. з спів. Якщо враховувати, що у чоловіків похилого віку є, як правило, ряд супутніх захворювань з боку серцево-судинної, дихальної систем, нирок, шлунково-кишкового тракту, то зрозуміло, чому при лікуванні пацієнтів виникають значні труднощі (Вагнер Е.А. з спів. Поліпшити результати лікування хворих на доброякісну гіперплазію передміхурової залози методом черезміхурової простатектомії шляхом науково обґрунтованої корекції основних складових гомеостазу з метою упередження розвитку ускладнень та прискореного відновлення працездатності хворих.Хворих з хронічною затримкою сечі віком до 75 років було 15 чоловік та старішими за 75 років - 7. Хворих з гострою затримкою сечі віком до 75 років було 18 чоловік, та старішими за 75 років - 8. Хворих з хронічною затримкою сечі віком до 75 років було 16 чоловік, та старішими за 75 років - 6. Хворих з гострою затримкою сечі віком до 75 років було 19 чоловік, та старішими за 75 років - 9. Хворих з хронічною затримкою сечі віком до 75 років було 18 чоловік, та старішими за 75 років - 6 (табл.У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється у покращенні якості надання хірургічної допомоги хворим на ДГПЗ шляхом удосконалення тактики лікування в до-та післяопераційному періодах, спрямованої на профілактику та усунення інфекційно-запальних ускладнень у разі їх виникнення, що дозволяє досягти медико-соціальної ефективності. Доведено, що ступінь порушення функції нирок залежить від прояву інфравезікальної обструкції, яка в свою чергу в більшій мірі залежить від тривалості захворювання, обєму, характеру росту передміхурової залози ніж від віку хворого. Погіршення показників функції печінки у всіх хворих пояснюється підвищеним катаболізмом білку, внаслідок запального процесу в сечостатевих органах. У хворих на ДГПЗ зміни гемостазу у доопераційному періоді проявляються у вигляді гіперкоагуляції (70%), та схильності до гіпокоагуляції (15%) і тільки у 15% випадків спостерігаються нормальні співвідношення показників згортаючої та антизгортаючої систем крові. Застосування вітчизняного антиоксидантного препарату тіотриазоліну сприяє нормалізіції функції нирок - у 78% хворих, печінки - у 72% хворих, зменшення концентрації фібріногену - у 58% хворих (з 6,0±1,3 до 3,5±0,7 г/л), підвищенню фібрінолітичної активності - у 76% хворих (10±1,1 до 35±4,1) та фібрінази - у 76% хворих (з 22 до 60±3,7 сек).

Основний зміст роботи

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється у покращенні якості надання хірургічної допомоги хворим на ДГПЗ шляхом удосконалення тактики лікування в до- та післяопераційному періодах, спрямованої на профілактику та усунення інфекційно-запальних ускладнень у разі їх виникнення, що дозволяє досягти медико-соціальної ефективності.

Доведено, що ступінь порушення функції нирок залежить від прояву інфравезікальної обструкції, яка в свою чергу в більшій мірі залежить від тривалості захворювання, обєму, характеру росту передміхурової залози ніж від віку хворого.

Підтверджена домінуюча роль грамнегативної флори (75,3%) у розвитку інфекційно-запальних ускладнень у хворих на ДГПЗ, в комплексній терапії яких обгрунтована доцільність застосування монуралу в поєднанні з тіотриазоліном за схемою.

Погіршення показників функції печінки у всіх хворих пояснюється підвищеним катаболізмом білку, внаслідок запального процесу в сечостатевих органах.

У хворих на ДГПЗ зміни гемостазу у доопераційному періоді проявляються у вигляді гіперкоагуляції (70%), та схильності до гіпокоагуляції (15%) і тільки у 15% випадків спостерігаються нормальні співвідношення показників згортаючої та антизгортаючої систем крові.

Застосування вітчизняного антиоксидантного препарату тіотриазоліну сприяє нормалізіції функції нирок - у 78% хворих, печінки - у 72% хворих, зменшення концентрації фібріногену - у 58% хворих (з 6,0±1,3 до 3,5±0,7 г/л), підвищенню фібрінолітичної активності - у 76% хворих (10±1,1 до 35±4,1) та фібрінази - у 76% хворих (з 22 до 60±3,7 сек).

Застосування тіотриазоліну сприяє вірогідному зменшенню кількості післяопераційних ускладнень з 36,2±7,0% до 19,2±5,4%.

Морфологічні зміни в стінці сечового міхура виникають на першому році захворювання і завершується через 4-5 років, коли на 92±5,0% мязова тканина заміщується на сполучну, що супроводжується порушенням кровопостачання на 71% та більше від його необхідного обєму. У таких випадках подальша консервативна терапія недоцільна і хворим показано оперативне втручання.

Практичні рекомендації

З метою підготовки до операції урологічних хворих пропонується провести інтенсивну цілеспрямовану корекцію гомеостазу (в залежності від можливості і часу), спрямовану на покращення функції серцево-судинної, легеневої систем, нормалізації функції печінки, нирок та гемореологічних властивостей крові.

Для запобігання запального процесу рекомендується застосовувати монурал за схемою: 3,0 за 24 години до операції та не пізніше ніж через 24 години після операції (теж 3,0). Більш ефективно його можно застосувати одночасно з тіотриазоліном.

Розчин тіотриазоліну 2,5% - 2 мл можна з успіхом застосовувати для внутрішньомязових інєкцій 1 раз на добу протягом 5-6 днів. Потім в вигляді таблеток (0,1) приймати по 1-2 таблетки на добу. Цей препарат обладає імуностимулюючими гепатопротекторними, ренопротекторними, та регенеруючими якостями. При цьому ніяких протипоказань для його застосування не виявлено.

1. Ваэль Хусейн Абдельмажид Аль Алами, В.И. Бачурин. Современные аспекты проблемы лечения доброкачественной гиперплазии предстательной железы (ДГПЖ) // Запорожский медицинский журнал.-2004.-№.1.-Том 1.-С.66-69.

2. В.И. Бачурин, Г.В. Бачурин, Аль Алами Ваель, А.А. Губарь. Роль исходных показателей гомеостаза у больных с доброкачественной гиперплазией предстательной железы. // Запорожский медицинский журнал.-2003.-№.4.-С.89-90.

3. Ваэль Хусейн Абдельмажид Аль Алами. Состояние гемокоагуляционных показателей у больных с доброкачественной гиперплазией предстательной железы в дооперационном периоде. // Запорожский медицинский журнал.-2004.-№.4.-С.69-70.

4. Ваель Хуссейн Абдельмажид Аль Аламі. Причини виникнення деяких ускладнень у хворих після простатектомії з приводу доброякісної гіперплазії передміхурової залози. // Урологія.-2004.-№.3.-С.36-38.

5. В. І. Бачурін, С. М. Смага, Ю. Л. Подгайний, С. В. Мерзляк, Аль Алами Ваель. Лікування інфекції сечових шляхів з застосуванням тіотриазоліну та фурамагу. // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики (збірник наукових статей - м. Запоріжжя).-2002.- Випуск VIII.-С.130-132.

6. Ваэль Хуссейн Абдельмажид Аль Аллами. Функциональное состояние почек вводно-солевого обмена у больных с доброкачественной гиперплазией предстательной железы в до- и раннем послеоперационном периоде. // Український медичний альманах. м. Луганськ.-2004.-№.3.-С.133-135.

7. В.І. Бачурін, Ваель Хуссейн Абдельмажид Аль Аламі. Застосування монуралу з метою запобігання розвитку інфекції у хворих на ДГПЗ після парціальної простатектомії в ранньому післяопераційному періоді. // Актуальні питання урології. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. -м. Чернівці -2003.-С.3-5.

8. Wail Hussein Abdelmajid Al Alami, Bachurin Georgy Victorovich. The Character of urinary tract infection in patients with benign hyperplasia of prostate (BHP). // Міжнародний медичний конгрес студентів і молодих учених. м. Тернопіль.-2004.-№.VIII.-С.67.

9. Ваэль Хуссейн Абдельмажид Аль Алами, В.И. Бачурин, Н.П. Пригородова, Г.В. Бачурин. Медикаментозное лечение доброкачественной гиперплазии предстательной железы. // Материалы трудов XII научно-практической конференции урологов и сексопатологов. г. Харьков.-2004.-С.89-93.

10. Ваель Хуссейн Абдельмажид Аль Аламі. Клініко-морфологичні пояснення деяких ускладнень у хворих після простатектомії з приводу доброякісної гіперплазії передміхурової залози. // Актуальні питання медичної науки та практики. Збірник наукових праць. м. Запоріжжя.-2004.-Випуск.67.-Книга.2.-С.4-7.

11. В.И. Бачурин, Ваэль Хуссейн Абдельмажид Аль Аллами, Г.В. Бачурин, Е.Н. Смага. К проблеме отсутствия эффекта от консервативной терапии гиперплазии предстательной железы. // Материалы трудов XII научно-практической конференции урологов и сексопатологов. г. Харьков.-2004.-С.108-110.

12. Свідоцтво про реєстрацію авторського права № 12156 від 03.02.2005 “Пояснення деяких ускладнень у хворих після черезміхурової простатектомії з приводу доброякісної гіперплазії передміхуровоії залози”.