Корекція гемодинамічних розладів при загрозі недоношування вагітності - Автореферат

Разом з тим, тривають дискусії про стан мікрогемоциркуляції у матці, особливості матково-плацентарного і плодово-плацентарного кровоплину при ускладненні гестаційного процесу загрозою ПП. Існують різні думки про характер гемодинамічних розладів при загрозі недоношування вагітності, доцільність призначення різноманітних медикаментозних засобів (антагоністів іонів кальцію, антигіпоксантів, антиагрегантів і т. п.) з метою їх корекції (В.М. Не викликає сумнівів факт, що вирішення завдань, повязаних з подальшим зниженням перинатальної смертності, передбачає вдосконалення допомоги при загрозі ПП шляхом розробки технології диференційованої корекції розладів гемоциркуляторного гомеостазу ФСМПП. При виконанні досліджень були поставлені наступні задачі: Вдосконалити оцінку скоротливої активності матки, розробити шкалу бальної оцінки ступеню важкості загрози ПП. Розробити, апробувати та впровадити в практику медичних установ рекомендації з диференційованої корекції розладів гемоциркуляторного гомеостазу ФСМПП при загрозі недоношування вагітності.Основну групу спостереження склали 50 жінок із загрозою ПП при 32-34-тижневому терміні вагітності, яким проводилась терапія, що включала диференційовану корекцію гемодинамічних розладів. Визначали індекс токолізу (за Баумгартеном), кількість, амплітуду, тривалість перейм і показник скоротливої активності матки. С/Д являє собою відношення максимальної систолічної та кінцевої діастолічної швидкості кровообігу (С/Д = А/Д), ПІ виражається відношенням різниці між максимальною систолічною і кінцевою діастолічною швидкостями до середньої швидкості кровообігу (ПІ = (А-Д)/М), ІР визначається відношенням різниці між максимальною систолічною і кінцевою діастолічною швидкістю до максимальної систолічної швидкості кровообігу (ІР = (А-Д)/А), де А - максимальна систолічна швидкість кровообігу, Д - кінцева діастолічна швидкість кровообігу, М - середня швидкість кровообігу. Визначали кількість і тривалість ГР за 30 хв спостереження, частоту виявлення і тривалість постійних ДР плода. Дослідження, проведені у контрольній групі спостереження, показали, що, незважаючи на здійснення комплексної терапії загрози недоношування вагітності з використанням токолітичних засобів, частота ПП складає 14%, а перинатальна смертність сягає 40‰.У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється в удосконаленні терапії загрози недоношування вагітності шляхом диференційованої корекції порушень гемоциркуляторного гомеостазу ФСМПП з метою зниження частоти ПП. Найбільш обєктивне уявлення про ступінь важкості загрози ПП можна одержати шляхом бальної оцінки величини відношення довжини шийки матки до її діаметру на рівні внутрішнього вічка і показника скоротливої активності матки, заснованого на вирахуванні сумарної інтенсивності перейм. Суттєву роль у формуванні патологічно високої активності міометрію при загрозі недоношування вагітності відіграють розлади мікрогемоциркуляції, явища венозного застою в матці, порушення матково-плацентарного і плодово-плацентарного кровоплину. При загрозі ПП спостерігається збільшення показників судинної резистентності в маткових артеріях, судинах плацентарного ложа матки і артерії пуповини на 20-25%, а індексу МГЦ на 83%. У більшості випадків (74%) при загрозі недоношування вагітності має місце високорезистентний кровоплин в басейні маткової артерії у поєднанні з підвищенням периферичного судинного опору плодової частини плаценти.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється в удосконаленні терапії загрози недоношування вагітності шляхом диференційованої корекції порушень гемоциркуляторного гомеостазу ФСМПП з метою зниження частоти ПП.

1. Найбільш обєктивне уявлення про ступінь важкості загрози ПП можна одержати шляхом бальної оцінки величини відношення довжини шийки матки до її діаметру на рівні внутрішнього вічка і показника скоротливої активності матки, заснованого на вирахуванні сумарної інтенсивності перейм.

2. Суттєву роль у формуванні патологічно високої активності міометрію при загрозі недоношування вагітності відіграють розлади мікрогемоциркуляції, явища венозного застою в матці, порушення матково-плацентарного і плодово-плацентарного кровоплину. При загрозі ПП спостерігається збільшення показників судинної резистентності в маткових артеріях, судинах плацентарного ложа матки і артерії пуповини на 20-25%, а індексу МГЦ на 83%.

3. У більшості випадків (74%) при загрозі недоношування вагітності має місце високорезистентний кровоплин в басейні маткової артерії у поєднанні з підвищенням периферичного судинного опору плодової частини плаценти. Порушення матково-плацентарного кровоплину при збереженому плодово-плацентарному кровоплині спостерігаються у 26% випадків. У 30% випадків мають місце виражені розлади мікроциркуляції і явища венозного застою в матці.

4. Гемодинамічні розлади при загрозі ПП обумовлюють фетоплацентарну недостатність, розвиток хронічного фетального дистресу. Спостерігається зменшення кількості транзиторних акцелерацій, ундулюючий тип варіабельності ЧСС плода, зниження показників його рухової активності (індекс ГР - 1,2±0,3%, індекс ДР - 1,9±0,4%). Основні параметри біофізичного профілю плода являють собою чутливий індикатор важкості ускладнення гестаційного процесу загрозою недоношування вагітності. Виражене зниження реактивності і адаптаційних можливостей організму плода спостерігається при СВЗ ПП 5-6 балів, наявності одночасного порушення матково-плацентарного і плодово-плацентарного кровоплину.

5. Диференційоване застосування бета-адреноміметика гініпралу, антагоніста іонів кальцію верапамілу, активатора тканинного обміну солкосерилу, антиагреганта тренталу і ангіопротектора флебодіа забезпечує ефективну корекцію гемодинамічних розладів при загрозі недоношування вагітності.

6. Забезпечення нормалізації гемоциркуляторного гомеостазу ФСМПП при проведенні комплексної терапії загрози недоношування вагітності сприяє зниженню у 1,8 рази частоти ПП.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Для оцінки ступеню важкості загрози ПП доцільно визначати шийковий коефіцієнт, величину відношення довжини шийки матки до її діаметру на рівні внутрішнього вічка і показник скоротливої активності матки (ПСАМ), заснований на вирахуванні сумарної інтенсивності перейм (ІП). ІП вираховується як результат множення максимальної амплітуди перейми (мм) на її тривалість (с). ПСАМ визначається на підставі дослідження 20-хвилинного відрізка токографічної кривої за формулою: ПСАМ (ум.од.)=ІП1 ІП2 ...ІПN

2. Визначення стану гемоциркуляції у ФСМПП при загрозі недоношування вагітності слід проводити на основі результатів дослідження індексу МГЦ, показників венозного відтоку від матки, індексів судинного опору в судинах матки, плацентарного ложа і пуповини.

3. Комплексна терапія загрози ПП має включати проведення диференційованої корекції розладів гемоциркуляторного гомеостазу ФСМПП з використанням бета-адреноміметиків, антагоністів іонів кальцію, активаторів тканинного обміну, антиагрегантів і ангіопротекторів.

Маркін Л.Б., Флуд В.В. Корекція гемодинамічних розладів у функціональній системі мати-плацента-плід при загрозі передчасних пологів // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2006. - №4. - С. 77-80.

Маркін Л.Б., Флуд В.В. Особливості реактивності і адаптаційних можливостей плода при загрозі недоношування вагітності // Практична медицина. - 2006. - 4 (том ХІІ). - С. 11-16.

Маркін Л.Б., Флуд В.В. Обєктивізація оцінки активності матки при загрозі передчасних пологів // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2007. - №1. - С. 118-120.

Маркін Л.Б., Флуд В.В. Патент на корисну модель №18998 “Спосіб оцінки ступеня важкості загрози недоношування вагітності” // Офіційний бюлетень. - 2006. - №11. - С. 5.29.

Маркін Л.Б., Флуд В.В. Комплексна оцінка стану функціональної системи мати-плід при загрозі недоношування вагітності // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - К.: Інтермед, 1999. - С. 338-340.

Маркін Л.Б., Черепанін Р.О., Гірник О.М., Крочак І.С., Флуд В.В. Пренатальний моніторинг стану функціональної системи материнський організм-плацента-плід // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - К.: Інтермед, 2005. - С. 283-285 (здобувачем розроблена методологія дослідження, проведений набір клінічного матеріалу, здійснений аналіз отриманих результатів).

Маркін Л.Б., Флуд В.В., Крочак І.С. Роль порушення матково-плацентарного кровоплину в етіопатогенезі недоношування вагітності // Труды Крымского государственного медицинского университета им. С.И. Георгиевского “Проблемы, достижения и перспективы развития медикобиологических наук и практического здравоохранения”. - Симферополь: Издательский центр КГМУ, 2005. - Том 141, часть ІІ. - С. 175 (здобувач здійснив теоретичне узагальнення отриманих результатів, підготував тези до друку).

Флуд В.В. Чинники ризику передчасних пологів // Тези доповідей науково-практичної конференції “Актуальні питання акушерства та гінекології”. - Львів, 1999. - С. 14.

Флуд В.В. Комбінована токолітична терапія загрози передчасних пологів // Тези доповідей 65-ї наукової конференції з міжнародною участю молодих вчених. - Львів, 2004. - С. 321-322.