Корекція гематологічних порушень та оптимізація якості життя хворих на солідні пухлини - Автореферат

Згідно наукових прогнозів, своєчасне адекватне лікування хворих на рак із застосуванням сучасних методів може забезпечити щорічне зниження смертності на 1-2% та зростання загальної 5-річної виживаності на 60% (Шалимов С.А. и соавт., 2001). Проте, у звязку з мієлотоксичністю цитостатичних засобів лікування та гематологічними ускладненнями пухлинного процесу (анемія, лейкопенія), які можуть представляти загрозу для життя хворих, проведення адекватного протипухлинного лікування має значні обмеження (Homsi J. et al., 2000; Klastersky J., 2002). Трансплантації кісткового мозку, клітин-попередників гемоцитів периферичної та кордової крові є досить ефективними методами терапії супроводу при проведенні цитостатичного лікування, проте їх використання обмежено проблемою гістосумісності та необхідністю проведення кондиціонування мієлоаблативними режимами хіміотерапії чи опромінення - у випадках застосування алогенного трансплантату (Vogelsang G.B., 2002; Ringden O. et al, 2003), а також складністю заготівлі достатньої кількості та проблемою зберігання - у разі необхідності використання аутологічного трансплантату (Bittencourt H. et al, 2002; Румянцев А.Г., Масчан А.А., 2003). Обнадійливі результати застосування клітин ЕПЛ при зазначених вище патологіях стали підставою для вивчення нами можливостей трансплантації клітинних суспензій, отриманих з ЕПЛ, по корекції гематологічних порушень цитопенічного характеру у хворих на солідні пухлини. Не менш актуальною проблемою клінічної онкології, яка потребує вирішення, є проблема якості життя (ЯЖ) хворих на рак, оскільки злоякісний пухлинний процес та токсичні ефекти цитостатичної терапії призводять до значних обмежень у фізичному, психоемоційному та соціальному аспектах їх життя, значно погіршуючи його якість (Ионова Т.И., 2000; Mancini I., 2002).Згідно з представленим принципом розподілу хворих було виділено 4 досліджувані групи: І група - хворі на різні солідні пухлини з анемією та прогресуючим схудненням до початку проведення цитостатичного лікування (n=17); ІІ група - хворі на різні солідні пухлини з цитостатичною гемосупресією під час проведення протипухлинного лікування або після його завершення (n=48); ІІІ група - хворі на різні солідні пухлини з імунологічними порушеннями після завершення протипухлинного лікування з досягненням ремісії захворювання (n=14); IV група - інкурабельні хворі на рак підшлункової залози IV ct. з низькими показниками якості життя (n=20). Для вивчення впливу трансплантації на відновлення показників крові при цитостатичній гемосупресії, дотримання режимів цитостатичного лікування, перебіг інфекційних ускладнень та показники виживаності хворих з ІІ досліджуваної групи було виділено 2 підгрупи, в які увійшли хворі з однотипними пухлинами та режимами цитостатичної терапії: І підгрупа - хворі на остеогенну саркому (n=18); ІІ підгрупа - хворі на нефробластому (n=5). Лейкопенія відмічалась у 100% хворих (кількість лейкоцитів - 2,32±0,22х 109/л), анемія - у 72% хворих (вміст гемоглобіну - 80,26±4,52 г/л) та тромбоцитопенія - у 40% хворих (кількість тромбоцитів - 145,20±22,92х 109/л). Всім хворим було проведено протипухлинне лікування за радикальними програмами, які є загальноприйнятими (оперативне видалення пухлини (тільки або у поєднанні з ХТ) - у 57% хворих та поєднана променева терапія - у 43% хворих). Корекція гематологічних показників та ваги хворих після трансплантації ЕКС сприяла покращанню загального стану хворих з підвищенням їх активності: за шкалою Карновського загальний статус хворих через 2 міс. становив 64,12±3,54% проти 49,41±3,69% - до трансплантації (р=0,007) та за шкалою ECOG - 2,06±0,20 балів (1-2 бали - у 76% хворих) проти 2,76±0,20 балів (1-2 бали - у 47% хворих) - до трансплантації (р0,05).Обґрунтовано доцільність застосування трансплантації ЕКС в якості методу терапії супроводу при гематологічних порушеннях цитопенічного характеру та прогресуючому схудненні у хворих на різні солідні пухлини з метою оптимізації протипухлинного лікування; показано можливості трансплантації для покращання якості життя інкурабельних хворих на рак підшлункової залози. Трансплантація ЕКС при цитостатичній гемосупресії у хворих на остеогенну саркому та у хворих на нефробластому сприяє кращому дотриманню режимів цитостатичного лікування: вірогідно зростає кількість хворих, які можуть продовжувати повнодозне цитостатичне лікування (на 35,6% хворих на остеогенну саркому та на 40% - хворих на нефробластому (р<0,05); завдяки протекторній дії ЕКС на кровотворення знижується частота інфекційних ускладнень під час проведення цитостатичної терапії (на 29%, р<0,05). У хворих на нефробластому з цитостатичною гемосупресією трансплантація ЕКС при порівнянні з КСФ-Г має ширший спектр дії та спричиняє більш стійкий ефект по відновленню кровотворення: після трансплантації ЕКС відбувається відновлення як кількості лейкоцитів, так і еритроцитів, тоді як при застосуванні КСФ-Г клінічно значущого впливу на вміст еритроцитів не виявляється; позитивний гематологічний еф

Основний зміст роботи