Корекція фетоплацентарної недостатності при високому ризику внутрішньоутробного інфікування - Автореферат

На наш погляд, у першу чергу це стосується можливості використання ефективної корекції комплексу мати-плацента-плід при високому ризику внутрішньоутробного інфікування. Метою дослідження стало зниження частоти перинатальної патології у жінок з високим ризиком внутрішньоутробного інфікування на підставі вивчення особливостей функціонального стану фетоплацентарного комплексу, системного імунітету і мікробіоценозу статевих шляхів, а також розробки і впровадження комплексу лікувально-профілактичних заходів. З”ясувати особливості формування і функціонального стану фетоплацентарного комплексу у жінок із високим ризиком внутрішньоутробного інфікування. Встановити зміни системного імунітету і мікробіоценозу статевих шляхів у жінок із високим ризиком внутрішньоутробного інфікування. Встановити взаємозв?язок між перинатальними наслідками розродження, функціональним станом фетоплацентарного комплексу, змінами системного імунітету і мікробіоценозу статевих шляхів у жінок із високим ризиком внутрішньоутробного інфікування.Відповідно до поставленої мети і задач нами було обстежено 150 пацієнток, серед яких 100 - з високим ризиком внутрішньоутробного інфікування, що були розділені на такі групи: група - 50 жінок із високим ризиком внутрішньоутробного інфікування, що одержували загальноприйняті лікувально-профілактичні заходи; ІІ група - 50 жінок із високим ризиком внутрішньоутробного інфікування, що одержували запропоновану нами методику. Звертає на себе увагу високий рівень артифіційних абортів (І група - 56,0% і ІІ - 54,0%); репродуктивних втрат в анамнезі (І група - 32,0% і ІІ - 30,0%) і мимовільних ранніх абортів (І група - 20,0% і ІІ - 22,0% відповідно). Так, відповідно до отриманих нами результатів, у жінок І і ІІ груп основне місце займали хронічні запальні процеси репродуктивної системи (І група - 36,0% і ІІ - 38,0%) і неплідність в анамнезі (І група - 28,0% і ІІ - 30,0% відповідно). Відповідно до отриманих результатів, сумарний показник в обох групах була достатньо високим (І група - 70,0% і ІІ - 72,0%), причому з явним переваженням різноманітних мікст-форм (І група - 48,0% і ІІ - 50,0%). У структурі різноманітних видів мікроорганізмів варто зазначити на значну частоту мікоплазменної і уреаплазменної інфекції (І група - 22,0% і ІІ - 24,0%); хламідійної (І група - 20,0% і ІІ - 18,0%); кандидозної (І група - 16,0% і ІІ - 14,0%); герпетичної (І група - 12,0% і ІІ - 10,0%) і цитомегаловірусної інфекції (І група - 14,0% і ІІ - 16,0% відповідно) у порівнянні з гонорейною (І група - 4,0% і ІІ - 6,0%) і сифілітичною (по 2,0% у кожній групі).Перебіг вагітності в жінок із високим ризиком внутрішньоутробного інфікування характеризується високою частотою фетоплацентарної недостатності (82,0%), у структурі якої переважають компенсована (58,5%) і субкомпенсована форми (34,1%), а також значним рівнем гестаційної анемії (52,0%); загостренням урогенітальної інфекції (32,0%); порушенням мікробіоценозу статевих шляхів (30,0%) і прееклампсією (18, 0%). Розродження жінок із високим ризиком внутрішньоутробного інфікування супроводжується високою частотою передчасних пологів (10,0%); передчасним розірванням плодових оболонок (34,0%); аномаліями пологової діяльності (26,0%); дистресом плода (18,0%) і акушерськими кровотечами (12,0%), що призводить до значного рівня пологозбуджень і половикликань (22,0%), а також кесаревих розтинів (28,0%). Зміни у фетоплацентарному комплексі при високому ризику внутрішньоутробного інфікування супроводжуються значним рівнем порушень із боку функціонального стану плода (зміни серцевого ритму (16,0%); дихальної (20,0%) і рухової активності плода (26,0%), а також його тонусу (10,0%), плаценти (передчасне дозрівання плаценти з одночасною патологією міометрія в зоні плацентації (28,0%) і поєднання виснаження плаценти із випередженням дозрівання (10,0%) і об”єму навколоплідних вод (мало-(18,0%) і багатоводдя (12,0%) на фоні виражених гемодинамічних (посилення кровотоку в артерії пуповини й у маткових артеріях при одночасному зниженні в середньомозковіой артерії) і ендокринологічних (зниження вмісту естріолу, прогестерону, хоріонічного гонадотропіну і плацентарного лактогену на фоні збільшення рівня кортизолу) порушень.

2. Основний зміст роботи

1. Основними факторами ризику внутрішньоутробного інфікування є: урогенітальна інфекція до вагітності (60,0%); хронічні запальні процесів репродуктивної системи (38,0%) і нирок (20,0%), а також репродуктивні втрати інфекційного генезу: невиношування, передчасні або термінові пологи мертвим плодом (22,0%).

2. Перебіг вагітності в жінок із високим ризиком внутрішньоутробного інфікування характеризується високою частотою фетоплацентарної недостатності (82,0%), у структурі якої переважають компенсована (58,5%) і субкомпенсована форми (34,1%), а також значним рівнем гестаційної анемії (52,0%); загостренням урогенітальної інфекції (32,0%); порушенням мікробіоценозу статевих шляхів (30,0%) і прееклампсією (18, 0%).

3. Розродження жінок із високим ризиком внутрішньоутробного інфікування супроводжується високою частотою передчасних пологів (10,0%); передчасним розірванням плодових оболонок (34,0%); аномаліями пологової діяльності (26,0%); дистресом плода (18,0%) і акушерськими кровотечами (12,0%), що призводить до значного рівня пологозбуджень і половикликань (22,0%), а також кесаревих розтинів (28,0%).

4. Перинатальні наслідки розродження при високому ризику внутрішньоутробного інфікування характеризуються значною частотою затримки внутрішньоутробного розвитку плода по асиметричній формі (60,0%); інтранатальною асфіксією (34,0%), інтраамніальним інфікуванням (22,0%), постгіпоксичною енцефалопатією (26,0%), геморагічним синдромом (8,0%) і гіпербілірубі-немією (8,0%), що призводить до значного рівня перинатальних втрат (40,0‰).

5. Зміни у фетоплацентарному комплексі при високому ризику внутрішньоутробного інфікування супроводжуються значним рівнем порушень із боку функціонального стану плода (зміни серцевого ритму (16,0%); дихальної (20,0%) і рухової активності плода (26,0%), а також його тонусу (10,0%), плаценти (передчасне дозрівання плаценти з одночасною патологією міометрія в зоні плацентації (28,0%) і поєднання виснаження плаценти із випередженням дозрівання (10,0%) і об”єму навколоплідних вод (мало-(18,0%) і багатоводдя (12,0%) на фоні виражених гемодинамічних (посилення кровотоку в артерії пуповини й у маткових артеріях при одночасному зниженні в середньомозковіой артерії) і ендокринологічних (зниження вмісту естріолу, прогестерону, хоріонічного гонадотропіну і плацентарного лактогену на фоні збільшення рівня кортизолу) порушень.

6. Стан мікробіоценозу статевих шляхів у жінок із високим ризиком внутрішньоутробного інфікування характеризується протягом гестаційного періоду прогресивним зниженням кількості лактобацил (із 80,0% до 48,0%), біфідобактерій (із 62,0% до 40,0%) і молочнокислих стрептококів (із 40,0% до 30,0%) на фоні одночасного росту рівня штамів стафілококу (із 40,0% до 80,0%) і інших мікроорганізмів (уреа- і мікоплазми, хламідії, ешерихії і протей).

7. Використання запропонованої нами лікувально-профілактичної методики дозволяє знизити частоту фетоплацентарної недостатності в 2,1 разу; затримки внутрішньоутробного розвитку плода - 1,9 разу; загострення урогенітальної інфекції під час вагітності - у 2 рази; бактеріального вагінозу - у 2,1 разу; передчасних пологів - у 2,5 разу; аномалій пологової діяльності - у 1,9 разу; дистреса плода - у 2,3 разу; інтранатальної асфіксії - у 2,1 разу; інтраамніального інфікування - у 2,2 разу і перинатальних утрат - у 2 рази.

Практичні рекомендації

З метою зниження частоти перинатальної патології в жінок із високим ризиком внутрішньоутробного інфікування необхідно використовувати препарати хофітол (у дозуванні по 20 мг/кг ваги) і канефрон (по 2 драже 3 разу на добу) протягом 4-6 тижнів у такі терміни вагітності: 10-16; 20-26 і 30-36 тижнів) на фоні корекції мікробіоценозу статевих шляхів препаратом пімафуцином (по 1 інтравагінальній свічі на добу у вищевказані терміни протягом 7-10 днів) у поєднанні із антибактеріальною і противірусною терапією (тільки за показниками) під контролем основних функціональних і лабораторних методів дослідження. перинатальний патологія інфікування мікробіоценоз

Баскаков П.Н., Шлапак И.М. Коррекция нарушений в системе мать-плацента-плод при внутриутробном инфицировании // Зб. наук. праць співробітників КМАПО ім.П.Л.Шупика. - 2003. - вип.12. - кн.3. - С.90-94.

Шлапак И.М. Особенности функционального состояния фетоплацентарного комплекса при высоком риске внутриутробного инфицирования // Зб. Наук. Праць „Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики”. - вип.- Київ-Луганськ. - 2004. - С.

Баскаков П.Н., Шлапак И.М. Профилактика фетоплацентарной недостаточности при высоком риске внутриутробного инфицирования // Репродуктивное здоровье женщины. - 2003. - №4. - С.23-26.

Размещено на .ru