Корекція фізичної підготовленості та функціонального стану студентів технічних спеціальностей засобами фізичної культури та спорту - Автореферат

Незалежно від цільової спрямованості оздоровчих програм та методик, що рекомендуються для студентів, їх зміст передбачає виконання спортивних ігор, фізичних вправ різної спрямованості за участю різних за обємом і розташуванню мязових груп. Вправи з настільного тенісу дозволяють удосконалювати функціональний стан організму, рухові здібності, психофізіологічні можливості (Ю.П. Вибір теми дослідження обумовлен тим, що вплив методики корекції інтенсивності фізичного навантаження при виконанні вправ різної спрямованості на фізичну підготовленість і функціональний стан організму студентів технічних ВНЗ розкрито в науковій літературі не повністю. На основі аналізу науково-методичної літератури визначити рівень фізичної підготовленості і функціонального стану організму студентів технічного ВНЗ різних років вступу та виявити фактори негативного впливу на їх здоровя. Експериментально перевірити ефективність методики корекції інтенсивності фізичного навантаження при виконанні вправ різної спрямованості в процесі фізичного виховання студентів технічного ВНЗ.У першому розділі «Теоретичні аспекти оздоровчого фізичного виховання студентів» представлено аналіз науково-методичної літератури, в якому розкриті основні аспекти оздоровчої фізичної культури студентів і чинники, що їх визначають; визначена ефективність використання засобів і методів професійно-прикладної фізичної підготовки в процесі фізичного виховання студентів технічних ВНЗ; обґрунтовані теоретико-методологічні передумови вдосконалення фізичного виховання студентів. На першому етапі (вересень 2000 р. - січень 2002 р.) було проаналізовано науково-методичну літературу з проблем та особливостей фізичного виховання студентів; методології складання оздоровчих програм для студентів. Функціональний стан організму студентів оцінювався за показниками діяльності серцево-судинної і дихальної систем: ЧСС у спокої; ЧСС при стандартному фізичному навантаженні (тест Руфє), артеріальній тиск сист/діаст, ЖЄЛ, проба Генчі, проба Штанге. Було встановлено, що ефективним засобом вдосконалення рухових здібностей, фізіологічна характеристика яких моделює майбутню професійну діяльність студентів технічного ВНЗ, є вправи з настільного тенісу (Р.Т. Розроблялися комплекси вправ з настільного тенісу з різним рівнем координаційної складності, визначалися параметри вправ (складність руху, спрямованість навантаження, тривалість вправи, кількість повторень однієї вправи, тривалість і характер пауз між вправами).Аналіз науково-методичної літератури свідчить, що за період навчання у студентів відбувається зниження показників рівня здоровя, обумовленого рядом факторів: періодом адаптації до навчання у ВНЗ; прогресуюча гіподинамія, як наслідок впливу значних навчальних навантажень студентів; малорухливий спосіб життя і багато часу роботи за компютером; порушення режиму харчування і режиму дня; нераціонально складений розклад навчальних занять; трудова зайнятість у позанавчальний час; шкідливі звички; відсутність валеологічніх знань. У структурі фізичного стану студентів технічного вузу виділено три основні фактори: фактор (43,6%), який характеризує рівень функціонального стану серцево-судинної і дихальної систем організму, а також показники фізичної підготовленості (швидкісно-силові і координаційні якості), фактор (15,7%), який характеризує рівень фізичного розвитку та фактор, який характеризує рівень розвитку витривалості і стійкості до гіпоксії (14,3%). Після експерименту результати проби Штанге в контрольній групі збільшилися на 5,0 с (7,7%), в експериментальній групі - на 8,2 с (12,5%) (р<0,05; t = 4,8). Позитивні зміни в кінці експерименту зафіксовані за даними проби Генчі: у контрольній групі приріст склав 3,7 с (19,2%); в експериментальній групі - 10,4 с (31,6%) (р<0,05; t = 4,8). Приріст показників силових здібностей студентів: по тесту «Підтягування на поперечині» склав в експериментальній групі - 2,9 раза (31,1%); у контрольній групі - 0,8 раза (8,7%) (р<0,05; t = 5,18); по тесту «Підйом тулуба в сід, за 1 хв» в експериментальній групі - 3,1 раза (7,7%); у контрольній групі - 1,6 разів (4,1%) (р<0,05; t = 7,77); по тесту «Згинання-розгинання рук в упорі на брусах» в експериментальній групі - 0,5 раза (29,1%); у контрольній - 2,1 разів (6,5%) (р<0,05; t = 3,32).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Аналіз науково-методичної літератури свідчить, що за період навчання у студентів відбувається зниження показників рівня здоровя, обумовленого рядом факторів: періодом адаптації до навчання у ВНЗ; прогресуюча гіподинамія, як наслідок впливу значних навчальних навантажень студентів; малорухливий спосіб життя і багато часу роботи за компютером; порушення режиму харчування і режиму дня; нераціонально складений розклад навчальних занять; трудова зайнятість у позанавчальний час; шкідливі звички; відсутність валеологічніх знань. Все це сприяє зниженню показників фізичного стану організму студентів.

2. Методологічною основою змісту цільової моделі майбутнього фахівця повинен бути системний підхід, при якому особливого значення набуває процес фізичного виховання студентів. Цілеспрямоване використання засобів фізичної культури дозволяє вносити корекцію до процесу формування професійно значущих рухових здібностей студентів. Тому в змісті фізкультурно-оздоровчих методик для студентів технічних ВНЗ необхідна присутність цільового компоненту професійно-прикладної фізичної підготовки. При цьому слід враховувати, що ефект залежить від адекватності засобів і методів фізичної культури.

3. Результати попереднього експерименту показали, що фізичний розвиток студентів технічного ВНЗ в своїй більшості відповідає «середньому» рівню. Динамічні зміни маси і морфо-метричних розмірів тіла мають тенденцію до збільшення, при цьому спрямованість і величина змін визначається типом конституції. Величина змін фізичного розвитку залежить від соматотипу і більш виражена у студентів з гіперстеничними ознаками фізичного розвитку. Результати функціональних тестів і проб, а також зміни фізіологічних показників в продовж навчального дня свідчать про знижені можливості організму студентів протистояти стомленню, що в цілому дозволяє оцінити рівень функціонального стану як «середній» і «нижче середнього». 4. У структурі фізичного стану студентів технічного вузу виділено три основні фактори: фактор (43,6%), який характеризує рівень функціонального стану серцево-судинної і дихальної систем організму, а також показники фізичної підготовленості (швидкісно-силові і координаційні якості), фактор (15,7%), який характеризує рівень фізичного розвитку та фактор, який характеризує рівень розвитку витривалості і стійкості до гіпоксії (14,3%).

5. Впровадження методики корекції інтенсивності фізичного навантаження при виконанні вправ різної спрямованості у процес фізичного виховання студентів технічного ВНЗ сприяло достовірним змінам показників функціонального стану студентів технічного ВНЗ.

Спостерігається зниження показників ЧСС у спокою у студентів контрольної групи на - 4,3%; у студентів експериментальної групи - на 7,3% (р<0,05; t = 4,97). Поліпшення реакції на стандартне фізичне навантаження виявилось в зниженні індексу Руфє в контрольній групі - на 1,0 бала (15,5%), в експериментальній групі - на 3 бала (25,6%) (р<0,05; t = 2,9).

Після експерименту результати проби Штанге в контрольній групі збільшилися на 5,0 с (7,7%), в експериментальній групі - на 8,2 с (12,5%) (р<0,05; t = 4,8). Позитивні зміни в кінці експерименту зафіксовані за даними проби Генчі: у контрольній групі приріст склав 3,7 с (19,2%); в експериментальній групі - 10,4 с (31,6%) (р<0,05; t = 4,8).

6. Після впровадження розробленої методики спостерігаються достовірні зміни рівня фізичної підготовленості студентів експериментальної групи (р<0,05). Так, у студентів експериментальної групи позитивні зміни за результатами тесту «Біг на 3000 м склали 31,1±0,3 с (38,5%). У студентів з рівнем розвитку витривалості «нижче середнього» приріст склав 5,2%; з рівнем розвитку «середній» - 4,2%; з «високим» рівнем розвитку - 1,5%. У студентів контрольної групи зміни за результатами тесту «Біг на 3000м» склали 11,4±0,3 с (1,3%); з рівнем розвитку витривалості «нижче середнього» приріст склав 3,5%; з рівнем підготовленості «середній» - 8,1%; з «високим» рівнем підготовленості - 1,9% (р<0,05). Приріст показників силових здібностей студентів: по тесту «Підтягування на поперечині» склав в експериментальній групі - 2,9 раза (31,1%); у контрольній групі - 0,8 раза (8,7%) (р<0,05; t = 5,18); по тесту «Підйом тулуба в сід, за 1 хв» в експериментальній групі - 3,1 раза (7,7%); у контрольній групі - 1,6 разів (4,1%) (р<0,05; t = 7,77); по тесту «Згинання-розгинання рук в упорі на брусах» в експериментальній групі - 0,5 раза (29,1%); у контрольній - 2,1 разів (6,5%) (р<0,05; t = 3,32). Приріст показників швидкісно-силових здібностей студентів: по тесту «Стрибок в довжину з місця» склав в експериментальній групі - 16,5см (7,2%); у контрольній групі - 4,1см (1,8%) (р<0,05; t = 6,89).

Приріст показника здібностей до гнучкості в суглобах: по тесту «Нахил вперед, з положення сидячи» склав в експериментальній групі - 2,4см (45,2%); у контрольній групі - 2,2 см (41,8%) (р<0,05; t = 3,2).

Приріст показників швидкісних здібностей студентів: по тесту «Біг на 100 м» склав в експериментальній групі - 0,5с (3,5%); у контрольній групі - 0,1с (0,7%) (р<0,05; t =5,31).

7. Застосування засобів настільного тенісу сприяло розвитку психофізичних здібностей у студентів експериментальної групи (р<0,05).

Частота рухів в тепінг-тесті збільшилася у студентів експериментальної групи - на 23,8%, у студентів контрольної групи - на 1,1% (р<0,05; t = 2,29).

Оцінки швидкості дій студентів після експерименту свідчать, що час реакції на предмет, який рухається (за результатами тесту простої зорово-моторної реакції), в експериментальній групі скоротився - на 3,6 ± 0,2 см (34,3%), у контрольній групі приріст склав - 0,6 ± 0,2 см (11,5%) (р<0,05; t = 11,2).

Поліпшення здатності відтворювати задане динамічне зусилля в експериментальній групі виявилося в зменшенні помилки на динамометрі до 2,5±0,2 кг (51,1%), у контрольній групі - до 6,8±0,2кг (19,1%) (р<0,05; t = 15,2).

Після експерименту поліпшення здатності «почуття часу» інтервалу «7 с» в експериментальній групі склало 58,6%, у контрольній групі 13,8% (р<0,05; t=12,0).

При оцінці часового інтервалу «49 с» поліпшення здатності у контрольній групі склало 2,3%; у експериментальній групі 7,5% (р>0,05; t = 0,55).

Застосування вправ настільного тенісу з різним рівнем координаційної складності сприяло поліпшенню функцій уваги в експериментальній групі на - 43,2%, в контрольній групі - на 8,3% (р<0,05; t = 16,2).

Аналіз результатів після експерименту показав, що найбільший приріст психофізичних здібностей у студентів експериментальної групи спостерігався у показниках просторово-часової чутливості (оцінка часового інтервалу «7 с» (58,6%), показниках переключення і розподілу уваги (56,2%) та, в оцінці точності сприйняття силових параметрів рухів (відтворювання заданого динамічного зусилля (51,1%) (р<0,05).

Перспектива подальших досліджень полягає у розробці й обґрунтуванні методичних підходів до новітніх засобів і методів фізичного виховання, адекватних індивідуальним особливостям студентів технічних ВНЗ з урахуванням їхнього фізичного стану.

Публікації у виданнях, затверджених ВАК України: Бурень Н.В. Вплив спортивної діяльності на формування особистості / Н.В.Бурень // Науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі Українки «Здоровя, фізична культура і спорт». Луцьк: «Вежа» ВДУ, 2001. - № 12. - С.32-35.

Бурень Н.В. Учебно-спортивная специализация студентов технического ВУЗА - один из современных подходов к совершенствованию физического воспитания / Н.В. Бурень // Зб. наук. праць Волинського державного університету імені Лесі Українки «Фізичне виховання, спорт і культура здоровя у сучасному суспільстві». Том 1. - Луцьк: «Вежа» ВДУ, 2002. - С.257-258.

Бурень Н.В. Направленность занятия и локальные аэробные возможности студентов технического ВУЗА / Н.В. Бурень // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: наукова монографія за ред. Єрмакова С.С., Харків: ХДАДАМ (ХХПІ), 2004. - № 15. - С.183-187.

Бурень Н.В., Ровный А.С. Коррекция психофизической подготовленности студентов технических специальностей игровыми средствами // Физическое воспитание студентов творческих специальностей:- Харьков: ХДАДИ (ХХПИ), 2008. - №1. - С.97-102. Авторові належить участь в проведенні експериментальних досліджень.

Ажицкий К.Ю., Бурень Н.В., Коротких С.В. О влиянии бега невысокой интенсивности на занятиях по физическому воспитанию на аэробные возможности организма студентов // Физическое воспитание студентов творческих специальностей: сб. научн. трудов под. ред. проф. Ермакова С.С. - Харьков: ХДАДИ (ХХПИ), 2008. - №.2. - С.78-84. Авторові належить часткове проведення експериментальних досліджень та обробка літературних даних.

Бурень Н.В., Ровный А.С., Ажицкий К.Ю. Об особенностях совершенствования функционального состояния организма студентов в процессе физкультурно-оздоровительных занятий // Зб. наук. праць Волинського національного університету імені Лесі Українки «Фізичне виховання, спорт і культура здоровя у сучасному суспільстві» Том 1. - Луцьк: Вид-во «Вежа» ВНУ, 2008 р. - С.27-31. Авторові належить проведення експериментальних досліджень, розробка методики систематизування даних для подальшої математичної обробки, інтерпретація отриманих результатів.

Ровний А.С., Бурень Н.В. Динамика функционального состояния зрительной сенсорной системы у студентов технических специальностей в процессе учебного дня // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: наукова монографія за ред. Єрмакова С.С., Харків: ХДАДАМ (ХХПІ), 2010. - №9. - С.76-80. Авторові належить часткове проведення експериментальних досліджень та математична обробка даних.

Публікації в інших виданнях

Бурень Н.В. Оздоровча спрямованість фізичного виховання у вищих закладах освіти // «Фізична культура, спорт та здоровя нації» / IV Міжнародна науково-практична конференція, 20 листопаду 2001 р. - Вінниця - С.65 - 68.

Бурень Н.В. Особливості фізичного виховання у вищих закладах освіти // «Концепція розвитку галузі фізичного виховання і спорту в Україні»: зб. наук. пр. Міжн. університету «Регі» ім. С. Демянчука. - Рівне, 2001. - №. 2. - С.47 - 49.

Бурень Н.В. Настольный теннис - эффективное средство ППФП студентов технических ВУЗОВ: метод. указания для преподавателей и студентов // Севастополь: «СЕВНТУ», 2003. - 47 с.

Бурень Н.В. О дозировании интенсивности физических нагрузок при выполнении упражнений локальными группами мышц // «Оптимізація процесу фізичного виховання в системі освіти» / Всеукраїнська наукова конференція, 20-23 листопада 2003 р., Тернопіль, 2003 - С.49-51.

Бурень Н.В. Совершенствование психофизических способностей студентов технических специальностей средствами настольного тенниса // Проблемы и перспективы развития спортивных игр и единоборств в высших учебных заведениях // сб. статей под ред. Ермакова С.С. IV международная научная конференция, 5 февраля 2008 г. - Харьков-Белгород-Красноярск 2008.- С.30-32.

Бурень Н.В. Особенности оценивания двигательных способностей студентов с учетом соматометрических признаков физического развития // «Перспективы физического воспитания и спорта молодежи Севастополя - 2010» / ? региональная научно-практическая конференция, 14 января 2010 г., Севастополь, 2010. - С.39-44.

Бурень Н.В Об особенностях совершенствования функционального состояния организма студентов в процессе физкультурно-оздоровительных занятий // «Олімпійській спорт и спорт для всіх» / XIV Міжнародній конгрес / Національній університет фізичного виховання і спорту України, 5 - 8 жовтня 2010 р., Київ. - К.: «Олімпійська література». - С.428.

Тези

Бурень Н.В. Спортивна спрямованість фізичного виховання у вищій школі / Бурень Н.В. // «Перспективи розвитку фізичного виховання і спорту в Україні» / науково-практична конференція Луцького представництва Міжнародного університету розвитку людини «Україна». - Луцьк, 2002. - С.51-54.