Корекція фізичних недоліків глухих школярів у процесі фізичного виховання - Автореферат

Фізичне виховання глухих школярів повинно сприяти підвищенню рівня їх підготовки до трудової діяльності, формуванню навиків правильного виконання основних рухів, поліпшенню фізичного стану і здоровя. Для вирішення корекційно-виховних і оздоровчих завдань, у першу чергу, необхідно збільшити рухову активність глухих школярів, розширюючи зміст і форми всієї системи фізичного виховання дітей у школі: уроки фізичної культури, фізкультурно-оздоровчі заходи в режимі дня, самостійні позакласні й позашкільні заняття з фізичної культури, спорту й туризму. Як показує аналіз психолого-педагогічної літератури, ознайомлення з практикою роботи спеціальних шкіл, зміст корекційних програм з фізичного виховання глухих школярів у сучасних умовах недостатньо розроблений. Наукове обґрунтування корекції фізичних недоліків глухих школярів засобами рухової активності, створення цивілізованих умов для соціальної адаптації та реабілітації інвалідів і осіб з вродженими вадами фізичного і розумового розвитку, про що говориться в Указі Президента України "Про затвердження цільової комплексної програми "Фізичне виховання - здоровя нації”, має велике соціальне значення і стало основою наших досліджень. Гіпотеза: впровадження на уроках фізичної культури спеціально розробленої програми для глухих школярів, з урахуванням особливостей фізичного стану буде сприяти корекції фізичних недоліків підлітків та підготовці їх до повноцінного життя.Чеханюк (1993) доведено вплив дефекту слуху на психофункціональний стан та аналізатори людини, особливості розвитку рухів у глухих школярів, позитивне корекційне значення фізичних вправ. Разом з тим, залишається недостатньо вивчена проблема дозування різних за напрямком фізичних вправ, не розроблена програма з фізичного виховання для глухих школярів. Мета третього етапу (1995-1997 рр.) полягала у визначенні дозування навантажень для розвитку у глухих школярів сили, швидкості, витривалості, гнучкості, спритності та швидкісно-силових якостей. На підставі результатів досліджень була розроблена програма з фізичного виховання глухих школярів, реалізація якої сприяла корекції специфічних рухових порушень, удосконаленню основних рухів. Ефективність розробленої програми фізичного виховання глухих школярів визначалась шляхом порівняння фізичного стану дітей контрольної та експериментальної груп у кінці експерименту.У сучасних наукових дослідженнях вивчено вплив дефекту слуху на психофункціональний стан та аналізатори людини, особливості розвитку рухів у глухих підлітків, корекційне значення фізичних вправ. Разом з тим, залишається недостатньо вивчене дозування навантажень у вправах різного характеру, не розроблена програма з фізичного виховання глухих школярів. З віком у дітей відзначається інтенсивний розвиток довжини тіла. Так з 11 до 15 років зріст показників довжини тіла становить у хлопчиків 14,6% (глухі) і 18,4 (здорові), у дівчаток відповідно - 13,5% і 12,6%. Оптимальна кількість повторень на гнучкість хребта складає 25-35 разів, кульшового суглоба - 20-30 разів, плечового суглоба - 15-25 разів, на швидкість - 4-5 разів, силу - 2-3 рази і швидкісно-силових якостей - 6-8 разів.

Основний зміст роботи

У сучасних наукових дослідженнях вивчено вплив дефекту слуху на психофункціональний стан та аналізатори людини, особливості розвитку рухів у глухих підлітків, корекційне значення фізичних вправ. Разом з тим, залишається недостатньо вивчене дозування навантажень у вправах різного характеру, не розроблена програма з фізичного виховання глухих школярів.

Фізичний розвиток здорових дітей, що чують, значно перевищує глухих (Р < 0,001). Найбільші розбіжності спостерігаються за показниками ваги і обсягу грудної клітки. З віком у дітей відзначається інтенсивний розвиток довжини тіла. Так з 11 до 15 років зріст показників довжини тіла становить у хлопчиків 14,6% (глухі) і 18,4 (здорові), у дівчаток відповідно - 13,5% і 12,6%. Відмінності між глухими і здоровими дітьми щодо маси тіла з віком поступово знижуються.

Рівень розвитку фізичних якостей здорових дітей вищий, ніж у глухих. Найбільша вірогідна різниця спостерігається у спритності, витривалості, гнучкості й швидкісно-силових якостях. За показниками швидкості і абсолютної сили глухі і здорові школярі не мають вірогідних відмінностей. Динаміка розвитку фізичних якостей характеризується постійним, але нерівномірним збільшенням. Найбільш інтенсивний зріст результатів характерний для сили, швидкості, гнучкості та рівноваги.

Артеріальний тиск і частота серцевих скорочень глухих і здорових учнів практично не відрізняються. Між показниками частоти дихання і життєвої ємності легень у глухих і здорових підлітків спостерігається вірогідна різниця. Частота дихання у глухих школярів на 5-7 разів більша (29,2% -32,7%), ніж у здорових. Життєва ємність легень у здорових підлітків на 20% (24,4% -44,6%) вища, ніж у глухих.

Дозування фізичних навантажень для глухих школярів 11-15 років різне, в залежності від їх спрямованості. Оптимальна кількість повторень на гнучкість хребта складає 25-35 разів, кульшового суглоба - 20-30 разів, плечового суглоба - 15-25 разів, на швидкість - 4-5 разів, силу - 2-3 рази і швидкісно-силових якостей - 6-8 разів.

Розроблена програма з фізичного виховання для глухих школярів передбачає фізкультурно-оздоровчий режим школи, що сприяє розвитку і вдосконаленню оздоровчих, корекційних, освітніх і виховних завдань. Розділи навчальної програми включають гімнастику, легку атлетику, лижну підготовку, плавання, рухливі ігри, баскетбол, кросову підготовку і марш-кидок. Кожен розділ містить теоретичні відомості, практичний матеріал, словник, фразеологію і нормативні вимоги.

Впровадження розробленої програми в навчальний процес фізичного виховання глухих школярів значно підвищило їх фізичну підготовленість. За показниками бігу на 30 м, стрибків у довжину з місця, нахилів вперед і функції рівноваги школярі експериментальної групи перевищують контрольну з вірогідністю різниці Р < 0,001. Проведене дослідження не повністю вирішує проблеми фізичного виховання глухих дітей. У подальших дослідженнях необхідно вивчити питання індивідуалізації і диференціації фізичного виховання глухих школярів, складання оптимальних фізкультурно-оздоровчих програм, вдосконалення програмно-нормативних вимог.

1. Сермєєв Б.В., Коцан І.Я., Карабанов А.Г. Програми з фізичного виховання у школі для глухих дітей (5-11 класи). - К.: ІЗМН, 1997. - 56 с.

2. Карабанов А.Г. Корекція рухових якостей глухих школярів середнього віку засобами фізичної культури // Науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі Українки. - 1997. - № 6. - С.75-79.

3. Карабанов А.Г. Функціональні можливості глухих підлітків // Физическое воспитание студентов творческих специальностей: Сборник научных трудов. - Харьков: ХХПИ, 1998. - № 2. - С.37-39.

4. Карабанов А.Г. Визначення дозувань навантаження у вправах різноманітного характеру для глухих школярів // Физическое воспитание студентов творческих специальностей: Сборник научных трудов. - Харьков: ХХПИ, 1998. - № 2. - С.39-42.

5. Карабанов А.Г. Уровень развития силы и скоростно-силовых качеств у глухих школьников // Физическое воспитание студентов творческих специальностей: Сборник научных трудов. - Харьков: ХХПИ, 1999. - № 1. - С.11-13.

6. Карабанов А.Г. Корекція рухових якостей глухих школярів середнього віку засобами фізичної культури // Науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі Українки. - 1997. - № 6. - С.75-79.

7. Карабанов А.Г. Функціональні можливості глухих підлітків // Физическое воспитание студентов творческих специальностей: Сборник научных трудов. - Харьков: ХХПИ, 1998. - № 2. - С.37-39.

8. Карабанов А.Г. Визначення дозувань навантаження у вправах різноманітного характеру для глухих школярів // Физическое воспитание студентов творческих специальностей: Сборник научных трудов. - Харьков: ХХПИ, 1998. - № 2. - С.39-42.

9. Карабанова Н.С., Чеханюк Л.О., Карабанов А.Г. Музично-ритмічне виховання глухих дітей дошкільного віку // Тези доповідей науково-практичної конференції "Фізичне виховання і спортивна підготовка молоді”. - Луцьк, 1991. - С.30-32.

10. Карабанова Н.С., Карабанов А.Г. Роль різних аналізаторів у формуванні чуття ритму в глухих дошкільників у спецсадках // Матеріали першої республіканської конференції "Концепція підготовки спеціалістів фізичної культури в Україні”. - Луцьк: Надстиря, 1994. - С.480-482.