Корекція дисфункції печінки в комплексному хірургічному лікуванні хворих на обструктивну непрохідність ободової кишки (клініко-експериментальне дослідження) - Автореферат

З 1547 хворих на РОК, облікованих в Івано-Франківському обласному онкологічному диспансері за 1989-1999 рр., 825 були госпіталізовані в хірургічні відділення області, з них 83,3% з приводу обструктивного рака ободової кишки (ОРОК). Робота є фрагментом планової комплексної наукової роботи Івано-Франківської державної медичної академії "Застосування ендолімфатичної імуностатикотерапії, фізичних радіомодифікаторів, антиоксидантів та гепатопротекторів в поєднанні з опроміненням як ефективне вирішення медичних та економічних проблем лікування раку органів травлення, репродуктивної і сечостатевої систем" (№ держреєстрації 0101V008233), у виконанні якої автором проведено дослідження стосовно обґрунтування корекції морфофункціональних змін печінки при ОРОК шляхом застосування препарату ЦП, що викладено в матеріалах дисертації. Зясувати особливості порушень показників окисно-антиоксидантного гомеостазу і ендогенної інтоксикації, морфологічної і електронномікроскопічної структури печінки у експериментальних тварин в динаміці перебігу обструктивної непрохідності ободової кишки і після хірургічного відновлення її прохідності. Дослідити особливості показників окисно-антиоксидантного гомеостазу і ендогенної інтоксикації, морфологічну і електронномікроскопічну структуру печінки та її функціональний стан у хворих на обструктивний рак ободової кишки до і після хірургічного лікування захворювання. Розробити диференційовану хірургічну тактику і оцінити безпосередні результати лікування хворих на обструктивний рак ободової кишки в залежності від ступеня кишкової непрохідності і вираженості ендогенної інтоксикації при застосуванні препарату церулоплазмін.перебіг ОНОК без відновлення її прохідності - 11 тварин, які спостерігались в динаміці перебігу змодельованої КН до 204 год. захворювання; ІІІ гр. тварини з ОНОК після відновлення прохідності кишки - 9 собак, яких спостерігали протягом 240 год. післяопераційного періоду; IV гр. В основу клінічної частини роботи покладено аналіз медичної документації на 1547 хворих з вперше встановленим діагнозом РОК, взятих на облік Івано-Франківським обласним онкологічним диспансером за період 1989-1999 рр. При цьому вивчали показники розповсюдження РОК, безпосередні та віддалені результати хірургічного лікування хворих. Власні спостереження ґрунтуються на результатах клініко-лабораторних, інструментальних методів дослідження та безпосередніх результатів комплексного хірургічного лікування 135 хворих на ОРОК, які були прооперовані на базах Івано-Франківського обласного і Коломийського міжрайонного онкологічних диспансерів за період 2000-2001 рр. Згідно класифікації Э.Г. В умовах ОНОК у собак, які не отримували ЦП, як до, так і після відновлення прохідності кишки показники АРГ, ЛФ були достовірно підвищеними, а активність ПХЕ була зниженою в 1,1-1,8 разу, що свідчить про прогресуюче руйнування гепатоцитів, холестаз і гепатодепресію.В науковій праці обґрунтовано доцільність застосування препарату церулоплазмін при лікуванні хворих обструктивним раком ободової кишки з метою корекції морфофункціонального стану печінки, що в поєднанні з диференційованою тактикою хірургічного лікування хворих в залежності від стадії кишкової непрохідності і ступеня ендогенної інтоксикації дозволило покращити безпосередні результати їх лікування. Перебіг і хірургічне лікування обструктивної непрохідності ободової кишки в умовах експерименту супроводжуються глибокими порушеннями морфофункціонального стану печінки, зниженням антиоксидантного потенціалу сироватки крові, наростанням активності процесів перекисного окислення ліпідів та ступеня ендогенної інтоксикації, показники яких на фоні застосування препарату церулоплазмін мали виражену тенденцію до нормалізації. У хворих на обструктивний рак ободової кишки значно погіршуються показники активності псевдохолінестерази, лужної фосфатази, аргінази і церулоплазміну в сироватці крові і обєктивно відображають морфофункціональний стан паренхіми печінки, що дає підставу рекомендувати їх визначення в якості теста для оцінки морфологічного і функціонального стану печінки. Розвиток поліорганної недостатності у хворих на обструктивний рак ободової кишки зумовлюється інтенсивним наростанням активності процесів перекисного окислення ліпідів і ступеня ендогенної інтоксикації на фоні глибокого порушення морфофункціонального стану печінки і виснаження резервів антиоксидантної ланки детоксикації організму. Включення препарату церулоплазмін в дозі 2 мг/кг в схему дезінтоксикаційної терапії у хворих на обструктивний рак ободової кишки в ранньому післяопераційному періоді сприяє покращенню морфофункціонального стану печінки, збільшенню функціональних резервів системи антиоксидантного захисту, що веде до зниження ступеня ендогенної інтоксикації і покращення безпосередніх результатів хірургічного лікування.

Основний зміст роботи

Дисертаційна робота присвячена проблемі хірургічного лікування обструктивної непрохідності ободової кишки ракового генезу. В науковій праці обґрунтовано доцільність застосування препарату церулоплазмін при лікуванні хворих обструктивним раком ободової кишки з метою корекції морфофункціонального стану печінки, що в поєднанні з диференційованою тактикою хірургічного лікування хворих в залежності від стадії кишкової непрохідності і ступеня ендогенної інтоксикації дозволило покращити безпосередні результати їх лікування.

Захворюваність і смертність від рака ободової кишки населення Івано-Франківської області за останні 10 років хоча є нижчими за відповідні показники в країні в цілому, проте вони характеризуються більшим темпом їх зростання. Так, за цей період кількість хворих з вперше виявленим раком ободової кишки зросла на 25,7%, а смертність збільшилась на 31,6% проти 15,8% та 20,7% відповідно по Україні. Серед хворих на рак ободової кишки, госпіталізованих в хірургічні відділення області, 83,3% приходиться на обструктивні форми захворювання.

Перебіг і хірургічне лікування обструктивної непрохідності ободової кишки в умовах експерименту супроводжуються глибокими порушеннями морфофункціонального стану печінки, зниженням антиоксидантного потенціалу сироватки крові, наростанням активності процесів перекисного окислення ліпідів та ступеня ендогенної інтоксикації, показники яких на фоні застосування препарату церулоплазмін мали виражену тенденцію до нормалізації.

У хворих на обструктивний рак ободової кишки значно погіршуються показники активності псевдохолінестерази, лужної фосфатази, аргінази і церулоплазміну в сироватці крові і обєктивно відображають морфофункціональний стан паренхіми печінки, що дає підставу рекомендувати їх визначення в якості теста для оцінки морфологічного і функціонального стану печінки.

Розвиток поліорганної недостатності у хворих на обструктивний рак ободової кишки зумовлюється інтенсивним наростанням активності процесів перекисного окислення ліпідів і ступеня ендогенної інтоксикації на фоні глибокого порушення морфофункціонального стану печінки і виснаження резервів антиоксидантної ланки детоксикації організму.

Обструкція ободової кишки пухлиною супроводжується глибокими прогресуючими розладами гемодинаміки в печінці з наступним розвитком і прогресивним наростанням дистрофічних, некробіотичних і некротичних змін в гепатоцитах аж до повного руйнування цитоплазматичних органел, відповідальних за синтетичну і детоксикаційну функції, мітохондрій та ядер. Проведення хірургічних втручань з метою відновлення прохідності ободової кишки призводить до короткочасного подальшого погіршання структури і функції печінки, підвищення інтенсивності процесів перекисного окислення ліпідів і наростання рівня ендогенної інтоксикації, що вимагають відповідної корекції в післяопераційному періоді.

В залежності від ступеня обструктивної кишкової непрохідності та рівня ендотоксикозу вважаємо доцільним у хворих з декомпенсованою чи тривалою субкомпенсованою непрохідністю ободової кишки ракового генезу проводити двохетапні хірургічні втручання з формуванням на першому етапі розвантажувальних колостом і наступною корекцією морфофункціонального стану печінки в поєднанні з церулоплазміном і тільки після стабілізації функціональних показників, через 3-4 тижні після першого етапу, проводити радикальне оперативне втручання.

Включення препарату церулоплазмін в дозі 2 мг/кг в схему дезінтоксикаційної терапії у хворих на обструктивний рак ободової кишки в ранньому післяопераційному періоді сприяє покращенню морфофункціонального стану печінки, збільшенню функціональних резервів системи антиоксидантного захисту, що веде до зниження ступеня ендогенної інтоксикації і покращення безпосередніх результатів хірургічного лікування. Зокрема, у радикально прооперованих хворих призначення церулоплазміну супроводжувалось зниженням показника післяопераційної летальності з 14,3% до 9,1%, зменшенням частоти післяопераційних ускладнень з 42,9% до 31,8%, в тому числі поліорганної недостатності і гнійно-септичних у 2,1 рази. У хворих, що перенесли симптоматичні операції, летальність знизилась з 37,5% до 27,8%, а частота післяопераційних ускладнень - з 70,8% до 55,6%. непрохідність хірургічний інтоксикація церулоплазмін

Практичні рекомендації

В якості обєктивного тесту морфофункціонального стану печінки у хворих на обструктивний рак ободової кишки рекомендується визначення в сироватці крові активності ферментів аргінази, лужної фосфатази, псевдохолінестерази і церулоплазміну.

З метою швидкої і обєктивної оцінки ступеня синдрому ендогенної інтоксикації та контролю його корекції церулоплазміном у хворих на обструктивну непрохідність ободової кишки доцільно визначати в сироватці крові вміст молекул середньої маси, малонового діальдегіду і дієнових конюгатів.

Після виконання радикального або симптоматичного хірургічного втручання у хворих на обструктивний рак ободової кишки доцільно включати в комплекс інфузійно-трансфузійної детоксикаційної терапії препарат церулоплазмін по 2 мг/кг маси тіла, розведеного на 200 мл ізотонічного розчину хлориду натрію, внутрішньовенно крапельно, з швидкістю інфузії не більше 30 крапель на хвилину, протягом 5-7 днів, починаючи з першої післяопераційної доби.

У хворих на рак ободової кишки, ускладнений декомпенсованою чи тривалою субкомпенсованою кишковою непрохідністю на фоні вираженої ендогенної інтоксикації, рекомендуємо проводити двохетапні оперативні втручання з формуванням на першому етапі розвантажувальних колостом і наступною корекцією морфофункціонального стану печінки в поєднанні з препаратом церулоплазмін. Після стабілізації функціональних показників, через 3-4 тижні після першого етапу, виконувати радикальне оперативне втручання.

Голотюк В.В. Можливість корекції церулоплазміном ендогенної інтоксикації, що зумовлена обструкцією ободової кишки // Онкологія. - 2001. - Т. 3, №4. - С. 286-289.

Голотюк В.В. Ендогенна інтоксикація у генезі печінкової недостатності при гострій обтураційній непрохідності ободової кишки і корекція її препаратом "церулоплазмін" // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія "Медицина". - 2001. - №14. - С. 3-5.

Голотюк В.В. Морфофункціональний стан печінки та його корекція при обструктивній непрохідності ободової кишки в клініці та експерименті // Шпитальна хірургія. - 2002. - №1. - С. 65-69.

Рак ободової кишки в Івано-Франківській області: сучасний стан проблеми та шляхи покращення результатів лікування / А.І. Дацун., Є.М. Нейко., Є.М. Юркевич., В.Г. Гончар., В.В. Голотюк // Галицький лікарський вісник. - 2001. - Т. 8, №1. - С. 15-18.

Результати діагностики та хірургічного лікування хворих на обструктивний рак ободової кишки (за матеріалами лікувальних закладів Івано-Франківської області протягом 1989-1999 рр.) / І.А. Голотюк., В.В. Голотюк., В.Г. Гончар., А.І. Дацун., І.Ю. Костинський., В.Р. Романчук., Є.М. Юркевич // Галицький лікарський вісник. - 2001. - Т. 8, №2. - С. 84-87.

Особливості клінічного перебігу та діагностики раку ободової кишки / А.І. Дацун., Є.М. Нейко., І.Ю. Костінський., П.М. Семенів., В.В. Голотюк // Галицький лікарський вісник. - 2001. - Т. 8, №4. - С. 41-44.

Голотюк В.В. Вплив печінки на вміст білкових фракцій, міді, заліза, активність церулоплазміну та насиченість трансферину плазми крові залізом при гострій кишковій непрохідності // Тези доповідей 66 підсумкової студентської наукової конференції.- Івано-Франківськ, 1997. - С. 18.

Голотюк В.В. Морфофункціональний стан печінки у собак при обтураційній кишковій непрохідності // Тези доповідей 68 студентської наукової конференції. - Івано-Франківськ, 1999. - С. 22.

Голотюк В.В., Решетило В.А. Результати хірургічного лікування хворих на обструктивний рак ободової кишки // Тези доповідей 69 студентської наукової конференції. - Івано-Франківськ, 2000. - С. 17-18.

Голотюк В.В. Механізми і корекція ендогенної інтоксикації церулоплазміном при обструкції ободової кишки пухлиною та в експерименті // Тези доповідей IV Республіканської науково-практичної конференції молодих онкологів України "Сучасні проблеми експериментальної та клінічної онкології" - Київ, 2001. - С. 13.

Голотюк В.В. Морфофункціональні зміни в печінці при обструктивному раку ободової кишки і корекція їх церулоплазміном // Матеріали Х зїзду онкологів України. - Київ, 2001. - С. 103.

Golotyuk V. Influence of Operation for Intestinal Permeability Restoration on Liver Structure and Content of Iron, Cooper and Metalloproteides Connected With Them Activity // International Medical Conference For Students and Young Doctors: Abstract Book. - Lublin (Poland), 1998. - P. 178.

Golotyuk V., Reshetilo V. Surgical Treatment of Colonic Cancer Complicated by Obstruction // 5th World Wide International Medical Students’ and Young Doctors Congress: Congress Book. - Katowice (Poland), 2000. - P. 80-81.