Вплив різних режимів бігових тренувань на показники аеробної та анаеробної лактатної продуктивності. Новий методичний підхід до визначення оптимального діапазону внутрішнього об’єму бігових навантажень з урахуванням рівня аеробних можливостей організму.
При низкой оригинальности работы "Корекція аеробної та анаеробної лактатної продуктивності організму молоді біговими навантаженнями різного режиму", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Анаеробна лактатна продуктивність, як правило, не береться до уваги, хоча суттєву роль у формуванні фізичного здоровя відіграють не лише аеробні, але й анаеробні лактатні процеси енергозабезпечення, які позитивно впливають на діяльність серцево-судинної системи, ліпідний та ліпопротеїновий обмін [Аулік І.В., 1979; Меєрсон Ф.З., 1978,1986; Пирогова О.А., Іващенко Л.Я., Страпко Н.П., 1986; Katch V., Weltman Доступність бігу для осіб різного віку і статі, можливість цілеспрямованої дії бігових навантажень на аеробні та анаеробні метаболічні процеси, а також простота й обєктивність дозування бігової роботи дозволяє використовувати цей вид фізичної діяльності як універсальний засіб ефективного впливу на фізичне здоровя [Віру А.А., Юрімяе Т.А., Смирнова Т.О., 1988; Волков В.М., Мільнер Е.Г., 1987,1988; Бекас О.О., 2001; Купер К., 1979,1989; Kavanaght T. зі співавт., 1996; Knuttgen H.G. зі співавт., 1973; Stringer W.W., 1992]. Нами досліджувалася ефективність впливу різних режимів бігових тренувань на аеробну та анаеробну лактатну продуктивність організму молоді 18-22 років. Мета дослідження полягала в розвязанні проблеми підвищення рівня фізичного здоровя молоді шляхом корекції аеробної та анаеробної лактатної продуктивності організму різними режимами бігових навантажень. На основі апробації 16 тренувальних програм уперше встановлено, що ефективність корекції аеробної та анаеробної лактатної продуктивності організму біговими навантаженнями залежить не лише від режиму енергозабезпечення роботи, періодичності занять і методу тренувань, а також від величини внутрішнього обєму навантажень.Якщо різниця була меншою, то досліджуваний після трьох хвилин відпочинку виконував третє навантаження з розрахунку 2,5-3 Вт (15-18 кгм•хв-1) на 1 кг маси тіла, і тоді враховувалося перше і третє навантаження. Незважаючи на існуючі відомості про можливість вдосконалення аеробної продуктивності тренуваннями періодичністю 2 рази на тиждень, за результатами наших досліджень такі тренування, незалежно від режиму енергозабезпечення, не вплинули на показники аеробної продуктивності. Незалежно від методу тренувань та режиму енергозабезпечення роботи, тренування величиною внутрішнього обєму одного заняття від 36,7% до 42,0% від Емах не викликали вірогідних змін показників аеробної та анаеробної лактатної продуктивності. Так, у жінок при застосуванні безперервного методу тренування величиною внутрішнього обєму одного заняття близько 51,9% від Емах викликали більш суттєві зміни вищезгаданих показників і триваліший період збереження кумулятивного ефекту після їх припинення, ніж тренування внутрішнім обємом 45,4% від Емах. Тренування в аеробно-анаеробному режимі із застосуванням інтервального методу у чоловіків (досліджувані виконували 5 пробіжок по 5 хв кожна з таким же інтервалом відпочинку) при величині внутрішнього обєму близько 46,8% від Емах також сприяли вірогідному підвищенню показників аеробної та анаеробної лактатної продуктивності - VO2 max відн. на 27,3% (Р<0,001), ПАНО на 33,5% (Р<0,001), МКЗРВІДН. на 15,8% (Р<0,05), МРЗ РН крові на 15,4% (Р<0,01).У дисертації наведене теоретичне узагальнення й нове вирішення наукової проблеми, що полягає в підвищенні рівня фізичного здоровя молоді шляхом корекції аеробної та анаеробної лактатної продуктивності організму засобами фізичної культури. Установлено, що цілеспрямовану корекцію аеробної та анаеробної лактатної продуктивності можна здійснювати шляхом застосування бігових навантажень, збалансованих за режимом енергозабезпечення й величиною внутрішнього обєму, ураховуючи при цьому періодичність занять і метод тренувань. Для забезпечення належного рівня соматичного здоровя молоді необхідно підвищувати аеробну та анаеробну лактатну продуктивність. Найбільш ефективному зростанню аеробної продуктивності сприяє комплексне почергове застосування в мікроциклі тренувань в аеробно-анаеробному режимі енергозабезпечення із застосуванням безперервного методу і в анаеробно-аеробному режимі із застосуванням повторного методу. Тренування величиною внутрішнього обєму одного заняття не нижче 43,8% від максимально допустимого та періодичністю занять 3 рази на тиждень підвищують аеробну продуктивність організму до безпечного рівня здоровя в жінок при навантаженнях як в аеробному, так і в аеробно-анаеробному режимах енергозабезпечення.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
Вывод
У дисертації наведене теоретичне узагальнення й нове вирішення наукової проблеми, що полягає в підвищенні рівня фізичного здоровя молоді шляхом корекції аеробної та анаеробної лактатної продуктивності організму засобами фізичної культури. Ця проблема вирішена в результаті вивчення впливу різних режимів бігових навантажень на показники аеробної та анаеробної лактатної продуктивності організму, а також на деякі показники кардіореспіраторної системи та системи крові. Установлено, що цілеспрямовану корекцію аеробної та анаеробної лактатної продуктивності можна здійснювати шляхом застосування бігових навантажень, збалансованих за режимом енергозабезпечення й величиною внутрішнього обєму, ураховуючи при цьому періодичність занять і метод тренувань.
Рівень аеробної продуктивності осіб жіночої статі 18 - 22 років у середньому відповідає “відмінному”. Особи чоловічої статі поступаються жінкам рівнем аеробної продуктивності: з 18 до 20 років він “посередній”, у 21 рік знаходиться на межі “посереднього” й “нижче посереднього”, а у 22 роки “нижче посереднього”. Середня величина анаеробної лактатної продуктивності у 18-22 роки незалежно від статі нижча за належну. Для забезпечення належного рівня соматичного здоровя молоді необхідно підвищувати аеробну та анаеробну лактатну продуктивність.
Зростання аеробної та анаеробної лактатної продуктивності можливе лише при застосуванні тренувань періодичністю не менше трьох разів на тиждень і величиною внутрішнього обєму не нижче порогового рівня. Порогова величина внутрішнього обєму навантаження, яка забезпечує приріст аеробної продуктивності, становить у середньому 43,8% від максимально допустимої.
Бігові тренування у змішаному режимі енергозабезпечення ефективніше підвищують аеробну продуктивність організму, ніж в аеробному. Найбільш ефективному зростанню аеробної продуктивності сприяє комплексне почергове застосування в мікроциклі тренувань в аеробно-анаеробному режимі енергозабезпечення із застосуванням безперервного методу і в анаеробно-аеробному режимі із застосуванням повторного методу.
Тренування в аеробному режимі енергозабезпечення більш ефективно впливають на аеробну продуктивність організму при застосуванні безперервного методу, ніж повторного. Вплив на показники аеробної продуктивності значно посилюється за умови триразової стимуляції під час бігу анаеробних процесів енергозабезпечення.
Підвищення анаеробної лактатної продуктивності можливе лише при застосуванні бігових тренувань змішаного режиму енергозабезпечення. Величина приросту показників анаеробної лактатної продуктивності залежить від ступеня активізації анаеробних метаболічних процесів, а також величини внутрішнього обєму навантаження. Незалежно від методу тренувань бігові навантаження в анаеробно-аеробному режимі енергозабезпечення ефективніше впливають на анаеробну лактатну продуктивність організму, ніж в аеробно-анаеробному.
Існують статеві особливості корекції аеробної та анаеробної лактатної продуктивності організму біговими навантаженнями аеробної та анаеробної спрямованості. Унаслідок тренувань в аеробному режимі енергозабезпечення в осіб жіночої статі відбувається більший приріст показників аеробної продуктивності, ніж у представників чоловічої статі. Бігові навантаження, які активно стимулюють анаеробні метаболічні процеси, ефективніше впливають на анаеробну лактатну продуктивність осіб чоловічої статі. Тренування величиною внутрішнього обєму одного заняття не нижче 43,8% від максимально допустимого та періодичністю занять 3 рази на тиждень підвищують аеробну продуктивність організму до безпечного рівня здоровя в жінок при навантаженнях як в аеробному, так і в аеробно-анаеробному режимах енергозабезпечення. В осіб чоловічої статі досягти такого рівня здоровя можливо лише при навантаженнях в анаеробно-аеробному режимі енергозабезпечення.
Вірогідне зростання аеробної продуктивності організму під впливом бігових тренувань відбувається раніше, ніж анаеробної лактатної продуктивності. Тривалість збереження кумулятивного аеробного й анаеробного лактатного тренувального ефекту після припинення занять становить від 8 до 16 тижнів.
При зростанні внаслідок тренувань лише аеробної продуктивності відбуваються кумулятивні зміни біоелектричної активності серця, які свідчать про економізацію його функції у стані відносного мязового спокою. За умови підвищення не лише аеробної, але й анаеробної лактатної продуктивності, крім вищезгаданих, відбуваються зміни, які свідчать про посилення метаболічних процесів у міокарді, покращення його кровопостачання та скоротливої здатності, економізацією роботи серця при стандартних навантаженнях.
Специфічним кумулятивним ефектом тренувань в аеробному режимі із дозованими затримками дихання, а також тренувань в анаеробно-аеробному режимі енергозабезпечення є вірогідне зниження діастолічного тиску у стані відносного мязового спокою.
Застосування бігових тренувань у змішаному режимі енергозабезпечення сприяє підвищенню функціональних можливостей зовнішнього дихання.
Незалежно від режиму тренувань кумулятивних змін концентрації еритроцитів і гемоглобіну не відбувається.
Бігові тренування енерговартістю до 1000 ккал за тиждень суттєво не впливають на масу тіла, якщо до початку занять вона не перевищує норму.
Тренування у змішаному режимі енергозабезпечення позитивно впливають на реакцію артеріальних судин, а також на динаміку відновлення артеріального тиску та частоти серцевих скорочень при дозованих фізичних навантаженнях.
Бігові тренування внутрішнім обємом одного заняття до 55,0 % від максимально допустимої величини енерговитрат і періодичністю занять три рази на тиждень незалежно від режиму енергозабезпечення не викликають порушень функціонального стану організму.
12.Розроблений методичний підхід до визначення оптимального діапазону внутрішнього обєму бігових навантажень з урахуванням рівня аеробних можливостей організму, а також вивчення впливу різних режимів бігових тренувань на аеробну та анаеробну лактатну продуктивність організму дає можливість ефективно використовувати цей вид фізичних вправ для підвищення фізичного здоровя молоді.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
Для ефективної корекції аеробної та анаеробної лактатної продуктивності організму за допомогою бігових тренувань необхідно враховувати періодичність занять, режим енергозабезпечення навантажень, а також величину внутрішнього обєму кожного заняття.
При вдосконаленні аеробної продуктивності організму періодичність тренувальних занять повинна бути не менше трьох разів на тиждень.
З метою корекції аеробної продуктивності організму можуть застосовуватися бігові навантаження як в аеробному, так і у змішаному (аеробно-анаеробному та анаеробно-аеробному) режимах енергозабезпечення. Для підвищення анаеробної лактатної продуктивності організму необхідно застосовувати навантаження лише у змішаному режимі енергозабезпечення.
При визначенні режиму енергозабезпечення навантажень з метою корекції аеробної продуктивності необхідно враховувати статевий фактор. Для цього особам чоловічої статі доцільно застосовувати навантаження у змішаному режимі енергозабезпечення, а особам жіночої статі як у змішаному, так і в аеробному.
Незалежно від режиму енергозабезпечення, для підвищення рівня аеробної продуктивності величина внутрішнього обєму бігових навантажень повинна знаходитися в оптимальному діапазоні, тобто в межах мінімальної (порогової) та максимально допустимої величини. Максимально допустима величина внутрішнього обєму (Емах) визначається за формулою: Емах = 0,23 ?VO2 max абс . Порогова величина внутрішнього обєму повинна становити в середньому 43,8 % від Емах, незалежно від функціональної готовності організму до виконання фізичних навантажень.
З метою ефективного впливу бігових навантажень на функціональний стан міокарда, артеріальний тиск, функцію апарату зовнішнього дихання молоді доцільно застосовувати бігові навантаження в анаеробно-аеробному режимі енергозабезпечення, періодичністю занять три рази на тиждень і величиною внутрішнього обєму не менше 43,8% від максимально допустимої величини.
2. Фурман Ю.М. Методика визначення мінімального та максимально допустимого обсягів фізичних навантажень // Фізіологічний журнал. - 1998. - Т.44. - №3. - С. 279.
3. Фурман Ю.М. Вплив бігових навантажень в аеробному і змішаному режимах енергозабезпечення на аеробну продуктивність організму // Фізичне виховання, спорт і культура здоровя у сучасному суспільстві. - Луцьк: Медіа. - 1999. - С. 1146-1150.
4. Furman Y.M. Correction of aerobic productivity of the body by varying the training rate in running // Wychowanie fizyczne i sport, 1999. - V.XLIII. - №1. - P.306-307.
5. Фурман Ю.М., Бекас О.О. Вікові особливості рівня фізичного здоровя молоді 12-24 років і його корекція різними режимами бігових навантажень // Вісник морфології. - 2000. - В.6 - №1. - С. 117-118.
6. Фурман Ю.М., Бекас О.О. Корекція аеробної продуктивності молоді чоловічої статі біговими навантаженнями в змішаному режимі енергозабезпечення // Вісник морфології. - 2000.- В. 6. -№2. - С.323-324.
7. Furman Y.M. The influence of different running sessions rates upon aerobic and anaerobic body fitness of women aged 18-22 // Women on the turn of the Century. - Gdansk: SPORT. - 2001.- P. 249-255.
8. Фурман Ю.М. Ефективність корекції аеробної продуктивності в чоловіків 18-22 років різними режимами бігових тренувань // Архів клінічної та експериментальної медицини. - 2001. - Т.10. -№1. - С. 33-35.
9. Фурман Ю.М. Статеві особливості анаеробної лактатної продуктивності організму молоді 18-22 років // Вісник морфології. - 2001. - В.7 -№1. - С. 127-129.
10. Фурман Ю.М. Можливості застосування бігових тренувань у сполученні з гіпоксичною гіпоксією для корекції аеробної і анаеробної лактатної продуктивності // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - 2001. -№23. - С. 29-33.
11. Фурман Ю.М. Біоелектрична активність серця і артеріальний тиск як показники ефективності бігових оздоровчих тренувань // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - 2001. - № 25. - С. 34-38.
12. Фурман Ю.М. Характеристика аеробної продуктивності організму молоді 18-22 років // Вісник Вінницького державного медичного університету. - 2001. - В.5 - №2. - С. 368-370.
13. Фурман Ю.М. Зміни біоелектричної активності серця у юнаків 18-22 років під впливом тренувань в аеробному і змішаному режимах енергозабезпечення // Вісник морфології. - 2001. - В.7 - №2. - С. 283-285.
14. Фурман Ю.М. Статеві особливості корекції аеробної і анаеробної лактатної продуктивності біговими навантаженнями // Вісник гігієни та епідеміології. - 2001. - Т.5 - №2. - С.200-203.
15. Фурман Ю.М. Можливості корекції анаеробної лактатної продуктивності різними режимами бігових навантажень у осіб чоловічої статі // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - 2002. №1. - С. 45-50.
16. Фурман Ю.М. Величина внутрішнього обєму навантаження як основний фактор ефективності бігових оздоровчих тренувань // Вісник наукових досліджень. - 2002. - №1 (25). - С.31-32.
17. Мороз В.М., Фурман Ю.М. Індивідуалізація величини і режим навантажень як парадигма ефективності бігових оздоровчих тренувань // Вісник Вінницького державного медичного університету. - 2002. - В.6 - №1. - С. 24-30.
18. Фурман Ю.М. Зовнішнє дихання, концентрація еритроцитів і гемоглобіну як лімітативні фактори аеробної продуктивності організму // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - 2002. - №4. - С. 3-7.
19. Фурман Ю.М. Вплив бігових навантажень в аеробному і змішаному режимах енергозабезпечення на біоелектричну активність серця жінок 18-22 років // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - 2002. - №5. - С. 3-9.
20. Фурман Ю.М. Величина внутрішнього обсягу та режим навантажень - домінуючі фактори ефективності бігових оздоровчих тренувань // Зб. наук. праць Волинського державного університету імені Лесі Українки. - Т.2. - 2002. - С.71-73.
21. Фурман Ю.М. Можливості корекції аеробної й анаеробної лактатної продуктивності організму молоді різними режимами бігових навантажень // Фізіологічний журнал. - Т.48. - №2. - 2002. - С.182.
22. Фурман Ю. Н. Коррекция аэробной и анаэробной лактатной продуктивности организма - эффективный путь улучшения физического здоровья // Wychowanie fizyczne i sport (Physical education and sport), 2002.- V. 46.- №1.-P. 472 - 473.
23. Фурман Ю. М. Періодичність як один із факторів ефективності бігових тренувань. //Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - 2000. №15. - С. 43-49.
24. Фурман Ю. М. Визначення параметрів величини фізичних навантажень в залежності від аеробної продуктивності організму й інтенсивності роботи // Фізична культура, спорт та здоровя нації. - Ч. ІІ. - К. - Вінниця. - 1998. - С. 90-93.
25. Фурман Ю.Н. Изменения некоторых показателей сердечно-сосудистой и дыхательной систем у мужчин 18-22 лет под влиянием беговых нагрузок разной величины и режима энергообеспечения // Труды Междунар. научн. конгресса “Физическая культ., спорт, туризм в новых условиях развития стран СНГ”. - Минск: “Тесей”. - 1999. - Ч.2.- С. 343-345.
26. Фурман Ю. Кумулятивний вплив бігових тренувань аеробного і змішаного режимів енергозабезпечення на біоелектричну активність серця // Фізична культура, спорт та здоровя нації. - Київ-Вінниця. - 2001. - С. 157-159.
27. Фурман Ю.М., Жовновата О.Д. Використання гіпоксичної гіпоксії при підготовці спортсменів // Тези доповідей ХІІ зїзду Українського фізіологічного товариства. - Львів. - 1986. - С. 422-423.
28. Фурман Ю.Н., Жовноватая О.Д., Орлов М.П. Использование оздоровительного бега в физическом воспитании студентов // Тезисы докладов ІІ Республиканского съезда полечебной физической культуре и спортивной медицине. - К. - 1987. - С.157.
29. Фурман Ю.Н., Жовноватая О.Д., Орлов М.П., Дубнюк В.Н. Физиологическая характеристика различных режимов тренировок при занятиях оздоровительным бегом // Тезисы докладов Всесоюзной научной конференции. - Москва. - 1988. - С.128.
30. Фурман Ю.Н., Жовноватая О.Д., Дубнюк В.Н., Орлов М.П. Возможности использования оздоровительного бега для повышения аэробной производительности организма // Тезисы докладов Всесоюзного симпозиума “Регуляция сенсомоторных функций”. - Винница. - 1989. - С. 154.
31. Фурман Ю.М., Жовновата О.Д. Можливості використання різних режимів тренувань для підвищення функціонального стану організму // Збірник матеріалів ХІІІ зїзду Українського фізіологічного товариства ім. І.П. Павлова. - К.: Наукова думка. - 1989. - Т.2. - С. 160-161.
32. Фурман Ю.М., Жовновата О.Д., Орлов М.П. Використання різних методик оздоровчого бігу для підвищення рівня фізичної підготовленості студентів // Тези ІІ-ї Регіональної науково-практичної конференції “Роль фізичної культури в здоровому способі життя”. - Львів. - 1991. - С.22
33. Фурман Ю.М. Динаміка відновлення ЧСС після фізичних навантажень різної інтенсивності // Матеріали І Міжнародної конференції “Фізична культура та здоровий спосіб життя”. - Вінниця. - 1993. - С. 188.
34. Фурман Ю.М. Методика визначення максимальної тривалості в бігу в залежності від рівня фізичної підготовки // Матеріали конференції вузів Подільського регіону. - Вінниця. - 1993. - С.89-90.
35. Фурман Ю.М., Остафійчук О.К. Варіанти реакцій артеріального тиску в залежності від інтенсивності фізичного навантаження // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції “Фізична культура, спорт та здоровя нації”. - Вінниця. - 1994. - С.266-267.
36. Фурман Ю.М., Паращук В.В. Відновлення функції дихання і серцево-судинної діяльності після бігового навантаження // Матеріали наукової конференції викладачів і студентів з проблем фізичного виховання. - Вінниця. - 1995. - С16-17.
37. Фурман Ю.Н. Методика определения максимально допустимого объема беговых нагрузок // Тезисы докладов Международной научно-практической конференции. - Минск. - 1997. - С. 78-79.
38. Дубнюк В.М., Орлов М.П., Фурман Ю.М. Методичні рекомендації для самостійних занять оздоровчим бігом. - Вінниця, 1990. - 34 с.
40. Сметанський М.І., Галузяк В.Г., Шестопалюк О.В., Шахов В.І., Фурман Ю.М., Сорочинська В.Є. Теорія та технологія атестації педагогічних працівників. - Вінниця: ДОВ “Вінниця”, 1998. - 199 с
41. Фурман Ю.М. Аудиторна і домашня робота студентів з лікарсько-педагогічного контролю (навчально-методичний посібник). - Вінниця: ДОВ "Вінниця", 2001. - 65 с.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
