Кооперація в агробізнесі Львівської області - Автореферат

За рахунок спільного використання технічних та економічних ресурсів окремих власників кооперація робить виробництво масштабним і на основі спільної праці та поєднання зусиль і ресурсів всіх її учасників забезпечує досягнення спільної мети - одержати на одиницю затрат максимум кінцевого продукту. Усе це робить кооперацію значимим явищем і обумовлює обєктивну необхідність її розвитку у сфері агробізнесу. Дослідження, результати яких представлені в даній роботі, є частиною комплексної теми наукових досліджень кафедри організації виробництва і агробізнесу Львівського державного аграрного університету на 2000-2005 рр. “Проблеми вдосконалення організаційно-виробничих структур аграрних підприємств та економічних взаємовідносин в сільському господарстві” та кафедри організації виробництва і агробізнесу Львівського державного аграрного університету на 2000-2005 рр. “Проблеми вдосконалення організаційно-виробничих структур аграрних підприємств та економічних взаємовідносин в сільському господарстві” та кафедри економіки АПК на 2000-2002 рр. “Вдосконалення економічних взаємовідносин в АПК”, які є розділами наукової теми економічного факультету Львівського державного аграрного університету на 2001-2005 рр. “Обґрунтування аграрної політики, спрямованої на ринкову трансформацію економіки АПК” (номер державної реєстрації 0100U002332). Дослідження проведені із застосуванням діалектичного підходу до явищ, що вивчалися, згідно з яким всі сторони життя суспільства, як єдиного організму повинні розглядатися у взаємодії, взаємозвязку, в процесі їх розвитку, відмирання старих і виникнення нових форм господарювання. За допомогою методу наукової абстракції, разом з методами синтезу і аналізу, в ході дослідження узагальнено та обґрунтовано визначення “кооперації”, вивчено та узагальнено засади діяльності кооперативів і здійснено їх класифікацію.У першому розділі - “Методологічні та методичні основи кооперації” - досліджено соціально-економічну сутність і зміст кооперації, її значення у функціонуванні агробізнесу, теоретичні аспекти і правові засади розвитку кооперації, зарубіжний досвід та особливості її розвитку в Україні, викладено методологію і методику дослідження та методичні підходи щодо створення моделі сільськогосподарського виробничого кооперативу власників особистих селянських господарств. Проведений аналіз усіх існуючих точок зору і концептуальних підходів до розуміння кооперації дає можливість виділити три точки зору поглядів: перша - кооперація розглядається як організаційна структура; друга - кооперація ототожнюється з існуванням сукупності аналогічних кооперативів; третя - кооперація розглядається за змістом і формою, згідно якої кооперація за змістом це економічне явище, за формою - кооператив. Її ж організаційною структурою є кооператив, який, як свідчить досвід багатьох країн світу, існує паралельно з іншими підприємницькими формами господарювання, має давню історію, традиції, вироблено основні принципи його діяльності, які базуються на нормативних актах, що випробувані роками і забезпечували йому високу ефективність функціонування. Її положення в частині класифікації кооперативів, їх реєстрації, оподаткування тощо мали б враховувати і відображати надбання як вітчизняного, так і світового досвіду правового регулювання діяльності кооперативів. У третьому розділі - “Перспективи організації і функціонування кооперативів” - обґрунтовано, що кооперативи як субєкти ринку підпорядковані меті одержання прибутку, викладено підходи до вдосконалення законодавчо-правової бази та розроблено модель сільськогосподарського виробничого кооперативу власників особистих селянських господарств .Кооперація - це соціально-економічна категорія, яка виражає відносини між людьми в процесі їх співробітництва для реалізації економічних інтересів і досягнення взаємовигідної мети на основі спільного використання ресурсів, за рахунок справедливого розподілу одержаного синергетичного ефекту. Існуюча класифікація сільськогосподарських кооперативів є нераціональною, тому що поділяє кооперативи за характером діяльності і не відображає функціональної ознаки. Рівень розвитку кооперативних відносин у сфері агробізнесу та кількість кооперативів у Львівській області за 2000-2001 рр. мають чітко виражену тенденцію до зниження. Сільськогосподарський виробничий кооператив виступає підприємством особливої організаційно-правової форми, яке здійснює підприємницьку діяльність на засадах приватної власності з метою отримання доходу і відрізняється від будь-яких інших форм організації виробництва тим, що трудові відносини членів кооперативу не відокремлені від відносин власності. Сільськогосподарські виробничі кооперативи з більшою площею сільськогосподарських угідь мають можливість зберегти і розвивати великомасштабне виробництво, дотримуватись упорядкованої системи полів з відповідними сівозмінами, мають можливість запроваджувати індустріальні технології, створювати тваринницькі центри, машинні двори, розвивати виробничу і соціальну інфраструктуру, допоміжні г

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ