Кооперативний рух у Наддніпрянській Україні в другій половині ХІХ – на початку ХХ століття - Автореферат

Дослідження розвитку кооперативного руху в Наддніпрянській Україні в другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. створює умови мобілізації пізнавально-виховного потенціалу історичних знань для підтвердження великих можливостей кооперативних форм господарювання, прикладу високого рівня соціальної активності людей та самовідданої громадської роботи діячів кооперації. - до лютого 1917 р. Нижня межа зумовлена появою в українських землях Російської імперії ознак присутності кооперативної роботи - проникненням ідей кооперації та виникненням організацій, що мали певні риси кооперативів. Верхній хронологічний рубіж повязаний із завершенням процесу становлення кооперативного руху і початком революційних подій, які внесли якісні зміни у характер розвитку кооперації. На відміну від інших досліджень, у яких висвітлення кооперативного життя другої половини ХІХ ст. має фрагментарно-оглядовий характер, у дисертації представлений систематизований виклад процесів зародження кооперативного руху у даний період, включаючи соціально-економічні та адміністративно-правові умови його діяльності, розвиток ідейно-теоретичних засад кооперації, організаційне становище кооперативної мережі та її фінансово-господарську роботу. Вперше розглянуто поширення ідей кооперації серед різних категорій соціальної еліти, а також комплекс морально-етичних норм, який поділявся усім загалом працівників кооперації.У першому підрозділі - "Історіографія проблем історії кооперативного руху в Наддніпрянській Україні другої половини ХІХ - початку ХХ ст." - проаналізований процес наукової розробки теми дисертації і зясований комплекс проблем, які не знаходили відображення в історичних працях, а також аспекти, що потребують додаткового вивчення. Наукову розробку проблем історії кооперації в цей період в УСРР також здійснювали І. Його праця містить систематизований виклад розвитку кооперації на українських землях, при цьому значна увага приділена й подіям кооперативного життя в Наддніпрянській Україні в другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. Висвітлення ідейно-теоретичних засад кооперації здебільшого має персоніфікований характер або ж подається в контексті організаційної роботи кооперації. У процесі підготовки дисертації були опрацьовані наступні групи історичних джерел: Нормативно-правові акти щодо кооперації, до яких належать так звані зразкові та нормальні статути кооперативів, а також положення про кредитну кооперацію та артілі.У першому підрозділі - "Тенденції розвитку кооперативної думки та проблеми ідейно-теоретичної єдності кооператорів" - розглянуті ідейно-теоретичні уподобання кооператорів, які забезпечували їхню духовну консолідацію. Ці ідейні настанови були для кооператорів фактично незаперечними морально-етичними орієнтирами. Водночас серед кооперативної громадськості існували різні підходи до оцінки соціальної місії кооперації. Головною причиною цього стала соціальна база кооперації - українське селянство, пропагандистська і розяснювальна робота серед якого, а також функціонування колегіальних органів кооперативів вимагали врахування його національних, передусім мовних, особливостей. Загалом національні тенденції в ідейно-теоретичних засадах кооперації зводилися до визнання необхідності врахування етнопсихологічних характеристик народу, бачення кооперації як національного способу організації економічного життя українського народу, матеріальної бази вирішення його культурно-освітніх та ін. проблем.У першому підрозділі - "Кооперативний рух та інтелігентське середовище" - показані загальні характеристики інтелігентів, які займалися кооперативною роботою серед народу. А для дворянських інтелігентів звязок із становою належністю в умовах соціальних трансформацій втрачав значення і вони пробували себе у новій якості, у тому числі й кооперативних діячів. Спостерігалося також намагання інтелігенції скористатися діяльністю у кооперативах для ведення політичної пропаганди серед селянства і робітництва. У другому підрозділі пятого розділу - "Особливості мотивації до кооперативної діяльності різних професійних груп інтелігенції" - розглянуто вплив професійної належності на мотивацію культурної еліти до діяльності у сфері кооперативного руху. Кожна з професійних груп відзначалася специфікою ставлення до роботи у кооперації.Лояльність до кооперації набувалася шляхом асоціювання її з явищами відомими селянам: общиною, сільським банком, земською допомогою. Навпаки, успіхи та поява нових товариств викликали морально-психологічний дискомфорт від непричетності до кооперації і бажання долучитися до її лав. За певних обставин, хлібороби виявляли спроможність самостійно створювати кооперативи, без допомоги інтелігенції. Уявлення селян, обєднаних у кооперативи, про кооперацію не було однорідним. Колективна форма власності кооперативів не вповні усвідомлювалася, вони розглядалися селянами як приватні або державні організації, які здійснюють свою діяльність за участю тих, кому допомагають.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Підводять підсумки наукової розробки теми, конкретизують результати дослідження.

1. Впродовж другої половини ХІХ ст. поширення кооперації мало локальний та мінливий характер. Така ситуація зумовлювалася передусім пануванням натуральних форм господарювання: самозабезпечуючим характером виробничої діяльності селянства, домінуванням натуральних видів кредитних операцій та відносин найму. Водночас у пореформені десятиліття відбувалися процеси втягування народних мас у систему товарно-грошових звязків, існуючі осередки кооперативної роботи інколи показували високу дієздатність, а ідеї кооперації не втрачали популярності серед громадськості. Це створювало потенційні можливості для кооперативного поступу на наступному етапі суспільного розвитку.

2. На початку ХХ ст. кооперація виявила себе як стала форма економічної діяльності і забезпечувала значну частку товарообороту в країні, обмежувала сферу впливу приватного підприємництва, стримувала ціни на товарні та інші послуги, унебезпечувала селянські господарства від диктату приватних посередників і, як наслідок, сприяла оптималізації їхніх контактів з ринковим простором та стабільному існуванню землеробських домогосподарств.

Найефективніше діяла кооперація у сфері товарного постачання і розподілу. Вона забезпечувала зниження ринкових цін не лише для кооперованого населення, а й усіх споживачів загалом. У галузі надання кредитних послуг успіхи кооперативних організацій мали локальне поширення і стосувалися передусім їх безпосередніх учасників. Спеціалізована збуто-постачальна кооперація відставала в поширенні від споживчої та кредитної, хоча й успішно вела господарську діяльність.

Найменше себе проявили виробничі артілі. Їхнє існування відзначалося швидкоплинністю, тенденцією до перетворення у приватні підприємницькі організації. Кількість сільськогосподарських та промислових артілей у порівнянні з іншими видами кооперативів була мізерною і не могла суттєво впливати на економічне життя в країні. Однак, діючі артілі забезпечували високу якість виготовленої продукції і порівняно великі заробітки своїм членам.

3. Як організаційна структура кооперативний рух початку ХХ ст. складався з кооперативних товариств та їхніх союзних утворень, зїздів представників останніх, громадських обєднань, соціально активних осіб, які в різних формах займалися роботою у сфері кооперації. У досліджуваний період не вдалося створити в Україні систему загальнонаціональних кооперативних структур. Однак така ситуація не свідчить про незрілість кооперативного руху, оскільки вирішення цього питання гальмувалося не внутрішніми проблемами кооперації, а факторами адміністративно-правового порядку.

4. Розвиток кооперативного життя супроводжувався ідеологічною консолідацією кооператорів України на ґрунті визнання необхідності спрямування роботи кооперації на захист національних інтересів українського народу. Ідейну єдність кооператорів також забезпечували загальновизнані світовою кооперативною думкою морально-етичні настанови, якими виступали колективізм, взаємодопомога, рівність, солідарність тощо.

Ідейно-теоретичні розбіжності серед кооператорів також мали місце і стосувалися бачення ролі кооперації в соціальній еволюції суспільства. Однак, вони не створювали нездоланних перешкод загальній консолідації кооперативного руху, оскільки не впливали на вирішення практичних організаційно-господарських питань і водночас обєктивно сприяли діяльності в сфері кооперації людей з різними поглядами.

5. Піднесення на початку ХХ ст. кооперативного руху було зумовлено комплексом факторів суспільного життя. Перехід широких верств населення впродовж другої половини ХІХ ст. на споживання покупної продукції та поступова відмова від використання власноручно виготовлених речей, перехід від натуральних форм оплати праці найманих робітників та кредитування населення до грошових, стійка тенденція до зростання цін та зловживання торговельно-посередницьких структур і приватних кредиторів, обізнаність соціальної еліти з ідеями кооперації, готовність частини інтелігенції взяти на себе організаційну роль у розбудові кооперативного життя, а також заходи держави з вдосконалення законодавства стали причинами поширення кооперативного руху.

6. Важливу роль у становленні діяльності кооперативів відіграла інтелігенція. Її робота безпосередньо впливала на кількісні параметри кооперативної мережі та галузеву структуру останньої. Здатність і бажання представників культурної еліти займатися кооперативною діяльністю серед народних мас було повязано з можливістю реалізації у сфері кооперативного руху здібностей до організаційно-управлінських функцій та появою на початку ХХ ст. у ряді державних установ, земств та громадських обєднань штатних посад кооперативних працівників.

Спостерігалися і негативні прояви кооперативної діяльності інтелігентів, які однак не перешкодили їй відіграти роль організатора кооперативного життя.

7. Масовою соціальною базою кооперації було селянство. Позитивні уявлення про кооперативне господарювання будувалися на асоціаціях з вже відомими селянам інституціями. Самим впливовим фактором, що викликав інтерес до кооперативних справ виступало спостереження за вже існуючими кооперативами. У процесі формування позитивного ставлення селян до кооперації долався морально-психологічний, а часом і фізичний тиск з боку ворожих до кооперативного руху елементів - сільських крамарів і лихварів та односельчан, які негативно оцінювали кооперативні починання.

Коопероване селянство було неоднорідним у засвоєнні ідей кооперації навичок роботи в ній. Для участі у діяльності кооперативів виявилося достатнім оволодіння правилами користування їхніми послугами. Соціально активні елементи кооперованого населення мали уявлення про фінансово-господарські механізми роботи кооперації та морально-етичне значення кооперативної діяльності. Колективна сутність кооперативної власності селянами не вповні усвідомлювалася. Кооперативи розглядалися як державні організації чи установи, що передбачали участь в організації їхньої роботи тих, кому вони надають послуги. Процес участі у кооперативних товариствах супроводжувався комплексом проблем, які селянство виявляло спроможність долати в ході набуття досвіду відповідної діяльності.

8. Кооперація виступала сферою реалізації організаційно-управлінських здібностей селян. Хлібороби виявляли здатність до успішного опанування обовязками керівників кооперативів, при цьому показували високі ділові і моральні якості. У той же час існувала тенденція до неконструктивних дій землеробів-керівників.

9. Історичний досвід вказує на шляхи вирішення сучасних проблем розвитку кооперації. Він свідчить, що для поширення кооперативних форм господарювання не досить належних соціально-економічних умов. Останні викликають започаткування кооперативної справи лише в поєднанні з позитивними щодо себе настроями суспільства, атмосферою пошуку альтернатив існуючим соціально-економічним реаліям. Останнє не можливо без ведення широкої інформаційно-пропагандистської роботи. При цьому багатогранна діяльність кооперативного руху другої половини ХІХ - початку ХХ ст. виступає доказом високої життєздатності і ефективності кооперативного господарювання і здатна стати переконливим аргументом у розяснювальній роботі.

У соціокультурних характеристиках сучасних людей можуть бути присутні риси набуті попередніми поколіннями. Тому зафіксовані у дисертації матеріли з цього питання можуть стати корисними в прогнозуванні реакції населення на певні прояви кооперативної роботи.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії: 1. Фареній І.А. З історії становлення кооперативного руху в Наддніпрянській Україні (друга половина ХІХ - початок ХХ ст.) / І.А. Фареній; Черкаський нац. ун-т; Наукове т-во істориків-аграрників. - Черкаси: Відлуння-Плюс, 2003. - 144 с.

2. Фареній І.А. Кооперативний рух у Наддніпрянській Україні в другій половині ХІХ - на початку ХХ століття / І.А. Фареній; наук. ред. членкор. НАН України О.П. Реєнт; Ін-т історії України НАН України. - Черкаси: Відлуння-Плюс, 2008. - 432 с.

Статті у наукових фахових виданнях: 3. Фареній І.А. Вплив селянської реформи 1861 року на поширення ідей кооперації / І.А. Фареній // Український селянин: Праці / Ін-т історії України НАН України; Черкаський нац. ун-т. - Черкаси, 2001. - Вип. 2. - С. 106-108.

4. Фареній І.А. Поширення ідей кооперації в українському селі (кінець ХІХ - початок ХХ ст.) / І.А. Фареній // Український селянин: Зб. наук. праць / Ін-т історії України НАН України; Черкаський нац. ун-т. - Черкаси, 2002. - Вип. 5. - С. 239-244.

5. Фареній І.А. До питання про ефективність діяльності споживчої кооперації на початку ХХ ст. / І.А. Фареній // Вісник Черкаського університету. Серія: історичні науки. - Черкаси, 2002. - Вип. 33. - С. 105-108.

6. Фареній І.А. До питання про характер розвитку сільськогосподарської кооперації на початку ХХ століття / І.А. Фареній // Український селянин. Зб. наук. праць / Ін-т історії України НАН України; Черкаський нац. ун-т. - Черкаси, 2002. - Вип. 6. - С. 94-96.

7. Фареній І.А. З історії діяльності "артільного батька" Миколи Левитського у період становлення кооперативного руху (кінець ХІХ - початок ХХ ст.) / І.А. Фареній // Проблеми історії України ХІХ - початку ХХ ст. / Ін-т історії України НАН України. - К.,2003. - Вип. V. - С. 204-208.

8. Фареній І.А. Морально-психологічні аспекти взаємовідносин кооперованих селян та сільських підприємців (початок ХХ ст.) / І.А. Фареній // Проблеми історії України ХІХ - початку ХХ ст. / Ін-т історії України НАН України. - К.,2003. - Вип. VI. - С. 78-84.

9. Фареній І.А. Українське селянство та національні тенденції у кооперативному русі на початку ХХ століття / І.А. Фареній // Український селянин. Зб. наук. праць / Ін-т історії України НАН України; Черкаський на-ий ун-т. - Черкаси, 2003. - Вип. 7. - С. 121-122.

10. Фареній І.А. До питання про діяльність кредитної кооперації на території Наддніпрянської України на початку ХХ ст. / І.А. Фареній // Вісник Черкаського університету. Серія: історичні науки. - Черкаси, 2003. - Вип. 50. - С. 104-107.

11. Фареній І.А. До проблеми поширення ідей кооперації в селянському середовищі (початок ХХ ст.) / І.А. Фареній // Український селянин. Зб. наук. праць / Ін-т історії України НАН України; Черкаський нац. ун-т. - Черкаси, 2004. - Вип. 8. - С. 224-227.

12. Фареній І.А. Участь селян в управлінні кооперативними організаціями (початок ХХ ст.) / І.А. Фареній // Проблеми історії України ХІХ - початку ХХ ст. / Ін-т історії України НАН України. - К.,2004. - Вип.. VII. - С. 104-109.

13. Фареній І.А. Про роль інтелігенції в становленні кооперативного руху у Наддніпрянській Україні (кінець ХІХ - початок ХХ ст.) / І.А. Фареній // Проблеми історії України ХІХ - початку ХХ ст. / Ін-т історії України НАН України. - К.,2004. - Вип. VIII. - С. 128-134.

14. Фареній І.А. Педагогічна інтелігенція в кооперативному русі початку ХХ ст. / І.А. Фареній // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія: Зб. наук. праць. - Вінниця, 2004. - Вип. VIII. - С. 65-68.

15. Фареній І.А. Кооперативні працівники в справах дрібного кредиту (поч. ХХ ст.) / І.А. Фареній // Науковий вісник Ізмаїльського державного гуманітарного університету: Іст. науки. Філол. науки: Зб. наук. праць. - Ізмаїл, 2004. - Вип. 17. - С. 35-37.

16. Фареній І.А. Участь інтелігенції в кооперативному русі Наддніпрянської України (кінець ХІХ - початок ХХ ст.) / І.А. Фареній // Вісник Черкаського університету. Серія: історичні науки. - Черкаси, 2004. - Вип. 61. - С. 72-77.

17. Фареній І.А. Ідеї кооперації як компонент масової свідомості українського селянства початку ХХ століття / І.А. Фареній // Український селянин. Зб. наук. праць / Ін-т історії України НАН України; Черкаський нац. ун-т. - Черкаси, 2005. - Вип. 9. - С. 190-192.

18. Фареній І.А. Соціально-психологічні аспекти взаємин кооперованих селян та керівників кооперативів (початок ХХ ст.) / І.А. Фареній // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: історія: Зб. наук. праць. - Вінниця, 2005. - Вип. ІХ. - С. 71-75.

19. Фареній І.А. Земські агрономи та селянська кооперація на початку ХХ ст. / І.А. Фареній // Вісник Черкаського університету. Серія: історичні науки. - Черкаси, 2005. - Вип. 66. - С. 88-93.

20. Фареній І.А. Кредитні кооперативи Наддніпрянської України на початку ХХ ст. / І.А. Фареній // Проблеми історії України ХІХ - початку ХХ ст. / Ін-т історії України НАН України. - К.,2005. - Вип. ІХ. - С. 193-201.

21. Фареній І.А. Промислова кооперація Наддніпрянської України наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст. / І.А. Фареній // Проблеми історії України ХІХ - початку ХХ ст. / Ін-т історії України НАН України. - К.,2005. - Вип. Х. - С. 58-64.

22. Фареній І.А. Споживча кооперація Наддніпрянської України на початку ХХ ст. / І.А. Фареній // Історичний журнал / Ін-т політичних і етнонаціональних досліджень НАН України. - 2005. - №6. - С. 27-34.

23. Фареній І.А. Торговельно-посередницька діяльність кредитних кооперативів на початку ХХ ст. / І.А. Фареній // Вісник Черкаського університету. Серія: історичні науки. - Черкаси, 2005. - Вип. 80. - С. 88-94.

24. Фареній І.А. Кооперативне життя українського селянства початку ХХ століття / І.А. Фареній // Український селянин. Зб. наук. праць / Ін-т історії України НАН України; Черкаський нац. ун-т. - Черкаси, 2006. - Вип. 10. - С. 302-305.

25. Фареній І.А. Зародження споживчої кооперації у Наддніпрянській Україні (1860-ті - перша половина 1890-х рр.) / І.А. Фареній // Проблеми історії України ХІХ - початку ХХ ст. / Ін-т історії України НАН України. - К.,2006. - Вип. ХІ. - С. 169-178.

26. Фареній І.А. Микола Петрович Баллін - ідеолог кооперативного руху пореформеної доби (1860-ті - 1890-ті рр.) / І.А. Фареній // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: історія: Зб. наук. праць. - Вінниця, 2006. - Вип. ХІ. - С. 74-77.

27. Фареній І.А. Поширення ідей кооперації у Наддніпрянській Україні в пореформений період (1860-ті - початок 1890-х років) / І.А. Фареній // Наукові записки. Серія: історичні науки / Кіровоградський держ. пед. ун-т. - Кіровоград, 2007. - Вип. 10. - С. 215-221.

28. Фареній І.А. Початок кредитно-кооперативної роботи в українському селі / І.А. Фареній // Український селянин. Зб. наук. праць / Ін-т історії України НАН України; Черкаський нац. ун-т. - Черкаси, 2008. - Вип. 11. - С. 265-267.

29. Фареній І.А. Ставлення широких кіл громадськості України до ідей кооперації на початку ХХ ст. / І.А. Фареній // Вісник Черкаського університету. Серія: історичні науки. - Черкаси, 2008. - Вип. 133-134. - С. 99-105.

Виступи на наукових конференціях: 30. Фареній І.А. Православне духовенство в кооперативному русі початку ХХ ст. / І.А. Фареній // Православя - наука - суспільство: проблеми взаємодії: матеріали Другої Всеукр. наук.-практ. конф. / Черкаський нац. ун-т; Черкаська обл. орг. ВГО "Інтелектуальний форум України"; Осередок НТШ у Черкасах; Черкаський осер. Українського іст. т-ва. - Черкаси, 2004. - С. 40-42.

31. Фареній І.А. Зародження житлової кооперації в Наддніпрянській Україні / І.А. Фареній // Україна Соборна. Зб. наук. статей / Ін-т історії України НАН України; Черкаський нац. ун-т. - К.,2006. - Вип. 4. - Т. 1. - С. 231-233.

32. Фареній І.А. Сільськогосподарські громади - форма існування спеціалізованої кооперації українських селян початку ХХ століття / І.А. Фареній // Гуржіївські історичні читання. Зб. наук. праць / Ін-т історії України НАН України; Черкаський нац. ун-т. - Черкаси, 2007. - С. 468-472.