Галузева структура кооперативного сектора економіки. Невиробничі форми кооперативних відносин. Комплексна характеристика кооперативного руху Північного Лівобережжя України та шляхи його розвитку в умовах нової економічної політики радянської влади.
При низкой оригинальности работы "Кооперативний рух Північного Лівобережжя України в період непу (20-ті роки XX ст.)", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
За таких обставин неминуче зростає інтерес до історії кооперативного руху взагалі і, зокрема, до кооперації як ефективної форми господарювання в умовах непу. Територіальні межі дослідження окреслені тереном Північного Лівобережжя України, включають Глухівську, Конотопську, Ніжинську, Сновську та Чернігівську округи, утворені 1925 р. на території Чернігівської губернії, тобто північні (поліські) округи Лівобережної України. Проте при аналізі окремих проблем кооперативного руху дисертант вимушений був розширювати вказані територіальні межі Метою дослідження є комплексна характеристика кооперативного руху Північного Лівобережжя України та вивчення шляхів його розвитку в умовах непу, для чого передбачено вирішити такі завдання: · визначити науково-теоретичний рівень дослідженості проблеми, розкрити потенціал розвитку галузевої структури кооперативного сектора економіки регіону; · розглянути такі важливі аспекти кооперативного руху, як виробничі і невиробничі форми діяльності, історичні та соціально-економічні засади кооперації, як складові загальної концепції розвитку національного кооперативного руху;Більшість із них закінчується висновками про те, що завдяки керівництву партії і держави кооперація в ці роки досягла всебічного розквіту, переросла у свої вищі виробничі форми, забезпечивши “перемогу побудови соціалізму в СРСР”. Не торкаючись перебігу подальших загальносоюзних проблем, зупинимося на історії вивчення кооперативного руху Північного Лівобережжя України в період непу, яку можна умовно розподілити на такі якісно відмінні один від одного етапи: Перший етап - 20-ті роки ХХ ст., коли про кооперативний рух писали в основному державні та партійні працівники, журналісти й публіцисти. Не підлягає сумніву, що вони сприяли формуванню теоретичного й практичного доробку партії у вигляді “кооперативного соціалізму”, альтернативного комуністичній доктрині “воєнного комунізму”, висвітленого у статті “Про кооперацію”, де зроблено вирішальний крок у відступі від комуністичної доктрини, змінено точку зору на кооперацію як на суто капіталістичну форму господарювання. Це був період, коли в історіографії проблеми зявилися праці, присвячені суцільній колективізації, коли з бібліотек регіонів відкликалися до центру всі праці по кооперації, а подальший кооперативний рух розглядався як необхідність переходу до соціально-економічних революційних перетворень на селі. Третій етап у вивченні кооперативного руху Північного Лівобережжя України припадає на другу половину 50-х - 80-ті роки, коли критика культу особи Сталіна позитивно вплинула на якість наукових досліджень, позбавила їх не тільки цитатно-ілюстративного викладу матеріалу, але й дозволила залучити в науковий обіг значні масиви фактичного матеріалу.
План
Основний зміст дисертації
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
