Контури концептуалізації управління економічною безпекою підприємства - Монография

Контури концептуалізації управління економічною безпекою підприємства О.М. Ляшенко Методологічний полігон управління економічною безпекою підприємства Початок XXI століття, з одного боку, ознаменував черговий віраж агресивного розвитку цивілізації, а з іншого, що цілком природно, співпав із початком створення випереджального соціально- економічного безпечного суспільства, на тлі якого відбувається активізація наукових досліджень з проблематики економічної безпеки підприємств. Безпекознавча парадигма розглядається в [162] як комплекс ідей, цілей, функцій, принципів і методів, за допомогою яких вивчають явища та процеси забезпечення функціонування систем безпеки з урахуванням впливу на результати їх функціонування антропо-соціо-культурних і кібернетичних чинників. Парадигма управління економічною безпекою підприємства спирається на специфічний понятійний апарат, через що вона нерозривно пов’язана з такими категоріями й поняттями як «виживання», дихотомією «уразливість - убезпечення», «стійкість», «розвиток», нерідко зустрічаються посилання на «конкурентоспроможність». Категоріально виживання пояснюється через здійснення певних дій з метою збереження життєздатності об’єкта (якщо йдеться про людину - то її життя, здоров’я і працездатності) та убезпечення від впливу загрозливих (чи шкідливих) чинників у конкретних умовах існування. Уразливість у найбільш загальному розумінні є властивістю будь-якого матеріального об’єкта природи, техніки або соціуму втрачати здатність до виконання природних або заданих функцій внаслідок негативного впливу загроз будь-якого походження й інтенсивності [6]. Уразливість підприємства - це показник, що характеризує міру його незахищеності, тобто схильності до проникнення та реалізуємості загроз різної етимології. Тлумачення зв’язку економічної безпеки з поняттями «стійкість» і «розвиток» можна знайти, наприклад, в працях [150, 151]. Стійкість віддзеркалює міцність і надійність її елементів, вертикальних, горизонтальних й інших зв’язків усередині системи, здатність витримувати внутрішні і зовнішні «навантаження». Але такому твердженню слід протиставити те, що у безпечному стійкому функціонуванні підприємства зацікавлені не тільки його власники чи управлінський корпус, але і стейкхолдери з його зовнішнього середовища, причому від макрорівня до мікрорів- ня. Така неоднозначність, породжена проблематикою узгодження інтересів, як одного з наріжних каменів в управлінні економічною безпекою підприємства, посилюється при вивченні особливостей поведінки підприємств, що працюють на різних конкурентних ринках. Зважаючи на те, що у найбільш узагальненому розумінні методологією є вчення про систему принципів і методів організації та побудови теоретичної і практичної діяльності, та, водночас, усвідомлюючи, що стан методологічних засад управління економічною безпекою, на жаль, не можна визнати цілком інтегрованим до інших, не менш важливих галузей знань, пропонується ввести розуміння методологічного полігону управління економічною безпекою підприємства. Таке розуміння стосується формування упорядкованої сукупності концепцій, підходів, теорій, принципів, методів та інструментів щодо здійснення управління економічною безпекою підприємств у часі та просторі. Апелюючи до твердження Гарольда Кунца (Harold Koontz) про те, що управління є особливим видом мистецтва, подібним до медицини або інженерної справи, яке має покладатися на науку, підґрунтям якої є концепції, теорії, принципи та методи [156], зазначимо, що методологічний полігон управління економічною безпекою підприємства вбирає концепції, теорії, підходи, принципи, методи та інструменти. Відразу зауважимо, що всі концепції, які в той чи інший спосіб можуть бути застосованими в управлінні діяльністю підприємства, можна умовно поділити на дві групи: взаємодоповнюючі та альтернативні. Концепцію може бути використано в процесі досягнення однієї з головних цілей управління економічною безпекою підприємства - узгодження інтересів його внутрішніх і зовнішніх стейкхолдерів. Використання цієї концепції може слугувати підґрунтям для прийняття стратегічних та оперативних управлінських рішень щодо створення ресурсного забезпечення, адекватного управлінню економічною безпекою підприємства. Концепція усунення обмежень (Theory of constraints - TOC)9 Популярна концепція менеджменту, розроблена у 1980-ті рр. доктором Еліяху Голдратом (Eliyahu M. Goldratt) [322]. Таблиця 3.2 Порівняння моделей корпоративної соціальної відповідальності Бази для порівняння Країна Европа США Україна Рейтинг основних стейкхол- дерів за ступенем важливості 1) персонал; 2) споживачі; 3) співтовариство; 4) акціонери 1) акціонери; 2) споживачі 3) персонал; 4) держава 1) держава; 2) власники; 3) персонал; 4) споживачі Рушійні сили розвитку КСВ 1) Корпорації; 2) НКО і громади; 3) Держава 1) Держава (забезпечення інституційних основ для розвитку); 2) Корпорації; 3) НКО і громада 1) Корпорації 2) Ценр розвитку КСВ 3) Держава; 4) Органи місцевого самоврядування Щодо України, то сьогодні вміння