Концептуально-семантичний і функціональний аспекти мікросистеми "Число" - Автореферат

Саме в такому ракурсі в дисертації розглядається мікросистема “Число”. Актуальність дослідження зумовлена тенденціями розвитку сучасної лінгвістики, загальнокультурним значенням проблеми вивчення концепту число, практичною необхідністю вирішення основних проблем, повязаних із вивченням слів, що позначають числа першого десятка. Досягнення цієї мети передбачає розвязок низки завдань: - описати історію вивчення мікросистеми “Число”, визначити найбільш ефективні методи ії дослідження, виявивши специфіку вивчення числівників у сучасній лінгвістиці з урахуванням різних точок зору на проблему виділення їх як самостійної частини мови; охарактеризувати мікросистему “Число” з точки зору лінгвофілософії; розглянути число як філософему, міфологему, психологему та культурний концепт, зясувавши роль числа як знака відношень; показати співвідношення понять число, кількість, якість та інші; побудувати когнітивну карту концепту “число”;Вибір підходу до вивчення мікросистеми “Число” з точки зору лінгвофілософії пояснюється тим, що лінгвістика подає кваліфікацію одиниць мови як форм реалізації структурно-семантичних категорій, а філософське світосприйняття прогнозує систематизацію реалій дійсності, утворюючи при цьому певні вербальні категорії. Степанов у словнику російської культури описав когнітивну карту концепту “число”, виділяючи наступні смислові поняття концепту: лічба (концепти число і лічба тісно повязані як у передісторії, про що свідчить етимологія, так і в математиці), назва числа і письмовий, алфавітний знак числа. “Число человеческое”, як подано в Апокаліпсисі, - це число Антихриста або “звіряче” число: “Число это человеческое / Кто имеет разум - прочти его”. Число - це розумова, містична і символічна категорія, на схемі концепт числа збігається з позначенням, поданим у словнику символів: “Из миллиона вероятий / Тебе одно придется кстати, / Но не дается, как назло, / Твое заветное число” (А. У другому розділі “Числа у свідомості носіїв російської мови: мовні та художні концепти” описано, як час і число відбиті у свідомості давніх словян та у давньоруських джерелах, тут також аналізуємо числовий код у загадках “космологічного” характеру, подаємо інтерпретацію числа в аспекті категорії персональності, показуємо, яку роль відіграють числа першого десятка у мовній і концептуальній картинах світу, та окреслюємо тенденції розвитку концепту числа в художньому тексті.Опис категорій мови з когнітивної точки зору передбачає розгляд їх як категорій, що відображають певні пласти людського досвіду і передають своєрідний ментальний зміст. Дослідження лінгвофілософських та теоретико-математичних концепцій мікросистеми “Число” дає змогу уточнити набір істотних ознак, відображених в її науковому понятті. Виявлено такий перелік ознак, загальний для всієї когнітивно-семантичної сфери кількості: кількість є поряд з якістю атрибутом усіх обєктів реального світу, що повязано з існуваням речей в аспекті наявності та відсутності; кількість виявляємо у зіставленні обєктів між собою або з деякими еталонами у відношенні “більше / менше /дорівнює”; обєктивно подана кількісна визначеність речі може бути відображена субєктом у процесі пізнання і вираження результатів цього пізнання в математично-чітких або нематематичних, наближено-оцінних субєктивних формах; математичними формами вираження кількості є цифри, формули. В системі прагмалінгвістики відбувається видозміна сигніфіката числівників: число переходить у кількість. Поза контекстом, в математичних текстах або їх імітаціях в художніх текстах слову, що позначає число, відповідає умовний денотат - “цифра”, тоді як числівник, тобто кількість, - безденотатне слово, що виражає відношення.

2. Основний зміст дисертації

Мікросистема “Число” (ширше - категорія кількості) є недостатньо вивченою в аспекті нової лінгвістичної парадигми. Поряд з категоріями предметності, сутності, якості вона належить до універсальних лінгвофілософських категорій, в основі яких дійсність у всьому розмаїтті її репрезентацій, що неминуче знаходить своє відображення в семантиці мов. Проблема числа не є суто лінгвістичним питанням, оскільки звертання до нього в контексті лінгвістики стає можливим лише на сучасному етапі, що повязане з появою когнітології. Опис категорій мови з когнітивної точки зору передбачає розгляд їх як категорій, що відображають певні пласти людського досвіду і передають своєрідний ментальний зміст. Число як узагальнений когнітивний зміст - великий фрагмент кодованої засобами мови “картини світу” його носіїв. Дослідження лінгвофілософських та теоретико-математичних концепцій мікросистеми “Число” дає змогу уточнити набір істотних ознак, відображених в її науковому понятті. Виявлено такий перелік ознак, загальний для всієї когнітивно-семантичної сфери кількості: кількість є поряд з якістю атрибутом усіх обєктів реального світу, що повязано з існуваням речей в аспекті наявності та відсутності; кількість виявляємо у зіставленні обєктів між собою або з деякими еталонами у відношенні “більше / менше /дорівнює”; обєктивно подана кількісна визначеність речі може бути відображена субєктом у процесі пізнання і вираження результатів цього пізнання в математично-чітких або нематематичних, наближено-оцінних субєктивних формах; математичними формами вираження кількості є цифри, формули.

Число розглядаємо як назву і цифровий знак. Історичні видозміни цього поняття дають змогу твердити, що історія числівників має не традиційну семасіологічну лінію розвитку, а ономасіологічну. В системі прагмалінгвістики відбувається видозміна сигніфіката числівників: число переходить у кількість. Поза контекстом, в математичних текстах або їх імітаціях в художніх текстах слову, що позначає число, відповідає умовний денотат - “цифра”, тоді як числівник, тобто кількість, - безденотатне слово, що виражає відношення. Це пояснюється тим, що поняття числа і кількості взаємоповязані, а сприяє цьому не лише їх загальна логічна природа, але й те, що чітка диференціація вказаних понять може бути усвідомлена в ракурсі логічної семантики і філософії.

Проведений аналіз мікросистеми “Число” показав, що суто мова зберігає сліди їх нечислової семантики, незважаючи на те, що всі елементи мікросистеми входять у функціонально-семантичне поле кількості.

Основні положення дисертації висвітлено в таких публікаціях

Концепт числа “три” в словянських мовах // Матеріали Міжнародної славістичної конференції, присвяченої памяті професора Костянтина Трофимовича, (1 - 3 квітня 1998 року): В 2-х т. - Львів: Літопис, 1998. - Т. 1. - С. 277 - 281.

Значення числа “чотири” як фрагмент мовної картини світу // Актуальні проблеми менталінгвістики: Науковий збірник. - Київ: Брама, 1999. - С. 46 - 48.

Концепт числа “один” как фрагмент языковой картины мира // Национально-культурный компонент в тексте и языке: Материалы II Международной научной конференции 7 - 9 апреля 1999 г., Минск: В 3-х ч. / Отв. ред. С.М. Прохорова. - Мн.: БГУ, 1999. - Ч. 1. - С. 111 - 116.

О некоторых средствах выражения значения количества в русском языке // Русская филология. Украинский вестник: Республиканский научно-методический журнал. - Харьков, 1999. - № 1 - 2. - С. 44 - 46.

Семантико-концептуальний аналіз числа в аспекті категорії оцінки // Наука і сучасність: Збірник наукових праць Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. - К.: Логос, 1999. - Ч. II. - С. 188 - 197.

Время и число в сознании древних славян // Семантика мови і тексту: Збірник статей VI Міжнародної наукової конференції. - Івано-Франківськ: Плай, 2000. - С. 18 - 22.

Особенности концептуализации числа // Вісник Львівського університету. Серія філологічна. - Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2000. - Вип. 28. - С. 163 - 166.

Отражение концептуальной структуры понятия числа в свете когнитивной лингвистики // Русская филология. Украинский вестник: Республиканский научно-методический журнал. - Харьков, 2000. - № 3 - 4 (17). - С. 5 - 7.