Концептуальне забезпечення політики США щодо арабських країн Перської затоки (1980-2001 рр.) - Автореферат

Актуальність теми дослідження зумовлена тим, що наукове осмислення сучасних політичних процесів, що відбуваються на Близькому і Середньому Сході, комплексне вивчення впливу США на ці процеси неможливе без урахування регіону Перської затоки. В останні роки були досягнуті деякі успіхи в налагодженні економічних звязків між Україною і країнами цього регіону. У даній дисертаційній роботі роль і місце арабських країн Перської затоки в глобальній системі міжнародних відносин, політика Вашингтона з питань безпеки зони затоки розкриваються за допомогою дослідження особливостей концептуального забезпечення політики США в регіоні, основою чого є аналіз розробок американської політології. Виділити основні напрямки політичної думки США, присвячені аналізу політичних проблем арабських країн Перської затоки, базисних принципів формування зовнішньої політики цих держав, а також їх ролі і місця на міжнародній арені. Обєктом дисертаційного дослідження є політична ситуація в зоні Перської затоки, питання забезпечення безпеки арабських країн даного регіону, трансформація політики Вашингтона в регіоні, що досліджується, а також рівень впливу регіональних процесів на стан більш складних систем міжнародних відносин - близькосхідної та світової.У першому розділі - “Теоретико-методологічні аспекти дослідження” - розглядається стан наукової розробки проблеми радянськими, українськими, російськими дослідниками, а також розкриваються методологія і методи дослідження. Внаслідок цього, аналізуючи праці дослідників попередніх років, їх доцільно розділити на дві групи: 1) роботи, присвячені різним аспектам політичного і соціально-економічного розвитку арабських країн затоки і аналізу політики США в даному районі; 2) роботи, що торкаються проблеми систематизації і класифікації наукових і ідеологічних напрямків в американській політології. Значні успіхи були досягнуті у вивченні соціально-економічного становища даних країн, докладно проаналізовані напрямки зовнішньої політики аравійських монархій в 80-і рр. на глобальному рівні, досліджені внутришньорегіональні міждержавні звязки, інтеграційні процеси (праці В.Ю. Слід зазначити, що радянські дослідники розглядали питання розвитку країн Перської затоки комплексно, враховуючи особливості національного менталітету, специфіку релігійних і культурних традицій, архаїчність системи державного управління, що диктується звичаєм. На основі аналізу підходів американських дослідників до поняття безпеки регіону Перської затоки, засобів і методів її забезпечення, ролі і місця регіональних акторів на міжнародній арені і форм взаємодії США з ними можна виділити такі напрямки політичної думки США: 1) “консервативний”, представники якого наполягають на проведенні максимально жорсткої лінії в регіоні заради захисту американських інтересів; 2) “ліберальний” або “прагматичний”, прихильники якого, визнаючи значущість Перської затоки для національних інтересів США і виступаючи за збереження їхнього впливу в регіоні, більш зважено ставляться до питання про застосування сили; 3) “радикальний”, прибічники якого різко засуджують принципи, методи і цілі політики США в Перській затоці, не вважаючи, що в зоні затоки зосереджені “життєво важливі” американські інтереси.У першому підрозділі - “Ідеологічний вимір кувейтської кризи” - зазначається, що на початку 90-х рр. сталася корінна трансформація поглядів західних політологів щодо політичних процесів у Перській затоці. Офіційна позиція Вашингтона під час кризи була наслідком доктрини “нового світового порядку”, проголошуючи, що існуванню принципово нових засад міжнародного співіснування, які базуються на загальнолюдських ідеалах і цінностях, перешкоджає діяльність деяких держав (в даному випадку Іраку), які ставлять під загрозу формування нової глобальної системи міжнародних відносин. У другому підрозділі - “Політичні причини та особливості кризи в Перській затоці” - аналізується висвітлення політичною наукою США мотивів агресивної поведінки іракського режиму і дії у відповідь з боку США. Бжезінський, побоюючись тяжких наслідків військової операції для США, рекомендували не вдаватися до силової акції проти Іраку, вважаючи достатнім запобігання подальшій експансії Багдада. У третьому підрозділі - “Стратегічні наслідки кувейтської кризи” - виокремлено основні аспекти впливу кризи в Перській затоці на структуру регіональної і глобальної систем міжнародних відносин.Аналіз регіональної політики США показує, що між офіційною лінією США й американською політичною наукою існував і існує тісний взаємозвязок. Таким чином, Вашингтон мав альтернативні оцінки ситуації в регіоні, що дозволяло у разі необхідності коректувати свою політику. Рівень кореляції між ідеями, які висувалися представниками академічної науки, та їх практичною імплементацією в регіональному курсі США був досить високий. Модифікація регіональної політики торкалася переважно відношень США та Іраку - свідчення того, що “іракський чинник” у даний період був найважливішим в регіональній системі. Необхідно зазначити,

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ