Концептуальна особливість розрізнення інтерпретаційної проблеми існування та сутності Бога у релігійній філософії Етьєна Жільсона - Автореферат

Відповідно інтерпретація "буття" як чистого поняття трансформується в ідентифікацію "буття" як певного акту свідомості. Як наслідок, криза, що виникла у філософії та науці, неодмінно поширюється на інші сфери людського існування, остаточно кристалізуючись в політичній, економічній та екологічній сферах діяльності, що, в свою чергу, призводить до сумніву у сенсі існування людини та людства і української нації зокрема. Тому цілком закономірно, що схоластичний спосіб світосприйняття, позбавлений протиставлення релігійного та філософського або наукового типів буття, що притаманний томізму, зокрема в інтерпретації Етьєна Жільсона, є досить важливим, якщо йдеться про пошук і осмислення інших підходів до розуміння дійсності, відмінних від тих, що домінують у сучасній науково-філософській думці. Жільсона, провести семантичний та історико-філософський аналіз становлення і значення категорій "існування" та "сутність" й проаналізувати полеміку навколо онтологічної концепції томістів ХХ ст.; Жільсона та встановити, яким чином знаходить своє поєднання в метафізичній ідеї Бога онтологічне протиріччя "існування" та "сутність", яке можна виявити у природному бутті;У Вступі актуалізується проблема дослідження, його предмет і мета, обґрунтовується доцільність і актуальність, визначаються обєкти і предмет, розкриваються наукова новизна та практичне значення. У розділі І "Структурний аналіз творчості Етьєна Жільсона: проблемні підходи, джерела та історіографія" аналізується джерелознавча база. Жільсона у контексті розвитку західної філософії" розкриваються історико-філософські підвалини досліджуваної проблеми. Жільсона як виключного засобу виправдання католицької теології, аналізуючи її в контексті становлення західної філософії в цілому, намагаючись розкрити її схоластичну спрямованість на відродження систем, в підґрунті яких існує прагнення створювати філософське вчення про надприродне, та метафізика, яка сформувалась у схоластиці. Жільсона розкрито залежність явищ-категорій "релігія" та "філософія", про що писали українські дослідники М."Концепція буття у томізмі ХХ ст." дисертант здійснив онтологічний аналіз категорії "природного буття" у релігійній філософії Е. Жільсона. Аналогічність "буття" передбачає існування у Всесвіті єдиних законів буття; Жільсона дозволяє французькому томісту створити картину світу та ієрархію усього буття від надприродного до природного. "Реалізація надприродного буття в акті "існування" досліджена концепція надприродного буття, яка існує у релігійній філософії Е. Жільсона. Жільсона (виявлення в ньому актів "сутність" та "існування") та його уявлення про те, що Бог це перший "акт існування", який породжує усе природне "існування".Жільсон дійшов думки про те, що: § в природному бутті акти "сутність" та "існування" мають розрізнятися реально на рівні онтології, а не обмежуватися лише умовним розмежуванням, як це прийнято в реформованому томізмі кінця ХІХ початку ХХ ст.; Жільсона органічно поєднує в собі два вищезгаданих акти буття, він є тотальною тотожністю сутності та існування. В межах релігійно-філософського доробку Томи Аквінського проблема концептуального розрізнення чистих актів "існування" та "сутності" і укорінення їх в Богові не була достатньо конкретизована та остаточно вирішена. Жільсоном, містить в собі революційні ідеї: Бог не є ані субстанцією чи предметом, ані обєктом-причиною чи механізмом-єством; Бог - це "екзистенціальне буття", на яке людина може вказати у межах природної теології томізму, однак не здатна осягнути сутності означеного. Жільсона намагається подолати гносеологічний барєр та вичленити в бутті речей реальні онтологічні акти "сутність" та "існування", останній з яких є причиною виникнення в межах томізму Е.

2. Основний зміст дисертації

У результаті проведеного дослідження були зроблені такі висновки: 1. Концептуальна особливість інтерпретації проблеми розрізнення існування та сутності Бога Е. Жільсоном полягає в низці аргументованих положень, що якісно вирізняють його науковий доробок серед філософських праць сучасних йому томістів. Зокрема, Е. Жільсон дійшов думки про те, що: § в природному бутті акти "сутність" та "існування" мають розрізнятися реально на рівні онтології, а не обмежуватися лише умовним розмежуванням, як це прийнято в реформованому томізмі кінця ХІХ початку ХХ ст.;

§ Бог в межах релігійно-філософської концепції Е. Жільсона органічно поєднує в собі два вищезгаданих акти буття, він є тотальною тотожністю сутності та існування. Тому розрізнення в ньому сутності та існування надприродного буття може бути винятково концептуальним, тобто умовним.

2. В межах релігійно-філософського доробку Томи Аквінського проблема концептуального розрізнення чистих актів "існування" та "сутності" і укорінення їх в Богові не була достатньо конкретизована та остаточно вирішена. Останнє стало причиною того, що впродовж декількох століть тривали затяжні інтерпретаційні дискусії навколо осмислення згаданої вище проблеми. А це породило зневагу до філософії томізму та фактичного нівелювання всякої можливості консолідованого співіснування філософії та релігії, особливо в модерний час.

3. Принципова особливість інтерпретації проблеми розрізнення існування та сутності Бога, здійснена Е. Жільсоном, містить в собі революційні ідеї: Бог не є ані субстанцією чи предметом, ані обєктом-причиною чи механізмом-єством; Бог - це "екзистенціальне буття", на яке людина може вказати у межах природної теології томізму, однак не здатна осягнути сутності означеного. Її розумінню не може бути відкрита подібна природа Бога, зважаючи на заангажованість людини емпіричним світом. Метафізика Е. Жільсона намагається подолати гносеологічний барєр та вичленити в бутті речей реальні онтологічні акти "сутність" та "існування", останній з яких є причиною виникнення в межах томізму Е. Жільсона екзистенціальної природної теології, що існує лише на рівні понять. Тож аналіз наукового доробку французького томіста дає змогу вперше в межах українського релігієзнавства висунути і аргументувати такі припущення: § томізм, насправді, зовсім не застарів. Він має всі підстави не лише для перебування в стані перманентної актуальності, але й щодо модернізації та поглиблення. Він також не підлягає спростуванню шляхом застосування методологій, що покладені в основу філософських концепцій та наукових теорій, які абсолютизують сутність, нехтуючи онтологічним актом існування;

§ томізм гармонійно поєднує в собі всі сучасні екзістенціально-прагматичні та антропологічні концепції та докази буття Бога з тією лише різницею, що в останніх має місце абсолютизація акту існування людини, тоді як в томізмі чистим актом існування визнається Бог, який обєднує в собі відповідно до певної ієрархії будь-яке інше існування.

4. Особливості інтерпретації метафізичної проблеми буття, яку запропонував Е. Жільсон, містять революційні висновки щодо модернізації томізму в контексті релігійної філософії ХХ ст. зокрема та всієї західної філософії в цілому. Жільсонівське вирішення проблеми існування та сутності Бога дозволило релігійно-філософській концепції Е. Жільсона стати стрижнем сучасної офіційної доктрини католицької церкви. Спираючись на актуальність філософського надбання французького томіста та зважаючи на рівень впливовості на теренах України католицької церкви, інтелектуальні здобутки релігійної філософії Е. Жільсона, безумовно, є досить актуальними і потребують наступних поглиблених досліджень в межах сучасного українського релігієзнавства.

Статті у наукових фахових виданнях: 1. Руснак О. А. Релігійно-філософська концепція Етьєна Жільсона у контексті розвитку Західної філософії / О. А. Руснак // Наука. Релігія. Суспільство. - Донецьк: ІПШІ “Наука і освіта”. 2009. - №1. - С. 100-104.

2. Руснак О. А. Релігійно-філософська концепція Етьєна Жільсона: аналіз творчості та структура метафізики / О. А. Руснак // Українське релігієзнавство. - 2009. - № 49. - С. 126-134.

3. Руснак О. А. Категорія "буття" у томізмі ХХ століття: версія Етьєна Жільсона / О. А. Руснак // Мультиверсум. - 2009. - № 81 - С. 202-212.

4. Руснак О. А. Звязок контингенції природного буття та вчення про надприродне у метафізиці Етьєна Жільсона / О. А. Руснак // Мультиверсум. - 2009. - № 82- С. 66-78.

Статті в інших виданнях: 5. Руснак О. А. Гносеологія в загальній філософській системі неотомізму / О. А. Руснак // Науковий вісник Національного аграрного Університету. - К., 2007. - Вип. 112. - С. 156-158.

Тези доповідей: 6. Руснак О. А. Філософські докази буття Бога / О. А. Руснак // XXII Міжн. науково-практ. конф. "Роль науки, релігії та суспільства у формуванні моральної особистості". - Донецьк: ІПШІ "Наука і освіта", 2007. - С. 352-356.

7. Руснак О. А. Етьєн Жільсон: проблема існування християнської філософії / О. А. Руснак // VII міжн. семін. "Релігія і громадянське суспільство: криза ідентичності та нові виклики постсекулярного суспільства". - Севастополь: НВЦ ЕКОСІ-гідрофизика, 2008. - С. 116-118.

8. Руснак О. А. Структура томістського вчення: проблема існування теологічної метафізики / О. А. Руснак // Міжн. наук. конф. "Дні науки філософського факультету-2008". - К.: Київський університет, 2008. - Ч. V. - С. 43-44.

9. Руснак О. А. Філософія, наука і теологія в сучасному дискурсі неотомізму / О. А. Руснак // Всеукраїнська науково-практич. конф. "Толерантність міжконфесійних відносин". - Запоріжжя: ЗДІА, 2008. - С. 130-132.

10. Руснак О. А. Аналіз категорій "природне" та "надприродне буття" в контексті релігійної філософії Е. Жільсона / О. А. Руснак // Міжн. наук. конф. "Людина. Світ. Суспільство-2009". - К.: Київський університет, 2009. - Ч. V. - С. 57-59.