Концептуальні засади впровадження державної політики в умовах трансформації українського суспільства - Автореферат

В українському суспільстві відбуваються фундаментальні політичні та соціально-економічні трансформації, які потребують осмислення і врахування у творенні державної політики. Водночас очевидно, що якісний аналіз та дієве вироблення державної політики на підставі осмислення раціональних концептуальних засад здатні сприяти подальшій демократизації політичного процесу та підвищенню якості державного управління в Україні. Виходячи з цього в дисертаційній роботі предметом дослідження стали такі проблеми, як методологічні засади ситуаційного та стратегічного видів політичного аналізу, вивчення механізмів упровадження державної політики, здобутки та прорахунки реалізації державної політики у виборчому процесі, необхідність інституційного розмежування політичних та адміністративних функцій у державному управлінні. Дисертаційне дослідження репрезентує результати наукових розробок автора, що були отримані під час виконання комплексного наукового проекту Національної академії державного управління при Президентові України "Державне управління та місцеве самоврядування" в межах науково-дослідних робіт кафедри державної політики та управління політичними процесами за темами: "Розробка моделі і методики моніторингу взаємодії субєктів державного управління та впливу на їх діяльність політичного процесу" (ДР № 0103U008623), у рамках якої обґрунтовуються розроблені здобувачем засади політичного аналізу в реалізації завдань підвищення ефективності державного управління; "Державне управління в умовах політичної реформи: шляхи формування дієвої системи стримувань і противаг" (ДР № 0107U0055907), у процесі розробки якої були сформульовані теоретико-методологічні підходи та положення щодо встановлення та розвитку механізму стримувань і противаг у державно-управлінських відносинах. Для реалізації мети й завдань дослідження автором використовувалася сучасна наукова методологія, яка базується на принципах єдності історичного та логічного (вказує на змістовний звязок історичних етапів розвитку обєкта з його політичною та соціальною сутністю), єдності законів розвитку обєкта та його пізнання (зумовлює необхідність пізнання державно-управлінських відносин у змістовному звязку з історичним розвитком суспільства), сходження від абстрактного до конкретного (від визначення методологічних засад політичного аналізу і механізмів творення державної політики до аналізу конкретних випадків її впровадження і визначення шляхів розвитку державного управління).Доцільно розрізняти три рівні державної політики: загальнодержавна (або макрополітичний рівень), націлена на розвязання проблем у масштабах усієї країни; політика, спрямована на вирішення питань в окремих сферах суспільного життя або окремих регіонах країни; третій рівень розробки державної політики орієнтується на вирішення локальних проблем. Тут ефективність проектів політики має бути визначена за допомогою показників економічного зростання або інших критеріїв, які б засвідчили переваги або недоліки реалізації політики. Зокрема, інструментарій розробки державної політики повинен оперативно реагувати на зміни, що відбуваються в суспільстві і державі; фактологічний та методичний базис державної політики повинен мати комплексний характер і розглядати проблему, розвязання якої потребує втручання держави, у взаємозвязку з іншими проблемами; проект державної політики має орієнтуватися на досягнення чітких результатів. Впровадження державної політики повинно базуватися на механізмі, який би забезпечував її максимальну ефективність, що, у свою чергу, залежить від низки факторів, зокрема: належних організаційних умов вироблення і впровадження державної політики, професіоналізму і політичної відповідальності державних чиновників; гармонічних відносин між виконавчою та законодавчою гілками влади; оптимальних відносин між центральними органами державної влади і органами місцевого самоврядування; наявності консенсусу в суспільстві в питаннях стосовно загальних цілей державної політики та її пріоритетів. За допомогою структурно-функціонального методу стало можливим охарактеризувати базові складові (такі як конституційні засади державної політики, вплив груп інтересів, механізми впровадження державної політики), що визначають управлінську діяльність як систему соціальної взаємодії.В дисертації вперше у вітчизняній державно-управлінській науці здійснено системне дослідження концептуальних засад впровадження державної політики в умовах трансформації українського суспільства. Зокрема, доведена необхідність виокремлення ситуаційного та стратегічного видів політичного аналізу як окремої сфери інструментального знання, визначено концепцію подальшого державного розвитку, яка полягає у необхідності формування стійкої національної ідентичності, обґрунтовуються політико-правові напрями зміцнення парламентсько-президентської моделі урядування через збалансування політичних та адміністративних складових у системі державного управління. Отримані результати розвязують важливу наукову пробле

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ