Концептуальні засади класичного лібералізму як політичної доктрини - Курсовая работа

Таким чином, актуальність теми даного дослідження визначається кількома причинами: по-перше, необхідністю проведення теоретико - пізнавального аналізу національної ліберальної традиції як елементу політичної доктрини, що надає можливість усвідомити базові компоненти ліберальної ідеології; по-друге, дослідження теоретико - правових принципів лібералізму дає змогу опрацювати нові загальні методологічні основи, світогляд лібералів та загальний пріоритет рівності та свободи. Виокремлення базових ідей класичного лібералізму, які сприяли розвитку ліберальних цінностей, проблематика політичних свобод, природних прав та рівності індивіда. Завдання дослідження : · виявити специфічні ознаки та передумови становлення класичного лібералізму; · обґрунтувати базові ліберальні категорії та цінності, тобто визначити основні ліберальні принципи, які визначають відношення влади до суспільства та свобод і рівності людини; Обєктом дослідження виступає ліберальна ідеологія, політичні аспекти ліберального світогляду та ліберальні ідеї, що набули розвитку у політичному житті багатьох країн.В основі ідеології лібералізму (лат. liberalis - вільний), що виникла в кінці XVII і остаточно що оформилася до середини Х1Х століття лежить концепція про пріоритет особистих прав і свобод над всіма іншими (суспільством, державою). Лібералізм - політична та ідеологічна течія, що обєднує прихильників парламентського ладу, вільного підприємництва та демократичних свобод і обмежує сфери діяльності держави [10, С.196]. Класичний лібералізм оголошує всі форми спадкової влади і станових привілеїв, такими, що зазнали поразки і на передній край політичного життя висуває свободу та природні здібності окремої людини. Ідеологічні принципи класичного лібералізму заклали основи суспільно - політичного розвитку всієї західної цивілізації на наступні століття, сприяли докорінній модернізації всіх суспільних інститутів та відносин, які привели до переходу Заходу від традиційного (аграрного) до індустріального буржуазного суспільства. Лібералізм ґрунтується на положенні, що світ підпорядковано законам, які нам не підвладні, тому природним принципом поведінки людини має бути здоровий глузд,зважені дії.У ліберальному світогляді були легітимізовані ті цінності, які пізніше стали найважливішими складовими класичного лібералізму : «Метою всякого політичного обєднання є збереження природних невідємних прав людини. Специфіка світогляду в тому, що в ньому створюється не якась узагальнена модель дійсності і буття в ній людини, а головним чином, осмислюється сукупність відношень «людина - світ» [28, С.182]. Обмеження вільної дії особистості та її волі суспільством може бути виправданим лише тоді, коли це необхідно для самозахисту суспільства, а в усіх інших випадках втручання суспільства у життя людини має розглядатись як насильство над особистістю. Допускаючи відмінності між інтересами особистості та суспільства, ліберали прагнуть знайти спільні цілі та зберегти індивідуальні засоби їх здійснення, а також визначити індивідуальні потреби та колективні засоби їх задоволення. Вона акцентує увагу на необхідності звільнити людину від різноманітних форм і проявів гноблення та надмірної регламентації як з боку інших осіб, так і надособових утворень - громад, організацій, суспільства, держави.Бачачи в свободі основу людського суспільства,відстоюючи права і недоторканість громадянина, Б.Констан розділяв політичну і громадянську, чи особисту, свободу. Але свобода не виявляє одразу всіх своїх позитивних сторін, «…свобода звичайно народжується в бурях і важко зміцнюється серед громадських розбіжностей. · обмеження свободи тільки свободою інших людей (свобода мого кулака закінчується там, де починається кінчик носа іншої людини). «Свобода для» віддала нам самих себе, право розпоряджатися власним життям і показала, що цілі поза значущими для нас цінностями примушують нас нехтувати існуванням Іншого, в результаті чого ми неодмінно потрапляємо в замкнуту ієрархію «пануючий - підкорений», а тому реалізація нашої «свободи для» потребує в межах нашого уявлення про нашу «свободу від» визнання за іншим його «свободи від», рівноцінної за змістом нашій. Перелік таких фундаментальних прав обовязково містить базисні людські права й свободи - право на життя, свободу вільно обирати заняття, свободу слова і совісті, свободу самовираження в усіх сферах соціального і приватного буття, свобод.По-друге, економічне зростання, на який сподівалися ліберали як на засіб вирішення зазначених проблем (бо зростаюча економіка переді-ставлять більше можливостей людям), не тільки не виправдав надій, але і склав друге джерело сучасного кризового стану ліберальної політики. Критики концепції рівності вказують на те, що з того факту, що всі люди є рівними, неможливо зробити той висновок, що всі люди заслуговують на рівне ставлення. Люди будуть абсолютно рівні, то будуть вільні (ніхто не буде відрізнятися від подібних до себе і жоден не буде наділений тиранічною владою. «Рівність, - зауважив Вольтер у праці «Рівніст

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ I ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ЛІБЕРАЛІЗМУ ЯК ТИПУ ПОЛІТИЧНОЇ СВІДОМОСТІ

1.1 Ідейно - теоретичні передумови становлення класичного лібералізму

1.2 Основні підходи до розгляду сутності ліберального світогляду

РОЗДІЛ II КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ КЛАСИЧНОГО ЛІБЕРАЛІЗМУ ЯК ПОЛІТИЧНОЇ ДОКТРИНИ

2.1 Трактування ідеалу свободи у класичному лібералізмі

2.2 Рівність можливостей як базова цінність ліберальної доктрини

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ