Концептуальні основи забезпечення економічного розвитку вищих навчальних закладів України - Автореферат

Виконуючи найважливіше соціальне завдання - формування особистості, вища освіта повинна стати одним з найважливіших факторів економічного і соціального розвитку держави, базуватися на світовому досвіді і має бути здатна забезпечити країні відтворення та розвиток її інтелектуального потенціалу, а в кінцевому результаті й належне місце у світовій спільноті, що є можливим лише за умов визнання її як пріоритетної сфери. Тому розвиток вищих навчальних закладів (ВНЗ) взагалі, а економічний розвиток зокрема, буде стимулювати соціально-економічний прогрес. Внаслідок цього, ВНЗ не можуть отримати в своє розпорядження реальні механізми та інструментарій, покликані підвищити ефективність надання освітніх послуг і, як наслідок, забезпечити свій економічний розвиток. Крім того, вищі навчальні заклади потрібно розглянути як виробників освітніх послуг, які працюють як неприбуткові організації, під впливом дії економічних законів в контексті концептуального забезпечення економічного розвитку ВНЗ. В роботі сформульовано та обґрунтовано наступні наукові положення, які розкривають зміст дослідження, характеризують особистий внесок автора та відзначаються науковою новизною: Вперше: - введено в науковий обіг авторське визначення поняття „економічний розвиток вищого навчального закладу”, як процесу покращення якісних та структурних параметрів фінансово-господарської діяльності вищого навчального закладу, внаслідок цілеспрямованих дій;Освіта розглянута як пріоритетна сфера розвитку суспільства у ХХІ столітті, визначені світові тенденції розвитку вищої освіти, загальні тенденції розвитку вищих навчальних закладів та їх вплив на економічні процеси в країні, визначено сутність і зміст основних понять, якими слід керуватися при дослідженні поставлених проблем та особливостей функціонування вищих навчальних закладів, проаналізовано попередні дослідження по даній проблематиці та визначено основні напрями дисертаційного дослідження. Порівняння основних принципів освітньої політики України й зарубіжних країн дозволило визначити наступні пріоритетні завдання: орієнтація діяльності вищих навчальних закладів на формування нових економічних і організаційних механізмів, які забезпечать перехід вищої школи до динамічного розвитку; створення гнучкої системи освіти, здатної динамічно реагувати на зміни потреб особистості, суспільства й ринку інтелектуальної праці; інтеграція у світову освітню систему. При розгляді напрямів подальших досліджень економіки освіти автором визначено, що саме система вищої освіти нарівні з науковими дослідженнями - це ті галузі, економічний розвиток яких зрештою сприяє зростанню продуктивності праці, впливає на збільшення темпів економічного розвитку країни. В другому розділі - „Фактори забезпечення економічного розвитку вищих навчальних закладів України” - розглянуто діяльність ВНЗ як субєктів господарської діяльності та виробників освітніх послуг, виявлено сучасний стан економічного розвитку ВНЗ, досліджено вплив макро-та мікроекономічних факторів на економічний розвиток вищих навчальних закладів, дана оцінка загальним тенденціям економічного розвитку вищих навчальних закладів. Досліджуючи діяльність вищих навчальних закладів як субєктів господарської діяльності та як виробників освітніх послуг, які мають власну продукцію (освітні послуги) та фінансові та ресурсні потреби для виробництва вказаної продукції (рис.1), автор визначає основні закономірності виробничого процесу вищих навчальних закладів.В дисертаційній роботі, на основі аналізу економічних процесів, що відбуваються при формуванні та використанні економіко-технологічного потенціалу в фінансово-господарській діяльності вищих навчальних закладів, вирішено науково-практичне завдання розвитку теоретичних основ та розробки практичних рекомендацій з удосконалення фінансово-господарської діяльності та визначені основні напрями забезпечення економічного розвитку вищих навчальних закладів, що має істотне значення для ефективного функціонування ВНЗ як субєктів господарської діяльності. При аналізі сучасних тенденцій розвитку освітньої галузі автором визначено, що за міжнародними критеріями освіта визначається рентабельною галуззю. Проведений аналіз стану розвитку ВНЗ визначає, що основою перебудови і економічного розвитку вищої школи повинні стати поглиблення інтеграції вищої освіти, науки і виробництва. Ефективність економічного розвитку системи вищої освіти залежить передусім від вибору пріоритетів розвитку не тільки даної системи, а вибору пріоритетів розвитку економіки, науки і країни загалом. Проведений аналіз впливу макро-та мікроекономічних факторів на економічний розвиток ВНЗ дозволив встановити залежність між економічним розвитком ВНЗ та залученням різноманітних джерел фінансування.

Основний зміст

В дисертаційній роботі, на основі аналізу економічних процесів, що відбуваються при формуванні та використанні економіко-технологічного потенціалу в фінансово-господарській діяльності вищих навчальних закладів, вирішено науково-практичне завдання розвитку теоретичних основ та розробки практичних рекомендацій з удосконалення фінансово-господарської діяльності та визначені основні напрями забезпечення економічного розвитку вищих навчальних закладів, що має істотне значення для ефективного функціонування ВНЗ як субєктів господарської діяльності. За результатами проведених досліджень автором зроблені такі висновки та внесені пропозиції: 1. При аналізі сучасних тенденцій розвитку освітньої галузі автором визначено, що за міжнародними критеріями освіта визначається рентабельною галуззю. Але це не означає, що вона повинна повністю заробляти на свій розвиток і вносити відповідну частку в бюджет держави. Освіта це робить опосередковано, через свій продукт - навчання і підготовку фахівців. За оцінкою експертів 56 відсотків внутрішнього валового продукту в кожній державі створюють працівники, які здобули вищу освіту. Відповідно, людський капітал слід розглядати як економічний ресурс, враховуючи при цьому його виняткову важливість в економічному зростанні країни. Все зазначене приводить до висновку, що саме система вищої освіти нарівні з науковими дослідженнями - це ті галузі, економічний розвиток яких зрештою сприяє зростанню продуктивності праці, впливає на збільшення темпів економічного розвитку країни.

2. Проведений аналіз стану розвитку ВНЗ визначає, що основою перебудови і економічного розвитку вищої школи повинні стати поглиблення інтеграції вищої освіти, науки і виробництва. На думку автора, в найближчому майбутньому місце України в світовому процесі буде визначатися програмою дій по перетворенню України в світову інтелектуальну державу з переважним розвитком нематеріальних інтелектуальних і наукомістких виробництв. Ефективність економічного розвитку системи вищої освіти залежить передусім від вибору пріоритетів розвитку не тільки даної системи, а вибору пріоритетів розвитку економіки, науки і країни загалом.

3. Проведений аналіз впливу макро- та мікроекономічних факторів на економічний розвиток ВНЗ дозволив встановити залежність між економічним розвитком ВНЗ та залученням різноманітних джерел фінансування. Нинішнє законодавство в галузі освіти фактично не враховує реальної соціально-економічної ситуації і тому в Україні існує тенденція постійного збільшення розриву позабюджетних та бюджетних надходжень у бік зменшення бюджетних. В ринкових умовах фінансування вищих навчальних закладів має бути багатоканальним. Для забезпечення ефективного розвитку ВНЗ є доцільним створення у вищому навчальному закладі за рахунок позабюджетних коштів інноваційного фонду. Кошти цього фонду повинні спрямовуватись на забезпечення нових напрямів діяльності ВНЗ.

4. Залучення маркетингових підходів дало змогу удосконалити методи стимулювання попиту на освітні послуги, що визначило основні напрями ефективного розвитку ВНЗ України. При цьому визначено, що при проведенні своєї політики в галузі надання освітніх послуг ВНЗ доводиться вирішувати завдання раціональної номенклатури освітніх послуг. При вирішенні цього завдання насамперед повинні враховуватися фактори попиту на конкретну спеціальність і можливості ВНЗ вести підготовку спеціалістів за цією спеціальністю (освітньою послугою). Вищим навчальним закладам необхідно проводити стратегію формування і стимулювання попиту на свої послуги і наукові дослідження, ефективно проводячи рекламну кампанію та використовуючи існуючі конкурентні переваги.

5. Аналіз основних тенденцій фінансування вищої школи зарубіжних країн дозволив визначити, що за кордоном останнім часом набирає визначеної форми тенденція перерозподілу фінансового тягаря між студентами, їх батьками та державою - збільшується частка витрат самих студентів. Основна причина переносу центру тяжіння в оплаті витрат на навчання в ВНЗ на студентів, в першу чергу полягає в тому, що наука та освіта в теперішній час набули неабиякої економічної цінності. Одне з найбільших перетворень в фінансуванні вищої школи зарубіжних країн повязане з введенням освітніх кредитів. Досвід зарубіжних країн переконує, що принцип кредитування населення з метою отримання вищої освіти успішно реалізується, а в деяких із них ця система набула помітного розвитку. Визначено, що така тенденція повинна знайти своє відображення і в Україні, оскільки рівень середньої заробітної плати не відповідає рівню вартості навчання.

6. На основі виробничого підходу до господарської діяльності ВНЗ визначені фактори, які впливають на збільшення продуктивності праці, ефективності використання власного капіталу в господарській діяльності вищого навчального закладу та можливості досягнення планових значень наведених показників.

7. На основі проведених досліджень автором визначено, що вищі навчальні заклади повинні знаходити можливості для додаткового залучення студентів і абітурієнтів. Така ситуація є наслідком невтішного демографічного прогнозу, який передбачає постійне зменшення кількості студентів. Також на сьогодні недостатньо вирішена проблема розміру оплати за навчання та приведення її у відповідність до реальних можливостей населення. Водночас необхідно зазначити, що доступність вищої освіти в Україні - це конституційна вимога. В звязку з вищенаведеним та з тим, що ВНЗ вимушені вести конкурентну боротьбу за своїх споживачів, в особі яких виступають абітурієнти, студенти, їм (ВНЗ) необхідно розробити концепцію доступності освітніх послуг. Дослідження напрямів економічного розвитку призвели до розробки механізму надання освітніх послуг з відстрочкою платежу (кредитних послуг) в контексті концептуального забезпечення економічного розвитку ВНЗ. Механізм надання кредитних послуг представляє собою відстрочку оплати коштів за навчання за контрактом на визначений строк та під процент. Механізм є окремим випадком функції оплати за навчання. Для забезпечення функціонування механізму створена модель інноваційного фонду ВНЗ. Для ВНЗ немає правових перепон для запровадження механізму надання освітніх послуг з відстрочкою платежу. Ризики при впровадженні механізму можуть бути нівельовані. Запровадження такого механізму принесе значні вигоди всім учасникам ринку освітніх послуг.

Статті у наукових фахових виданнях: 1. Бондаренко Д.В. Маркетинг як засіб економічного розвитку вищих навчальних закладів України // Формування ринкових відносин в Україні: Зб. наук. пр. - К.: НДЕІ Мінекономіки. - № 11 (54), 2005. - С.76-80.

2. Бондаренко Д.В. Наукова діяльність вищих навчальних закладів як можливість економічного розвитку вищої освіти в умовах недостатнього бюджетного фінансування // Проблеми підвищення ефективності інфраструктури: Зб. наук. пр. - К., - 2005. - Вип. 11. - С.163-169.

3. Бондаренко Д.В. Концепція доступності освітніх послуг у вигляді механізму надання послуг з відстрочкою платежу // Формування ринкових відносин в Україні: Зб. наук. пр. - К.: НДЕІ Мінекономіки. - № 12 (55), 2005. - С.68-74.

4. Бондаренко Д.В. Фактори забезпечення виробничої ефективності діяльності вищих навчальних закладів // Проблеми системного підходу в економіці: Зб. наук. пр. - К., - 2006. - Вип. 15. - С.63-68.

Тези конференцій: 5. Бондаренко Д.В. Розвиток вищої освіти України в контексті євроінтеграційних процесів // ПОЛІТ: Матеріали V Міжнародної наукової конференції студентів та молодих учених. - К.: НАУ. - 2005. - С.397.