Напрямки застосування системного підходу до аналізу детермінації становлення особистісної зрілості. Роль ставлення до себе і ціннісно-смислової сфери особистості в системній детермінації становлення зрілості. Професійне пізнання і самопізнання.
При низкой оригинальности работы "Концептуальні основи системної детермінації становлення особистісної зрілості в студентському віці", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Відповідно багатьох сучасних психологічних підходів, у яких розглядається становлення особистості та функціонування людини як субєкта (суб’єктно-буттєвий, вчинковий і суб’єктно-вчинковий, діяльнісний, антропологічні підходи: психологічна антропологія, філософсько-антропологічна концепція, системно-антропологічний підхід), зазначається, що у структуру особистості, її системну організацію безпосередньо включається простір буття особистості (З.І. Таким чином, особистість є системним утворенням, що включає простір психічних явищ і простір буття особистості, що у своїй взаємодії утворюють певну субєктивну реальність, яка різними авторами позначається як образ світу (О.М. Системна детермінація становлення особистісної зрілості - це процес набуття особистістю як складною відкритою психологічною системою, що самоорганізується, нових якостей, які забезпечують особистості можливість аутентичної самореалізації. До складу ціннісно-смислових утворень метасистемного рівня системи особистості, з нашої точки зору, також входять складові ставлення особистості до себе, які визначають для особистості саму можливість автентичної самореалізації, право й сміливість бути собою. При цьому основою самодетермінації особистості як здатності до здійснення усвідомленого вибору в полі можливостей, здатності до вирішення внутрішньоособистісних суперечностей і суперечностей у ціннісно-смисловій сфері особистості, що супроводжують процес ускладнення системи особистості, у психологічних дослідженнях визнається рефлексія.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы