Особливості вироблення концептуальної змістовності життєтворчості в естетиці й поетиці Довженка. Дослідження специфіки експресіоністичних пошуків Довженка. Аналіз трансформації новоєвропейської парадигми "культура-цивілізація" в життєтворчій концепції.
При низкой оригинальности работы "Концепція життєтворчості в естетиці та поетиці Олександра Довженка", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Виходячи з цього, автор дослідження, що реферується, ставить за мету здійснити першу розвідку в дослідженні такого явища, як “життєтворчість” Довженка в контексті його естетики і поетики, з методологічною орієнтацією на концептуальну думку авторів “Исторической поэтики…” про те, що поетика, у вузькому розумінні цього слова, вже у романтизмі витісняється естетикою; якщо в риторичну епоху естетика виокремлювалась із поетичного мистецтва, то тепер виокремлення загальних констант поетики передбачає звернення до естетики епохи й обумовленого нею творчого досвіду письменників. Матеріали дослідження були покладені в основу доповідей, прочитаних на конференціях «Регіональне і загальне в історії” (Дніпропетровськ, 1995), «Взаимодействие культур Восточной Европы и Востока в переломные эпохи» (Дніпропетровськ, 1996), «Література й історія» (Запоріжжя, 1996), «Франція та Україна: науково-практичний досвід у контексті діалогу національних культур» (Дніпропетровськ, 1997), «Олесь Гончар і шістдесятництво» (Дніпропетровськ, 1998), “Украина - Германия: экономическое и интеллектуальное сотрудничество (Х1Х-ХХ вв.) ”(Дніпропетровськ, 1998), на підсумкових наукових конференціях ДДУ, 1998, 1999. У першому розділі «Феномен життєтворчості в контексті філософсько-естетичних пошуків Олександра Довженка» осмислюється формування концепції життєтворчості як одного з чинників авангардистських пошуків митця. Осягнення життєтворчості як науковознавчої дефініції передбачає підхід до дійсності насамперед як до естетичного феномену, створеного художником, а тому мистецтво визначається як єдиний надійний засіб для перетворення життя. Ніцше, для якого світ є “естетичним феноменом”, а мистецтво сприймається в “метафізичному найширшому й найглибшому сенсі” і усвідомлюється як “доповнення і завершення буття, що спонукає на подальше життя”.У символістів це уклалося у відповідну формулу: “Мистецтво є мистецтво жити”(А.Бєлий).
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
