Концепція влади в філософії Б.Спінози - Автореферат

До таких проблем відноситься питання про владу, одне з наріжних питань не лише суспільно-політичного дискурсу, але й філософії. Одним із таких філософів був Б.Спіноза, який розробив оригінальне вчення про владу як про таке панування над дійсністю, в основі якого лежить інтелектуальна могутність людини, що, будучи модусом природної могутності - субстанційної основи дійсності, - є надійним підґрунтям такого панування. З огляду на це, дослідження є актуальним тому, що, по-перше, попри значну увагу до філософії Б.Спінози, кількість філософсько-аналітичних праць, присвячених власне його концепції влади, ще й досі залишається недостатньою; по-друге, все ще бракує історико-філософських досліджень, які були б присвячені аналізу теорій і концепцій таких суспільно-історичних і культурних феноменів, як влада, й послідовно здійснювалися б із застосуванням комплексного методологічного підходу та з урахуванням сучасних вимог стосовно термінологічного аналізу відповідних понять. XX ст. в Радянському Союзі зявилися дослідження філософії Б.Спінози, особливостями яких було те, що, з одного боку, в них почав застосовуватися ширший історико-дослідницький контекст, коли, щоправда, досить іще вибірково та упереджено, враховувалися результати, отримані сучасними західними дослідниками творчості Б.Спінози (праці І.Атанасова, І.Конікова, А.Маковельського, Ю.Мельвіля, Н.Мотрошилової, І.Нарського, Н.Павлінової, В.Синюгіна, В.Соколова, В.Чернова), а з іншого боку, аналіз ідей Б.Спінози проводився в контексті екзистенційного досвіду радянської людини (праці Е.Ільєнкова). Сучасні дослідження філософії Б.Спінози в Росії представлені роботами Л.Батієва, С.Кайдакова, І.Кауфмана, А.Майданського, К.Сергеєва, котрі, хоча вони й не присвячені безпосередньо темі влади в філософії Б.Спінози, можуть бути плідно використані для її дослідження.У першому розділі „Джерельна та методологічна основа дослідження концепції влади в філософії Б.Спінози” здійснено аналіз таких праць Б.Спінози, як „Етика”, „Богословсько-політичний трактат”, „Політичний трактат”, „Трактат про вдосконалення інтелекту”, „Метафізичні розмисли”, „Короткий трактат про Бога, людину та її щастя”, „Принципи філософії Р.Декарта, продемонстровані геометричним способом”, та окремих листів, а також праць Ф.Бекона, Р.Декарта, Т.Гобса й інших філософів, що становлять історико-філософський контекст, у якому розвивалися ідеї Б.Спінози. У першому підрозділі „Джерельна основа дослідження концепції влади в філософії Б.Спінози” досліджено праці, в яких містяться матеріали, що стосуються витоків концепції влади Б.Спінози. У звязку з цим звернено, зокрема, увагу на висловлену А.Тренделенбурґом у праці „Про головні ідеї Спінози та їхній успіх” думку про те, що у Б.Спінози протяжність (extensio) тотожня „сліпій силі”, на висунуту в „Історії Нової філософії у стислому нарисі” Ібервеґ-Гейнце пропозицію розрізняти всередині мислення (cogitatio) між (1) „сліпою” силою та (2) вищою свідомою й навіть духовною силою, як між нижчим та вищим ступенем одухотвореності, й на висловлене в цій же праці припущення, що, можливо, у сфері протяжності цим силам відповідає (1) елементарна форма та рух і (2) більш складна форма та рух. На думку В.Соколова, позаяк Бог-субстанція є продукуючою причиною всіх речей, і якщо, за Б.Спінозою, „сила, якою субстанція підтримує себе, є не що інше, як її сутність, і відрізняється від неї лише назвою”, а „могутність Бога є сама Його сутність”, тоді нескінченні атрибути субстанції повинні бути онтологічно витлумачені як ті нескінченні сили, або потенції, у відповідності з якими субстанція продукує свої нескінченні модифікації. Розглянуто також аналізи концепції влади в психології та етиці Б.Спінози, що містяться у працях Р.Вормса, С.Кечекьяна, Е.Фрома, Л.Виготського та ін.; аналізи концепції влади в гносеології Б.Спінози, що містяться у працях В.Половцевої, Г.О.Вольфсона та ін.; аналізи концепції влади в політиці Б.Спінози, що містяться у працях К.Фішера, П.Юркевича, К.Яроша, М.Ковалевського, В.Соколова, Д.Ден Уйла.

Основний зміст дисертації

1. Дымерец Р.И. Проблема идентичности власти в политической и эпистемологической мысли Д.Локка // Sententiae. - № 2 (IV). - Вінниця: УНІВЕРСУМ-Вінниця, 2001. - С. 65-84.

2. Дымерец Р. К вопросу о концепции творения в философии Бенедикта Спинозы // Sententiae. - № 1-2 (VIII-IX), 1 (X). - Вінниця: УНІВЕРСУМ-Вінниця, 2003-2004. - С. 43-60.

3. Димерець Р.Й. Спінозівська концепція природної могутності (potentia) і трансформація поняття природи в натурфілософії XVI - XVII століть // Sententiae. - № 2 (XI). - Вінниця: УНІВЕРСУМ-Вінниця, 2004. - С. 83-101.

4. Дымерец Р.И. Власть символов и символы власти в современной культуре // Символы, образы, стереотипы: исторический и экзистенциальный опыт. - Санкт Петербург: Философско-культурологический исследовательский центр „Эйдос”, 2000. - С. 121-133.

5. Димерець Р.Й. Науковий коментар до українського перекладу „Другого трактату про врядування” Д.Лока // Лок Д. Два трактати про врядування. - Київ: Основи, 2001. - С. 262-264.

6. Дымерец Р.И. К вопросу о концепции власти в политической философии Т.Гоббса // Sententiae. - № 1 (III). - Вінниця: УНІВЕРСУМ-Вінниця, 2001. - С. 68-87.

7. Димерець Р.Й. Науковий коментар до українського перекладу фрагменту трактату Д.Гаррінгтона „Держава Океанія” // Sententiae. - Вінниця: УНІВЕРСУМ-Вінниця, 2002. - № 1-2 (VI-VII). - С. 161-167.

8. Дымерец Р. Концепция творения в философии Б.Спинозы // Материалы Одиннадцатой Ежегодной Международной Междисциплинарной конференции по иудаике. - Ч. 2. - Москва: Сэфер, 2004. - С. 79-90.

9. Димерець Р.Й. Поняття „conceptus” та „intellectus” Б.Спінози у світлі його теорії могутності (potentia) субстанції // Міжнародна наукова конференція „Дні науки філософського факультету - 2005” (26-27 квітня 2005 року): Матеріали доповідей та виступів. - Київ: ВПЦ „Київський університет”, 2005. - Ч. I. - С. 17-19.

Размещено на .ru