Проблеми правового регулювання позикових відносин в Україні. Згадки про винагороду за надання грошей у позику в правовій культурі багатьох країн. Напрямки реформування законодавства щодо договірного регулювання зобов’язань з надання грошових позик.
При низкой оригинальности работы "Концепція відплатності позики грошей за Цивільним Кодексом України 2003 року", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
В Росії до 1879 року законодавством визначався граничний розмір процентів (“указні проценти”), який ні при яких умовах не міг бути перевищений сторонами договору позики, - 6 процентів річних. Однак незабаром (у 1893 р.) життя заставило законодавця прийняти законоположення, спрямовані на боротьбу із досить характерним явищем того часу - лихварством, коли позикодавці, користуючись тяжким матеріальним становищем позичальників, видавали їм позики під надто високі проценти. І якщо за Цивільним кодексом УРСР 1922 року договір позики грошей міг бути як безвідплатним, так і відплатним, то безвідплатність як характерна риса позики уже була закріплена в статті 170 Цивільного кодексу УРСР 1963 року, згідно із якою проценти по грошових зобовязаннях не допускалися, крім винятків, встановлених законом. Одним із важливих аспектів стало й те, що відносини процентної позики грошей в Україні на той час уже регулювались Законом України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” від 12.07.2001 року. Із врахуванням пункту 3 частини 1 статті 1 зазначеного Закону про те, що фінансовий кредит - це кошти, які надаються у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк та під процент, та керуючись Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 31.03.2006 № 5555 “Про можливість надання юридичними особами - субєктами господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, фінансових послуг з надання коштів у позику та надання поручительств”, відповідно до якого юридичні особи - субєкти господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, надають фінансові послуги з надання коштів у позику (крім на умовах фінансового кредиту) та поручительств відповідно до вимог цивільного законодавства та з урахуванням вимог законодавства України щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, логічним є висновок, що юридична особа, яка не є фінансовою установою не має права надавати у строкову процентну позику юридичній чи фізичній особі грошові кошти, оскільки це фінансовий кредит, однак це положення сприймається неоднозначно.
Список литературы
1. Макарчук В.С. Основи римського приватного права: навч. пос. - Вид. друге, доп. - К.: Атіка, 2003. - 256 с.
2. Хрестоматия по Всеобщей истории государства и права. Том 1/ Под ред. К.И. Батыра и Е.В. Поликарповой. - М.: Юристь, 1996.
3. Хрестоматія з історії держави і права України. Том 1. З найдавніших часів до початку ХХ ст.: навчальний посібник для юрид. вищих навч. закладів і факультетів: у 2т. / В.Д. Гончаренко, А.Й. Рогожин, О.Д. Святоцький / За ред. В.Д. Гончаренка. - К.: Ін Юре, 1997.
4. Права, за якими судиться малоросійський народ 1743р. - К., 1997. - Гл. ХУІ. - Арт. 14.
5. Витрянский В.В. Проценты по займу в кн.: Цивилистические записки: Межвузовский сборник научных трудов. Вып. 3. К 80-летию С.С. Алексеева. - М.: Статут, Екатеринбург, 2004. - С. 155-189
6. Кривенда О. В. Цивільно-правове регулювання позикових відносин в Україні: Автореферат дис. на здоб. наук. ступ. канд. юрид. наук: 12.00.03/ - К. :Київ. нац. ун-т., 2003. - 22 с.
7. До питання про особливості надання фінансових послуг: позика та кредит // minjust.gov.ua
8. Янишен В.П. Процентна позика в системі фінансових послуг// Проблеми законності. - 2010/108. - С. 53-63
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
