Концепція української держави в ідеології Організації українських націоналістів (ОУН) (1939–1950-ті роки) - Автореферат

Розбудова самостійної України, подальший поступ державотворчих процесів та модернізації суспільства потребують шанобливого ставлення до власної історії і реконструювання подій та явищ минулих часів, які є ланкою процесу розвитку нації. Відтак обєктивний аналіз явища буде внеском у формування неупередженого знання про неї та знизить рівень деструктивності дискусій навколо цієї організації. Таким чином, потреба дослідження теми зумовлюється недостатнім вивченням поставленої нами наукової проблеми, яка має теоретичне і практичне значення. Природу та особливості ідеологічних основ діяльності ОУН, причини та наслідки їх еволюції тощо розкривають багато праць сучасних дослідників. Плани ОУН щодо організації адміністративно-владного апарату дослідили Д.Радянська історіографія перебувала під пресом тоталітарної державної системи, а тому діяльність ОУН висвітлювалася виключно в негативному світлі. У другому розділі - „Організація українських націоналістів: формування і еволюція ідеологічних та програмних засад” - охарактеризовано основні етапи формування, а також причини і напрямки еволюції ідеологічних та програмних аспектів Організації українських націоналістів. Автор погоджується з тими дослідниками, які вважають, що ідеологія ОУН є певного роду синтезом французького інтегрального націоналізму, італійського фашизму, українського консерватизму та власне українського націоналізму. У першому підрозділі - „Сутність категорії „держава” - проаналізовано трактування провідними членами ОУН терміну „держава”, причин її виникнення, основні ознаки, функції, особливості взаємовідносин з громадянами тощо. У другому підрозділі - „Суспільний устрій майбутньої держави” - проаналізовано сформовані в кінці 1930-х років позиції ОУН щодо принципів організації суспільства та основних засад політичного режиму майбутньої української держави.На 1939-й рік пануючою була доктрина „націократичної” держави з авторитарним політичним режимом, винятковою роллю ОУН у суспільстві, запереченням загальних виборів та суспільної рівності людей. Після Другої світової війни на зміну їй прийшла концепція „поміркованого” демократичного політичного режиму, який мав базуватися на принципах багатопартійності, загальних прямих виборів, дотриманням усіх прав і свобод громадян з боку держави. Стосовно форми правління, то у програмі ІІ Великого Збору 1941р., який започаткував діяльність ОУН(б), ми бачимо риси авторитарного політичного режиму і водночас ознаки республіканської президентської форми з поділом влади на три гілки та місцевим самоврядуванням. Загалом, аналіз публіцистичної спадщини діячів ОУН приводить до висновку: основна увага приділялася проблемі політичного режиму, а питання конкретної форми правління не було принциповим. Оунівці національну революцію водночас проголошували соціальною, підкреслювали важливість ролі держави в економічній сфері, поширювали нетрадиційне розуміння власності, неприпустимою вважали експлуатацію людини.

2. Основний зміст дисертації

У результаті проведеного дослідження дисертант прийшов до наступних висновків.

В ідеології ОУН міститься значний комплекс ідей розбудови держави. Під останньою розумілася втілена в особі уповноважених органів суверенна влада та її легітимна можливість підпорядковувати собі інші елементи суспільного життя. Незалежна держава розглядалася як необхідна передумова еволюційного розвитку нації.

На 1939-й рік пануючою була доктрина „націократичної” держави з авторитарним політичним режимом, винятковою роллю ОУН у суспільстві, запереченням загальних виборів та суспільної рівності людей.

Після Другої світової війни на зміну їй прийшла концепція „поміркованого” демократичного політичного режиму, який мав базуватися на принципах багатопартійності, загальних прямих виборів, дотриманням усіх прав і свобод громадян з боку держави. Але з правом останньої втручатися у політичне і суспільне життя народу. Регулююча та контролююча функції держави вважалися ідеологами ОУН чи не основними протягом усього досліджуваного нами періоду.

Стосовно форми правління, то у програмі ІІ Великого Збору 1941р., який започаткував діяльність ОУН(б), ми бачимо риси авторитарного політичного режиму і водночас ознаки республіканської президентської форми з поділом влади на три гілки та місцевим самоврядуванням.

Майбутня форма правління, запропонована в 1939р. ОУН(м) і закріплена в її програмі, за своїм змістом, з певними застереженнями, наближалася до конституційної виборної монархії.

Повоєнні суспільно-політичні позиції обидвох середовищ ОУН зазнали змін стосовно форми правління. Запропонований устрій містив усі ознаки республіканського. Проте зміни все ще носили половинчатий характер, залишаючи за державою механізми контролю за життям громадян. Найбільш адекватною формою діячі ОУН бачили авторитарну демократію: з одного боку - з участю народу у формуванні влади, з іншого - із сильною владою.

Загалом, аналіз публіцистичної спадщини діячів ОУН приводить до висновку: основна увага приділялася проблемі політичного режиму, а питання конкретної форми правління не було принциповим. Відтак, ми бачимо постійну повоєнну еволюцію концепцій: від президентської форми до парламентської і навпаки. В напрацюваннях теоретиків ОУН спостерігається також синтез ідей народного суверенітету, тобто встановлення громадянами форм і компетенцій державної влади та авторитарних принципів її реалізації.

Відмінну позицію у займала ОУН(з), яка не націю, а окрему людину проголошувала абсолютною цінністю. Такі погляди є близькими до ліберальних. Саме діячі цієї групи пропагували ідеї розвитку громадянського суспільства та правової держави.

Великого значення теоретики ОУН надавали соціально-економічним програмам розвитку держави. Увага до них породила критику пануючих у світі ліберальної та соціалістичної систем, водночас, концепції Організації увібрали в себе елементи і ліберальної, і соціалістичної ідеологій та, по-суті, пропонували їх своєрідний синтез.

Оунівці національну революцію водночас проголошували соціальною, підкреслювали важливість ролі держави в економічній сфері, поширювали нетрадиційне розуміння власності, неприпустимою вважали експлуатацію людини.

Мельниківці і бандерівці не передбачали можливості автономії економічної складової від політичної і вбачали у державному втручанні єдиний спосіб уникнення економічних криз і безробіття.

Аналіз документів ОУН дозволив зробити висновок про соціальну спрямованість майбутньої економічної політики держави. Програмні засади Організації вимагали високого рівня розвитку економіки, низького рівня інфляційних процесів та сприятливих зовнішньоекономічної і політичної конюнктур.

Погляди середовищ ОУН на національну політику пройшли еволюцію від дискримінаційних стосовно нацменшин до демократичних. Але, якщо представники ОУН(б) під впливом зовнішніх та внутрішніх тенденцій стали на засади європейських стандартів, то у творах діячів середовища А. Мельника виношувалися дискримінаційні плани по відношенню до нацменшин.

Тотальність націоналізму передбачала комплекс заходів, спрямованих на забезпечення релігійного життя в державі відповідно до „критеріїв корисності”, вироблених ОУН. Але, оунівці розмежовували поняття релігії в житті народу та становище церкви у державі.

Велика роль відводилася державі в розвитку культурної сфери. Перед нею оунівці ставили два основних завдання: відродити занедбану окупантами культуру і духовність; забезпечити їх розвиток та спрямувати на консолідацію суспільства шляхом підкреслення національних особливостей, самодостатності і культурної самобутності українців. Реалізація завдань передбачала впровадження певного контролю за духовною сферою людини. Одну з основних ролей в цьому мала відігравати система освіти та державний нагляд за нею.

Основні положення дисертації викладені у таких публікаціях автора

1. Рибак А. Еволюція поглядів діячів ОУН 1940-1950-х років на політичний режим майбутньої української держави // Українська національна ідея: реалії та перспективи розвитку: Збірник наукових праць / Інститут народознавства НАН України, Інститут українознавства ім. І.Крипякевича, Національний університет „Львівська політехніка”. - Львів, 2006. - Вип. 17. - С.118-123.

2. Рибак А. Основні засади соціально-економічної політики у публіцистиці ОУН 1940-1950-х років // Українська національна ідея: реалії та перспективи розвитку: Збірник наукових праць / Інститут народознавства НАН України, Інститут українознавства ім. І.Крипякевича, Національний університет „Львівська політехніка”. - Львів, 2006. - Вип. 18. - С.173-178.

3. Рибак А. Релігійна політика суверенної держави у політичних концепціях Організації українських націоналістів 1940-1950-х років // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. - К.: ІДП НАНУ, 2006. - Вип. 33. - С. 583-591.

4. Рибак А. Ставлення до демократії у політичній думці ОУН 1940-1950-х років // Наукові записки Національного університету „Києво-Могилянська Академія”. Політичні науки. - Київ: Видавничий дім „КМА”, 2006. - 96с. - Том 57. - С.37-43.

5. Рибак А. Сутність держави за ідеологією українського націоналізму у 1940 - 1950 рр. // Ефективність державного управління: Збірник наукових праць ЛРІДУ НАДУ / За заг. ред. А.О. Чемериса. - Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2006. - Вип. 10. - С. 250-258.

6. Рибак А. Державотворчі погляди у працях Осипа Дякова // Ефективність державного управління у контексті європейської інтеграції: Матеріали щорічної науково-практичної конференції 23 січня 2004 р. / За заг. ред. А.О.Чемериса. - Львів, ЛРІДУ НАДУ, 2004. - 332с. - Ч.2. - С.113-116.

7. Рибак А. Критика більшовицького устрою у працях О.Дякова - „Горнового” // Український визвольний рух: Збірник статей та матеріалів. - Львів: Центр досліджень визвольного руху, 2005. - Вип. 5. - С.115-122.

8. Рибак А. Оунівська закордонна публіцистика 1940-1950-х років про позицію Заходу щодо українського питання // Національні рухи опору в Східній та Центральній Європі кінця 1930-х - середини 1950-х років: Матеріали міжнародної науково-теоретичної конференції. - К.: КМПУ ім. Б.Д. Грінченка, 2005. - С.87-92.

9. Рибак А. Ставлення до російського народу у працях оунівських публіцистів 1940-1950-х років // Наукові записки „Національного університету „Острозька академія”: Історичні науки. - Острог, 2006. - 416с. - Вип. 6. - С.303-319.