Дослідження принципів самоорганізації систем неживої і живої природи. Визначення особливостей соціального еволюціонізму з погляду постнекласичної методології. Виявлення загальних закономірностей еволюції і самоорганізації макросоціальних структур.
При низкой оригинальности работы "Концепція самоорганізації макросоціальних структур та її методологічна роль в осмисленні феномену соціальної еволюції", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Сучасна специфіка розвитку соціальних систем показує, що еволюція соціуму перейшла на новий етап свого розвитку - етап пошуку оптимальних рішень глобальних катаклізмів, етап пошуку "золотої середини" між крайностями з метою подальшого просування людства шляхом коеволюційної єдності суспільства і природи, суспільства й особистості. Але це не означає, що дана проблема перестала цікавити дослідників, зовсім навпаки - генезис соціуму втілює в собі прагнення вчених синтезувати весь той потенціал, що був накопичений за минулий час, у ретроспективному і перспективному аналізі досліджувати феномен соціальної самоорганізації шляхом використання ідей та методів синергетики у процесі дослідження особливостей соціокультурного розвитку. З позиції сьогодення синергетику можна розглядати як міждисциплінарний рух у сучасній науці, що знаменує собою становлення якісно нового погляду людини на світ і на саму себе в цьому світі. Так, різні варіанти теорії систем, на відміну від синергетики, розглядають в основному процеси гомеостазу, тобто процеси підтримки рівноваги системи за допомогою механізмів зворотного звязку. Сучасні трактування процесу розвитку матеріальних і нематеріальних обєктів з позиції теорії самоорганізації характеризуються існуванням значної кількості шкіл та напрямків, що розрізняються за предметом дослідження, механізмах реалізації принципів синергетичної парадигми у науковому пошуці.У Вступі обґрунтовується актуальність теми, характеризується ступінь її наукової розробки, визначаються мета і завдання дослідження.Так, в історичній динаміці наукової картини світу можна виділити такі етапи її розвитку: наукова картина світу додисциплінарної науки, наукова картина світу дисциплінарно-організованої науки і сучасна наукова картина світу, що відповідає етапові посилення міждисциплінарних взаємодій. Синергетика науково довела можливість і необхідність синтезу фізико-хімічної, біологічної і соціальної картин світу, в межах яких виникає новий підхід до розуміння проблем соціоприродного розвитку, що представляє еволюцію соціуму в нерозривній єдності з еволюцією усього Всесвіту, а сам розвиток як чергування процесів ієрархізації і деієрархізації, зміни моментів стабільності і нестабільності. У процесі розробки наукової картини світу теорія самоорганізації складних систем розглядається як особливий вид наукового знання, як певний рівень філософської рефлексії, як проміжна ланка між наукою і філософією або між наукою і світоглядом. Постнекласична парадигма соціального знання акцентує увагу сучасного дослідника на таких атрибутивних її властивостях як поліцентричність процесів розвитку суспільства і його макросоціальних структур, полізмістовність смислу понять і категорій філософії історії й історії, міждисциплінарна орієнтація вченого в соціальних дослідженнях, синтез природничо-наукового і гуманітарного знання.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
Список литературы
Лебедь А. Е. Синергетика как мировоззрение и методология современной науки // Філософські науки. - Суми: СДПУ, 2002. - С. 7-15.
Лебедь А. Е. Синергетика и постмодернизм: симфония интерпретаций или эпистемологический разрыв? // Філософські науки. - Суми: СДПУ, 2004. - С. 72-78.
Лебедь А. Е. Человек belle epoque: социофобиальные трансформации личности в условиях общественных катастроф // Філософські науки. - Суми: СДПУ, 2003. - С. 86-93.
Лебедь А. Е. Синергетическая методология исследований эволюционирующих социальных структур // Наука. Релігія. Суспільство. - Донецьк: ДДІШІ, 2003. - № 2. - С. 93-101.
Лебедь А. Е. Формирование синергетических представлений в философской традиции Востока и Запада // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. - 2004. - № 618. - С. 37-42.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
