Концепція релігійної влади в шиїзмі (за твором Абу Джа"фара ал-Куліні "Компендіум із богословської науки", Х ст.) - Автореферат

Для розуміння еволюції релігійно-політичних поглядів шиїтів виключний інтерес становлять ранні богословськи твори. У контексті сучасних подій на Близькому Сході вивчення творчості ранніх середньовічних авторів, у тому числі й ал-Куліні, набуває значення для розуміння глибинних та довготривалих процесів, які відбуваються в суспільствах країн регіону. Вони, зокрема, лежать в основі формулювання головних положень сучасної конституції Ісламської Республіки Іран, країни, де шиїзм проголошено офіційною релігією. Метою роботи є визначення місця та ролі твору “al-Kafi fi ‘ilmi-d-din” в історії шиїтської релігійно-доктринальної літератури, а також виявлення на основі його історико-філологічного аналізу тих характерних рис, які були закладені імамами та їх послідовниками в основи шиїтського світогляду до початку періоду “великого” приховання дванадцятого імама. Досягнення визначеної мети передбачає вирішення таких завдань: - Реконструкція концепції релігійної влади в шиїзмі на початку Х ст. на основі комплексного аналізу трактату “al-Kafi fi ‘ilmi-d-din”.Перший розділ - “Формування релігійно-політичної платформи шиїзму” - складається із шести підрозділів. У другому підрозділі - “Становлення шиїзму як окремого напряму в ісламі” - розглядається модель державного устрою за часів Пророка Мухаммада та аналізуються етапи становлення шиїзму як релігійної течії. У першому пункті - “Значення термінів “імам” та “імамат” у ранньому ісламі” - розглядається еволюція значень термінів “імам” та “імамат” від часів зародження ісламу до набуття ними специфічних значень, коли шиїзм зародився й сформувався як релігійна течія. У другому пункті - “Еволюція імамітської терміносистеми за часів дванадцяти імамів” - на основі джерельного аналізу твору дисертантка зробила висновки щодо появи, вжитку й різного тлумачення назв для позначення напряму поміркованих шиїтів: рафідити (після 740 р.), джа‘фарити (765 р.), імаміти та існа‘ашарити (після 873-874 рр.). У пятому підрозділі - “Історія шиїтської писемної традиції з тематики верховної влади” - подається історія становлення концепції верховної влади в шиїзмі через аналіз релігійно-догматичної літератури шиїтів.На основі комплексного історико-філологічного аналізу найдавнішого богословського твору “al-Kafi fi ‘ilmi-d-din” в дисертації було відтворено шиїтську концепцію релігійної влади початку Х ст. Положення теорії про верховну владу лежать в основі релігійно-філософської доктрини шиїтів. Проблема спадкоємності релігійної влади після смерті Пророка не була вирішена шляхом створення церкви (як в християнстві), чи завдяки колективно розробленій догматичній нормі (як у сунітському ісламі). За своїм значенням для шиїтів вона прирівнюється до “as-Sahih” Бухарі у сунітів. Його автор - ал-Куліні - своїм твором заклав підвалини імамітської доктринальної системи та забезпечив виживання імамітської школи на ранньому етапі її розвитку, коли їй загрожувало знищення.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

На основі комплексного історико-філологічного аналізу найдавнішого богословського твору “al-Kafi fi ‘ilmi -d-din” в дисертації було відтворено шиїтську концепцію релігійної влади початку Х ст.

Концепція релігійної влади почала формуватися з другої половини VIII ст. В принципових положеннях вона склалася в останній чверті ІХ - першій половині Х ст. Остаточне завершення формування її основних концептуальних догматів розвивалося під впливом ідей античної філософії до кінця ХІ ст.

Головна особливість доктрини верховної влади в шиїзмі - абсолютне злиття світського й духовного елементів та проголошення імамату “божественно” встановленим. Положення теорії про верховну владу лежать в основі релігійно-філософської доктрини шиїтів.

Проблема спадкоємності релігійної влади після смерті Пророка не була вирішена шляхом створення церкви (як в християнстві), чи завдяки колективно розробленій догматичній нормі (як у сунітському ісламі). Підвалини шиїтської концепції складає теократична ідея про богоданість всіх проявів верховної влади.

Після зникнення останнього імама, шиїтська теорія імамату зазнала трансформацій, аналогічних сунітській концепції халіфату. За відсутності духовного спадкоємця шиїтські релігійні авторитети тлумачать волю імамів, яка міститься в їхній сунні. Вони є охоронцями релігії, які наглядають за дотриманням норм шиїтського ісламу.

Трактат “Al-Kafi fi ‘ilmi -d-din” (“Компендіум із богословської науки”) - найдавніша та найвидатніша із чотирьох канонічних збірок шиїтських переказів. За своїм значенням для шиїтів вона прирівнюється до “as-Sahih” Бухарі у сунітів. Твір “al-Kafi” став першою писемною памяткою, в якій викладені основи шиїтського богословя та юриспруденції. Його автор - ал-Куліні - своїм твором заклав підвалини імамітської доктринальної системи та забезпечив виживання імамітської школи на ранньому етапі її розвитку, коли їй загрожувало знищення. Положення трактату проливають світло на шиїтське розуміння історії ісламу, доносять до нас відгуки полеміко-догматичних суперечок тогочасної мусульманської спільноти. Джерело відзеркалює процес перетворення шиїзму як політичного угруповання у релігійно-догматичну спільноту. Збірка “al-Kafi fi ‘ilmi -d-din” повязана також з діяльністю інших шиїтських напрямів та з історією соціально-політичних подій Халіфату VII-Х століть.

Список опублікованих статей: Гамоцька Ю.В. Етапи формування шиїтського корпусу хадисів // Східний світ. ? 2000. ? №1. ? С. 89 ? 94.

Гамоцька Ю.В. Висвітлення теорії імамату в шиїтській релігійно-доктринальній літературі // Сходознавство. ? 2001. ? №13/14. ? С. 96 ? 103.

Гамоцька Ю.В. Імамат та пророцтво в шиїтському богословї // Східний світ. ? 2001. ? №2. ? С. 164 ? 166.

Гамоцька Ю.В. Компендіум імамітських хадисів ал-Кулайні // Східний світ. ? 2000. ? №2. ? С. 59 ? 62.

Тези доповідей: Гамоцька Ю.В. Традиційна теорія імамату // V сходознавчі читання А. Кримського. Тези доповідей міжнародної наукової конференції, (Київ, 10 ? 12 жовтня 2001 р.). К., 2001. ? С. 23 ? 24.

Гамоцька Ю.В. Імамат та пророцтво в релігійній системі шиїтів // Історія релігій в Україні. Праці XII-ї наукової конференції (Львів, 20 ? 24 травня 2002 р.). Л., 2002. ? Кн. 2 ? С.13 ? 18.