Коротка історія створення теорії "довгих хвиль", її сутність і зміст, головні принципи та напрямки практичного застосування. Критика та подальший розвиток концепції, що вивчається, її тенденції та оцінка перспектив. Значення та вивчення в макроекономіці.
Довгі хвилі (цикли) Кондратьєва мають довжину 40-60 років. Кондратьєва «Світове господарство та його конюнктура у часи війни та після неї» (1922 р.), статті «Великі цикли конюнктури», «Великі цикли економічної конюнктури» - доповідь, з якою вчений виступив у лютому 1926 р. на науковій конференції в Інституті економіки Росії. Ідею існування великих циклів Кондратьєв висловив у книзі «Мировое хозяйство и его конънюктуры во время и после войны». Пізніше, послідовниками вченого було продовжено дослідження довгих циклів, на основі яких були виявлені 4-й та 5-й цикли. Наступне твердження Кондратьєва полягало у тому, що якщо матеріальною основою середніх (від 7 до 11 років) циклів був фізичний знос, тобто розширення та заміна обладнання у вигляді засобів праці, то матеріальною основою для довгих хвиль складатимуть капітальні блага третьої категорії, тобто блага довготривалого користування.Провідна роль у постановці проблеми великих циклів в економіці, яка по сьогоднішній день залишається не вирішеною, безперечно, належить М.Д. Кондратьєву. Хоча виявлення довгих хвиль було емпіричним, вчений також запропонував і теоретичне обґрунтування механізму їх розвитку. Саме теоретична складова являється сильною стороною досліджень Кондратьєва, тому що саме в них автор виявив глибинні характеристики циклічності, які по сьогоднішній день залишаються актуальними: · Вважав циклічність притаманною для внутрішньої частини капіталістичної економіки і не шукав зовнішніх причин цих циклів.
Вывод
Провідна роль у постановці проблеми великих циклів в економіці, яка по сьогоднішній день залишається не вирішеною, безперечно, належить М.Д. Кондратьєву. Хоча виявлення довгих хвиль було емпіричним, вчений також запропонував і теоретичне обґрунтування механізму їх розвитку.
Саме теоретична складова являється сильною стороною досліджень Кондратьєва, тому що саме в них автор виявив глибинні характеристики циклічності, які по сьогоднішній день залишаються актуальними: · Вважав циклічність притаманною для внутрішньої частини капіталістичної економіки і не шукав зовнішніх причин цих циклів. В логіку великого циклу входять: нові технології, соціальні потрясіння, залучення нових ринків у світове господарство.
· Кожна фаза циклу є наслідком нагромаджених процесів у попередніх фазах, і передумовою виникнення наступної фази.
· Кожен новий цикл відбувається на новому, вищому рівні розвитку продуктивних сил та існує в нових історичних умовах. З цього випливає, що кожен цикл унікальний у своєму роді, його не можна розглядати як повторення попереднього циклу.
Кондратьєв не вважав завершеною свою теорію, а лише першою гіпотезою яка поясню цикли. Подальший розвиток цих теорій пішов шляхом спрощення, хоча реальне економічне життя ускладнювалося. Домінуючою на сьогодні залишається технологічно-інноваційний напрямок в теорії довгих хвиль, вчені повертаються назад, до початку теорії та беруть до уваги всю комплексність економічної системи та її динаміки. Кондратьєв поставив перед економістами одну з найбільших проблем, яка має бути розвязана у майбутньому.
Список литературы
1. Глазьев С.Ю. Национальная политика экономического развития в условиях глобальных экономических сдвигов // Бюлетень міжнародного економічного форуму. - 2001. - №1
2. З економічної думки Росії /Під ред. Н.А. Климова і Ю.Я. Ольсевича - М.: Інститут економіки АН СРСР, 1990.-85 с.
3. Історія економічної думки Росії /Під ред. А.М. Марковой - М.:Юнити, 1962. -92 с.
4. Кондратьев Н.Д. Большие циклы конъюнктуры. Доклады и их обсуждения в Институте экономике. - М., 2008
