Дослідження концепції "дому", "дороги" у творчості Валерія Шевчука - творчо-активного прозаїка. Порівняння поетики "дому" Шевчука та інших зарубіжних і вітчизняних поетів. Характеристика особливостей використання фольклору в творчому спадку прозаїка.
Те що «дім» ми можемо розглядати не тільки в значенні «сімейний затишок», а й у інших значеннях, таких як, «переплітання двох світів» чи ж «межею недосягненого» Побачивши те чудо-чудес у моїй голові почали прокручуватися слова з роману «…Дивився на той дім, так густо заселений дітьми, були в ньому відчинені вікна, і в них мигали дитячі голівки і вилітали раз по раз високі, дзвінкі голоси…». Не можна не відчувати найважливіший символ в «Домі на горі» і в «Стежці в траві», і в «Пятому номері», і в інших «домах», які він ніколи не залишав без уваги. Здається це таки в тому листі він писав, що бачить підлогу свого дому зеленою, а зеленою бачив її тому, що під час марень у той дім запливав і їхній сад. Певним чином, «Дім на горі» - це така своєрідна трансформація того-таки Парнасу з його жіночим населенням (музи), можливо, непряме відображення його образу: Дім на горі живе водночас реальним життям свого часу і мусить поборювати житейські клопоти, яких не обійти, а з другого боку, саме тут народжується казка чи, кажучи точніше, легенда.Закінчуючи спостереження над інтелектуальною прозою Валерія Шевчука, слід зазначити, що проза - безперечно, новий, надзвичайно оригінальний крок у розвитку сучасної української романістики. Письменник, який майстерно володіє образно - пластичною культурою слова, вміло використовує елементи поетики «химерного» роману і водночас світоглядно тяжіє до екзистенціалізму, що знайшло вираз у проблематиці його творів - один з найталановитіших українських творців сучасності.
Вывод
Закінчуючи спостереження над інтелектуальною прозою Валерія Шевчука, слід зазначити, що проза - безперечно, новий, надзвичайно оригінальний крок у розвитку сучасної української романістики. Письменник, який майстерно володіє образно - пластичною культурою слова, вміло використовує елементи поетики «химерного» роману і водночас світоглядно тяжіє до екзистенціалізму, що знайшло вираз у проблематиці його творів - один з найталановитіших українських творців сучасності.
Проза В.Шевчука, позначена сміливим новаторством, експериментом, продовжує водночас традиції української класичної літератури, яка свою поетику будувала на увазі до людини, співчутті до неї, а виявлення й боротьба в ній добра і зла стала одним з основних проблемних важелів. Саме у виваженій діалектиці спадкоємності і новаторства - оригінальність постаті В.Шевчука і його найбільший інтелектуальний здобуток.
Творчий доробок письменника дає спонуку і не запереченні підстави для подальших роздумів про своєрідність сучасної української романістики, шляхи освоєння життєвого матеріалу, закономірності переходу його в неповторну художню форму, отже, - про здобутки й проблеми поетики й проблематики сучасної літератури. У підсумку це означає, що проза В.Шевчука має шанс звучати і сприйматись лише в національному контексті, а й в контексті світовому.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
