Концепція пренатального генетичного скринінгу на основі уніфікованих лабораторних стандартів та системи контролю якості - Автореферат

Протягом останніх років під час інтенсивних спільних досліджень молекулярних біологів, генетиків та клініцистів встановлено етіологію багатьох спадкових захворювань, запропоновано нові методи генетичної діагностики [F. S. Проведено численні наукові дослідження, у ході яких встановлено інформативні ультразвукові та біохімічні маркери вродженої патології плода у 1 та 2 триместрах вагітності; розроблено лабораторні та інструментальні методи їхньої оцінки і принципи розрахунку індивідуального генетичного ризику вагітної за даними скринінгових обстежень [H. S. Допологові скринінгові обстеження проводяться і у багатьох регіонах України, проте, частота вроджених вад розвитку в країні протягом останніх десятиріч залишається стабільно високою, а малюкова смертність у 20-30% зумовлена генетичною патологією [А. М. Значна варіабельність біохімічних маркерів, наявність чинників, які можуть суттєво впливати на їхні рівні, зумовлюють необхідність фундаментальних досліджень з удосконалення методології біохімічного скринінгу, визначення основних кореляційних залежностей скринінгових показників в нормі і при патології плода. Робота виконувалася в межах науково-дослідної роботи Інституту експериментальної радіології Наукового центру радіаційної медицини НАМН України "Дослідження особливостей та ефективності комплексного генетичного скринінгу першого триместру вагітності, спрямованого на пренатальну діагностику спадкових і вроджених захворювань" (шифр 397, № держреєстрації 0105U002650, 2005-2007 роки).Для встановлення чинників, що зумовлюють коректність даних пренатального скринінгу, проаналізовано рівні біохімічних маркерів 1 та 2 триместрів у 2734 зразках сироватки вагітних жінок із шести медико-генетичних центрів інших регіонів Україні, направлених до Донецького обласного спеціалізованого центру медичної генетики і пренатальної діагностики для зовнішньої незалежної оцінки результатів. Концентрацію альфа-фетопротеїну (АФП), вільної ?-субодиниці хоріонічного гонадотропіну (f?-ХГ), неконюгованого естріолу (НЕ), повязаного з вагітністю білку плазми А (РАРР-А) визначали наступними методами: імунофлуоресцентний аналіз за технологією TRACE (Time Resolved Amplified Cryptate Emission) на тест-системах виробництва „BRAHMS” (Німеччина); твердофазний двосайтовий імунофлуоресцентний аналіз з використанням непрямої сандвіч-методики за технологією Time-resolved fluorimetry на тест-системах „Delfia” (виробництво Wallac/Perkin Elmer Life, Фінляндія); твердофазний імуноферментний аналіз на тест-системах виробництва „DSL” (США), „DRG” (США), „Алкор-Біо” і „Хема-Медіка” (Росія). Розрахунок медіан біохімічних маркерів із щоденним інтервалом має принципове значення тільки у 1 триместрі, оскільки значення ранніх ультразвукових маркерів, які враховуються при розрахунку індивідуального ризику вагітної жінки, також обчислюються для кожного гестаційного дня. В роботі також показано, що існує кореляційний звязок сироваткових маркерів між собою при послідовних вагітностях, тобто, жінка зі зміненими рівнями біохімічних маркерів при одній вагітності має підвищену ймовірність таких же змінених результатів і при наступній. Другу статистичну модель використано для оцінки ефективності трьох алгоритмів послідовного обстеження у 1 та 2 триместрах вагітності: а) подвійний скринінг - комбіноване обстеження у 1 триместрі, призначення інвазивних обстежень жінкам зі скринінг-позитивними результатами (ризик ?1/250) і повне скринінгове обстеження 2 триместру жінкам зі скринінг-негативними результатами; б) підсумований (інтегральний) скринінг - послідовне проведення скринінгових обстежень у 1 та 2 триместрах, розрахунок індивідуального ризику тільки один раз у 2 триместрі після отримання всіх результатів; в) ранжируваний скринінг - проведення комбінованого обстеження 1 триместру, розрахунок ризику, за яким жінки розділяються на три групи - високого, низького і проміжного ризику.У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове розвязання науково-прикладної проблеми в галузі генетики, що полягає у розробці цілісної концепції пренатального генетичного скринінгу на основі уніфікації лабораторних стандартів, створення системи контролю якості і моніторингу результатів. Визначено першочергові методичні вимоги проведення біохімічного скринінгу вагітних і створено єдині діагностичні критерії оцінки результатів: використання параметрів розподілу кожного скринінгового маркера для власної популяції, відповідних медіан показників залежно від гестаційного терміну і типу тест-систем, розрахунок індивідуального ризику вагітної з урахуванням чинників впливу на рівні маркерів. Обчислено нормативні значення біохімічних маркерів 1 та 2 триместрів для наступних аналітичних методів: твердофазний імуноферментний аналіз, імунофлуоресцентний аналіз за технологією TRACE, твердофазний двосайтовий імунофлуоресцентний аналіз за технологією Time-resolved fluorimetry. За даними статистичного моделювання і мета-аналізу підтверджено більшу чутливість скринінгу 1 триместру порівняно із 2

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ