Антиколоніальний роман як піджанр у художній літературі 50-х рр. XX ст. Антивоєнна та антиколоніальна проблематика роману Г. Гріна "Тихий американець". Антропологічне потрактування концепції людської гідності та відповідальності у творчості Гріна.
При низкой оригинальности работы "Концепція людської гідності та відповідальності у романі Г. Гріна "Тихий американець"", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Його романи перекладалися багатьма мовами світу, письменник неодноразово висувався на здобуття Нобелівської премії, лише складні стосунки із владою завадили її присудженню. Письменникові належить більше двадцяти романів, літературні есе про письменників, публіцистичні замітки, збірка віршів, автобіографічна проза, шляхові нариси, він проявив себе і як драматург, і як новеліст, і як сценарист. грін антиколоніальний роман гідність За роман «Сила і слава» в 1940 році письменник був удостоєний американської премії Готорна для католицьких письменників. У 1956 році в журналі «Іноземна література» вперше був опублікований роман Грема Гріна «Тихий американець». Так, у роботах Г.Анджапарізде розглядається проблематика грінівских романів, дослідники доходять висновку, що у своїх романах Г.Грін розмірковує «про долі людські», в центрі його уваги постає питання про те, «як сполучаються людина й історія».Адже саме він вперше в українському літературознавстві простежив шлях історичного розвитку роману, оперуючи вже такими термінами на означення його різновидів, як роман античний і середньовічний, християнський і лицарський, гумористичний і злодійський, дидактично-сентиментальний і педагогічний, а також сучасний, тобто суспільно-психологічний. За «багатством сюжетів і тем» він виділив романи історичні (сюжет запозичено з минулого) та побутові (зображено сучасне життя і побут). В.Домбровський окреслив етапи історичного розвитку роману, також ідучи за схемою І.Франка, але систематизував, зрозуміло, значно більшу кількість творів з різних національних літератур [21, c.347]. Як знаємо, найчисленнішу групу різновидів роману виділяють на основі тематичної парадигми: авантюрно-пригодницький; авантюрно-філософський; біографічний (автобіографічний); виробничий; воєнний; детективний; еротичний; історичний; лицарський; любовний; любовно-авантюрний; любовно-сімейний; морально-описовий; морально-повчальний; науково-фантастичний; побутовий; політичний; популістський; пригодницький; психологічний; роман-випробування; роман-виховання; роман-подорож; роман про сучасність; селянський; сімейний; соціальний; соціально-кримінальний; соціально-побутовий; соціально-психологічний; тенденційний; фантастичний; шпигунський. Вони і визначають певні спільні риси для творів цього піджанру, а саме: - події, відображені у романі, відбуваються у колоніальних і залежних країнах; у всіх антиколоністських романах фігурують образи представників імперіалістичних кругів (Пайл «Тихий американець»; Уінтроп Еліот у романі Н.Льюіса «Вулкани над нами»).Роман Г.Гріна «Тихий американець» належить до соціально-політичних романів, але є в цьому творі і ще одна сюжетна лінія, що викликає інтерес у читачів. Цей звязок двох людей, різних за національністю, віком, культурою, світосприйняттям, почався як типовий «колоніальний» роман, необтяжлива і недорога любов без якого б то не було майбутнього. Саме ж суперництво між Фаулером і Пайлом допомагає читачеві глибше зрозуміти характери обох ПЕРСОНАЖІВГ.Гріна. На самому початку роману, вже у розмові Фаулера і Фуонг автор натякає, як по-різному ставилися до дівчини американець і англієць: один хотів змінити її, хоча й обіцяв одружитися. Безвихідне становище, в якому часто опиняються герої Г.Гріна (Скобі з роману «Суть справи», падре з «Сила і слава», Фаулер («Тихий американець») і т.д.), дозволяє автору яскравіше відтінити незадоволеність власним життям, засумніватися в правильності зробленого вибору.Поряд із терміносполукою «колоніальна література» (до неї можемо віднести названий вище твір Г.Гріна) у західному літературознавстві побутує поняття «антиколоніальний». Плаушевська,згодом таке визначення дає цілому ряду романів британських авторів чеський літературознавець З. Ванчура.Цей же термін застосовують і співавтори підручника «История английской литературы» (1985р.) Н.П. Антиколоніальний роман дає широку і правдиву картину побуту, звичаїв, соціального розшарування місцевого населення, створює цілу низку реалістичних і глибоко диференційованих образів. Цей звязок двох людей, різних за національністю, віком, культурою, світосприйняттям, почався як типовий «колоніальний» роман, необтяжлива і недорога любов без якого б то не було майбутнього. У творі Грема Гріна «Тихий американець» в основі кожної людської історії лежить прагнення героя до сомовизначення, до пошуку сенсу життя.
Вывод
Термін «антиколоніальний» майже не використовується у західному літературознавстві. Частіше тут фігурує терміносполука «колоніальна література», якою окреслюють твори англомовних письменників про колонізовані країни. Поряд із терміносполукою «колоніальна література» (до неї можемо віднести названий вище твір Г.Гріна) у західному літературознавстві побутує поняття «антиколоніальний».
У науці про літературу словянських народів побутує саме термін «антиколоніальний роман». Літературознавці чітко увиразнюють його характерні риси.
Вперше активно оперує цим терміном О.В. Плаушевська,згодом таке визначення дає цілому ряду романів британських авторів чеський літературознавець З. Ванчура.Цей же термін застосовують і співавтори підручника «История английской литературы» (1985р.) Н.П. Михальська та Г. В. Анікін (стаття про творчість Г.Гріна).
Антиколоніальний роман дає широку і правдиву картину побуту, звичаїв, соціального розшарування місцевого населення, створює цілу низку реалістичних і глибоко диференційованих образів. Дія післявоєнних антиколоніальних творів англійських письменників відбувається в різних частинах світу. В основу сюжету покладено, зазвичай, історію англійця, який на власному досвіді переконується в ганебній несправедливості політики великих імперіалістичних держав щодо малих країн.
Роман Г.Гріна «Тихий американець» - один з найбільш значних творів антиколоніальної літератури. Реалізм «Тихого американця» грунтується на художньому освоєнні найважливіших соціально-політичних процесів часу, реалістична позиція автора - в засудженні колоніальних війн, у викритті війни.
Роман «Тихий американець» є яскравим протестом Г.Гріна проти колоніальної, загарбницької війни західної цивілізації у Вєтнамі. У своєму романі Г.Грін показує реальні картини наслідків, які несе ця війна для її жителів, він намагався донести до всіх злочин, скоєний проти свободи і щастя цілого народу.
Багато сторінок в романі присвячено історії стосунків Фаулера і вєтнамської дівчини Фуонг. Цей звязок двох людей, різних за національністю, віком, культурою, світосприйняттям, почався як типовий «колоніальний» роман, необтяжлива і недорога любов без якого б то не було майбутнього. Але поступово почуття англійського журналіста переростають в щиру симпатію, глибоку прихильність. Герой шукає в любові до Фуонг порятунку від самотності. Красива і ніжна дівчина, її миле щебетання, її ненавязлива увага необхідні Фаулеру. Це єдиний сонячний промінь у суцільному мороці його існування, позбавленого сенсу. Але Фаулеру з його схильністю аналізувати людські характери і стосунки, з його безжально тверезим розумом важко тішити себе ілюзією, що «екзотична пташка» Фуонг дійсно кохає його. Дівчина погодилася на двозначне становище коханки, бо мріє зрештою вийти заміж за англійця. Їй хочеться покинути свою змучену війною країну і оселитися в розкішному світі сріблястих висотних будівель зі скла та бетону, довгих лімузинів, затишних вілл, у світі, про який вона знає з голлівудських фільмів і бульварних романів. Як не боляче, Фаулер усвідомлює це, хоч і примушує себе ні про що не думати.
Художня своєрідність роману Грема Гріна заснована на зіставленні та протиставленні двох головних дійових осіб. Любовний сюжет допомагає максимально глибоко розкрити їх характери - боротьба за серце Фуонг поставила Пайла і Фаулера обличчям до обличчя і змусила розкрити свою справжню сутність.
У творі Грема Гріна «Тихий американець» в основі кожної людської історії лежить прагнення героя до сомовизначення, до пошуку сенсу життя. У кожного героя свій шлях і своя істина. Таким чином, для Фаулера - сенс життя вбачається у відплаті. За Г.Гріном, людина сама обирає свою долю і сама є першопричиною всіх життєвих пригод на своєму шляху. Через замкнутість у своєму світі і сконцентрованість на особистих переживаннях герої, як правило, самотні та покинуті. Однак романи Грема Гріна написані з надією на краще. Оптимістичний характер розповіді письменника повязаний з вірою в людину, в її творчу силу. Співчуття і любов до ближнього є тією істиною, до якої вони прагнуть.
Таким чином, можна констатувати, що герої Г.Гріна, дотримуючись тих чи інших філософських поглядів і суджень, міцно привязані до морального вибору, який протягом усього ходу романної розповіді здійснюється неодмінно і повсякчас. А це, в свою чергу, є одним із найбільш характерних ознак екзистенціалізму у світовій літературі.
У своїх філософських романах Г.Грін звертається до трагічних подій сучасності, до питань сутності людини та її моральності. Автор вбачає абсурдність у житті, що веде за собою безвихідь і невдоволеність, тому що людина існує в світі хаосу. Філософія екзистенціалізму має яскравий морально-етичний характер, мобілізує людей на формування активної життєвої позиції.
Враховуючи значний внесок Г.Гріна в англійську реалістичну літературу, його творчий доробок вивчається на лекційних курсах з історії англійської літератури XX ст., спецкурсах, спецсемінарах у ліцеях, гімназіях, ВНЗ ІІІ ? IVРІВНІВ акредитації. Творчість Г.Гріна також розглядається на лекційних та практичних заняттях з курсу «Історія зарубіжної літератури ІІ половин ХХ століття» (ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет ім. Григорія Сковороди»).
На основі аналізу творчої спадщини видатного англійського письменника Грема Гріна, можна зробити висновок, що творчість останнього може вивчатися студентами-філологами в контексті розвитку англійської літератури ХХ століття і творчості найбільш значних письменників цієї доби. Періодизація його творчості дає можливість виділити концепцію автора і літературні принципи, за яким він працював. При подачі матеріалу лекторові слід зауважити те, що талант письменника не можна оцінювати однозначно, адже існує низка не схожих одне на одного тверджень стосовно його творчості. Твори, які варто було б в першу чергу розглянути на лекційних або семінарських курсах ? це його два основних романи, які написані в різні періоди життя автора ? «Тихий американець» (1955) та «Комедіанти» (1966). Тому матеріали магістерського дослідження можуть бути використані при підготовці викладача до заняття з літератури ХХ століття.
Список литературы
1. Аверинцев С. Послесловие к роману «Сила и слава». //Иностр. лит. -1987.-№2.- С. 166-168.
2. Алякринский О. Опыт о человеке //Новый мир. 1988. - № 5. - С. 241-245.
3. Аникин Г.В., Михальская И.П. История английской литературы. - М.: Высшая школа, 1975. - С. 479 - 484.
4. Аникин Г.В. Психологический роман Грэма Грина; Трагический роман Грэма Грина; Антиколониалистский роман Грэм Грина /В кн.: Г.В. Аникин. Современный английский роман: (Пособие к спецкурсу для студентов филол. фак.). Свердловск: Урал. гос. ун-т им. Горького, 1971. - С. 117-185.
5. Аникст А. Грэм Грин и его роман «Суть дела» /Грин Г. Суть дела. М., 1961.-С. 286-302.
6. Ассулин П. Грин, хвала нелояльности! //Литературная учеба 1990 - №1. - С. 174 - 179.
7. Бернадська Н. І. Теорія роману як жанру в українському літературознавстві [Текст]: дис...д-ра філол. наук: 10.01.06 / Бернадська Ніна Іванівна; Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. - К., 2005. - 425 арк.
8. Бэлза Св. Грэм Грин о нас и о себе //Лит. газ. 1987. - 25 нояб., № 48. -С. 15.
9. Бэлза Св. Новые путешествия по «Гринленду» //Лит. газ. 1983. - 19 окт., № 42. - С. И.
10. Бэлза С.И., Палиевский П.В. Грэм Грин /Английская литература: 1945-1980 /Отв. ред. А.П. Саруханян. М., 1987. - С. 102-117. - (ИМЛИ им. A.M. Горького. АН СССР).
11. Ванчура З. Двадцать лет английского романа (1945 - 1964). Пер. с чешского. М. - Высшая школа 1968. - 116 с.
12. Ватченко С.О. У джерел англійського антиколоніального роману: Творчі пошуки Афри Бен у романтичній прозі. - К.: Наукова думка, 1984. - 285 с.
13. Владимирова Н.Г. Становление жанра романа в творчестве Г. Грина //Жизнь и судьба малых жанров. Иваново, 1996. - С. 277-283.
19. Грэм Грин. Избранное: Сборник / Сост. и предисл. Г. Анджапаридзе. -М.: Радуга, 1990. - 608 с.
20. Днепров В.Д. Вера и безверие /В кн.: Днепров В.Д. Литература и нравственный опыт: Размышления о современной зарубежной литературе. Л., 1970. - С. 260-325.
21. Домбровський В. Українська стилістика і ритміка. Українська поетика. - Мюнхен, 1993.
22. Дубинская А. Во имя человечности. // Октябрь. 1957. № 2. С. 220-223.
23. Зверев А. Крупным планом: Парадоксы Грэма Грина /Зверев А. Дворец на острие иглы: Из художественной прозы XX века. М., 1989. -С. 198-228.
24. Ивашова В.В. Английская литература XX в. - М.: Просвещение, 1967.
25. Ивашова В.В. Парадоксы сознания: Грэм Грин в свете его последних публикаций. // Вопросы литературы. - 1979. - № 2 - С. 77 - 78.
26. Кытманова Е.А. Романы Г.Грина 1930-х 40-х годов. Творческая эволюция. Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата филологических наук. М, 2001.
27. Плаушевская Е. В.Антиколониальный и антиимпериалистический роман Джеймса Олдриджа 40-х - начала 50-х годов [Текст]: Автореферат дис... кандидата филологических наук / МВО СССР. Львовский гос. ун-т им. Ив. Франко. - Львов: 1958. - 15 с.
28. Симоненко І.П. Нові часи - нові герої: про англійський антиколоніальний роман / І. П. Симоненко; АН Української РСР, Ін-т літератури ім. Т.Г. Шевченка ; відп. ред.: Д. В. Затонський . - К.: Наукова думка, 1970. - 224 с.
29. Скороденко В. Английский детектив в трех лицах //Английский детектив. Минск, 1984. - С. 3-14.
30. Соловьева Н.М. Ранний период творчества Грэхема Грина: (30-е годы) //Черновицкий гос. ун-т. Научная сессия, 22. Секция романо-германской филологии. Тезисы докладов (июль). Черновцы, 1966. - с. 111-115.
31. Соловьева Н.М. Ранний период творчества Грэхема Грина: (30-е годы) //Черновицкий гос. ун-т. Научная сессия, 22. Секция романо-германской филологии. Тезисы докладов (июль). Черновцы, 1966. - с. 111-115.
32. Соловьева Н.М. Творческий путь Грина-реалиста: Автореферат дис. канд. филол. наук. Киев: КГУ, 1970. - 23 с.
33. Сорокина В. «Я был автором рассказов» //Литературная учеба. 1984. -№ 6. - С.214-218.
34. Спектор А.Л. Исторический роман. История и теория. Душанбе: ДГПИ, - 1988. - 123 с.
35. Степанян Е., Степанян К. Между Гамлетом и Дон Кихотом: Размышления над книгами Мартина Вальзера и Грэма Грина //Иностр. лит. 1985. - № 2. - С. 172-178.
36. Танажко Л.Г. Английский антиколониальный роман и послевоенные романы Г. Грина //Учен. зап. Пермск. Ун-та. № 270: Проблемы прогрессивной литературы Запада XVIII-XX веков. - С. 310-326.
37. Танажко Л.Г. Эволюция творческого метода Грэма Грина. Автореферат дис. кан. филол. наук. Донецк: Донецкий гос. ун-т. - 1972. - 21 с.
38. Танажко Л.Г. Психологические проблемы в «развлекательных историях» Грэма Грина. // Проблемы метода и стиля в прогрессивнойлитературе Запада 20 века. Пермь, 1968. - С. 227-244. - (Ученые записки Пермского государственного университета. № 188).
39. Филюшкина С.Н. Герой и проблема нравственной ориентации автора в современном английском романе //Формы раскрытия авторского сознания: (На материале зарубежной литературы): Межвуз. сб. научн. тр. Воронеж, 1986. - С.91-99.
40. Филюшкина С.Н. Грэм Грин романист: Автореферат дис. канд. филол. наук. - М.: МГУ, 1969. - 18 с.
41. Филюшкина С.Н. Деталь в романах Грэма Грина //Вопросы поэтики литературы и фольклора. Воронеж, 1974. - С. 139-151.
42. Филюшкина С.Н. Жанр детектива в творчестве Грэма Грина: (Романы конца 30-х 40-х годов) //Вопросы литературы и фольклора. -Воронеж, 1973.-С. 139-152.
43. Филюшкина С.Н. Испанские мотивы в романе Г. Грина «Монсеньор Кихот» //Вестник Воронеж, гос. ун-та. Сер. 1. Гуманит. Науки. -Воронеж, 1997.-Вып. 2.-С. 118-124.
44. Филюшкина С.Н. Роман Грэма Грина «Человек внутри»: (К вопросу об особенностях художественного метода). //Проблемы метода и стиля в прогрессивной литературе Запада XX века. Пермь, 1968. - С. 227-244. -(Ученые записки Пермского гос. университета №188).
45. Филюшкина С.Н. Сюжет и функция рассказчика в романе Г. Грина «Комедианты» //Сюжет и фабула в структуре жанра. Калининград, 1990.-С. 103-111.
46. Фридштейн Ю. Памяти Грэма Грина: Литературно-библиографический коллаж//Диапазон. 1991. -№ 3. - С. 9-15.
47. Шахова К.А. Грэхем Грин. Антиколониальные романы // Литература Англии. XX век. - Киев, 1987. - С. 210-237.
48. Barat U. Fictions about Fiction: Graham Greenes «Our Man in Havana» and R.K. Narayanas «Talkative Man» //Lit. Criterion. Banglore, 1994. Vol. 29 №3.-P. 23-26.
49. Burgess A. The Greene and the Red: politics in the Novels of Graham Greene /Burgess A. Urgent Copy: Literary Studies. - London; New York, 1968.-p. 13-20.
50. DEVITIS A. A. Religious Aspects in the Novels of Graham Greene / The Shapeless God: Essays of Modern Fiction /Ed. by H.J. Mooney, Jr. a. Th. F. Staley. Pittsburg, 1968. - P. 41-67.
51. Diakonova N. Graham Greene and the Art of the Short Story / Труды no романо-германскойфилологии. Тарту, 1977. - Вып. 426, С. 3-12.
52. Douglas Kerr. Three ways of going wrong: Kipling, Conrad, Coetzee. The modern language review. - Vol.95, №1 (Jan.,2000), pp.18-27.
53. Eagleton Т. Reluctant Heroes: the Novels of Graham Greene / Eagleton T. Exiles and Emigres: Studies in Modern Literature. London; New York, 1970.-P. 108-137.
54. Foster J. Gertrud Von le Fort and Graham Greene: The Paradox of Christianity /Affinities: Essays in German and English Literature. London,1971.-P. 321-329.
55. Gestures of Reconciliation: Three novels of colonial war. - Moutinho, Maria Isabel. - School of Historical and European Studies. - Mots Pluriels, April(13): 1-8. - 2000.
56. Graham Greene Some Critical Considerations /Ed. By R.O. Evans. -Lexington: Univ. of Kentucky press, 1963. XVIII, 286p.
57. Graham Greene: A Revaluation: New Essays /Ed. By J. Meyers. New York: St. Martins Press; London: Macmillan, 1990. - XII, 205p.
58. Habachi R. Le Sens de la Pitie dapres le «Fond du Probleme» de Graham Greene/ Habachi R. Le Temps de la Pitie. Depassement de labsurde. -Beyrouth: Les Cahiers d" aujourdhui, 1956. Vol. 2, P. 81-114.
59. Hall J.W. Efficient Saints and Civilians: Graham Greene /Hall J.W. The Lunatic Giant in the Drawing Room: The British and American Novel since 1930. -Bloomington; London, 1968.-P. 111-123.
60. Johnstone R. The Catholic Novelist I: Graham Greene / Contemporary1.terary Criticism. Vol.72, P. 157-163.
61. Jones G. C. Graham Greene and the Legend of Peguy //Comparative Literature. Eugene, Oreg, 1969. - Spring. - P. 138-145.
62. Jones G. C. Leon Bloy et Graham Greene: Linfluence de la «Femme pauvre» sur «The End of the Affair» //Revue de litterature comparee. Paris, 1970. - №4.- P. 540-546.
63. Karl F.R. Graham Greenes Demonical Heroes / Karl F.R. A Readers Guide to Contemporary English Novel. New York; London, 1960. - P. 85107.
64. M. Keith Booker. Colonial Power, Colonial Texts: India in the Modern British Novel. Ann Arbor: U of Michigan P, 1997. - 239 pp.
65. Smith G. The Achievement of Graham Greene. Brighton, Sussex: Harvester press; Totowa, N.J.: Barnes a. Noble books, 1986. - 228p.
66. Spurling J. Graham Greene. London: Methuen, 1983. - 80p. -(Contemporary writers).
67. Stratford Ph. Faith and Fiction: Creative Process in Greene and Mauriac. -Notre Dame, Ind.: Univ. of Notre Dame press, 1964. XIII, 346p.
68. Thomas B. An Underground Fate: The Idiom of Romance in the Later Novels of Graham Greene. Athens: Univ. of Georgia press, 1988. - XIX, 232 p.
69. Wolfe P. Graham Greene: The Entertainer. Carbondale; Edwardsville: Southern 111. Univ. press; London; Amsterdam; Feffer a. Simons, 1972. - IX, 181p.1.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
