Проведення аналізу методологічних підходів та історіографічної й джерельної бази дослідження творчості С. К’єркеґора. Розкриття загальної концепції буття людини у філософії автора шляхом осмислення та інтерпретації концептуальних засад екзистенції людини.
В епоху втрати самоідентичності, невпевненості у майбутньому, людина перебуває у пошуку духовних засад, які б допомогли їй подолати відчуття перманентності кризового стану сучасного суспільства. Глибинні аспекти буття людини, питання її самоідентифікації та самоздійснення на основі духовного самовизначення належать до провідних у творчості Кєркеґора. У контексті не тільки загальнокультурних процесів, але й безпосередніх життєвих проблем окремішнього індивіда, філософська концепція Кєркеґора постає як формотворча парадигма виходу людини до автентичних джерел своєї природи, до формуючих потенцій духовного світу у екзистенційному єднанні з Богом. У даному дослідженні, спираючись насамперед на тексти оригінальних праць данського мислителя, а також на коментаторські праці вітчизняних та іноземних авторів, виокремлено й докладно проаналізовано як суттєві складові, так і цілісну концепцію екзистенції С. Кєркеґора. розкрити загальну концепцію буття людини у філософії С.У вступі до дисертації обґрунтовується актуальність проблематики філософського аналізу концепції людської екзистенції Сьорена Кєркеґора, визначаються мета, предмет, завдання та методи дисертаційного дослідження; сформульовано наукову новизну положень, які виносяться на захист; окреслюється теоретична та практична значущість дисертаційної роботи; наводиться перелік апробацій результатів дослідження, подана структура роботи. Бонгьоффера; сутність виявів окремих стадій існування людини; рецепція проблематики кєркеґорівських ідей в сучасності, питання комунікації та інші) висвітлено у розвідках Н. Естетична стадія людського існування втілює таку ієрархію системи цінностей, де головними є: центрація світовідношення на індивідуальному Я, що тим самим різко обмежує можливість інших взаємодій зі світом; акцент на відчуттях, емоціях та імпульсах, на особистих переживаннях, враженнях, насолоді, униканні нудьги, монотонності, рутини і, що дуже важливо, - сумнівів, задоволенні миттєвих примх, моді, концентрації на зовнішньому вигляді, відкиданні інституції шлюбу на противагу до стану романтичної закоханості, коли бачиться сутність жінки як джерела насолоди, а любов тотожна поганському еросу і дефініюється лише як еротичний досвід. У рецепції на суспільство естетична свідомість проявляється у домінуванні рефлексії та проникливості, коли люди прагнуть пристосуватися до певних видів благопристойності, використовуючи штампи і зразки дріб’язковості та користолюбства, що веде до втрати істинних ідеальних цінностей і прагнень і все зводиться до нудьги. Люди починають шукати різні способи подолання універсальної нудьги.У висновках сформульовано основні результати дисертаційного дослідження, які можна звести до таких позицій: Сьорен Кєркеґор сформулював основні екзистенціали людського існування, які справили подальший вплив на “філософію життя”, екзистенціалізм, діалектичну теологію, постмодернізм. Концепція людської екзистенції Кєркеґора втілює саморефлексійну діяльність людини на основі морально-духовних вартостей і є виразником антиманіпуляторної інтенції людини в поєднанні зі свобідним вибором власного існування. Екзистенціал “вибору” прирівнюється до закону, сутність якого полягає в наступному: якщо людина свідомо ним не користується, то він діє без її участі, і всі наслідки стають наслідками в житті людини. Головні характеристики філістерської та естетичної стадій (корисливість, зануреність в емпірію, замкненість на власному житті, нівелювання моральних цінностей, страх перед вибором і відповідальністю, емоційність, прагнення до найперше фізичних й чуттєво-тілесних насолод) якнайповніше виражають стан сучасного суспільства. Проміжні стадії іронії та гумору відіграють особливу роль у проходженні становлення екзистенції, втілюючи собою існування в категорії можливості, спонуку до свобідного визначення свого місця у світі, до актуалізації можливості.
План
2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
Вывод
У висновках сформульовано основні результати дисертаційного дослідження, які можна звести до таких позицій: Сьорен Кєркеґор сформулював основні екзистенціали людського існування, які справили подальший вплив на “філософію життя”, екзистенціалізм, діалектичну теологію, постмодернізм.
Концепція людської екзистенції Кєркеґора втілює саморефлексійну діяльність людини на основі морально-духовних вартостей і є виразником антиманіпуляторної інтенції людини в поєднанні зі свобідним вибором власного існування.
Конституюючим фактором екзистенції артикулюються духовні пріоритети та імперативи, сила устремління та цілепокладання.
Парадигма кєркеґорівського мислення може дефініюватися як філософія внутрішньої сутності людини.
Головною метою концепції Кєркеґора є сприяння розвінчанню ілюзій, в яких перебуває людство, що називає себе християнським, а насправді існує в межах філістерської, естетичної чи, щонайбільше, етичної сфери.
Екзистенціал “вибору” прирівнюється до закону, сутність якого полягає в наступному: якщо людина свідомо ним не користується, то він діє без її участі, і всі наслідки стають наслідками в житті людини.
Можливістю здійснення екзистенції є вічність, оскільки екзистенція є рухом, що передбачає неперервність, яка є вічністю.
Загальна парадигма екзистування конституюється за такою схемою: нульова (обивательська, філістерська) сфера - естетична сфера - конфініум іронічного - етична сфера - конфініум гумору - релігійна сфера.
Головні характеристики філістерської та естетичної стадій (корисливість, зануреність в емпірію, замкненість на власному житті, нівелювання моральних цінностей, страх перед вибором і відповідальністю, емоційність, прагнення до найперше фізичних й чуттєво-тілесних насолод) якнайповніше виражають стан сучасного суспільства.
Проміжні стадії іронії та гумору відіграють особливу роль у проходженні становлення екзистенції, втілюючи собою існування в категорії можливості, спонуку до свобідного визначення свого місця у світі, до актуалізації можливості.
Кєркеґор позиціонує проходження внутрішніх ступенів росту через відштовхування від негативних екзистенціалів (страх, відчай, страждання, випробування і ін.) до позитивного їх сприйняття, оскільки саме такий метод є базисом для осягнення життя без страху та відчаю.
Розкривається взаємозвязок між стадіями і доводиться, що кожна наступна, вища сходинка не є анігіляцією попередньої, але переведенням якостей нижчої ланки на новий рівень.
Актуалізовано необхідність внутрішнього екзистенційного становлення в нинішніх умовах з огляду на критичну духовну ситуацію сучасного етапу розвитку суспільства.
Прослідковано впливи стадіальної концепції Сьорена Кєркеґора на представників філософських течій ХХ століття, зокрема естетичної стадії у постмодернізмі, етичної - в екзистенціалізмі, релігійної - у діалектичній теології та релігійному екзистенціалізмі.
ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИСВІТЛЕНІ АВТОРОМ У НАСТУПНИХ ПУБЛІКАЦІЯХ
1.Онищук Оксана. Ціннісні орієнтації людського існування у філософії Сьорена Кєркегора // Збірник наукових праць ДДПУ “Людинознавчі студії”. - Вип.10. - 2004. - С.180-190.
2.Онищук Оксана. Антиномія віри і розуму в екзистенційній філософії Сьорена Кєркеґора // Філософські пошуки. Пізнання: епістемологічний, онтологічний та соціальний виміри. - Вип. ХІХ. - Львів-Одеса, 2005. - С.261-269.
3.Онищук Оксана. Контроверзи екзистенційного вибору у філософській творчості творчості С. Кєркеґора // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету ім.. В. Гнатюка. Серія: Філософія. - №13, 2005. - С.22-26.
4.Онищук Оксана. Духовна ситуація часу та філософська позиція С. Кєркеґора // Актуальні філософські та культурологічні проблеми сучасності. - Вип. 17. - Київ, 2006. - С. 269-274.
5.Онищук Оксана. Непряма комунікація як метод філософії Сьорена Кєркеґора // Збірник наукових праць ДДПУ “Людинознавчі студії”. - Вип. 16. - 2007. - С. 54-64.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
