Створення системи заповідних об’єктів на основі категорій поліфункціонального типу. Аналіз заповідних об’єктів, на яких ґрунтується функціонування екомережі загальноєвропейського, регіонального рівня. Біотоп як основна одиниця оцінки заповідних об’єктів.
При низкой оригинальности работы "Концепція формування системи заповідних об"єктів з метою збереження біорізноманіття України на екологічних засадах", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Незважаючи на спільні принципи, що визначали кінцеву мету збереження природи, способи і форми її реалізації на Заході і в СРСР були різні: в СРСР основний акцент робився на заповідники (охорона від людей), а в США і Західній Європі - на національні парки (охорона для людей). В Україні прийнята «Програма перспективного розвитку заповідної справи в Україні» (1994), а також інші загальнодержавні програми: «Про природно-заповідний фонд України» (1992), «Про заходи щодо дальшого розвитку природно-заповідної справи в Україні» (2005), що передбачають визначення стратегії розвитку заповідної справи та оптимізацію мережі заповідних обєктів, однак кардинальних якісних новації у ній немає. Щоб досягти такого рівня, слід розробити відповідну концепцію, модель на основі сучасних досягнень природничих наук, а на її основі - стратегію, кінцевою метою якої має стати запровадження гнучкої системи заповідних обєктів, що репрезентували б усе різноманіття природних екосистем, забезпечували б функціонування екомережі, охоплювали б площу до 15 % території України і таким чином забезпечували б збереження біорізноманіття на всіх рівнях існування живого. Для порівняння категорій заповідних обєктів України та ЄС звернемося до категоризації МСОП, яка включає сім категорій, що мають різну мету, обсяг завдань та режим охорони (див. табл.): Іа - природні резервати, що передбачають суворий режим охорони (strict nature reserve); lb - природні заповідники; ІІ - національні парки; ІІІ - памятки природи; IV - резервати збереження природи (заказники); V - охоронюваний ландшафт або охоронювана морська акваторія (в Україні відсутні, певною мірою за винятком філофорного поля Зернова); VI - території збалансованого використання природних екосистем (біосферні резервати). Якщо 50-80 років тому, за наявності державної власності, колективних господарств (колгоспів та радгоспів) така форма організації заповідників добре вписувалася в загальну структуру суспільних відносин, економічного укладу, то тепер складається цілком інша суспільно-політична і економічна формація, інтенсивно розвивається ринкова економіка, потужними стають агрофірми, фермерські господарства та організації, які здатні себе забезпечувати фінансово, а держава і охоронні відомства не в змозі забезпечити заповідники достатнім фінансуванням, співробітників житлом, транспортом, через що фахівців відповідного рівня в заповідниках часто просто немає.
Список литературы
заповідний екомережа біотоп
1. Stoyko S.M. Scientific basis of the protected areas organization and their functional classification in the USSR. Bulletin of the Siberian Department of the Academy of Sciences of the USSR. Biology. 1972. 5(1): 3. [Стойко С.М. Научные основы организации заповедных территорий и их функциональная классификация в СССР. Изв. Сиб. отд. АН СССР. Сер. Биол. наук. 1972. Т 5, № 1. С. 3-11.]
2. Didukh Ya.P., Cherinko P.M. The concept of forming a national network of Transboundary Biosphere Reserves (TBR) in the context of the Ukraines transition to sustainable development. In: National Environmental Policy in the Context of European Integration of Ukraine: Proc. Int. Conf. (Oct. 27, 2010, Kyiv). P. 25-30.[Дідух Я.П., Черінько П.М. Концепція формування національної мережі транскордонних біосферних резерватів (ТБР) у контексті забезпечення умов переходу України до сталого розвитку. В кн.: Національна екологічна політика в контексті європейської інтеграції України: матер. міжнар. конф. (Київ, 27 жовтня 2010 р.). С. 25-30.]
3. Didukh Ya.P., Parchuk G.V. Current status and prospects for biosphere reserves network development in Ukraine. Proceedings of the State Natural History Museum. 2004. 20: 19.[Дідух Я.П., Парчук Г.В. Стан та перспективи розвитку мережі біосферних резерватів в Україні. Наукові записки Державного природознавчого музею. 2004. Т 20. С. 19-24.]
4. Didukh Ya.P. Reserves of Ukraine: what is its future? Zapovidna sprava (Nature Reservation). 2014. (1): 5.[Дідух Я.П. Якими повинні бути заповідники? Заповідна справа. 2014. № 1. С. 5-7.]
5. Costanza R., DARGE R., de Groot R., Farber S., Grasso M., Hannon B., Limburg K., Naeem S., ONEILL R.V., Paruelo J., Raskin R.G., Sutton P., van den Belt M. The value of the worlds ecosystem services and natural capital. Nature. 1997. 387: 253.
6. Kumar P. (Ed.) TEEB: The Economics of Ecosystems and Biodiversity Ecological and Economic Foundations. (London, Washington: Earthscan, 2010).
7. Costanza R., de Groot R., Sutton P., van der Ploeg S., Anderson S.J., Kubiszewski I., Farber S., Turner R.K. Changes in the global value of ecosystem services. Global Environmental Change. 2014. 26: 152.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
