Концепція ефективної конкуренції Й. Шумпетера - Реферат

Історії й методології економічного аналізу присвячено такі його праці, як «Суть і основний зміст теоретичної політекономії» (1908), «Історія економічного аналізу» (1954), економічній динаміці - «Теорія економічного розвитку» (1912), теорії суспільного розвитку - «Капіталізм, соціалізм і демократія» (1942). Австрійський вчений Й.Шумпетер обєктом свого дослідження зробив науково-технічний та технічно-економічний прогрес і на цій основі відкрив та обґрунтував якісно новий тип економічного розвитку - інноваційний. Саме він запровадив у наукове використання категорію «інновація», розуміючи під цим не просто нововведення, а зміну технології виробництва, доводячи, що інновацією є не кожне нововведення, а лише таке, яке зумовлює вдосконалення технології, її перехід на новий, вищий ступінь розвитку. Створення Шумпетером теорії якісно нового інноваційного типу розвитку є визначним внеском в економічну теорію, що докорінно змінило традиційні уявлення про економічний розвиток, економічне зростання. Кендрік показали, що саме науково-технічне вдосконалення виробництва зумовило зростання валового національного продукту США темпами, вищими від сумарних темпів збільшення обсягів використаних ресурсів праці та капіталу.На основі наукових досягнень, найголовнішим з яких можна вважати заміну парової енергії електричною, відбуваються значні технічні зрушення у виробництві, зявляються нові галузі промисловості, змінюється її структура. Розвиток останнього може відбуватись тільки на базі крупних підприємств, які забезпечують найбільш високу економію ресурсів завдяки ефекту масштабу і, одночасно, мають фінансові можливості для впровадження нової техніки і технології. Економісти-класики ніколи не ставили перед собою завдання вивчення реальної ринкової поведінки економічних субєктів, оскільки предметом їхніх досліджень були глибинні, сутнісні економічні процеси, а не конкретні форми їх прояву. Предметом дослідження представники неокласичного напряму визначили "чисту" економіку, або економіку загалом, абстраговану від історичних і національних форм, від типів і форм власності. Основною метою своїх досліджень представники неокласичного напряму вважали визначення найзагальніших закономірностей раціонального господарювання підприємств за умов вільної конкуренції, обґрунтування природних законів, що лежать в основі цінності, цін, прибутку і заробітної плати, а також законів розподілу продуктів, що, у свою чергу, дасть змогу визначити найважливіші принципи рівноваги економічної системи.Йозеф Шумпетер у праці "Теорія економічного розвитку" (1911) аналізував ринковий механізм як позитивну взаємодію сил конкуренції і монополії на противагу неокласичному принципу протиставлення конкуренції і монополії. Шумпетер називає таку економічну ситуацію і такий прибуток статичними, а конкурентну боротьбу неефективною, оскільки за цих умов не можна гарантувати, що виробництво й справді досягне якісно нового рівня. Вона не звязана з традиційним ціноутворенням, з досягненням верхньої межі рентабельності, а означає змагання в усіх сферах діяльності, вона відкриває нові можливості для вдосконалювання умов виробництва, змінює структуру взаємовідносин між виробниками, структуру попиту і пропозиції, умови формування витрат виробництва й цін. Конкуренція стимулюється тяжінням підприємця-новатора до отримування надприбутків за рахунок переваг, набутих не зменшенням витрат, а внаслідок повного усунення конкурента з ринку: конкурент-новатор руйнує навіть можливіть існування інших конкурентів. За умов досконалої конкуренції стимул до технічного прогресу стає дуже слабким, бо надприбуток від інновацій швидко ліквідується конкурентами, які не витрачаються на розробки та впровадження нововведень, але негайно їх переймають.Шумпетер - один із найвидатніших і найоригінальніших учених-економістів першої половини XX ст., творчість якого справила істотний вплив на основні напрями сучасної економічної науки. Він приділив основну увагу проблемам динамічного розвитку економіки, що дало можливість започаткувати дослідження економічної динаміки на противагу статичному аналізу, характерному для неокласичної школи. Інновації, нововведення і підприємництво в системі поглядів Шумпетера набувають зовсім нового звучання як фактори економічного зростання. На думку вченого поширення нововведень та економічне новаторство, тобто підприємництво, визначають економічну динаміку. Шумпетер розвиває функціональний підхід до визначення конкуренції, описуючи роль і функції конкуренції в економіці.

Зміст

Вступ

1. Еволюційна економічна теорія Шумпетера як заперечення неокласичної наукової думки

2. Концепція ефективної конкуренції Й. Шумпетера

Висновки

Список використаної літератури

Й. Шумпетер - один із найвидатніших і найоригінальніших учених-економістів першої половини XX ст., творчість якого справила істотний вплив на основні напрями сучасної економічної науки. Він приділив основну увагу проблемам динамічного розвитку економіки, що дало можливість започаткувати дослідження економічної динаміки на противагу статичному аналізу, характерному для неокласичної школи. Адже його наукова думка виросла із заперечення неокласики, проте не відкидає ЇЇ, а перебуває з нею у взаємодії, що забезпечує їх взаємодоповнення.

Інновації, нововведення і підприємництво в системі поглядів Шумпетера набувають зовсім нового звучання як фактори економічного зростання. На думку вченого поширення нововведень та економічне новаторство, тобто підприємництво, визначають економічну динаміку. Все це дало йому змогу створити міцні підвалини цілісної економічної теорії господарського розвитку, тобто еволюційну економічну теорію.

Шумпетер розвиває функціональний підхід до визначення конкуренції, описуючи роль і функції конкуренції в економіці. Він визначає конкуренцію, як суперництво старого з новим. Нововведення скептично сприймаються ринком, але, якщо їх здійснювати з новаторським підходом, то саме конкуренція виштовхує з ринку старі підприємства. Концепція ефективної конкуренції, на основі інновацій Шумпетера, лежить в основі еволюційної теорії. еволюційний економічний конкуренція шумпетер

Й. Шумпетер довів, що ефективна конкуренція можлива лише за умови динамічної економіки, яка ґрунтується на поширенні новинок у різних формах. Це виробництво нових товарів, застосування нової технології, техніки, освоєння нових ринків збуту, перехід до раціональніших форм організації і методів управління. Визначальне значення в економіці повинна відігравати не конкуренція цін або якості, а конкуренція нововведень, бо саме інновації і підприємництво є головними чинниками формування конкурентних переваг країн. Технологічно розвинені держави здатні досягнути інноваційних переваг при виході на світовий ринок нових наукомістких товарів. Інновації дають можливість отримувати монопольні прибутки державам.

Шумпетер не лише сформулював теоретичні положення і виробив методологічні підходи, на основі яких передбачив багато процесів, що й зумовило його визнання. Головне те, що він розробив теоретико-методологічні засади, на основі яких ми мусимо розкривати особливості тих чи інших соціально-економічних процесів на сучасному етапі. Проте, ефективна економічна політика має бути спрямована не лише на створення умов для новацій та новаторів, а й на підтримання стабільності в країні, щоб не допустити зростання безробіття з його негативним впливом на соціально-економічний розвиток, а також і на зростання "новаторів"

Отже, інноваційно-еволюційна, чи просто еволюційна, економічна теорія, створена Й. Шумпетером, стає все більш поширеною і визначальною в сучасному світі. В його головних працях "Теорія економічного розвитку" (1912), "Економічні цикли" (1939), "Капіталізм, соціалізм і демократія" (1942) та ін. викладені основоположні теоретичні ідеї та методологічні підходи, які визначили формування нової, еволюційної парадигми економічної теорії.

1. Тарасевич В.М., Петруні Ю.Є. Історія економічних вчень. - К. : Центр учбової літератури, 2013. -352с.

2. Шумпетер Й.А. Капитализм, Социализм и Демократия: Пер. с англ. /Предисл. и общ. ред. В.С. Автономова. - М.: Экономика, 1995. - 540 с.

3. Л.Я. Корнійчук, Н.О. Татаренко. Історія економічних учень. - К.: КНЕУ, 1999. - 564с.

4. Золотих І.Б. Історія економічних вчень - К.: Центр учбової літератури, 2013. - 186 с.

5. Агапов И.И. История экономической мысли. Курс лекция - М.: Ассоциация авторов и издателей «Тандем». Из-ство ЭКМОС, 1998. - 248 с.

Размещено на .ru