Концепції кінця історії і проблема альтернативності історичного процесу - Автореферат

В сучасній раціоналістичній філософії історії заперечується існування єдиного трансцендентного субєкта історичного процесу, тобто такого субєкта, котрий, будучи деякою позаісторичною силою, визначає його сенс, мету і спрямованість. Відтак своєрідний «коперніканський переворот» у методології історії робить проблематичним цілісне осмислення історичного процесу, яке, однак, забезпечує ідея кінця історії. Становлення нової парадигми філософсько-історичного мислення сприяє формуванню уявлення про історію як історію-проблему, що потребує певної релятивізації основних категорій, в межах котрих відбувається її осмислення. Звернення до ідеї кінця історії сприяє реконструкції цілісності світогляду та формуванню комплексного підходу до осмислення історичного процесу в умовах новітньої інформаційної революції, що уможливлює особистісну самореалізацію людей в нових історичних реаліях та легітимізацію економічних, політичних, освітніх й інших трансформацій, зокрема, в сучасному українському суспільстві. Обґрунтування актуальності теми дисертації дозволяє сформулювати її основну наукову задачу, яка визначає необхідність адаптації ідеї кінця історії до нових соціально-історичних реалій та наукової картини світу, що має забезпечити включення повязаного з характером людської діяльності феномену історичної альтернативності до зазначеного дискурсу.У вступі обґрунтована актуальність теми дослідження й окреслена основна проблема, висвітлений стан її наукової розробки, сформульовані мета і завдання роботи, визначені обєкт і предмет дисертації, вказані методи дослідження, описано ступінь наукової новизни та практичне значення одержаних результатів, подані відомості про апробацію результатів дослідження та кількість публікацій за темою дисертації.«Постановка питання історичного фіналізму у світовій філософській думці» простежено еволюцію уявлень про кінець історії в історії філософії і виявлено, що практично кожне філософсько-історичне вчення експліцитно чи імпліцитно містить у собі зазначену ідею, що, у свою чергу, свідчить про її значний позитивний світоглядний потенціал. Виходячи з ціннісного критерію, концепції кінця історії класифіковано на дві групи: ті, що розглядають факт завершення історії як позитив (релігійні філософи, Гегель, Маркс); ті, що вбачають в цьому негатив (Бодрійяр, «антисцієнтисти» і частково пізній Фукуяма). В межах сучасної раціоналістичної філософії висувались різноманітні аргументи на користь заперечення як апологетичних («кінець знайомого світу» не є абсолютним кінцем; історія відкрита і в минуле, і в майбутнє; ідея мультикультуралізму як критика позиції євроцентризму), так і телеологічних (практична неможливість сформулювати єдину соціальну мету; моральний аргумент в обох його проявах: людина не є засобом реалізації суспільного блага, як і попередні покоління - лише деякими «сходинками» в історичній ієрархічній «драбині прогресу»; природа суспільного ідеалу є безкінечно змінною; загальною тенденцією історичного процесу є зростання історичної свободи; прогрес можливий, але не обовязковий) варіантів ідеї кінця історії. У другому розділі «Проблема історичної альтернативності в контексті сучасної соціальної філософії» досліджується вплив «коперніканського перевороту» в соціальній філософії на становлення методології історії як однієї із теоретичних форм осмислення історичного процесу; виявляється місце категорії «історична альтернативність» у сучасному філософському та історичному дискурсах, її значення для формування уявлень про відкритість історії в минуле і майбутнє; висвітлюється проблема активності людини як історичного субєкта й можливі варіанти її вирішення. «Проблема активності субєкта в умовах невизначеності історії» розглянуто феномен історичної альтернативності з точки зору кореляції між визнанням варіативності самої історії (наявність вибору між обєктивно існуючими можливостями) та альтернативності в історії (творчість субєкта при створенні нових можливостей) в контексті ідеї відкритості майбутнього.

Основний зміст роботи

1. Панафідіна О. П. Категорія історичного закону і проблема соціального детермінізму / О. П. Панафідіна // Актуальні проблеми духовності : зб. наук. праць / відп. ред. Я. В. Шрамко. - Вип. 7. - Кривий Ріг : Видавничий дім, 2006. - С. 379-388.

2. Панафідіна О. П. Інтелектуальна комунікація як умова ефективності соціального пізнання / О. П. Панафідіна // Актуальні проблеми духовності : зб. наук. праць / відп. ред. Я. В. Шрамко. - Вип. 8. - Кривий Ріг : Видавничий дім, 2007. - С. 162-175.

3. Панафідіна О. Динаміка «соціальних замовлень» та становлення гуманітаристики (на прикладі історичної науки) / О. Панафідіна // Науковий вісник Чернівецького університету : [зб. наук. праць]. - Вип. 350-351. Філософія. - Чернівці : Рута, 2007. - С. 48-52.

4. Панафідіна О. П. Ідея історичного фіналізму у світовій філософській думці / О. П. Панафідіна // Актуальні проблеми духовності : зб. наук. праць / відп. ред. Я. В. Шрамко. - Вип. 9. - Кривий Ріг : Видавничий дім, 2008. - С. 103-125.

5. Панафідіна О. П. Історичні закони та соціальне передбачення / О. П. Панафідіна // Вісник Міжнародного дослідного центру «Людина: мова, культура, пізнання» : щокварт. науков. журнал / укл. : О. М. Холод. - Кривий Ріг, 2007. - Том 11 (1). - С. 208-213.

6. Панафідіна О. Проблема співвідношення історичної детермінованості та можливості вибору / О. Панафідіна // Украина в системе современных цивилизаций: трансформации государства и гражданского общества : материалы Международной научно-практической конференции (Одесса, 23-24 июня 2006 г.). - Одесса : ВМВ, 2006. - С. 239-240.

7. Панафідіна О. Інтелектуальна комунікація та її суспільна роль у розумінні Карла Поппера / О. Панафідіна // Філософія: нове покоління. Раціональність чи раціональності? : Матеріали ІІ Всеукраїнської студентсько-аспірантської філософсько-релігієзнавчої конференції (Київ, 1-3 березня 2007 р.). - К. : Національний університет «Києво-Могилянська академія», 2007. - С. 53-54.

8. Панафідіна О. Новий «коперніканський переворот» у філософії / О. Панафідіна // Тези міждисциплінарної конференції «Трансформація парадигм мислення та концепцій знання під впливом сучасних викликів у загальній, соціальній, практичній і прикладній філософії» (Львів, 29-30 листопада 2007 р.) / відп. за випуск проф. А. Карась. - Львів, 2007. - С. 130-132.

9. Панафідіна О. Світоглядний смисл «коперніканського перевороту» в соціальній філософії / О. Панафідіна // Філософія: нове покоління. Територія революції : Матеріали Всеукраїнської студентсько-аспірантської міждисциплінарної конференції (Київ, 28-29 лютого 2008 р.). - К. : Національний університет «Києво-Могилянська академія», 2008. - С. 46-47.

10. Панафідіна О. П. Майбутнє як філософсько-історична категорія / О. П. Панафідіна // Дні науки філософського факультету - 2008 : матеріали доповідей та виступів Міжнародної наукової конференції (Київ, 16-17 квітня 2008 р.). - К. : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2008. - Ч. ІІІ. - С. 81-82.

11. Панафидина О. П. Экзистенциальный аспект «коперниканского переворота» в социальной философии / О. П. Панафидина // Материалы XV Международной научной конференции студентов, аспирантов и молодых ученых «Ломоносов» (Москва, 10 апреля 2008 г.). - Секция «Философия, политология, религиоведение» / Философский факультет МГУ имени М. В. Ломоносова. - М., 2008. - С. 221-223.