Урахування стану вивченості проблеми МКС, напрямів дослідження, актуальних для сучасного мовознавства. Типи інформації про добро та зло, яка знайшла відображення в російській мовній свідомості, та способи її репрезентації в мовній картині світу.
Вивчення національної мовної картини світу допомагає виявити і специфіку сприйняття дійсності етносом, і особливості лексичної системи. У мовознавстві представлено результати дослідження засобів відтворення картини світу в лексичній системі; окремим напрямом є аналіз індивідуальних мовних картин світу в художніх творах; паралельно, без точок перетину з названими напрямами, вивчаються символи та символізація. Всі передумови для такого аналізу створені: доведена взаємодія загального і окремого, спільного і індивідуального в мові; обгрунтована теза про дію “людського фактора” в мові, і завдання науки полягає в тому, щоб всебічно дослідити форми прояву цієї дії і показати, як вона впливає на відтворення концептуальної картини світу в мові. Актуальність теми дисертаційної роботи зумовлена тим, що вона присвячена дослідженню фрагмента мовної картини світу з урахуванням схарактеризованих вище умов: необхідність аналізу концепта зумовлює вивчення іпостасей “людського фактора”, а орієнтація на МКС повязана з дослідженням мовних засобів фіксації досвіду та знань етносу. Слід зауважити, що концепти “Добро” та “Зло” ще не були обєктом лінгвістичного аналізу, повязаного з дослідженням МКС, тим більш вони не аналізувалися на предмет виявлення комплексу засобів мовної фіксації знань про них.Доведено, що значення слів фіксують інформацію про добро та зло, яка співвідноситься з різними рівнями пізнання світу: рівнем ідентифікації самого явища та його номінації, рівнем ідентифікації з вираженням почуттів, емоцій та оцінок, рівнем вираження почуттів, емоцій, оцінок, а також рівнем встановлення звязків між уявленнями про добро та зло і реаліями, які співвідносяться з цими уявленнями. Зіставлення ЛСГ прикметників та іменників показало, що повністю співвідносними групами є такі: “Отзывчивый, чуткий” - “Отзывчивость, чуткость”, “Желающий добра” - “Желание добра”, “Не делающий зла, не обижающий других” - “Отсутствие злобы”, “Не помнящий зла” - “Способность прощать зло”; “Желающий зла” - “Желание зла”. Відсутність дзеркального протиставлення концептів “Добро” та “Зло” в російській мовній картині світу пояснюється екстралінгвістичними причинами: культура народу, релігія сформували погляд носіїв мови на добро як на своєрідну норму. Аналіз семантичного поширення (СП) значення слова ДОБРЫЙ дає підстави стверждувати, що концепт “Добро” повязаний з такими концептами, як “оцінка” (добрый совет), “висока якість” (добрая кобыла), “велика кількість” (добрый стакан). У другому розділі “Відображення концептів “Добро” та “Зло” в символах” досліджуються шляхи формування символічних значень добра та зла, їх відмінність від образних, особливості функціонування в художньому тексті.
План
2. Основний зміст дисертації
Список литературы
1. Лисицкая Е.П. Коннотативный аспект семантики существительных и прилагательных, обозначающих понятия добра и зла // Лінгвістичні дослідження. Науковий вісник. - Випуск 1. - Харків: ХДПУ. - 1998. - С. 205-213.
2. Лисицкая Е.П. Разграничение символического и образного значения (на материале слов, обозначающих понятия добра и зла) // Русская филология. Украинский вестник. - Харьков.- 1999. - № 1-2. - С. 32-33.
3. Лисицкая Е.П. Пути формирования символического значения // Русская филология. Украинский вестник.- Харьков.-2000.-№ 3-4. - С. 62-64.
4. Лисицкая Е.П. Идеографическая классификация слов, обозначающих добро и зло // Лінгвістичні дослідження. Науковий вісник.-Випуск № 3.-Харків.-2000.-С. 68-74.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
