Концепти "батько", "мати" в українській лексико-фразеологічній системі світу - Автореферат

Вихід на арену сучасних мовознавчих досліджень когнітивної лінгвістики дав науковцям змогу зробити нові висновки про відношення між мовою і обєктивним світом. Здійснення аналізу концептів за допомогою наукового апарату когнітивної лінгвістики, а також вивчення концептуальної будови природної мови відкривають перед дослідниками можливість одержання достатньо достовірних даних про універсальні та ідіоетнічні світоглядні параметри будь-якого соціуму. Актуальність дисертаційної роботи визначається потребою вивчення української лексико-фразеологічної системи світу (і, зокрема, поглибленого аналізу окремих її фрагментів - концептів "батько", "мати" як базових культурно-ментальних конструктів, які можна кваліфікувати як загальнокультурні універсалії), а також загальною спрямованістю сучасних мовознавчих досліджень на вивчення мовних одиниць з урахуванням структури людського знання, які вони репрезентують, та ментальних процесів, покладених в основу мовної номінації. Для досягнення поставленої мети виконано такі завдання: u обґрунтовано теоретичну базу дослідження концептів "батько", "мати" в українській лексико-фразеологічній системі світу; u виявлено мовні одиниці, що репрезентують концепти "батько", "мати", схарактеризовано їхню семантику і встановлено етимологічну структуру імен концептів;"Концептуальна система "батько - мати" визначаються особливості функціонування концептів батько і мати як в межах одного складного поняття, так і неподільної єдності. Разом з концептом батько концепт мати формує концептуальну систему "батько - мати", своєрідну дихотомічну матрицю "батько - мати". Коли концепти, "батько", "мати" потрібно передати як єдине поняття, дискурс української мови використовує лексему батьки (поряд з архаїзмом родителі). За наявними матеріалами, номінативну парадигму концепту мати складають такі одиниці: 1) Мати, Велика Богиня (Велика Мати, Мати Світу, Родова Мати), Богородиця (Богоматір, Мати Божа, Пречиста, Пресвята мати, Діва Марія, Мадонна), Оранта, Берегиня, Мати-Батьківщина (Мати-Вітчизна, Ненька-мати); Мати-Сира Земля, Мати-природа, Прамати (Праматір), Мати-героїня, Мати-одиначка, Бісова (дідькова, нечиста, вража, чортова) мати; хрещена мати (духовна мати), вінчальна мати, досвітчана мати, молочна мати, мати-ігуменя, названа мати, старша мати, скарбова мати, весільна мати (головата мати, посажена (посадна мати), ряжена мати). Імя концепту батько виступає домінантою у відповідних синонімічних рядах: батько - отець, батя, батенько, батечко, батуньо, батусь, батусьо, батонько, неньо, няньо, нянько, панотець, заст. родитель, панотець, тато, татусь, татко, татонько, татусик, татусенько, татуньо; (письменства) засновник, основоположник, фундатор; (повстанців) отаман, провідник, а також реалізує свій словотвірний потенціал, формуючи відповідне словотвірне гніздо: Батько: батьківщина, батьків, батьківство, батьківський, батьковбивець, батьковбивця, батьковбивство, безбатченко, батькувати, батькуватися, по-батьківському, по-батьківськи.Концепти "батько", "мати" входять до групи тих носіїв національного інформаційного коду (інформаційної памяті), що покладені в основу творення світогляду українського народу, його екзистенціально-аксіологічної системи, виформування культурного семіотичного універсуму. Аналізовані одиниці беруть участь у формуванні концептуальної системи "батько - мати", згідно з якою відбувається концептуалізація обєктів етнічного життєвого простору. Усі концептуалізаційні механізми, що діють у межах номінативно-смислового поля обох концептів, вкладаються в концептуалізаційну матрицю "мати / батько - дитина", яку визначаємо як статусну дихотомію. Ядерну зону номінативно-смислового поля концептів "батько", "мати" визначаємо як ментальний зразок (концептуалізаційну основу) для формування сегментів периферійної зони. У названих одиницях образної природи концепти "батько", "мати" функціонують як носії певних еталонних ознак або як обєкти оцінки, опису, характеристики через інші концепти.

2. Основний зміст дисертації

1. "Когнітивізація" сучасної наукової парадигми детермінує погляд на людину як систему формування, переробки і передачі інформації. Участь мови у згаданих процесах перетворює її на обєкт дослідницьких розробок представників когнітивного напряму, що зумовило перехід як узвичаєних, так і нових мовознавчих наук на якісно новий пізнавальний рівень.

2. В українській лінгвістичній науці поняттю "концепт" приділяється значна наукова увага. Вона характеризується тенденціями до зростання. Причиною цього виступає здатність передавати той самий зміст альтернативними засобами. Трактування широковживаного поняття "концепт" позначене неоднозначністю та суперечливістю. Цей факт пояснюється його відносною новизною в лінгвістичній поняттєвій сфері.

3. Концепти "батько", "мати" входять до групи тих носіїв національного інформаційного коду (інформаційної памяті), що покладені в основу творення світогляду українського народу, його екзистенціально-аксіологічної системи, виформування культурного семіотичного універсуму. Аналізовані одиниці беруть участь у формуванні концептуальної системи "батько - мати", згідно з якою відбувається концептуалізація обєктів етнічного життєвого простору.

4. Номінативні парадигми концептів "батько", "мати" складають одиниці різної структурної природи. Сюди належать як прості слова, так і юкстапозити та аналітичні номінації. Кількість вербалізаторів концепту мати переважає цю ж категорію одиниць концепту батько.

Імена обох концептів у лексичній системі української мови виступають як одиниці полісемантичної структури (сучасні лексикографічні джерела наводять по пять їхніх значень). Усі концептуалізаційні механізми, що діють у межах номінативно-смислового поля обох концептів, вкладаються в концептуалізаційну матрицю "мати / батько - дитина", яку визначаємо як статусну дихотомію. Паралельно з нею виділяється концептуальна антиномія "мати - мачуха" та "батько - вітчим", що формується на основі антиподовості реальних корелятів ментальним структурам (денотатів) і архетипної протиставлюваності відповідних понять.

5. У межах номінативно-смислового поля концепту виділяється ядерна та периферійна зони. Ядерну зону формують смислові реалізації (смислові компоненти поля), які репрезентують увесь концептуалізаційний спектр, повязаний з представленістю в можливих контекстах ЛСВ1 концепту. Кожен з аналізованих концептів має свій набір смислових компонентів ядерної зони.

6. Обєктом дослідження когнітивної теорії метафори виступає концептуальна метафора. Крізь призму цієї теорії констатується наявність кореляції "когнітивна метафора - мовна метафора". Ґрунтується таке протиставлення на тому, що концептуальна метафора виступає явищем думки, а мовна метафора - висловлення.

7. Ядерну зону номінативно-смислового поля концептів "батько", "мати" визначаємо як ментальний зразок (концептуалізаційну основу) для формування сегментів периферійної зони. До цього процесу у функції мотиваційних структур залучаються семантичні компоненти ядерної зони. Формування периферійної зони обох концептів відбувається за кількома когнітивними метафоричними моделями, структура яких складається з семантичного компонента ядерної зони (твірна, базова одиниця) і сегмента периферійної зони (похідна, результативна одиниця).

8. Аналітичні номеми, до складу яких входять вербалізатори концептів "батько", "мати", розташовуються на периферії номінативно-смислового поля аналізованих концептуальних структур. Вони характеризуються звязаністю своїх компонентів та відтворюваністю у дискурсивній практиці носіїв української мови.

9. Вербалізатори концептів "батько", "мати" демонструють стійку тенденцію до функціонування в структурі одиниць образної природи. Їх виявлено в порівняннях та перифразах. Також вони використовуються як епітети.

У названих одиницях образної природи концепти "батько", "мати" функціонують як носії певних еталонних ознак або як обєкти оцінки, опису, характеристики через інші концепти.

Основні положення і висновки дисертації викладено в таких публікаціях

1. Чернова А.В. Модифікація обсягу змісту ядра концептів "батько", "мати" / А.В. Чернова // Восточнославянская филология: Сборник научных работ. - Языкознание. - Горловка: Изд-во ГГПИИЯ, 2008. - Вып. 14. - C. 235-244.

2. Чернова А.В. Лексичні засоби української мови на позначення концепту мати / А.В. Чернова // Наукові записки Луганського національного університету: зб. наук. праць. Серія "Філологічні науки". - Луганськ: Вид-во ДЗ "ЛНУ ім. Т. Шевченка", 2009. - Вип. 8. Т. 1. - C. 373-384.

3. Чернова А.В. Концепт як єднальна ланка між концептуальною та мовною картинами світу / А.В. Чернова // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского: Научный журнал. Серия "Филология. Социальные коммуникации". - Симферополь, 2009. - Т. 22(61) №1. - C. 121-125.

4. Чернова А.В. Концепт як лінгвокогнітивний феномен: форма втілення, типологія, дефініційні моделі / А.В. Чернова // Вісник Дніпропетровського університету. Сер. "Мовознавство". - Дніпропетровськ, 2009. - №11. - Вип. 15. - Т.1. - C. 348-354.

5. Чернова А.В. Концепт мати в українській фразеологічній картині світу / А.В. Чернова // Наукові записки Луганського національного університету: зб. наук. праць. Серія "Філологічні науки". - Луганськ: Вид-во ДЗ "ЛНУ ім. Т. Шевченка", 2010. - Вип. 9. - C. 386-401.

Размещено на .ru