Концепт Європа в українській публіцистиці: когнітивно-лінгвістичні аспекти - Автореферат

Актуальність дисертації зумовлена геополітичними змінами на карті Європи, європейським вибором України, новим діалогом між Україною та Європою, а також змінами в мові засобів масової комунікації після відновлення незалежності України. Останнє десятиріччя ХХ ст. актуалізувало цей концепт у публіцистичному дискурсі, задекларувало його як ментальний прообраз майбутнього України, як найважливішу сучасну ідеологему. Предмет дослідження - мовні засоби вираження концепту Європа, виокремлені із загальнокультурного європейського контексту, українських науково-публіцистичних джерел, текстів сучасної преси, структура знань про обєкт дослідження, Матеріалом дослідження були публіцистичні тексти українських письменників, газетні та журнальні публікації європейської тематики останнього десятиріччя (газети “Молодь України”, “Голос України”, “Літературна Україна”, “День”, “Дзеркало тижня”, журнали “Ї”, “Політична думка”, “Сучасність”, “ПІК” та інші), а також праці, присвячені Європі (Д. де Ружмон, Н. У дослідженні використано комплекс загальнофілософських та спеціальних методів: метод концептуального аналізу, що дав змогу окреслити склад концептуальної моделі Європи, виявити її структуротворчі елементи; конкретно-історичний - для виявлення еволюції концепту в українському мовному просторі; аналіз словникових дефініцій, залучення якого допомогло визначити обсяг семантичного поля Європи як основи для побудови концептуального простору Європи загалом, статистичний аналіз - для проведення кількісних підрахунків. · доведено, що в роки незалежності України концепт Європа розвивався, зокрема, у таких напрямах: Європа в контексті незалежної України, нова Європа, майбутня Європа, Європа - мета/макроідея, Європа в контексті європейської інтеграції/європейської стратегії України;У першому розділі “Концепт Європа як обєкт когнітивно-лінгвістичного аналізу”, що складається з двох підрозділів, обґрунтовано теоретико-методологічні засади дослідження поняття концепту, розкрито його еволюцію в українському науковому дискурсі. Географічне коріння уявлень про Європу сягає міфології, що водночас творить міфологічну концепцію самої Європи. В дискусії концепт було актуалізовано, а його зміст розширено до таких понять: енергія Європи, дух Європи, європейські традиції, європейська школа, європейська людина, європеїзація. Концепт Європа від середини ХІХ сторіччя до початку незалежності України творився в контрастному полі (Європа - Азія, Схід - Захід, два типи цивілізації, дві політичні системи), а також у зіставному - Європа - Україна, європейське - національне, європейство - українство. У другому розділі “Функціонально-творче поле концепту Європа в сучасному публіцистичному дискурсі”, який складається з двох підрозділів, розглянуто активізацію концепту Європа в українському дискурсі (наукових дискусіях, публіцистичних текстах), що зумовлено змінами геополітичного та геокультурного довкілля Європи, історичними подіями в історії України.на когнітивній карті світу концепт Європа посідає одне з чільних місць, є важливою одиницею універсуму, оскільки існує в різних площинах інформаційного простору, в геополітичному та культурному дискурсах. Географічне уявлення про Європу сягає міфології, що творить міфологічну концепцію континенту як культурної й іделогічної моделі та стратегії; У руслі культуреми розвязуються питання про три джерела Європи як передумови єдності її культури, європейські цінності (вади), позитивні складники духовної Європи, уявлення про Європу як унікально культурну ідентичність, особливу цивілізаційну спільноту. концепт Європа складається із сукупності різноманітних елементів - концептів-мінімумів, що моделюють концепт-максимум (політика, економіка, культура). суспільно-політична ситуація в Європі та в Україні після 1989 року сприяла розвиткові нових структуротворчих елементів концепту.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

- на когнітивній карті світу концепт Європа посідає одне з чільних місць, є важливою одиницею універсуму, оскільки існує в різних площинах інформаційного простору, в геополітичному та культурному дискурсах. Концепт Європа - містка абстрактна категорія, що тривалий час вибудовувала свою багатовимірну концептосферу. Проекція на український простір відображає її і як ціннісно навантажене загальнокультурне утворення, і як особливий національно специфічний фрагмент картини світу;

- концепт Європа, окрім географічного, має такі чинники: політичний, економічний, культурний, релігійний. Він найяскравіше розкрився в траєкторії руху, спричинився до фазового переходу від географії до політичної географії та визначає конкретний історичний час. Географічне уявлення про Європу сягає міфології, що творить міфологічну концепцію континенту як культурної й іделогічної моделі та стратегії;

- концепт Європа найширше розгортається як культурема. Саме культурний чинник серед географічного, економічного, політичного сталий та динамічно визначальний. У руслі культуреми розвязуються питання про три джерела Європи як передумови єдності її культури, європейські цінності (вади), позитивні складники духовної Європи, уявлення про Європу як унікально культурну ідентичність, особливу цивілізаційну спільноту. Як ідеологема концепт Європа - це насамперед європейська ідея, обєднувальні зусилля європейської спільноти, в конкретні історичні періоди вона набувала ваги символізму;

- концепт Європа складається із сукупності різноманітних елементів - концептів-мінімумів, що моделюють концепт-максимум (політика, економіка, культура). Просторово-часовий локус лише підтверджує зміни в ієрархії концептів-мінімумів, що наповнювали новим змістом і збагачували концепт-ядро. Процес творення концепту Європа актуалізував такі поняття, як європейство, європейськість, європеїзатор, європейська одність, європейська цивілізація та інші й відповідно розширив концептосферу. Конкретизують його і складники, тотожні з матеріальною оболонкою головного концепту: європейська ідентичність, європейський універсалізм, європоцентризм, європейська свідомість, європейська інтеграція;

- концепт Європа активізувався всередині ХІХ сторіччя. Українська інтелігенція відновила бачення України в європейському контексті, розвинула європейську тему в багатьох аспектах: як геополітичне, психологічне та політичне поняття, а також як цілісний особливий культурний тип. У контексті української національної ідеї та самовизначення української культури концепт Європа найпотужніше виявився як культурема. І хоча радянський період звузив функціонування концепту в українській публіцистиці, однак культурний чинник не втратив актуальності;

- суспільно-політична ситуація в Європі та в Україні після 1989 року сприяла розвиткові нових структуротворчих елементів концепту. У 1992- 2003 роках концепт Європа поглибив свій попередній зміст і набув нового осмислення як ідеологема, що визначає майбутнє України. На початку незалежності тему Європи обговорювали як проблему контакту взагалі, культурної ідентичності, взаєморецепції. Згодом окреслилось нове бачення Європи як Європи сучасної, майбутньої, нової, з відповідним переосмисленням їх найважливіших вартостей. І як результат у контексті незалежної України Європа набула характеру концептуальної макроідеї, що означає європейський вибір, європейський шлях, європейську перспективу;

- найактивнішим полем творення концепту Європа в наш час є преса. Вивчення особливостей висвітлення європейської тематики в українській пресі дало змогу виокремити три основні періоди відповідно до хронології двосторонніх відносин: Україна - ЄС. Кожний із цих періодів відображає конкретні тематичні ліній, а саме: декларативну, настановну, стратегічну. Сучасна стратегічна лінія повязується з європейською інтеграцією України. Преса розгортає такі проблемні блоки: 1) процеси і шляхи інтеграції; 2) важливість та користь європейської інтеграції для України; 3) використання досвіду країн Центрально-Східної Європи, які вже увійшли до ЄС. Тому завдання української преси, окрім інформаційної функції, збільшити вагу навчально-просвітницької та комунікативної функцій в діалозі України з Європою. Навчально-просвітницьку функцію можна здійснювати через інтервю з політиками - моральними авторитетами, інтервю з людьми, які навчаються, працюють, стажуються у країнах ЄС, матеріали про ЄС та його конкретні стандарти, з одного боку, і репрезентацію України в Європі, з іншого;

- філологічна кодифікація лексеми Європа в українській мові від початку ХХ сторіччя і досі відображає постійне збільшення її лексико-семантичного поля. Динаміка слів з опорною лексемою Європа, зокрема в газетно-публіцистичному дискурсі, засвідчує збагачення поняттєвої основи і самого ядра. Це розширює концептосферу Європи в усіх напрямах функціонування її концептів-мінімумів - політика, економіка, культура. Лексема Європа - потужна словотвірна одиниця для великої кількості лексичних інновацій. Євроназивання охоплює суспільно-політичну, економічну та побутову сфери. Це спостерігаємо на прикладі новотворів з префіксоїдом євро- та абревіатур, які відображають динаміку суспільно-політичного та економічного життя;

- первісні уявлення про Європу як міфологему дають матеріал для метафоричних надбудов. Метафоричний образ Європи є засобом і свідченням національної інтерпретації світу, а також обєктом ментальної географії. У публіцистичному дискурсі найпродуктивнішими архетипами є Європа-дух, Європа-мрія, Європа-дорога. Її аксіологічний потенціал здебільшого позитивний, однак у порівнянні з оцінним параметром концепту Україна простежується їхній органічний взаємозвязок;

- вивчення концепту Європа в діахронному та синхронному аспектах показало його невичерпну актуальність і перспективність. У діахронному полі варто було б дослідити концепт Європа в газетних та журнальних виданнях різних періодів ХХ сторіччя, які виходили в Україні й за кордоном. У синхронному плані перспективними аспектами подальшого дослідження має бути вивчення концепту Європа в усіх сучасних засобах масової комунікації. Публіцистичний дискурс є репрезентантом різних груп населення. Особливу увагу варто звернути і на соціолінгвістичні дослідження концепту Європа, передусім у молодіжному середовищі, яке найбільше зорієнтоване на Європу. Потребує глибшого наукового розвязання і проблема мовної кодифікації лексем Європа, європейський.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

Прихода Я. Європейська інтеграція та українські ЗМК: досвід наш і досвід інших // Память століть. - 2004. - № 3-4. - С. 220-233.

Прихода Я. Еволюція концепту Європа в українському науково-публіцистичному дискурсі // Вісник Львівського університету. Сер. журналістика. - 2004. - Вип. 24. - С. 409-422.

Прихода Я. Метафоричний образ Європи // Мова і культура. - 2003. - Вип. 6. - Т. 2. - С. 318-326.

Прихода Я. Концепт Європа у літературній дискусії 1925-1928-х років // Вісник Львівського університету. Сер. журналістика. - 2003. - Вип. 23. - С. 207-213.

Прихода Я. Європа як концепт // Наукові записки Інституту журналістики. - 2002. - Т. 7. - С. 152-159.

Прихода Я. Лексема Європа як культурний концепт // Вісник Львівського університету. Сер. журналістика. - 2002. - Вип. 22. - С. 439-447.

Прихода Я. Лексеми Європа та європейський в українському мовному просторі // Вісник Львівського університету. Сер. філологічна. - 2000. - Вип. 28. - С. 166-170.

Прихода Я. Концепт Європа в мові сучасної української преси // Ukraina medzy jezykiem a kultura. Studia Ruthenica Cracoviensia: 1. - Krakow: Universitas, 2003. - C. 221-226.

Прихода Я. Європейська ідея у культурологічних трактатах І. Нечуя-Левицького // Українська періодика: історія і сучасність. - Львів, 2002. - С. 674-678.

Прихода Я. Європейська інтеграція в концепції Івана Павла ІІ // Збірник наукових праць кафедри української преси. - Львів, 2001. - Вип. 4-6. - С. 341-351.

Прихода Я. Політика Ради Європи щодо засобів масової інформації // Вісник Львівського університету. Сер. Журналістика. - 2001. - Вип. 21. - С. 352-357.

Прихода Я. Європейські контексти в українській пресі 1990-х років // Українська періодика: історія і сучасність. - Львів, 2000. - С. 355-363.

Прихода Я. Основи європеїстики для майбутніх журналістів // Українська журналістика в контексті доби. - Львів, 2004. - С. 401-403.

Прихода Я. Знання про Європу для майбутніх журналістів (практичні рефлексії) // Міжнародна науково-практична конференція “Журналістика 2004 у світлі підготовки журналістських кадрів”: Тези конференції, 27-28 трав. 2004 р. - К.: Ін-т журналістики, 2004. - С. 6-7.

Размещено на .ru