Розгляд Дж. Остіном "складного експліцитного наміру" адресанта комунікативного акту. Трактування П. Стросоном наміру та перлокуції в результаті наявності крочевської інтуїції-експресії у висловлюванні чи повідомленні і естетичному впливові на реципієнта.
При низкой оригинальности работы "Концепт "мови як мистецтва експресії" Б. Кроче та експресивний аспект комунікації Дж. Остіна, М. Поповича, Дж. Серля, П. Стросона", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Кроче актуалізувала питання взаємозвязку експресії та комунікації, а також експресивних ознак комунікації, що повязані з інтуїцією людини. Відповідно, основні учасники мовної комунікації - адресант і адресат - виявляють себе саме в мовленнєвому акті, де постають у певних соціальних ролях, володіють спільним запасом мовленнєвих навичок, знань та уявлень про світ. Як відомо, основи концепції мовленнєвих актів закладено англійським філософом Дж. Остіном. Кроче, а також напрацювання його послідовника, засновника "ідеалістичної неофілології" (idealistische №ОРЫ1о1о^е), що акцентувала увагу на естетичному началі в мові, - К. Фосслера. Відповідно, локутивний акт - це побудова фонетично та граматично правильного висловлювання у певній мові, що має конкретний смисл і референцію; ілокутивний акт є наданням висловлюванню певної інформативно-комунікативної спрямованості та перлокутивний - викликання бажаного результату (вмовити, переконати, набриднути, здивувати тощо) через мовленнєвий вплив на адресата.Отже, як підсумок вкажемо, що ідея про "складний експліцитний намір" Дж. Остіна - це спроба звернути увагу на наявність експліцитної інформації у будь-якому вислові чи повідомленні при комунікації. Сторосонівську ж ідею "комунікативного наміру", на наш погляд, можна розглядати як прагнення привернути увагу до наявності у комунікативному акті осмисленого чи суто інтуїтивного наміру комунікатора вплинути на адресата, а перлокуцію як результат впливу інтуїції-експресії повідомлення на реципієнта (адресата). Кроче щодо необхідності розгляду способу подання слова у комунікації як естетичного феномена через апеляцію до чуттєвої сфери людини.
Вывод
Отже, як підсумок вкажемо, що ідея про "складний експліцитний намір" Дж. Остіна - це спроба звернути увагу на наявність експліцитної інформації у будь-якому вислові чи повідомленні при комунікації. Сторосонівську ж ідею "комунікативного наміру", на наш погляд, можна розглядати як прагнення привернути увагу до наявності у комунікативному акті осмисленого чи суто інтуїтивного наміру комунікатора вплинути на адресата, а перлокуцію як результат впливу інтуїції-експресії повідомлення на реципієнта (адресата). "Експресиви" ж Дж. Серля чи "різні емоційні оцінки" як "інваріанти ставлень" М. Поповича і міркування про асоціативність вербально-знакової мовної репрезентації дійсності комунікативних актів Е. Сепіра - також приклад розвитку лінгвоестетичних ідей Б. Кроче щодо необхідності розгляду способу подання слова у комунікації як естетичного феномена через апеляцію до чуттєвої сфери людини.
Перспективою подальших досліджень є необхідність аналізу напрацювань Л. Вайсгербера, А. Вайтхеда, Е. Кассірера, К. Поппера та ін. на предмет наявності співзвучних ідей з естетолінгвістикою Б. Кроче.
Список литературы
1. Остин Дж. Л. Перформантивы - константивы / Дж. Л. Остин ; [пер. Г. Е. Крейдлина] // Философия языка / [ред.-сост. Дж. Р. Серл ; пер. с англ.]. [2-е изд.]. М.: Едиториал УРСС, 2010. С. 23-34.
2. Попович М. В. Раціональність і виміри людського бутя / М. В. Попович. К.: Сфера, 1997. 290 с.
3. Сепир Э. Избранные труды по языкознанию и культурологии / Эдвард Сепир ; [пер. с англ. ; общ. ред. и вступ. ст. А. Е. Кибрика]. М.: Издательская группа "Прогресс", "Универс", 1993. 656 с. (Серия: Филология мира).
4. Серл Дж. P. Что такое речевой акт? / Дж. Р. Серл ; [пер. И. М. Кобозевой] // Философия языка / [ред.-сост. Дж. Р. Серл ; пер. с англ.]. [2-е изд.]. М.: Едиториал УРСС, 2010. 1986. С. 56-74.
5. Стросон П. Ф. Намерение и конвенция в речевых актах / П. Ф. Стросон ; [пер. И. Г. Сабуровой] // Философия языка / [ред.-сост. Дж. Р. Серл ; пер. с англ.]. [2-е изд.]. М.: Едиториал УРСС, 2010. 1986. С. 35-55.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
