Концепт "козацтво" в історичному дискурсі: перекладознавчий аспект - Автореферат

До того ж, наявність звязку між групами реалій, вплив різних типів контексту, що зумовлює вибір способу передачі їх цільовою мовою в певному дискурсі, уможливлює розгляд національне специфічних термінів як елементів окремих смислових систем - концептів. У працях провідних лінгвістів розвязуються проблеми визначення поняття "концепт", його онтології та шляхів лінгвальної репрезентації (роботи А. Актуальність теми дослідження зумовлена, з одного боку, процесом державного й духовного відродження українського народу, що характеризується поглибленим інтересом до його історичного минулого й загострює необхідність вирішення проблеми репрезентації й передачі смислу історичних концептів цільовою мовою, а з іншого, - відсутністю загальноприйнятої й широко апробованої методики перекладацького аналізу концептів історичного дискурсу, яка б уможливила зясування специфіки їх мовленнєвої репрезентації та відтворення в перекладі. Мета дослідження полягає у виявленні особливостей репрезентації та передачі концепту КОЗАЦТВО в історичному дискурсі засобами англійської мови та у встановленні закономірностей його відтворення в перекладах. запропоновано методику перекладацького аналізу концепту КОЗАЦТВО, яка передбачає: окреслення поняттєвого поля концепту; класифікацію елементів поля та виділення мікрополів, інтерпретацію їх компонентів і виявлення потенційних труднощів перекладу та відтворення цілісного концепту в трансляті, що потребує узгодження семантики елементів концепту в контекстах гіпотекстового, текстового та гіпертекстового рівнів.Очевидно, що розбіжності двох культур і мовних картин світу заважають передачі оригінального тексту іншою мовою без втрат, і це викликає перекладацьку потребу в упорядкуванні елементів дискурсу в межах ядрових ("обовязкових" при перекладі) та периферійних ("факультативних") його компонентів. До того ж, вона має специфічні особливості, які відрізняють її від звичайної наукової термінології та становлять певний інтерес для перекладача, оскільки переклад національно-історичної термінології потребує особливого підходу - узгодження семантики лексем у межах контекстів гіпотекстового, текстового й гіпертекстового рівнів і відтворення смислового навантаження внутрішньої форми. В україномовному історичному дискурсі саме епоха козацтва породила численні вітчизняні та зарубіжні історичні розвідки, що загострило проблему відтворення концепту КОЗАЦТВО іншими мовами в цілому та англійською зокрема. Перекладач має, з одного боку, визначити ті елементи оригіналу, які несуть основне смислове навантаження в тексті (ядрові елементи), враховуючи авторські акценти, а з іншого, - відтворити їх, синтезуючи стратегію "форенізації", спрямовану на збереження "чужих" елементів вихідної мови, і стратегію "адаптації", спрямовану на пристосування "чужих" елементів до норм цільової мови (задля спрощення сприйняття інформації). Окреслення поняттєвого поля, таксономізація та аналіз його складових створюють сприятливе підґрунтя для перекладної інтерпретації й самого концепту КОЗАЦТВО, оскільки від компонентного складу елементів вербалізованого концепту та специфіки їх репрезентації в різних контекстах залежить і вибір засобів його відтворення.Його переклад є насамперед "інформативним", і труднощі для перекладача повязані головним чином з перевербалізацією елементів історичних концептів, що зумовлює необхідність поділу його складових на "значущі", які посідають провідне місце в ієрархії текстових цінностей (ядрові компоненти), і "другорядні", які слугують для ядрових елементів засобами опису їх ознак і властивостей, але не є визначальними для розуміння тексту. Запропонована методика перекладацького аналізу концепту КОЗАЦТВО вирішує проблему виявлення елементів концепту, класифікації елементів у складі поля на ядрові й периферійні, що уможливлює адекватне відтворення цього концепту в історичному дискурсі. Вибір стратегії при перекладі поняттєвого поля концепту КОЗАЦТВО зумовлюється характером його складових. Периферійними є елементи з домінуючими сигніфікативним і прагматичним (конотативним) компонентами - лексеми, які слугують для елементів першої групи засобами опису їх властивостей, ознак, відношень, стану. Основним критерієм виділення історизмів у текстах є частотність їх використання у творах і авторський акцент (графічне виділення), а також здатність продукувати деривати.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Історичний дискурс, розглянутий із позицій інтерпретативної теорії перекладу, є різновидом наукового дискурсу з притаманними йому рисами суспільно-політичної літератури. Його переклад є насамперед "інформативним", і труднощі для перекладача повязані головним чином з перевербалізацією елементів історичних концептів, що зумовлює необхідність поділу його складових на "значущі", які посідають провідне місце в ієрархії текстових цінностей (ядрові компоненти), і "другорядні", які слугують для ядрових елементів засобами опису їх ознак і властивостей, але не є визначальними для розуміння тексту.

Запропонована методика перекладацького аналізу концепту КОЗАЦТВО вирішує проблему виявлення елементів концепту, класифікації елементів у складі поля на ядрові й периферійні, що уможливлює адекватне відтворення цього концепту в історичному дискурсі.

Вибір стратегії при перекладі поняттєвого поля концепту КОЗАЦТВО зумовлюється характером його складових. Ядровими є елементи з домінуючим денотативним або сигніфікативним компонентами і спільними соціолокальними, соціокультурними та хронологічними компонентами у складі лексичного значення -топоніми, антропоніми, найменування подій, назви історичних реалій. Периферійними є елементи з домінуючими сигніфікативним і прагматичним (конотативним) компонентами - лексеми, які слугують для елементів першої групи засобами опису їх властивостей, ознак, відношень, стану.

Насиченість історичних текстів архаїзмами та історизмами потребує спеціальних фонових знань перекладача для їх ідентифікації та диференціації, оскільки від цього залежить вибір адекватного способу передачі лексеми. Основним критерієм виділення історизмів у текстах є частотність їх використання у творах і авторський акцент (графічне виділення), а також здатність продукувати деривати.

Процес репрезентації та відтворення концепту здійснюється вигляді ланцюжка: „гіпертекст -” текст ->• гіпотекст". Основними контекстами, релевантними для перекладацького аналізу концептів в історичному дискурсі, на гіпотекстовому рівні є лексико-семантичний, фразеологічний і синтаксичний, на текстовому - хронотопний і характерологічний, на гіпертекстовому - контексти творчості автора та перекладача, контекст жанрово-стилістичної традиції та, зрештою, міжнаціональний жанровий контекст.

Контексти гіпертекстового рівня мають пріоритетний вплив на вербалізацію концептів - від них залежить відбір і репрезентація апріорно присутніх в історичному полі елементів композиції та персонажів. Контексти текстового рівня визначають специфіку вербалізації концептів на гіпотекстовому рівні.

"Форенізація", що реалізується за допомогою транслітерації, -типова стратегія, яка уможливлює збереження "чужих" елементів вихідної мови та є доцільною для відтворення історичних термінів (топонімів і антропонімів) за відсутності мотивації. "Форенізація" "адаптація" застосовується для відтворення топонімів і антропонімів, які мають прозору мотивацію, а також для перевербалізації історичних реалій, що забезпечує комбінована реномінація. Варіабельність у межах комбінованої реномінації (калька / ситуативний відповідник/ описова перифраза) зумовлюється специфікою структури ядрових елементів концепту КОЗАЦТВО, а саме домінуванням у них денотативного, хронологічного, соціолокального й соціокультурного елементів і впливом хронотопного контексту на відтворення концепту.

Недоліком при перекодуванні елементів ядра мікрополів вербалізованого концепту КОЗАЦТВО є неточне відтворення історичної термінології, зокрема: а)застосування гіперонімічного перейменування або методу уподібнення, функціонального аналога чи калькування без транслітерації, пропуск історизмів;

б)конкретизація при неузгодженні семантики відповідника із хронотопом і характерологічним контекстом - вибір неточного ситуативного відповідника;

в)нехтування комбінованою реномінацією (калька транслітерація) у випадку передачі термінів із прозорою мотивацією;

г)передача власних назв у російському звучанні;

д)заміна українського імені англомовним аналогом;

е)відсутність відмежування національне маркованих українських прізвищ від аналогічних польських.

Елементи периферії мікрополів відтворюються лексемами, які передають сигніфікативне та конотативне значення. При цьому специфіка стилю М. Грушевського створює для перекладача труднощі, повязані з тлумаченням архаїзмів, колоквіалізмів, цитацією українського фольклору. Інформативна функція дискурсу історії є домінуючою, і застосування стратегії "адаптації" уможливлює адекватний переклад при нівелюванні авторської експресивності.

Проведене дослідження стимулює подальшу розробку проблем теорії та практики перекладу з української не тільки англійською, але й іншими природними мовами. Воно також може виявитися корисним для прогнозування перекладознавчих стратегій при вивченні шляхів і способів відтворення етноспецифічних концептів цільовою мовою.

Основні положення дисертації відображено в таких публікаціях

1. Національно-історичний концепт "українське козацтво" - зміст поняття і структура // Вісник Запорізького державного університету. Філологічні науки . - Запоріжжя: ЗДУ, 2002. - № 3. - С. 55 - 60.

2. Лінгвістичне відображення національно-історичного концепту "українське козацтво" в англійській історіографії // Вісник Сумського державного університету. Серія: Філологічні науки. - Суми: СУМДУ, 2003.-№ 4 (50).-С. 71-75.

3. Концепт "українське козацтво" в англомовній інтерпретації О. Субтельного // Мова і культура (науковий щорічний журнал). -К.:Видавничий Дім Дм. Бураго, 2003. - Вип. 6. - Т. IV: Міжкультурна комунікація. Теорія та практика перекладу. - С. 275 - 282.

4. Рівні відтворення концепту "козацтво" в англомовних перекладах (на матеріалі перекладів творів М.С. Грушевського) // Вісник Сумського державного університету. Серія: Філологічні науки. - Суми: СУМДУ, 2004. - № 3 (62). - С. 165 - 171.

5. Українські національно-історичні концепти та їх відтворення англійською мовою // Тези Всеукраїнської наук, філол. конф. "Проблеми сучасної світової літератури та лінгвістики" - Черкаси: ЧІТІ, 2001. -С.76- 77.

6. До проблеми визначення поняття "національно-культурний концепт" у сучасному перекладознавстві // Нова філологія. - Запоріжжя: ЗДУ, 2002. - Вип. 2 (13). - С. 330.

7. Національно-історичний концепт "українське козацтво" як перекладознавча проблема // Тези 9-ої Всеукраїнської наук, філол. конф. "Проблеми сучасної світової літератури та лінгвістики". - Черкаси: ЧДТУ, 2002.-С. 91-92.

Размещено на .ru