Репрезентації концепту "неволя", що може бути інтерпретований як втрата свого простору. Фольклорні мотиви, образи і міфологічна картина світу в поезії Тараса Мельничука, як засоби для осмислення фрагментарності, перверсивності й несамототожності світу.
Мельничука виявляється втрата свого простору, яка, залежно від задіяних рівнів явлення (земля, оселя, тіло, мова), може набувати різних форм. Мельничук про неволю говорить міфологічною мовою, що конструює чужий світ, світ мертвих. У Мельничука образи неволі дуже часто повязані саме з відсутністю руху й, закономірно, зі звуженням тілесного простору: «рухаюсь мало / наче риба в акваріумі / але я не риба / а мені кажуть / ти риба / і якщо ти не в акваріумі / то значить ти в морі / і я вже схильний думати / що це саме так» [2, 13], «трави міцно / прикуті ногами / до галери степу» [2, 23]. Тому відчуття волі / неволі для поета є найбільшою мірою тілесним: істота вільна остільки, оскільки зберігає контроль над рухами свого тіла. Саме тому в окресленні риби як символу волі можна побачити ще й достеменність тілесного знання про світ: навіть в обмеженому світі акваріуму (а Мельничук уміщує своїх риб чи, точніше, свої риб’ячі проекції не тільки в річку або море, а й в акваріум) риба є вільною, оскільки ті чи ті ознаки простору ніяким чином не впливають на якісні характеристики її руху.
Список литературы
1. Байбурин А.К. Ритуал в традиционной культуре: Структурно-семантический анализ восточнославянских обрядов / А.К. Байбурин. - СПБ.: Наука, 1993. - 238 с.
2. Мельничук Т. Князь роси / Тарас Мельничук. - К.: Молодь, 1990. - 190 с.
3. Цивьян Т.В. Лингвистические основы балканской модели мира / Т.В. Цивьян. - М.: Наука, 1990. - 207 с.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
